Справа №: 398/2906/24
провадження №: 1-і/398/14/25
Іменем України
"25" листопада 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024120000000265 від 24.02.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоселівка (колишня назва Комінтерн) Олександрійського району Кіровоградської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працює трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва у ТОВ «Новоселівка-Агро», неодружений, який на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,
В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України.
24.11.2025 до суду надійшло клопотання прокурора відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2025 справу № 398/2906/24 (провадження №1-і/398/14/25) зазначене клопотання розподілено судді ОСОБА_1 .
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обґрунтовано тим, що на теперішній час не зникли ризики, зазначені у ст. 177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні .
Ухвалою суду від 11.06.2024 обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово судом продовжувався.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та обгрунтовує тим, що ризики, які мали місце при обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують iснувати, на даний час не вичерпалися i будуть мати місце у подальшому. Просить задовольнити вказане клопотання з наведених у ньому підстав.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував щодо продовження строку тримання його під вартою, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт в нічний час.
Захисник обвинуваченого - ОСОБА_5 підтримала позицію свого підзахисного, зазначила про необґрунтованість обвинувачення у вчиненні злочину, а також про відсутність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки. Обвинувачений перебуває під вартою понад рік, тобто тривалий час позбавлений волі. Також ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце роботи, за місцем проживання характеризується позитивно, має міцні соціальні зв'язки. Наразі, у зв'язку з військовою агресією, по всій території України тривають мобілізаційні заходи, державні кордони посилено охороняються, що виключає ризик втечі обвинуваченого. Також захисник зазначає, що відсутній ризик впливу обвинуваченого на свідків, оскільки всі вони вже допитані. Прокурор наразі клопотань про допит нових свідків не заявив. Враховуючи викладене, просить змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт.
Дослідивши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, вислухавши думку сторін обвинувачення та захисту, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Під час судового розгляду суд, за наявності клопотань сторони обвинувачення або захисту зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Ухвалою суду від 11.06.2024 обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою суду від 02.10.2025. Строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою закінчується 30.11.2025, до спливу якого судове провадження завершеним бути не може.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих з метою уникнення покарання за кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується особа.
Згідно зі ст. ст. 7,8,9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, суворість передбаченого покарання, врахування тяжкості злочину, ступеню суспільної небезпечності особи та інтересів суспільства є суттєвими елементами при прогнозуванні та оцінці ймовірної майбутньої поведінки особи.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, яке призвело до смерті одного з потерпілих та отримання середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень іншим потерпілим, за вчинення якого, йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, без можливості звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до вимог ст.75 КК України, що на думку суду саме по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Іллійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Також вказаний ризик додатково підвищується відсутністю у обвинуваченого власної родини, що вказує на відсутність міцних соціальних зв'язків, та дією на всій території України воєнного стану, а тому у разі обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, в умовах діючого на теперішній час в Україні воєнного стану, стане неможливо здійснювати належний контроль правоохоронних органів за його поведінкою.
Разом з тим, суд не вбачає існування ризику впливу обвинуваченого на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки всі заявлені свідки допитані судом, клопотань про допит інших свідків суду не подано.
Суд враховує, що наразі судовий розгляд кримінального провадження триває, підстави для продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого у вигляді триманні під вартою не відпали, на теперішній час існує встановлений судом ризик, та альтернативні запобіжні заходи не в змозі запобігти зазначеному ризику і гарантувати належну поведінку обвинуваченого.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено.
Щодо посилань захисника на необґрунтованість обвинувачення, то зазначене стосується судового розгляду по суті, оскільки суд, досліджуючи зібрані під час досудового розслідування докази та оцінюючи їх належним чином, встановлює, чи є обвинувачення обґрунтованим, за результатом чого ухвалює відповідне судове рішення.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що згідно ст. 197 КПК України, дію обраного запобіжного заходу слід продовжити на 60 днів.
Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який спричинив загибель людини, тому згідно з п. 2 ч. 4 ст.183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд вважає недоцільним обирати альтернативний запобіжний захід у відношенні обвинуваченого у вигляді застави.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 184, 194, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора відділу Кіровоградської обласної прокуратури - прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор» строком на 60 днів, починаючи з 25.11.2025 до 23.01.2026, включно.
Копію ухвали направити до Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_6