Справа № 404/10870/25
Номер провадження 1-кп/404/352/25
25 листопада 2025 року Фортечний районний суд м.Кропивницього в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши під час відкритого судового засідання у м.Кропивницькому обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025121010002174 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Глодоси Новоукраїнського району Кіровоградської області, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Прокурором заявлено клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 на 60 днів, посилаючись на підстави та ризики, передбачені кримінальним процесуальним законом.
Потерпілий підтримала думку прокурора.
Захисник ОСОБА_6 заперечував проти клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою, оскільки ризики, наведені прокурором не доведені. Обвинувачений має постійне місце проживання, дітей, переховуватися від суду не збирається, служить в ЗСУ. Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт в період доби.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Заслухавши учасників судового провадження та дослідивши надані докази, суд приходить до таких висновків.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного не тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 5 років.
Ухвалою Фортечного районного суду м.Кропивницького від 23.10.2025 року стосовно ОСОБА_3 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін якого спливає 21.12.2025 року.
Обвинуваченому ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення у вчиненні не тяжкого злочину. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. Також суд оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке йому інкримінується. Будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров'я та неможливості його подальшого тримання під вартою до суду не надходило.
Суд враховує ризики можливого впливу з боку обвинуваченого на свідків, потерпілого, вірогідності його переховування від суду, скоєння ним нових злочинів чи правопорушень, обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не припинили існувати; обставин, що свідчать про неможливість утримання його під вартою не встановлено.
Обраний запобіжний захід відносно обвинуваченого узгоджується також з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутого щодо ОСОБА_3 обвинувачення, можливо виправдано вважати, що такий ризик існує.
Таким чином із врахуванням обставин, передбачених ст.178 КПК України, які наведені раніше, оцінюючи суворість можливого покарання обвинуваченого, тяжкість висунутого обвинувачення, суд приходить до висновків щодо існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з якими обвинувачений, у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Вищезазначені обставини є необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинуваченого під вартою.
Отже заявлені стороною обвинувачення ризики є триваючими, не спростовані, не зменшилися в такому обсязі, що забезпечило б належну процесуальну поведінку обвинуваченого шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.
Згідно з практикою ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» та «Харченко проти України» вказавши про те, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення «Лабіта проти Італії», за яким питання розумності строків тримання особи під вартою вирішуються судом, зважаючи на наявність дійсного публічного інтересу у триманні особи під вартою, що переважає над приватним правом особи на особисту недоторканність.
Відтак клопотання прокурора підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 350, 369-372, 392 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 24.01.2026 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, яким тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1