Справа № 352/2275/25
Провадження № 2/352/1270/25
25 листопада 2025 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі судді Гриньків Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
І. Короткий зміст позовних вимог.
26.09.2025 року представник позивача звернулася до Тисменицького районного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.09.2024 року між ТОВ «Макс кредит» та відповідачем був укладений кредитний договір №00-9970470 на умовах строковості, зворотності платності, за умовами, якого відповідач на картку НОМЕР_1 отримав кредит у сумі 10000 грн. на строк 360 днів з відсотковою ставкою 0,94% в день, комісія за надання кредиту - 20% від суми кредиту - 2000 грн.
19.03.2025 року між ТОВ «Макс кредит» та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладений договір факторингу №19032025-МК/ЄАПБ, за умовами якого ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло право вимоги до боржника, яким є відповідач за вказаним кредитним договором на суму заборгованості 25084 грн, з яких:12000 грн - залишок по тілу кредиту, 8084 - залишок по відсоткам, 5000 грн - штрафні санкції.
Відповідач свої зобов'язання за вказаними договорами не виконав, тому позивач просить стягнути з відповідача загальну заборгованість за договорами в розмірі 25084 грн та понесені судові витрати.
ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.
Представник позивача у заяві просив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, в разі проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження здійснювати такий розгляд без участі представника позивача, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідачу ОСОБА_1 була надіслана ухвала про відкриття провадження разом з позовною заявою з додатками, днем вручення якої, відповідно до п.4 ч.6 ст. 272 ЦПК України є 13.10.2025 року. Правом на подання відзиву не скористався.
ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 01.10.2025 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
ІV. Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 18.09.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ" та відповідачем укладено кредитний договір № 00-9970470 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідно до п. 1.1. кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Згідно п.1.2. договору сума ліміту кредитної лінії складає: 10 000 гривень. Тип Кредиту - кредитна лінія. Цільове призначення кредиту: на споживчі потреби.
Пунктом 1.3. договору передбачено, що строк дії кредитної лінії: 360 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування 13.09.2025р. згідно умов пункту 3.5 цього договору.
Пунктом 1.4. договору засвідчено, що позичальник зобов'язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме: на «13» жовтня 2024 року, та на кожний 25 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії. Дати повернення кредиту, періодичні дати оплати процентів та комісії за надання кредиту зазначаються в графіку платежів, який міститься в додатку 1 до цього договору та є його невід'ємною частиною.
Тип процентної ставки - фіксована (п. 1.5 договору). Пунктом 1.5.1. договору вказано, що стандартна процента ставка складає 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього договору.
У п.1.6. договору передбачено, що кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від суми кредиту, що складає: 2000 грн, яку позичальник зобов'язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5 цього договору.
Згідно п. 2.1 договору для отримання кредиту позичальник має зареєструватися на сайті компанії та мати доступ до особистого кабінету. Ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту. Ідентифікація/верифікація здійснюється у спосіб, передбачений Постановою НБУ №107 від 28.07.2020р. «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу» та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації Клієнта: - отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних.
Відповідно до п. 2.2. договору цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України « Про електронну комерцію» .
Згідно п.2.8. договору кредитодавець зобов'язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: "18"вересня 2024 р. сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 10000 грн. на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 3.5. договору позичальник зобов'язаний здійснити оплату комісії за надання кредиту та повернути суму кредиту в останній день строку кредитування, яка є датою остаточного повернення кредиту, а саме: «13» вересня 2025р.
У відповідності до п. 7.9 договору позичальник, що підписав цей договір підтверджує, що текст договору прочитаний ним повністю, положення договору зрозумілі.
Згідно п. 7.11 договору сторони підтверджують , що договір укладений в електронній формі, має таку саме юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинений у простій письмовій формі.. Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором , позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (у тому числі істотними) умовами цього договору та правил.
У п. 7.19 договору позичальник підтверджує актуальність та чинність документу, що посвідчує його особу, реквізити якого зазначені в розділі 9 цього договору.
Договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 84505 18.09.2024 року о 12:12:57 год, який був надісланий на номер телефону НОМЕР_2 (а.с.5-9).
У відповідності до довідки про ідентифікацію ТОВ «Макс кредит» підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , з яким укладено договір 00-9970470 від 18.09.2024 року ідентифікований товариством ТОВ «Макс кредит». Акцепт договору позичальником здійснений аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): 84505, який 18.09.2024 року надісланий на номер телефону НОМЕР_4 (а.с.12).
Згідно графіка платежів, що є додатком до кредитного договору № 00-9970470 від 18.09.2024 року вказано дату видачі кредиту - 18.09.2024 року та дату повернення кредиту - 13.09.2025 року, кількість днів у розрахунковому періоді - 25, сума кредиту за договором - 10000 грн, комісія за надання кредиту - 2000 грн, реальна річна процентна ставка - 2141,72% (а.с.9зв).
У паспорті споживчого кредиту до договору про споживчий кредит № 00-9970470 від 18.09.2024 року, який підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 56647, зазначена інформація ідентична умовам договору (а.с.10-11).
Відповідно до детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 00-9970470 від 18.09.2024 року за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 20084 грн, з яких: 10000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8084 грн - заборгованість за процентами, 2000 грн - заборгованість за комісією, 5000 грн - штрафні санкції. (а.с.13).
19.03.2025 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Макс Кредит» було укладено договір факторингу №19032025-МК/ЄАПБ згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9970470 від 18.09.2024 року в загальному розмірі 25084 грн, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу (витяг з договору на а.с.14-15,18).
У відповідності до п. 2.1 договору в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Згідно акту приймання-передачі до договору факторингу №19032025-МК/ЄАПБ від 19.03.2025 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників клієнта від 19.03.2025 року, складений за формою згідно із додатком 1 до договору (а.с.16).
V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до частини 2статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.
В п. 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В п. 1ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року (справа №444/9519/12) та від 31.10.2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Щодо відступлення прав вимоги новому кредитору
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов'язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Щодо стягнення штрафу.
Пунктом 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто, в даному випадку законодавством звільнено позичальника від сплати неустойки(штрафу, пені) за прострочення своїх кредитних(боргових) зобов'язань
У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.
VІ. Висновки суду.
Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.
Судом встановлено, що 18.09.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Макс Кредит" укладено кредитний договір № 00-9970470 від 18.09.2024 року в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» на суму кредиту 10000 грн зі сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 2000 грн, строком на 360 днів, шляхом переказу на його банківську картку та зі сплатою відсотків за користування кредитом за стандартною процентною ставкою - 0,94% за кожен день користування кредитом протягом строку дії кредитної лінії, який підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 84505, який був надісланий на номер телефону НОМЕР_2 , що вказаний в анкеті позичальника.
Позивач у позовній заяві просить стягнути тіло кредиту в розмірі 12000 грн, натомість згідно умов договору, тіло кредиту становить 10000 грн, та оскільки відповідачем не здійснювалось погашення заборгованості за кредитом, відтак суд вважає підставним стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 000 грн.
Окрім цього, кредитний договір № 00-9970470 від 18.09.2024 року передбачає одноразову сплату комісії за надання кредиту у розмірі 2000 грн. В той же час, позивач не просив стягнути з відповідача комісію за надання кредиту, а включив цю суму до тіла кредиту. Таким чином суд вважає, що в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по кредиту в сумі 2000 грн слід відмовити, виходячи із того, що надання кредиту в такій сумі позивачем не доведено, вимоги про стягнення комісії не заявлено. При цьому виходячи із принципів диспозитивності та змагальності цивільного процесу, суд самостійно не може уточняти складові заборгованості, заявленої до стягнення.
Щодо нарахування відсотків за кредитним договором, суд зазначає, що розмір таких відповідає розрахунку заборгованості та умовам кредитного договору, тому відсотки за користування кредитом підлягають до стягнення у сумі 8 084 грн (10000*0,94% *86 днів (за період з 18.09.2024 року по 12.12.2024 року (дата припинення нарахування відсотків первісним кредитором).
Відтак позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитом підлягають до задоволення.
Стосовно вимоги позивача про стягнення із відповідача штрафу в розмірі 5000 грн, то суд вважає, що така до задоволення не підлягає, оскільки відповідно до умов договору остання перебачена як відповідальність за невиконання зобов'язаня та визначена як неустойка у виді штрафу, а відтак стягнення такої суперечить п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які передбачають особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань, зокрема, списання сум неустойки (штрафу, пені) в період дії на території України воєнного стану з 24.02.2022 року по даний час.
Тому позов слід задовольнити частково.
VІІ. Судові витрати.
Згідно із ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому пропорційно до суми задоволених позовних вимог з відповідача слід стягнути 2183 гривень судового збору на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, ст.625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1050,1054, ст.3,11,12 Закону України "Про електронну комерцію", та керуючись ст.258, 259, 264,265,268 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором №00-9970470 від 18.09.2024 року в розмірі 18 084 (вісімнадцять тисяч вісімдесят чотири) грн, з яких: за основною сумою боргу - 10 000 (десять тисяч) грн, заборгованість за відсотками - 8 084 (вісім тисяч вісімдесят чотири) грн.
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 183 (дві тисячі вісімдесят три) грн.
Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів», вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 35625014;
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Рішення складене у повному обсязі 25.11.2025 року.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Гриньків Д.В.