Головуючий І інстанції: Супрун Ю.О.
25 листопада 2025 р. Справа № 520/3059/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2025, по справі № 520/3059/25
за позовом Багатопрофільної приватної фірми "АСТРА"
до Харківської митниці
про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,
Багатопрофільна приватна фірма "АСТРА" звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2025/000038/2 від 27.01.2025;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2025/000042 від 27.01.2025;
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2025/000038/2 від 27.01.2025.
Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2025/000042 від 27.01.2025.
Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про ненадання судом першої інстанції оцінки доводам відповідача, що надані до митного оформлення документи для підтвердження митної вартості містили розбіжності, а також в них відсутні всі відомості, необхідні для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.
На підставі п. 3 ч. 1ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, що між БПФ «АСТРА», Україна (Покупець) та SHANDONG FIBERGLASS GROUP CORP, Китай (Продавець) було укладено контракт № 29/03/21 від 29.03.2021, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує товар за ціною та в кількості згідно Інвойсів, які є невід'ємною частиною контракту на суму 100 000,00 доларів США на умовах, викладених в Контракті.
За змістом пунктів 3.1-3.3 контракту № 29/03/21 від 29.03.2021 Продавець постачає товар за цим Контрактом на умовах, вказаних в Інвойсах, які є невід'ємною частиною контракту відповідно до правил Інкотермс (в редакції 2010 року). Поставка повинна бути здійснена протягом 15 календарних днів з дня виставлення Інвойсу. Датою постачання вважається дата виписки коносаменту компанією-перевізником.
Документи, які додаються на товари: 1) рахунок-фактура, 2) пакувальний лист, 3) коносамент/CMR, 4) сертифікат походження, 5) сертифікат якості, 6) експортна декларація.
Також, сторонами контракту № 29/03/21 від 29.03.2021 було укладено Доповнення № 1 від 14.05.2021 до Контракту № 29/03/21 від 29.03.2021, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує товар за ціною та в кількості згідно Інвойсів, які є невід'ємною частиною контракту на суму 600 000,00 доларів США на умовах, викладених в цьому Контракті.
Відповідно до контракту № 29/03/21 від 29.03.2021 відбулась поставка такого товару - ровінг зі скловолокна, призначений для виробництва склопластикових виробів шляхом армування: ECR15-600D-608, 5269 кг, ECR17-1200D-608, 14029 кг, виробник «SHANDONG FIBERGLASS GROUP CORP» (Китай).
БПФ «АСТРА» 27.01.2025 через свого декларанта ФОП ОСОБА_1 подала до митного оформлення ЕМД № 25UА807200000983U8 від 27.01.2025 та додані до неї товаросупровідні документи, а саме: пакувальний лист (Packing list) від 13.11.2024, рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №від 13.11.2024, Коносамент (Bill of lading) № MEDUFD580629 від 19.11.2024, Автотранспортну накладну (Road consignment note) № 457773/1 від 21.01.2025, Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № С246722314500261 від 15.11.2024, Банківський платіжний документ, що стосується товару № 281 від 07.11.2024, Банківський платіжний документ, що стосується товару № 290 від 14.01.2025, Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №72 від 22.01.2025, Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 457773-3 від 22.01.2025, Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 11.10.2024, Страховий поліс № 6683003060360240001183 від 12.11.2024, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток 1 від 14.05.2021, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток 2 від 01.03.2022, Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 29/03/21 від 29.03.2021, Договір про надання послуг митного брокера № 82 від 27.12.2012, Договір (контракт) про перевезення № 911 від 31.08.2023, Договір (контракт) про перевезення № 19/07/2024 від 19.07.2024, Договір (контракт) про перевезення № 20/07/2023 від 20.07.2023, Заяву декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю (Сертифікат якості) від 13.11.2024, копію митної декларації країни відправлення *425820240001309064* від 18.11.2024.
За результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу митним органом було винесено Рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2025/000038/2 від 27.01.2025 (надалі за текстом - Рішення № /2025/000038/2), в графі 33 якого зазначено, що у відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України (надалі за текстом - МК України) проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
Також, на підставі Рішення №/2025/000038/2, Харківською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2025/000042 від 27.01.2025 (далі - Картка відмови № UA807200/2025/000042), якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв'язку з неможливістю здійснити їх митне оформлення з огляду на невірне визначення їх митної вартості та прийняття Рішення №/2025/000038/2.
З огляду на вищезазначене, з метою випуску товару у вільний обіг в порядку, передбаченому частиною 7 статті 55 та частиною 2 статті 263 МК України, декларант з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ № 25UA807200001029U3 та додатково сплатив різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 192 331,96 грн.
Не погоджуючись із рішенням № /2025/000038/2 та карткою відмови № /2025/000042 БПФ «АСТРА» звернулась до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було надано до митного оформлення усі необхідні документи, які передбачені частинами 1-2 статті 53 МК України.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч. ч. 2, 3, 5 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 57 Митного кодексу України при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 Кодексу.
З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на декларантові. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.
Колегія суддів зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених уст. 58 МК України.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
У ході судового розгляду встановлено, що рішення митного органу про коригування митної вартості прийнято з огляду на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості, в зв'язку з тим, що:
1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:
- аналіз цінової бази ЄАІС Держмитслужби вказує, що рівень митної вартості подібних товарів за фактами митних оформлень митницями України був значно вищим, ніж заявлений, наявні рішення про коригування митної вартості по даному підприємству по ідентичним подібним товарам;
- відповідно до CMR № 457773/1 зазначено відправник Jankowo Gdanskie Magazynowa 40 Poland, але відповідно до коносаменту № MEDUFD580629 вантаж прибув до Gdansk, тобто відсутні складові митної вартості на маршруті Gdansk - Jankowo Gdanskie Magazynowa 40 Poland;
- відсутні транспорті витрати на маршруті Qingdao, CN - Gdansk, Poland;
- в рахунку перевезення №72 від 22.01.2025 відсутнє посилання на географічні пункти, між якими було здійснено переміщення вантажу, це свідчить про суттєві розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості;
- відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- в експортній декларації наявні розбіжності, а саме зазначені умови поставки без зазначення географічного пункту, тобто не всі складові митної вартості враховані;
- в експортній митній декларації відправлення зазначено номер коносаменту № 177IDIDIQ60048V, але в поданій митній декларації зазначено номер коносамента №, що свідчить про те, що на етапі маршруту було перевантаження вантажу та оформлено інший коносамент, тобто не враховані інші складові митної вартості (перевантаження, портові збори, зберігання товару, інше);
2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари;
3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари;
4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо: ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;
5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрати, понесені виробником в зв'язку з виробництвом товарів; витрати на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.
З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить: товар 1) 1,52 $/кг.
Враховуючи вищезазначене, митну вартість даного товару скориговано до цього рівня.
Джерелом інформації для даного Рішення по товару є наявна у митного органу цінова інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях: тов.1) МД № 25UA110130001062U0 від 20.01.2025 (110130/2025/001062), Скловолокно та вироби з нього, ровінг з Е-скла, який складається з однієї нитки скловолокна: FIBERGLASS ROVING E-GLASS (ECR24-2400D-601) - 20 671 кг. Країна виробництва: Китай. Виробник: SHANDONG t-IBERGLASS GROUP CORP.
При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МК України. Розрахунок митної вартості складає: товар 1) 1,52 $ кг.
Також, на підставі Рішення №/2025/000038/2, Харківською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2025/000042 від 27.01.2025 (далі - Картка відмови № UA807200/2025/000042), якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв'язку з неможливістю здійснити їх митне оформлення з огляду на невірне визначення їх митної вартості та прийняття Рішення №/2025/000038/2.
З огляду на вищезазначене, з метою випуску товару у вільний обіг в порядку, передбаченому частиною 7 статті 55 та частиною 2 статті 263 МК України, декларант з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ № 25UA807200001029U3 та додатково сплатив різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 192 331,96 грн.
Щодо спрацювання системи АСАУР, колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно висновків Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.02.2020 у справі № 260/718/19, спрацювання системи управління ризиками АСАУР є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 815/228/17, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Також згідно висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18, відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Подібні правові висновки викладені і в постановах Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 1.380.2019.006247, від 15.02.2024 у справі № 640/29559/20, від 27.02.2025 у справі № 300/784/24, від 07.05.2025 у справі № 560/1787/23.
Крім того, в постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі № 300/784/24 суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за резервним методом.
Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18, від 20.06.2023 у справі № 1.380.2019.006247, від 15.02.2024 у справі № 640/29559/20, від 07.05.2025 у справі № 560/1787/23.
Отже, наявність у відповідача інформації про те, що схожі товари були у попередні були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості саме по собі не свідчить про неправильність визначення позивачем митної вартості товарів, а отже не може бути підставою для її коригування.
Стосовно доводів відповідача щодо ненадання позивачем каталогів, специфікацій, прайс-листів суд вважає необґрунтованими, з огляду на положення частини 2 статті 53 МК України, в якій визначено перелік обов'язкових документів, які підтверджують митну вартість товарів, і серед яких відсутні перелічені вище документи.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 МК України каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару включені до переліку саме додаткових документів.
Водночас, з матеріалів справи судом встановлено, що позивачем до митного органу разом з митною декларацією було надано прайс-лист від 11.10.2024, що свідчить про безпідставність відповідного доводу Харківської митниці.
Стосовно посилань відповідача про відсутність деталізації транспортних витрат за межами України колегія суддів зазначає наступне.
На підтвердження транспортних витрат позивачем разом з митною декларацією було подано: Автотранспортну накладну (Road consignment note) № 457773/1 від 21.01.2025, Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №72 від 22.01.2025, Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 457773-3 від 22.01.2025, Договір (контракт) про перевезення № 911 від 31.08.2023, Договір (контракт) про перевезення № 19/07/2024 від 19.07.2024, Договір (контракт) про перевезення № 20/07/2023 від 20.07.2023.
Зі змісту зазначених вище документів вбачається, що послуги з перевезення, задекларованого позивачем товару було надано ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ», які включали в себе: міжнародне автоперевезення за маршрутом Gdansk (Poland) до м. п. Ягодин за реєстраційним номером НОМЕР_1 /АС4904XF вартістю 55000,00 грн., транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону України вартістю 54 147,72 грн та міжнародне автоперевезення по території України за маршрутом Ягодин - Харків за реєстраційним номером АС0541НС/АС4904XF вартістю 43 194,28 грн.
Колегія суддів зазначає, що вся зазначена позивачем у вказаних документах інформація щодо перевезення товару та його вартості кореспондується між собою, не містить жодних розбіжностей та не викликає сумнівів у її достовірності.
Посилання відповідача на відсутність витрат за маршрутом Qingdao, CN - Gdansk, Poland, колегія суддів відхиляє як безпідставні, адже поставка товару відбувається на умовах CIF Гданськ Польща.
Відповідно до положення Інкотермс-2010 термін CIF (Cost Insurance and Freight (… named port of destination)), (Вартість страхування і фрахт (… назва порту призначення)) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити втрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять з продавця на покупця. Водночас за умовами терміну CIF на продавця покладається також обов'язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати і ушкодження товару під час перевезення. Тому, транспортні витрати до порту Гданськ, Польща поніс продавець і ці витрати вже включені в ціну товару.
Стосовно посилання відповідача на те, що в наданій декларація країни відправлення з умовою поставки CIF не зазначеного географічного пункту і немає відміток митних органів країни відправлення, як на підставу коригування митної вартості товарів, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на те, що ненадання позивачем при митному оформленні копії митної декларації країни відправлення з вказівкою на порт, дати експорту та відмітки митних органів країни відправлення товару жодним чином не свідчить про неможливість з'ясування всіх числових значень складових митної вартості, оскільки витрати на транспортування включено у вартість товару на умовах CIF, отже встановлення місцезнаходження порту відправлення товару жодним чином не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 15.02.2023 у справі № 815/2552/16.
Доводи відповідача про те, що митна декларація країни відправлення від 18.11.2024 № 425820240001309064, не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує митну вартість товару, оскільки не засвідчує факт його експорту через відсутність в такій декларації дати експорту та відміток митних органів країни відправлення, є безпідставними, оскільки дана митна декларація країни відправлення була оформлена в електронному вигляді, тож має відмітки митних органів країни відправлення в електронній формі.
Стосовно доводів митного органу про те, що відповідно до даних митної декларації країни відправлення від 18.11.2024 № 425820240001309064 зазначено коносамент № 177IDIDIQ60048V, однак в ЕМД № 25UA807200000980U0 від 27.01.2025 вказаний інший номер коносамента, а саме - №MEDUFD580629, тому даний факт свідчить про те, що на етапі маршруту перевезення товару відбувалось перевантаження вантажу, а також оформлювався інший транспортний документ (коносамент), тобто не враховані інші складові митної вартості (перевантаження, портові збори, зберігання товару та інше). Ці витрати не зазначені у відповідних графах ДМВ та не відображені в жодному транспортному документі», колегія суддів зазначає, що номер 177IDIDIQ60048V, заявлений у митній декларації від 18.11.2024 № 425820240001309064 не є номером коносаменту, а заявлений у коносаменті №MEDUFD580629 від 19.11.2024р. як «BOOKING REF» - номер бронювання рейсу, а тому не має відношення до перевантаження вантажу.
Щодо доводів митниці про те, що рахунок на оплату від 22.01.2025 № LS 4617872 видано експедитором значно пізніше дати експорту товару згідно з митною декларацією країни відправлення від 18.11.2024 № 425820240001309064 та коносаментом від 18.11.2024 № MEDUFD580629, що суперечить умовам оплати транспортно-експедиторських послуг, визначених підпунктом а) пункту 4.1 Договору», колегія суддів зазначає, що за офіційними правилами тлумачення торгівельних торговельних термінів Міжнародної торгової палати (ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) CIF «Вартість, страхування і фрахт» означає, що продавець зобов'язаний сплатити витрати на фрахт і страхування, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. За умовами CIF на продавця покладаються обов'язки щодо митного очищення товару для експорту.
У постанові КАС ВС від 26 лютого 2019 року у справі № 822/1185/17 Верховний Суд підтримав правову позицію щодо використання термінів умов постачання згідно з «Інкотермс » на умовах CIF, коли продавець виконує постачання (товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження) та зобов'язаний оплатити витрати та фрахт для доставки товару в зазначений порт призначення, а ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати після відвантаження переходять на покупця. Таким чином рахунок-фактура від 22.01.2025р. № LS-4617872 була видана тоді, коли за умовами поставки CIF-Гданськ, зобов'язання щодо сплати за транспортування вантажу перейшло від продавця до покупця, тобто після прибуття товару у порт Гданськ.
Отже з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем було надано до митного оформлення усі необхідні документи, які передбачені частинами 1-2 статті 53 МК України.
Водночас, відповідач при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не обґрунтував належним чином наявність сумнівів в числових значеннях або недостовірність та/або неповноту наданих документів, що могло б бути підставою для запиту додаткових документів і подальшого коригування митної вартості.
Враховуючи, що відповідачем не доведено існування обґрунтованих сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, не доведено наявність недоліків в документах поданих до митного оформлення , то у відповідача відсутні підстави вимагати у декларанта документи передбачені у ч.3 ст.53 МКУ.
Відтак, відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та безпідставно оформлено картку відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що документи, що були надані позивачем містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На підставі вищезазначеного, рішення Харківської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA807000/2025/000038/2 від 27.01.2025 не відповідає приписам ч.2 ст.55 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, що зумовлює задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Враховуючи, що картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного № UA807200/2025/000042 від 27.01.2025 відповідачем заповнено у зв'язку з прийнятим оспорюваним рішенням про коригування митної вартості товарів, яке є незаконним, а тому вказана картка відмови є протиправною та підлягає скасуванню.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Харківської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 по справі № 520/3059/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло