Справа № 344/16066/25
Провадження № 3/344/5144/25
25 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Руденко Д.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 1915 від 05.09.2025 року, громадянка ОСОБА_1 в період з 07.05.2023 року по 19.04.2024 року в АДРЕСА_3, здійснювала провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, надання послуг з тайського масажу в салоні за адресою АДРЕСА_2 та отримання грошових переказів на банківські рахунки, рекламування надання послуг масажу через інтернет-ресурс (веб-сайт "ІНФОРМАЦІЯ_2") (ІНФОРМАЦІЯ_3) та сторінки в соціальних мережах Instagram (ІНФОРМАЦІЯ_4) та YouTube (ІНФОРМАЦІЯ_5), чим порушила ч.1 ст.58, ч.1 ст.178 Господарського кодексу України та вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому не визнала, зазначила, що обставини вказані у протоколі не відповідають дійсності.
Адвокат Поварчук П.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , заперечував проти протоколу про адміністративне правопорушення, з підстав викладених у клопотанні про закриття провадження у справі, що долучене до матеріалів справи. Просив провадження в справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Роз'яснивши ОСОБА_1 вимоги ст.268 КУпАП, заслухавши її пояснення, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження в справі відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст.164 КУпАП передбачено відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.
Стаття 245 КУпАП визначає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень, зазначених у статтях 254, 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення це - офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справі «Надточій проти України», рішення у справі «Гурепка проти України»).
З наведеного слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Таким чином, обвинувачення повинно бути чітким, конкретним та зрозумілим, однак при вирішенні питання про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, працівник поліції зазначених вимог закону не врахував, фактичних обставин правопорушення із належною повнотою не встановив, зібраним у справі доказам належної оцінки не надав.
Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 1915 стосовно ОСОБА_1 неможливо встановити, у чому саме полягає порушення: у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання чи у здійсненні такої діяльності без подання передбаченого законом повідомлення про її початок.
За змістом вимог ст.256, ч.1 ст.257 КпАП України питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Законом не передбачено право суду змінювати кваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Окрім того, уповноважена особа при складанні протоколу № 1915 від 05.09.2025 року відносно ОСОБА_1 безпідставно послалася на норми Господарського кодексу України, оскільки цей кодекс втратив чинність 28.08.2025 року, а отже його положення не могли бути застосовані на момент оформлення протоколу.
Зазначені неточності викликають сумніви щодо об'єктивності та повноти фіксації фактичних обставин правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
Практика Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні по справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, встановлює, що при оцінці доказів необхідно керуватись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення повинно випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Тому, наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення № 1915 від 05.09.2025 року не є підтверджуючим доказом скоєння даного адміністративного правопорушення, складений всупереч вимог ст.ст. 251, 256 КУпАП, зокрема, не відповідає дійсним обставинам справи, не розкрито суть правопорушення, не долучено належних доказів на підставі яких у визначеному законом порядку можливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП та не може бути перекладено на суд.
За таких обставин, встановлюючи, у відповідності до вимог статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складений протокол, та, даючи оцінку фактичним даним, наявним у матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у справі відсутні.
Відповідно до пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 221, 247, 283- 285 КУпАП, суд, -
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.164 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд упродовж десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Дмитро РУДЕНКО