24 листопада 2025 р.Справа № 520/16956/25
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Присяжнюк О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Другого апеляційного адміністративного суду Макаренко Я.М., Жигилія С.П., Перцової Т.С. в справі № 520/16956/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 в справі № 520/16956/25
за позовом ОСОБА_1
до Харківського окружного адміністративного суду
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Другого апеляційного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 520/16956/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 в справі № 520/16956/25 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
До Другого апеляційного адміністративного суду Магда А.М. подав заяву про відвід колегії суддів Другого апеляційного адміністративного суду Макаренко Я.М., Жигилія С.П., Перцової Т.С. в справі № 520/16956/25 з підстав, визначених ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування заяви про відвід колегії суддів Магда А.М. вказує, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії: головуючого судді Макаренко Я.М., суддів: Жигилія С.П. та Перцової Т.С. від 13.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 в справі № 520/16956/25 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. В той же час, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії: Головуючого судді Перцової Т.С., суддів: Макаренко Я.М. та Жигилія С.П. від 19.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківського окружного адміністративного суду на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 в справі № 520/16955/25.
ОСОБА_1 в заяві зазначив, що справи № 520/16955/25 та № 520/16956/25 дивним чином потрапили на розгляд однієї і тієї ж колегії у складі Перцової Т.С., Макаренко Я.М. та Жигилія С.П. і навпаки Макаренко Я.М., Жигилія С.П. та Перцової Т.С., нібито інших суддів у Другому апеляційному адміністративному суді і не існує, що свідчить про порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2025 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Другого апеляційного адміністративного суду Макаренко Я.М., Жигилія С.П., Перцової Т.С. в справі № 520/16956/25.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2025, головуючим суддею для вирішення питання про відвід, визначено суддю Присяжнюк О.В.
Відповідно до ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно із ч. 8 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Частиною 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши доводи заяви та матеріали справи, не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід з наступних підстав.
Відповідно до ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Вищенаведене узгоджується зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
При цьому, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Як вбачається з заяви про відвід, позивач фактично не згоден з визначеним автоматизованою системою складом колегії суддів та порядком розподілу судових справ між суддями, розцінюючи повторне включення одних і тих самих суддів до різних колегій як порушення встановленої процедури автоматизованого розподілу відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Проте викладені ОСОБА_1 обставини не можуть слугувати підставами для відводу суддів як такі, що викликають сумнів у їх об'єктивності та неупередженості, оскільки позивачем не надано жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цього судді як з погляду "суб'єктивного критерію", так і з погляду "об'єктивного критерію", яким керується Європейський суд з прав людини.
Інших підстав, передбачених ст. ст. 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, та обґрунтувань відводу колегії суддів позивачем не наведено.
Таким чином, позивачем в обґрунтовання заяви про відвід колегії суддів не надано переконливих доказів, які б давали підстави вважати, що колегія суддів є упередженою.
Оскільки обставини, наведені ОСОБА_1 в обґрунтування заяви про відвід не знайшли свого підтвердження, то відсутні, визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для висновку про наявність передумов для відводу колегії суддів Другого апеляційного адміністративного суду Макаренко Я.М., Жигилія С.П., Перцової Т.С. в справі № 520/16956/25.
Керуючись ст. ст. 36, 37, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Другого апеляційного адміністративного суду Макаренко Я.М., Жигилія С.П., Перцової Т.С. в справі № 520/16956/25.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Присяжнюк О.В.