25 листопада 2025 р. Справа № 953/424/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Катунова В.В.
суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Київського районного суду м. Харкова від 28.08.2025 (суддя Зуб Г.А., вул. Валентинівська, 7 "б", м. Харків, 61168) по справі № 953/424/24
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП , Департаменту патрульної поліції
про визнання протиправною та скасування постанови про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП, Департаменту патрульної поліції, у якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 000529 від 05.01.2024.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 28.08.2025 позовні вимоги задоволено.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №000529 від 05 січня 2024 року відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КУпАП - скасувано.
Провадження в справі - закрито.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати по оплаті судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач - Департамент патрульної поліції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт зазначив, що факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами відеофіксації, а тому оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення винесена з дотриманням норм чинного законодавства та підстави для скасування такої відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, 05.01.2024 інспектором ВБДР УПП в Харківській області ДПП страшим лейтенантом поліції Кузнецовим Д.С. винесено постанову у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 000529 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП.
За даними оскаржуваної постанови, 05.01.2024 о 15 год. 15 хв. в м. Харків по пр-ту Героїв Харкова, буд. 94, водій ОСОБА_1 керував ТЗ Mercedes-Benz (автобус) д.н.з. НОМЕР_2 , який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, технічний стан якого не відповідає вимогам стандартів, що стосується безпеки дорожнього руху, а саме тріщина вітрового скла в зоні роботи склоочисників, чим порушив п.п. 31.1 ПДР України, п.п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КУпАП.
Позивач, не погоджуючись з постановою по справі про адміністративне правопорушення, звернувся до суду із даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності відповідачем правомірності винесення оскаржуваної постанови.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 31.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР України) технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 грудня 2010 року № 630 затверджений національний стандарт України з наданням чинності з 1 липня 2011 р. ДСТУ 3649:2010 Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання (далі ДСТУ 3649:2010).
Згідно з п. 1.1 ДСТУ 3649:2010 цей стандарт поширюється на колісні транспортні засоби (далі по тексту - КТЗ) категорій M, MG, N, NG, O, призначені
для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування.
Відповідно до п. 1.2 ДСТУ 3649:2010, цей стандарт установлює вимоги щодо безпечності та методи контролювання технічного стану КТЗ, що перебувають в експлуатуванні.
Розділом 6 ДСТУ 3649:2010 встановлені вимоги щодо безпечності технічного стану колісних транспортних засобів.
Пунктом 6.8. ДСТУ 3649:2010 передбачено вимоги до інших елементів конструкції.
Зокрема, підпунктом 6.8.5 пункту 6.8 ДСТУ 3649:2010 визначено, що на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
Таким чином, наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників є невідповідністю вимогам Державного стандарту в частині безпечності транспортного засобу, що перебуває в експлуатації.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
За змістом статті 31 Закону "Про Національну поліцію", поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 вказаного Закону, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту оскаржуваної постанови, дії позивача кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.
Відповідачем, з метою обґрунтування прийнятого рішення, долучено до матеріалів справи диск з відеозаписом адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем, з якого вбачається, що транспортний засіб під керуванням позивача не відповідав вимогам вищевказаного стандарту.
Як вбачається з диспозиції ч. 2 ст. 121 КУпАП, суб'єктом вказаного правопорушення є водій, що керує транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП є керування особою транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів.
Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і не відповідність вимогам стандартів транспортного засобу, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів.
З наданого до суду відео-запису, не вбачається факту перевезення позивачем пасажирів, та що такий ТЗ використовується для надання послуг з перевезення пасажирів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що наданий відповідачем відеозапис не доводить факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП, а інших належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем вказаного вище адміністративного правопорушення, як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції, не надано.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП, не доведена, не підтверджується належними доказами, що виключає притягнення його до адміністративної відповідальності, а відтак висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для скасування постанови БАД № 000529 від 05.01.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за 2 ст. 121 КпАП України та закриття провадження по справі є правильними.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Департамент патрульної поліції - залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 28.08.2025 по справі № 953/424/24 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло