25 листопада 2025 р. Справа № 520/2200/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О.) від 15.10.2025 по справі № 520/2200/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі № 520/2200/25, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2025, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" при здійсненні перерахунку пенсії з 01.01.2025.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 без обмеження максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі № 520/2200/25 набрало законної сили 01.08.2025 та 20.08.2025 видано виконавчий лист.
09.10.2025 представник позивача через систему "Електронний суд" звернувся із заявою в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі № 520/2200/25, в якій просить суд:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не здійсненні нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 без обмеження максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 по справі № 520/2200/25;
- постановити Окрему ухвалу, якою зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону - виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 по справі № 520/2200/25 в частині щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 без обмеження максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі № 520/2200/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.
Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 р. у справі № 520/2200/25 про відмову в задоволенні заяви (в порядку ст. 383 КАС України) та прийняти нове судове рішення, яким заяву задовольнити.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначив, що у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених КАС України. На виконання рішення суду у справі № 520/2200/25 ГУПФУ в Харківській області, у серпні 2025 року звітував про виконання зазначеного рішення суду надавши позивачу перерахунок його пенсії з 01.03.2025 року та розрахунок на доплату пенсії з 01.01.2025 по серпень 2025 року за пенсійною справою № 2003007976, які датовані 15 серпня 2025 року, згідно якого останньому було нараховано та призначено до виплати пенсію у розмірі 44714,33 грн. Проте вже 05 вересня 2025 року позивач отримав пенсію не в розмірі 44714,33 грн., а у розмірі 30425,97 грн., без урахування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 по справі № 520/2200/25. Листом від 11.09.2025 № 2000-0203-8/137126 ГУПФУ в Харківській області у відповідь на адвокатський запит представника позивача повідомив, що рішення Харківського окружного адміністративного суду віпризначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 14.07.2025 № 821. ГУПФУ в Харківській області надано витяг з підсистеми ПВП ДКГ станом на 11.09.2025 про виплату пенсії ОСОБА_1 у вересні 2025 року та перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2025 від 11.09.2025, за пенсійною справою № 2003007976 згідно якого підтверджується, що позивачу у вересні 2025 року виплачено пенсію у розмірі 30425,97 грн., без урахування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 по справі № 520/2200/25. Крім того відповідачем було повідомлено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 по справі № 520/2200/25 не виконано, оскільки «ще не готово програмне забезпечення», яке мало би запрацювати до 01 вересня 2025 року згідно постанови Кабінету міністрів України від 14.07.2025 № 821. Вказує, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам позивача.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі № 520/2200/25, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2025, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" при здійсненні перерахунку пенсії з 01.01.2025.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 без обмеження максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі № 520/2200/25 набрало законної сили 01.08.2025 та 20.08.2025 видано виконавчий лист.
З наявного в матеріалах справи розрахунку /а.с. 126/ вбачається, що відповідач на виконання рішення суду здійснив розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 2003007976 за дорученням № Д 2003007976/28 пенсіонер ОСОБА_1 , за період з січня 2025 по серпень 2025, відповідно до якого сума доплати склала 114226,88.
Листом від 11.09.2025 № 2000-0203-8/137126 ГУ ПФУ в Харківській області повідомило представника позивача про те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 по справі № 520/2200/25 знаходиться на опрацюванні та буде виконано відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій ( щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою КМУ № 821 від 14.07.2025 року./а.с.127/
Відмовляючи позивачу у задоволенні заяви поданої в порядку ст. 383 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області виконане рішення суду у справі № 520/2200/25, оскільки пенсійним органом з 01.01.2025 проведено перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1. Вказав, що між сторонами виник новий спір, який стосується обмеження пенсії позивача максимальним розміром з 01.09.2025.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Як зазначив, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009, метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України.
Статтею 372 КАС України визначений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до частин 2, 4 вказаної статті судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Частина перша статті 373 КАС України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року в справі "Горнсбі проти Греції" суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будьяких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільноправових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (№ 1) від 27 серпня 1991 року, серія А, № 209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень (п. 40).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України.
Статтею 372 КАС України визначений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до частин 2, 4 вказаної статті судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З наведених вище норм вбачається, що рішення суду в адміністративних справах може бути виконане добровільно, з моменту набрання рішенням законної сили, та примусово, після відкриття відповідного виконавчого провадження. При цьому, виконання судового рішення, у якому порядку воно б не відбувалось, є невід'ємною складовою права на судовий захист.
Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 383 КАС України особа позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Заяву, зазначену в частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Так, стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду з заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України “Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.
Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.
Частиною 6 статті 383 КАС України визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення по справі, що порушує права та законні інтереси позивача.
Колегією суддів встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі № 520/2200/25 відповідач повинен був нарахувати і виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.01.2025 без обмеження максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат.
Так, зі змісту розрахунку здійсненого відповідачем 15.08.2025 встановлено, що відповідачем здійснено розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 2003007976 за дорученням № Д 2003007976/28 пенсіонер ОСОБА_1 , за період з січня 2025 по серпень 2025, відповідно до якого сума доплати склала 114226,88./а.с. 126/
Водночас, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі № 520/2200/25 зобов'язано відповідача не лише здійснити перерахунок пенсії, але і здійснити її виплату, водночас суд першої інстанції не надав оцінки виконанню рішення суду в частині виплати перерахованих сум.
Колегія суддів зауважує, що норми статті 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Разом з цим, судом першої інстанції не було належним чином досліджено мотиви подання ОСОБА_1 заяви в порядку статті 383 КАС України та не надано оцінки обставинам наявності чи відсутності підстав для задоволення заяви, поданої у порядку статті 383 КАС України з огляду на вказані обставини, що призвело до передчасних висновків суду про відмову в задоволенні заяви.
Відповідно до статті 320 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Приписами статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Враховуючи вищевикладене, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 по справі № 520/2200/25 підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 по справі № 520/2200/25 - скасувати.
Справу № 520/2200/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.10.2025 в порядку ст. 383 КАС України.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов