25 листопада 2025 р. Справа № 520/27727/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Садова М.І.) від 22.10.2025 по справі № 520/27727/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 , які виразились у зменшенні у грошовому виразі розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних в довідці № ФХ-112460/7463/С від 30.05.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, вказаних в довідці № ФХ-112460/7463/С від 30.05.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн. і надати цю оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач, не погодившись із зазначеною ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що в даному випадку рішення суду від 30.04.2025 по справі № 520/4740/25 було фактично виконано відповідачем шляхом підготовки та направлення до ГУ ПФУ в Харківській області довідки № ФХ-112460/7463/С від 30.05.2025 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, що, в свою чергу, виключає наявність підстав для застосування статей 378, 382, 383 КАС України. Зауважує, що спірним питанням у даній справі є саме зміст довідки № ФХ-112460/7463/С від 30.05.2025 щодо розміру додаткових видів грошового забезпечення для визначення розміру пенсії позивача, які не були предметом розгляду справи № 520/4740/25. Тому позивач звернувся із новим адміністративним позовом. Зміст та складові, які підлягали включенню у довідку № ФХ-112460/7463/С від 30.05.2025 про розмір грошового забезпечення не були предметом судового розгляду та суд не надавав їм правову оцінку у межах розгляду справи № 520/4740/25.
Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 Кодексу про адміністративне судочинство України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
На підставі ч. 2 ст. 312 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з такого.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 по справі № 520/4740/25 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 .
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо відмови ОСОБА_1 підготувати та надати до головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року (2684,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії позивача.
В решті частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.
На виконання вказаного рішення, ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовлено довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 за № ФХ-112460/7463/С від 30.05.2025, в яку включено такі складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 7520,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням - 2040,00 грн, надбавка за вислугу років (45 %) - 4302,00 грн, надбавка за особливості проходження служби - 5909,48 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10 % - 752,00 грн, премія - 6902,00 грн.
Позивач, вважаючи, що ІНФОРМАЦІЯ_2 протиправно не внесено в оновлену довідку надбавку за особливості проходження служби та премію в належному розмірі, звернувся із цим позовом до суду.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення. Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов'язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду з заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов. Таким чином, за висновком суду першої інстанції, добросовісність або недобросовісність дій відповідача має бути оцінена з урахуванням фактичних обставин справи, що може бути здійснено судом у справі від 30.04.2025 у справі № 520/4740/25 після подання позивачем заяви в порядку статті 383 КАС України. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України, суд відмовив у відкритті провадження.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі, з огляду на таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: 1) позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; 2) у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі; 3) настала смерть фізичної особи чи припинено юридичну особу, яка не є суб'єктом владних повноважень, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позовну заяву, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 4) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Положеннями статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.
Приписами ч. 1 ст. 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Колегія суддів звертає увагу, що нормами процесуального закону встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для зобов'язання відповідача належним чином виконати рішення суду.
Вказані правові норми мають на меті забезпечити належне виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, виходив з того, що обраний позивачем у цій справі спосіб захисту порушених прав є одним із способів виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі № 520/4740/25. Отже, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, він міг звернутися до суду в порядку статей 382, 383 КАС України із відповідними заявами про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов. За висновком суду першої інстанції, добросовісність або недобросовісність дій відповідача має бути оцінена з урахуванням фактичних обставин справи, що може бути здійснено судом у справі № 520/4740/25 після подання позивачем заяви в порядку статті 383 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з даними висновками суду першої інстанції та зазначає.
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою для звернення позивача до суду слугувала незгода з розміром додаткових видів грошового забезпечення, а саме надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії, зазначеними в довідці № ФХ-112460/7463/С від 30.05.2025 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, виготовленій ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 по справі № 520/4740/25, яке набрало законної сили 31.05.2025, зокрема, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року (2684,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії позивача.
На виконання вказаного рішення суду відповідачем виготовлено довідку № ФХ-112460/7463/С від 30.05.2025 про розмір грошового забезпечення позивача, в якій визначено розмір посадового окладу - 7520,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням - 2040,00 грн, надбавка за вислугу років (45 %) - 4302,00 грн, надбавка за особливості проходження служби - 5909,48 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10 % - 752,00 грн, премія - 6902,00 грн.
Однак, позивач вважає, що відповідач неправильно склав довідку, оскільки неналежним чином обчислив розмір надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії.
В рішенні від 05.03.2024 у зразковій справі № 380/19324/23 (провадження № Пз/990/6/23), яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024, Верховний Суд зазначив «оскільки рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року у справі № 380/18232/22 зобов'язано відповідача підготувати та надати до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення перерахунку пенсії, без вказівки зазначення конкретного відсоткового значення (розміру) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, відсутні підстави для звернення позивача до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду».
Крім того, у вказаному рішенні Верховний Суд звернув увагу, що з метою уникнення спорів через зазначення у довідках про розмір грошового забезпечення невідповідного (зменшеного) відсоткового значення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, розглядаючи справи щодо визначення розміру посадового окладу і окладу за військовим званням відповідно до Постанови № 704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, суд в резолютивній частині рішення має вказувати, у якому розмірі (відсоткове значення) мають бути зазначені у довідках щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія.
Враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у зразковій справі № 380/19324/23, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що заявлені позовні вимоги спрямовані на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 по справі № 520/4740/25 та що у спірних правовідносинах наявні підстави для звернення позивача до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 340/5562/23.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За змістом статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З врахуванням наведених вище правових норм та встановлених фактичних обставин справи у їх сукупності колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, тому оскаржувану ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 по справі № 520/27727/25 - скасувати.
Справу № 520/27727/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) В.В. Катунов І.М. Ральченко