Справа № 344/20868/25
Провадження № 1-кп/344/1503/25
24 листопада 2025 року м.Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового розгляду обвинувальний акт та додані до нього матеріали про обвинувачення:
ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Лисець Тисменицького району Івано-Франківської області, жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , раніше судимого:
- 23.10.2023 року вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області за ч.3 ст.201-2 КК України до покарання у виді 2 (два) роки 6 (шість) місців обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю пов'язаною з обігом, використанням і розпорядженням гуманітарною допомогою на строк 3 (три) роки, з конфіскацією майна,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.389 КК України, -
ОСОБА_2 вчинив ухилення від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади та займатись певною діяльністю, за наступних обставин.
Так, вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23.10.2023 року ОСОБА_2 засуджено за ч.3 ст.201-2 КК України до покарання у виді 2 (два) роки 6 (шість) місців обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю пов'язаною з обігом, використанням і розпорядженням гуманітарною допомогою на строк 3 (три) роки, з конфіскацією майна.
05.12.2023 року засуджений ОСОБА_2 з'явився до Івано-Франківського районного відділу філії ДУ “Центр пробації» в Івано-Франківській області, де його ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання, роз'яснено обов'язки відповідно до п.2 ст. 34 КВК України про те, що засудженому до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю забороняється без погодження з уповноваженим органом з питань пробації виїжджати за межі України та поставлений на облік, про що він надав особисту підписку.
З метою перевірки дотримання засудженим ОСОБА_3 обов'язків, які покладені на осіб, засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, передбачених пунктом 1 глави 2 розділу VI наказу Міністерства юстиції від 29.01.2019 №272/5 “Про затвердження Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі», до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України було надіслано запит про перетин державного кордону громадянином ОСОБА_3 протягом ІІІ-ІV кварталу 2025 року.
Встановлено, що відповідно до інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_2 без погодження з уповноваженим органом з питань пробації 18.09.2025 року о 21 год. 23 хв., 26.09.2025 року о 16 год. 44 хв., 05.10.2025 року о 01 год. 44 хв., 16.10.2025 року о 18 год. 29 хв. та 01.11.2025 року о 19 год. 53 хв. перетнув державний кордон України у пунктах пропуску Краківець, Дякове, Шегині.
Незважаючи на попередження про недопущення порушення порядку та умов відбування покарання пов'язаного з позбавленням права обіймати посади та займатись діяльністю пов'язаною з обігом, використанням і розпорядженням гуманітарною допомогою (в розумінні ЗУ “Про гуманітарну допомогу»), усвідомлюючи протиправний характер своєї умисної діяльності, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи цього, без поважних на те причин ОСОБА_2 допустив порушення порядку та умов відбування покарання, а саме: 18.09.2025 року о 21 год. 23 хв., 26.09.2025 року о 16 год. 44 хв., 05.10.2025 року о 01 год. 44 хв., 16.10.2025 року о 18 год. 29 хв. та 01.11.2025 року о 19 год. 53 хв. без погодження з уповноваженим органом з питань пробації перетинав державний кордон України у пунктах пропуску Краківець, Дякове, Шегині.
Таким чином, засуджений ОСОБА_2 , ігноруючи законні вимоги працівників Івано-Франківського РВ філії ДУ “Центр пробації» в Івано-Франківській області, ухилився від відбування покарання, призначеного вироком Івано-Франківського міського суду від 23.10.2023 року у виді позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю.
Обвинувальний акт надійшов до суду з клопотанням прокурора про розгляд його у спрощеному провадженні.
Відповідно до ст.302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні також додано: письмову заяву підозрюваного, складену в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
Згідно із ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
За таких обставин, суд вважає, що є всі правові підстави розглянути даний обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.389 КК України, у спрощеному провадженні - без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового розгляду.
Суд, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього письмові докази в їх сукупності, прийшов до переконання, що дії ОСОБА_2 за ч.1 ст.389 КК України, як ухилення від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади та займатись певною діяльністю, кваліфіковано вірно, оскільки така кваліфікація ґрунтується на зазначених вище обставинах вчинення кримінального правопорушення та відповідно до ч.3 ст.349 КПК України при визнанні обвинуваченим своєї вини не потребує підтвердження іншими доказами.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу винного, його вік, стан здоров'я та майновий стан, а саме: що він не працює, раніше судимий, додаткове покарання за попереднім вироком не відбув, на обліку в лікаря нарколога, психіатра не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання, є рецидив злочинів.
Враховуючи всі вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.1 ст.389 КК України у вигляді пробаційного нагляду, оскільки таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для виправлення обвинуваченого, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
На підставі ч.1, ч.3 ст.71 КК України, слід частково приєднати невідбуте додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю пов'язаною з обігом, використанням і розпорядженням гуманітарною допомогою, за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23.10.2025 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України, невідбута частина якого згідно довідки Івано-Франківського РВ філії ДУ «Центр пробації» становить 1 рік 9 днів, та призначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю вироків.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався.
Речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 381, 382, 394 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.389 КК України та призначити покарання - 1 (один) рік пробаційного нагляду.
На підставі ч.1, ч.3 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину додаткового покарання за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23.10.2023 року та призначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю вироків - 1 (один) рік пробаційного нагляду з позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю пов'язаною з обігом, використанням і розпорядженням гуманітарною допомогою на 1 (один) рік.
На підставі ч.2 ст.59-1 КК України, зобов'язати ОСОБА_2 :
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених у ч.1 ст.394 КПК України, а саме: даний вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Суддя ОСОБА_4