Справа № 344/15569/25
Провадження № 1-кс/344/6094/25
24 листопада 2025 року м.Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши в судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 62025140150000198 від 04.03.2025,
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що П'ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025140150000198 від 04.03.2025, у якому ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.03.2020 ОСОБА_4 з Міністерством внутрішніх справ України укладено контракт про проходження військової служби строком на три роки.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ від 03.03.2020 старший солдат ОСОБА_4 призначений на посаду стрільця 2-го відділення 2-го взводу 2-ї патрульної роти патрульного батальйону військової частини НОМЕР_1 НГУ.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині старший солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Згідно п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 “ Про введення воєнного стану в Україні», воєнний стан в Україні запроваджено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому продовжено по теперішній час. Таке рішення було ухвалено у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Згідно ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Про введення в дію воєнного стану старшому солдату ОСОБА_4 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України №64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.
Однак, старший солдат ОСОБА_4 , будучи обізнаним із вимогами вищевказаного законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, 10.02.2025 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 НГУ ( АДРЕСА_1 ) та незаконно, без поважних причин, перебуває за межами розташування військової частини та проводить службовий час не пов'язуючи його із проходженням військової служби.
Таким чином, старший солдат ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, 10.02.2025 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 НГУ ( АДРЕСА_1 ) та незаконно, без поважних причин, перебуває за межами розташування військової частини та проводить службовий час не пов'язуючи його із проходженням військової служби.
14.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до матеріалів службового розслідування військової частини НОМЕР_1 НГУ, починаючи з 10.02.2025 по теперішній час, ОСОБА_4 відсутній на військовій службі без поважних причин.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 за місцем свого проживання відсутній, на контакт із представниками військової частини та військової служби правопорядку у ЗСУ не виходить, до органу досудового розслідування чи уповноважених органів військового управління не прибував.
У зв'язку із наведеним оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки на теперішній час він переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Враховую викладене, на даний час є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , знаходячись на волі, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до ч.8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання продовженню злочинної діяльності та визначеним законодавством ризикам виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється.
Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.
- вчиняти інші кримінальні правопорушення, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, яке є триваючим та постійно переховується від правоохоронних органів і представників військової частини НОМЕР_1 НГУ.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що підтверджується повідомленнями військової частини НОМЕР_1 НГУ, матеріалами службового розслідування військової частини НОМЕР_1 НГУ, поясненнями військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 НГУ та іншими матеріалами досудового розслідування у сукупності.
Санкція злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років (за відсутності альтернативного виду основного покарання), тобто є умисним тяжким злочином.
24.02.2022 військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
Дії, що інкримінуються підозрюваному, мають виняткову суспільну небезпечність в період триваючої збройної агресії Російської Федерації, особливо, в бойовій обстановці, оскільки спрямовані на підрив основоположної засади функціонування Збройних Сил України - єдиноначальності.
У разі задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням - у разі застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваний буде позбавлений можливості переховуватись від органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Окрім цього, буде забезпечено виконання процесуальних обов'язків підозрюваним
Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи неможливість застосувати щодо ОСОБА_4 інший запобіжний захід, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_4 , а саме - позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а також те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, які передбачені у ст. 194 КПК України, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиненню іншого кримінального правопорушення чи продовженню кримінального правопорушення, у якому підозрюється, що зазначено у пунктах 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.
Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання, посилаючись на недоведеність ризиків та просили застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів клопотання вбачається, що 14.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Постановою слідчого від 02.09.2025 року підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в розшук.
Ухвалою слідчого судді від 03 вересня 2025 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: повідомленнями військової частини НОМЕР_1 НГУ, матеріалами службового розслідування військової частини НОМЕР_1 НГУ, поясненнями військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 НГУ та іншими матеріалами досудового розслідування у сукупності.
Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В той же час, прокурором жодним чином не доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. п.3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я, раніше не судимий.
З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів та обґрунтування обов'язків.
Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, відповідно до ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Враховуючи, норми ч.8 ст.176 КПК України та те, що на території України введено воєнний стан, ОСОБА_4 переховувався від органів досудового розслідування, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, слідчий суддя приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні, а тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
У рішенні "Марченко проти України" Європейського суду суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує характеризуючи особу дані та майновий стан підозрюваного, практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, та не може бути завідомо непомірним для підозрюваного, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкримінований злочин та матеріальний стан особи.
Отже, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування з визначенням застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обов'язків.
На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02 січня 2026 року включно.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».
Взяти підозрюваного ОСОБА_4 під варту в залі суду негайно.
Визначити заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 60560 ( шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355259002000002265).
У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 02 січня 2026 року включно обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1