Справа №: 343/2223/25
Провадження №: 3/343/712/25
25 листопада 2025 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Керніцького І.І.,
секретаря - Оленюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду адміністративний матеріал, який надійшов від Відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч.1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
з участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 737042 від 08.11.2025, ОСОБА_1 08.11.2025 близько о 11.20 годині за адресою: АДРЕСА_2 , вів господарську діяльність без відповідної ліцензії, а саме: здійснював продаж паливних матеріалів (дизпаливо) на суму 500,00 грн з метою отримання прибутку, чим порушив порядок провадження господарської діяльності.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав у вчиненні адміністративного правопорушення. Пояснив, що в цей день прийшов влаштовуватись на роботу на АЗС, до нього підійшов мужчина на ім'я ОСОБА_2 і сказав, що він його почекав і він його проконсультує з приводу умов праці. Приблизно на протязі години до до заправки приїхали ипрацівники поліції і повідомили, що АЗС відпустили паливо і подали чек. Попросили його документи і склали протокл про вчинення ним правопорушення.
Поліцією в підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні суду були надані наступні письмові докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 737042 від 08.11.2025, в якому викладені обставини інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, наявні записи про те, що останній з правопорушенням незгідний;
- копія рапорту старшого інспектора чергового Відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 08.11.2025 про реєстрацію повідомлення ОСОБА_3 про те, що 08.11.2025 о 11:27 годині в м.Долина по вул.Нафтовиків, на заправці “Петроліум» продали солярку на суму 500,00 грн та не видали чек;
- письмові пояснення ОСОБА_3 від 08.11.2025, в яких останній зазначив, що 08.11.2025 о 11:27 годині в м.Долина по вул.Нафтовиків, на заправці “Петроліум» продали солярку на суму 500,00 грн та не видали чек;
- письмової пояснення ОСОБА_4 від 08.11.2025, в яких останній зазначив, що 08.11.2025 о 11:27 годині в м.Долина по вул.Нафтовиків, на заправці “Петроліум» його знайому ОСОБА_3 продали солярку на суму 500,00 грн та не видали чек;
- диск з записами інкримінованих подій, при перегляді яких судом було встановлено:
перше відео:
полійцейський просить поспілкуватися працівника АЗС та повідомляє, що в них є дані про продаж, дальше незрозуміло про що йдеть в розмові. Працівник АЗС себе називає ОСОБА_1 . ОСОБА_1 стверджує, що він не працює, а замінив тимчасово працівника на ім'я ОСОБА_2 ;
наступне відео:
працівник поліції стверджує, є докази про здійснення продажу паливного без чеків. Особа зазначає, що АЗС не працює.
Дослідивши матеріали провадження, долучені письмові докази, показання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як зазначено в ст.45 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За вимогами ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом положень ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними, достатніми та допустимими доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стандарт доведеності вини поза розумним сумнівом).
При цьому, фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, який в силу положень ст.251 КУпАП, є одним із джерел доказів у справі про адміністративне правопорушення, офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд. Формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини. При розгляді справи про притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності, саме протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ є предметом дослідження та оцінки суддею в судовому засіданні при розгляді справи по суті (ст. 279 КУпАП).
Відповідальність за ч.1 ст.164 КУпАП передбачена за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Диспозиція ч.1 ст.164 КУпАП є банкетною, тому необхідним є встановлення та зазначення в протоколі, норми яких саме законів порушила особа, діючи всупереч встановленому порядку зайняття господарською діяльністю.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об'єкта; б) об'єктивної сторони; в) суб'єкта; г) суб'єктивної сторони.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП полягає у діях, спрямованих на провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом. Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. В свою чергу, під визначенням господарської діяльності розуміється будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Згідно з положеннями ст.1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензія це право суб'єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану з виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Разом з тим, вказаний протокол не містить відомостей про те, що ОСОБА_1 вів господарську діяльність без відповідної ліцензії, здійснював продаж паливних матеріалів (дизпаливо).
Із досліджених відеозаписів нагрудних камер поліцейських, не вбачається, що ОСОБА_1 здійснював продаж паливних матеріалів (дизпаливо) вів господарську діяльність без відповідної ліцензії.
Для притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП слід обов'язково встановити, чи здійснювалась нею господарська діяльність, яка підлягає ліцензуванню.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості про вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, не підтверджуються, як самим протоколом, так і доказами доданими до нього, отже даний протокол про адміністративне правопорушення не можна визнати доказом вини останнього у розумінні ст.251 КУпАП.
Виходячи зі змісту ст.ст. 7, 254 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia»,рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а зробив висновок, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оскільки, виходячи з принципів верховенства права та презумпції невинуватості, визначених ст.ст.8,62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини порушника слід тлумачити на його користь, суд доходить висновку, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості про вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, не підтверджують жодними доказами наявність в її діях складу правопорушення.
Відповідно ст.247 КУпАП провадження за справою про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 164, 247,283, 284, КУпАП України, суддя, -
Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративне правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд, Івано-Франківської області.
Суддя: