Справа № 344/16934/24
провадження №2/216/1099/25
20 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді Чирського Г.М.
за участю: секретаря судового засідання Смолдирева М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 м. Кривого Рогу, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про позбавлення батьківських прав,-
До Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області на підставі ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.09.2024 року надійшла відповідна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про позбавлення батьківських прав.
Позовна заява обґрунтована тим, що позивач та відповідачка з 14.04.2009 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.07.2014 року було розірвано. Від подружнього життя у сторін народилось дві дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Із 2012 року сторони разом не проживають, відповідачка поїхала у місто Київ на роботу, залишивши старшу дочку ОСОБА_5 із позивачем на проживання і виховання, а меншу ОСОБА_6 - зі своєю матір?ю. Влітку 2013 року колишня дружина забрала дочку ОСОБА_6 і виїхала з нею в Автономну республіку Крим. У грудні 2014 року вона приїхала на один день в місто Івано-Франківськ, щоб знятись з реєстрації місця проживання і з того часу більше не поверталась.
Відповідачка більше десяти років не спілкується ні з позивачем, ні з дочкою ОСОБА_7 . Неповнолітня ОСОБА_8 проживає з батьком, знаходиться на його утриманні та вихованні. Мама дитини не цікавиться її життям, станом здоров?я, успіхами в школі, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, також не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на її фізичний розвиток та психоемоційний стан. Дочка на даний час досягла 14-річного віку і усвідомлює, що мама покинула її, через що дитина відчуває образу на неї та страждає, оскільки почувається непотрібною матері, так як їх розділяє не тільки відстань, а й не бажання матері спілкуватись, навіть, за допомогою телефонного зв?язку, відеозв?язку, тощо. Зі слів дитини позивачу відомо, що мама один раз на рік може привітати її з Днем народження смс-повідомленням. При цьому, ОСОБА_8 часто спілкується через відеозв?язок з молодшою сестрою ОСОБА_6 , яка проживає з матір?ю, сестри підтримують теплі і дружні відносини між собою. З сторінки відповідачки в соцмережі «Інстаграм» можна припустити, що вони проживають протягом останнього часу в м. Ханти-Мансійськ російської федерації. Дочка ОСОБА_8 підтримує звернення до суду про позбавлення матері батьківських прав щодо неї. Таким чином, позивач вважає, що мама дитини самоусунулась від її виховання, взагалі не виявляє інтересу ані до її життя, ані до її внутрішнього світу, не цікавиться навчанням дитини, станом здоров?я. Таку поведінку матері слід розцінювати як ухилення від виховання дитини, оскільки вона свідомо нехтує своїми обов?язками, що є підставою для позбавлення батьківських прав стосовно дочки ОСОБА_10 .
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2024 року, на підставі розпорядження заступника керівника апарату Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу № 159/24 від 17.12.2024 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, в зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_11 з посади судді Центрально-Міського райсуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, справу передано для розгляду судді Чирському Г.М.
Ухвалою суду від 06.01.2025 року відкрито загальне позовне провадження у вищезазначеній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання. Останнє підготовче судове засідання відкладено на 10-15 год. 27.03.2025 року.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.03.2025 року закрито підготовче провадження у цивільній справі, призначено справу до судового розгляду по суті. За клопотанням позивача постановлено викликати в судове засідання в якості свідків наступних осіб: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . Крім того, задоволено клопотання позивача про опитування дитини у судовому засіданні, постановлено провести опитування неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судовому засіданні за участі представника служби у справах дітей. Зобов'язано орган опіки та піклування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до початку судового розгляду справи по суті надати суду висновок стосовно доцільності позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
17.10.2025 року представником органу опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради подано через Електронний суд з подальшим направленням поштовим зв'язком, витяг з рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 1096 від 07.10.2025 року.
Сторони у судове засідання не з'явилися.
Представник позивача, адвокат Розганюк Т.Є. надала до суду письмове клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача, наполягаючи на задоволенні позовних вимог та не заперечуючи проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач у підготовче судове засідання не з'явилася, про розгляд справи була повідомлена належним чином, завчасно, у тому числі, шляхом оголошення про виклик на вебпортал судової влади України. Відзиву, клопотань, заяв до суду не надала.
Представник Служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради просила розгляд справи проводити без участі представника органу опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення, відповідно до положень ст.ст. 280, 282 ЦПК України.
Враховуючи, що сторони до суду не прибули, в матеріалах справи мається достатня кількість доказів для вирішення справи по суті, суд відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України вважає за доцільне ухвалити рішення без участі сторін по справі та без фіксації процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 14.04.2009 року, який було розірвано рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.07.2014 року (справа № 344/6178/14-ц). Рішення набрало законної сили 23.07.2014 року.
Від подружнього життя у сторін народилось дві доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ).
Батьки, за нормами ст.ст. 150, 155 Сімейного Кодексу України, зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, тобто здійснювати батьківські права, які не можуть суперечити інтересам дитини.
Кожна дитина, за нормами ст.ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 19.05.2009 року, має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, що їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Батьки або особа, що їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Як було зазначено позивачем у позові, з 2012 року з ОСОБА_2 разом не проживають, вона тоді поїхала у місто Київ на роботу, залишивши старшу дочку ОСОБА_5 із ним на проживання і виховання, а меншу ОСОБА_6 - зі своєю матір?ю. Влітку 2013 року колишня дружина забрала дочку ОСОБА_6 і виїхала з нею в Автономну республіку Крим. У грудні 2014 року вона приїхала на один день в місто Івано-Франківськ, щоб знятись з реєстрації місця проживання і з того часу більше не поверталась.
Відповідачка більше десяти років не спілкується з дочкою, не цікавиться її життям, станом здоров?я, успіхами в школі, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, також не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на її фізичний розвиток та психоемоційний стан. Дочка на даний час досягла 14-річного віку і усвідомлює, що мама покинула її, через що дитина відчуває образу на неї та страждає, оскільки почувається непотрібною матері, так як їх розділяє не тільки відстань, а й не бажання матері спілкуватись, навіть, за допомогою телефонного зв?язку, відеозв?язку, тощо. При цьому, ОСОБА_8 часто спілкується через відеозв?язок з молодшою сестрою ОСОБА_6 , яка проживає з матір?ю, сестри підтримують теплі і дружні відносини між собою.
З моменту фактичного припинення відносин позивач взяв на себе всі батьківські зобов?язання, самостійно виховує та утримує неповнолітню доньку.
Позивач, як законний представник дитини, уклав 10.09.2019 Декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу ОСОБА_15 .
КНП «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги» у відповідь на адвокатський запит листом від 23.07.2024 за № 505/69 надав інформацію про стан здоров?я неповнолітньої ОСОБА_16 , а також повідомив, що на прийом до лікаря педіатра дитину супроводжує батько ОСОБА_1 . Батько контактує з приводу стану здоров?я дитини та виконує призначення лікаря.
Згідно довідки Благодійної організації «Благодійний «Карітас Івано-Франківськ УГКЦ» № 221 від 21.05.2024, батько ОСОБА_1 у 2017 році звернувся до Карітасу про включення його доньки ОСОБА_3 , 2009 р.н., до числа отримувачів послуг Центру соціально-психологічної допомоги для дітей, сімей та молоді. Оскільки дівчинка виховувалась без матері, її було залучено з метою покращення адаптації та надання психологічної підтримки.
Також позивачем долучено психологічну характеристику психолога ФОП ОСОБА_17 на ОСОБА_3 . Згідно якої, дівчинка з 2020 по 2021 рік відвідувала психологічний курс «Простір успішного підлітка». За результатами проведених методик у дівчинки виявлено середній рівень впевненості, підвищений рівень тривожності. За малюнком сімї виявлено, що для дитини на даний час найбільш значимими членами сімї є батько. На малюнку відсутня мати. Бажання спілкуватися із матір'ю дівчинка не виявляє.
Відповідно до відповіді Ліцею № 22 Івано-Франківської міської ради за № 01-24/329 від 03.09.2024 року, наданої на адвокатський запит від 07.08.2024 № 67, повідомлено про те, що ОСОБА_18 навчається в ліцеї з першого класу. Батько ОСОБА_19 безпосередньо займається вихованням дитини, приділяє увагу навчанню, відвідує батьківські збори, підтримує контакт з класним керівником.
У позовній заяві позивачем зазначено, що із сторінки відповідачки в соцмережі «Інстаграм» можна припустити, що вона із донькою ОСОБА_6 проживають протягом останнього часу в м. Ханти-Мансійськ російської федерації, на підтвердження чого позивачем долучено роздруківки скріншотів із фото відповідачки за 2018, 2019, 2020 та 2023 роки.
Згідно Довідки № 6393 від 10.04.2024 року про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за даними Муніципального реєстру Івано-Франківської міської територіальної громади, неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з витягу з рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 1096 від 07.10.2025 року, до суду надано висновок у справі про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час судового розгляду за клопотанням позивача було проведення опитування дитини ОСОБА_16 .
Так, дитина на запитання суду відповіла, що не пам'ятає матері, останній раз її бачила близько 10-13 років тому, переписується раз на рік та вітає на день народження. Неповнолітня пояснила, що мати її вихованням не займалася, про її вподобання матір не запитує. Проте, зі слів дитини зрозуміло, що вона спілкується із сестрою по відеозв'язку.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 суду пояснила, що позивач ОСОБА_1 є її сусідом та їхні діти дружили. Позивач сам виховує дитину - дочку ОСОБА_5 . Свідок зазначає, що матір дитини ніколи не бачила. Зі слів самого позивача та його доньки ОСОБА_10 , знає, що матір не цікавиться дитиною, подарунків не передавала.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він сусід позивача, живуть двері у двері. Жодного разу не бачив матір дитини, лише батька біля доньки. Дитину ОСОБА_5 знає, спілкуються часто, бо сусіди добрі.
З матеріалів справи вбачається, що неповнолітня донька ОСОБА_3 знаходиться на повному утриманні батька, ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини відповідачка не надає, не піклується про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, не створює належних умов для розвитку її природних здібностей.
Відповідно до ч.1-5 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної, загальної, середньої освіти, готувати їх до самостійного життя; поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Згідно з ч.1 ст.12 Закону України "Про охорону дитинства" батьки або особи, які їх замінюють мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов?язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між особою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав та не звільняє від обов?язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов?язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.
Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов?язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов?язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Частиною 1 статті 164 Сімейного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьків батьківських прав щодо дітей. Зокрема згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов?язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов?язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов?язками.
За змістом роз'яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).
Між інтересами дитини і інтересами батьків має існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою і важливістю повинні переважати над інтересами батьків.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження обставини, що відповідачка за власною ініціативою самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до неповнолітньої дитини, не проявляє батьківської уваги та турботи до доньки. При цьому має місце відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною, в тому числі, і з боку батька, та позивачем доведено, що поведінка відповідачки відносно неповнолітньої дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов'язками. Тому вказане свідчить про наявність достатніх підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.
Відповідно до ст.164 Сімейного Кодексу України, батьки або один з них можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони протягом шести місяців не виявляють у відношенні дітей батьківського піклування, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є доцільним, оскільки відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не приймає участі у вихованні дитини, утриманні та її здоровому розвитку, а тому позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат суд здійснює відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 5-8, 10,11, 12,13,81,141, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.
Суддя Г.М. Чирський