Справа № 191/4818/24
Провадження № 2/191/1718/24
11 листопада 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої - судді Окладнікової О.І.,
за участі секретаря судового засідання Заламай О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє адвокат Цибульник Олексій Валентинович, до Славгородської селищної ради, третя особа: Синельниківська районна державна адміністрація, про визнання рішення незаконним та визнання права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування за законом,
15.10.2024 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернувся адвокат Цибульник О.В. в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 із позовною заявою до Славгородської селищної ради про визнання рішення незаконним та визнання права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування за законом.
У позовній заяві представник позивачів посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, яка складається з:
- жилого будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 ;
- права на земельну частку пай розміром 7.09 в умовних кадастрових гектарах, що знаходяться на землі, яка перебуває у колективній власності КСП «За Мир» смт. Славгород, Синельниківського району Дніпропетровської області, та належить померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку пай серія ДП №0085898, виданого Синельниківською райдержадміністрацією 27 травня 1997 року за реєстровим номером 0898. На час смерті у Спадкодавця інших родичів, а ніж рідні сини та донька не лишилось. Спадкоємцями по відношенню до спадкодавця станом на дату звернення з позовом є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Згідно з листом Четвертої Дніпровської державної нотаріальної контори вих.№ 1837 від 13.06.2024 року, спадкоємцями на все майно після смерті ОСОБА_5 є брати померлого: гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а отже право на земельну частку пай розміром 7.09 в умовних кадастрових гектарах ОСОБА_5 розподіляється між братами гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Отже після смерті ОСОБА_5 його 1/5 частка у спадковому майні розподіляється на 3 (трьох) братів в рівних частинах, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 виходячи з розрахунку: 1/5 частка земельної ділянки паю на 3 спадкоємців = 1/15 для кожного з них.
Згідно з листом Куп'янської державної нотаріальної контори Харківської області від 21.07.2018 року вих. №739/02-14, з заявами після смерті ОСОБА_6 звернувся брат померлої: гр. ОСОБА_3 та його сини і племінники спадкодавця ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Оскільки інші спадкоємці з заявами про прийняття спадщини не звертались, то право на 1/5 частку земельної ділянки паю ОСОБА_6 розподіляється лише на брата ОСОБА_3 . Отже після смерті ОСОБА_6 її 1/5 частка у спадковому майні переходить до брата гр. ОСОБА_3 і становить 1/5 його частка + 1/5 частка ОСОБА_6 = 2/5 частки спадкоємця ОСОБА_3 .
16.03.2000 року державним нотаріусом Другої Синельниківської державної нотаріальної контори видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом та зареєстровано в реєстрі за № 2-425 після смерті ОСОБА_4 на спадкове майно, яке складається з:
- жилого будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 ;
- права на земельну частку пай розміром 7.09 в умовних кадастрових гектарах, що знаходяться на землі, яка перебуває у колективній власності КСП «За Мир» смт. Славгород, Синельниківського району Дніпропетровської області, та належить померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку пай серія ДП №0085898, виданого Синельниківською райдержадміністрацією 27 травня 1997 року за реєстровим номером 0898.
Сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ДП № 0085898 зареєстрований 27.05.1997 року у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 0898. Сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ДП № 0085898 було виготовлено та видано спадкодавцеві на підставі Рішення загальних зборів членів КСП «За мир» Синельниківського району Дніпропетровської області від 05.02.1997 року та Розпорядження голови Синельниківської районної державної адміністрації №358-р від 22.05.1997 року про виготовлення та видачу сертифікатів на право на земельну частку /пай/ членам колективного сільськогосподарського підприємства «За мир».
Згідно з відповіддю ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 30.05.2024 р. №29-40.110,8-2012/299-24-0.110.8 згідно книги реєстрації сертифікатів на земельний пай членів КСП «За мир» Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянину ОСОБА_4 виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ДП № 0085898 від 27.05.1997 р. Станом на 01.01.2013 року за громадянином ОСОБА_4 земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не рахуються.
Згідно з відповідю Виконавчого комітету Славгородської селищної ради № 11-03/25 від 10.03.2025 року з якого вбачається, що виконкомом було зроблено запит до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. З відповіді від 21.11.2024 року № 8-4-0.110,8-4139-299-24-0.110.8 що була надана вбачається, що Згідно Розпорядження Синельниківської районної державної адміністрації від 17.12.2002 р. № 816р, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.03.2000 р після ОСОБА_4 (сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ДП № 0085898 від 27.05.1997 р) наданий пай № 618 по 1.266 га. кожному, що в сумі дорівнює 6,33 га.
У відповідь на адвокатський запит від 19.02.2025 р. № 17/02-25, Синельниківською районною військовою адміністрацією Дніпропетровської області було надано архівний витяг з розпорядження голови Синельниківської районної державної адміністрації від 17.12.2002 р № 816р «Про відведення в натурі (на місцевості) та видачу державних актів на право приватної власності на території Славгородської селищної ради» та Архівну ксерокопію з додатків до нього. З зазначеного вище Розпорядження вбачається, що позивачам ( ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_9 ) відведено земельні ділянки в натурі у розмірі земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і видати державні акти на право приватної власності на землю по Славгородській селищній раді. З Розпорядження також вбачається, що відведена земельна ділянка має № 618 та має площу 6,33 га по 1,266 га на кожного зі спадкоємців.
У відповідь на адвокатський запит від 26.12.2024 р. № 1-12/24, Синельниківською районною військовою адміністрацією Дніпропетровської області було надано відповідь з вих № 13-231/0/114-25 від 20.01.2025 року додатками до якого є Розпорядження Синельниківської районної державної адміністрації від 14.07.2015 р № Р-192/0/115-15 «Про надання дозволу ТОВ «ДВК» на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Славгородської селищної ради. В тексті Розпорядження крім іншого, йдеться мова також про земельну частку (пай) № 618 площею 6,33 га (поле № НОМЕР_1 ), що пов'язує її з Розпорядженням зазначеним вище в позовній заяві від 17.12.2002 р № 816р. В подальшому Розпорядженням Синельниківської районної державної адміністрації від 06.10.2015 № Р-283/0/115-15 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Славгородської селищної ради» земельній ділянці № НОМЕР_2 з площею 6.33 га було присвоєно кадастровий номер 1224856200:01:003:0355 та передано в оренду ТОВ «ДВК».
Отже з інформації, що була отримана позивачами, за спадкодавцями рахується земельна ділянка з № НОМЕР_2 площею 6.33 га і на теперішній час, як встановлено, виділеній земельній ділянці спадкоємців з № 618 та площею 6.33 га, було присвоєно кадастровий номер 1224856200:01:003:0355.
Таким чином отримавши всю інформацію про спадкодавців ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також інформацію про розподіл часток у спадковій масі якою є земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 6.33 га з кадастровим номером 1224856200:01:003:0355 вбачається можливим вирахувати частки та площі позивачів у спадковому майні, що дорівнюватиме: після смерті ОСОБА_6 , її частку (1/5) отримує ОСОБА_3 . Тому: у ОСОБА_3 : 1/5 (своя частка) + 1/5 (від ОСОБА_6 ) = 2/5; у ОСОБА_1 і ОСОБА_2 : як і раніше, по 1/5. Після смерті ОСОБА_5 його частка (1/5) ділиться порівну між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Також: 1/5 : 3 = 1/15 для кожного з них. Додаючи ці частки і отримаємо кінцевий результат у вигляді: ОСОБА_1 : 1/5 + 1/15 = 3/15 + 1/15 = 4/15, що дорівнює 1.688 га; ОСОБА_2 : 1/5 + 1/15 = 4/15, що дорівнює 1.688 га; ОСОБА_3 : 2/5 + 1/15 = 6/15 + 1/15 = 7/15, що дорівнює 2,954 га.
Позивачі звернулись з відповідною заявою про надання дозволу на розробку землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва до Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області надавши до заяви необхідні документи.
Рішенням Сорокової сесії восьмого скликання Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 17.07.2024 року № 782-40/VIII, позивачам відмовлено у наданні дозволу на розробку землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у зв'язку з невідповідністю поданих документів та неповного пакету документів (відсутність свідоцтва про право на спадщину). Позивачі вважають, що рішення зазначене вище є формальним, таким, що приймалось без належної оцінки з урахуванням існуючих обставин, незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Тому просили визнати незаконним та скасувати Рішенням Сорокової сесії восьмого скликання Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 17.07.2024 року № 782-40/VIII, а також визнати за ОСОБА_1 , право власності на 4/15 частки, що дорівнює 1,688 га земельної ділянки з кадастровим номером 1224856200:01:003:0355, площею 6,33 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області; визнати за ОСОБА_2 , право власності на 4/15 частки, що дорівнює 1,688 га земельної ділянки з кадастровим номером 1224856200:01:003:0355, площею 6,33 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області; визнати за ОСОБА_3 , право власності на 7/15 частки, що дорівнює 2,954 га земельної ділянки з кадастровим номером 1224856200:01:003:0355, площею 6,33 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області.
Ухвалою суду від 04.11.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання. Крім того, даною ухвалою було витребувано з архіву Куп'янської державної нотаріальної контори Харківської області завірену належним чином копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
27.11.2024 року до суду від державного нотаріуса Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Козєєвої С. надійшла копія спадкової справи №285/2018, заведеної після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою суду від 24.09.2025 року було прийнято заяву представника позивача про зміну предмету позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє адвокат Цибульник Олексій Валентинович, до Славгородської селищної ради, третя особа: Синельниківська районна державна адміністрація, про визнання рішення незаконним та визнання права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування за законом.
Ухвалою суду від 13.10.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У сьогоднішнє судове засідання позивачі не з'явилися, представник позивачів просив розглядати справу без їх участі, позовні вимоги підтримав та просивь їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі, рішення просили прийняти за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі змісту ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Частиною 1 статті 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, згідно ч.1 ст.1225 ЦК України
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України поняття права власності визначено як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до п.п. «г» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Черговість спадкування за законом передбачена ст.1258 ЦК України. Зокрема, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 у віці 83 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 06.07.1999 року Виконкомом Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (том 1 а.с.17).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва № НОМЕР_4 про право особистої власності на жилий будинок, а також права на земельну частку пай розміром 7,09 в умовних кадастрових гектарах, що знаходяться на землі, яка перебуває у колективній власності КСП «За Мир» смт. Славгород Синельниківського району Дніпропетровської області, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку пай серії ДП №0085898, виданого Синельниківською райдержадміністрацією 27.05.1997 року за реєстровим №0898.
На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.03.2000 року спадкоємцями майна після померлого ОСОБА_4 є: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 - в рівних частках кожному (том 1 а.с.26).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 13.03.2018 року Куп'янським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області (том 1 а.с.19).
Після смерті ОСОБА_9 до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_3 (том 2 а.с.5, 7, 9).
Як вбачається із копії спадкової справи, заведеної 19.07.2018 року після смерті ОСОБА_9 , остання на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: по частині квартири АДРЕСА_2 , яка належить їй на праві власності, заповіла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (том 2 а.с.40).
У матеріалах спадкової справи міститься копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.03.2019 року, видане ОСОБА_7 на частину квартири АДРЕСА_2 (том 2 а.с.54).
ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого 05.07.2021 року Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (том 1 а.с.18).
У роз'ясненнях, наданих у п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до п.4.14 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову (ч. 4ст. 49 Закону України "Про нотаріат").
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду (ч. 1ст. 50 Закону України "Про нотаріат").
У матеріалах справи відсутнє свідоцтво про право на спадщину за законом чи заповітом або постанова про відмову нотаріуса у видачі такого свідоцтва ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_9 .
Довідку від 22.02.2019 року, видану завідувачем Куп'янської держнотконтори С.О. Колосовською, відповідно до якої після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , відкрилася спадщина, а спадкоємцями є ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , суд не приймає до уваги, оскільки, дана довідка не підтверджує право ОСОБА_3 на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_9 .
Також суду не надано свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 .
Рішенням Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 17.07.2024 року №782-40/VIII було відмовлено ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі невідповідності поданих документів та неповного пакету документів (відсутність свідоцтва про право на спадщину) (том 1 а.с.29).
Дане рішення суд вважає законним, так як згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.03.2000 року, право на спадщину після померлого ОСОБА_4 мають: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 - в рівних частках кожному. Однак, відсутні свідоцтва про право на спадщину, що включає право на земельну ділянку, виданих законним спадкоємцям після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_9 .
Судом встановлено, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 на належне йому майно, включаючи право на земельну частку (пай) розміром 7,09 в умовних кадастрових гектарах, являлися ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 у рівних частках кожному, тобто їм належало по 1/5 кожному вказаного права.
Враховуючи те, що суду не були надані свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , то вимоги позивачів щодо визнання права власності на земельну ділянку в тих частках, що вони просять: ОСОБА_1 - 4/15, ОСОБА_2 - 4/15, ОСОБА_3 - 7/15, є необґрунтованими.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. За таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не позбавляє позивача його процесуальних обов'язків.
Такий подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі №219/1704/17.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки позивачами не надано належних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 5, 10, 12, 13, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд
відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє адвокат Цибульник Олексій Валентинович, до Славгородської селищної ради, третя особа: Синельниківська районна державна адміністрація, про визнання рішення незаконним та визнання права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування за законом.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 21.11.2025 року.
Суддя О.І. Окладнікова