Справа № 191/3458/25
Провадження № 2/191/1536/25
11 листопада 2025 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Костеленко Я.Ю.
за участю секретаря - Омельченко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 30 травня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №75713421, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6000,00 гривень на строк 64 дні зі сплатою процентів у розмірі 1,6 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу. Того ж дня позикодавець виконав свої зобов'язання і перерахував на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК Фінекспрес» грошові кошти в розмірі 6000,00 грн. Боржник свої зобов'язання за Договором позики не виконала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 11729,02 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 4968,17 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 6760,85 грн.
У подальшому позикодавцем/первісним кредитором відступлено право вимоги за вказаним вище договором позики, зокрема 19 листопада 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» і ТОВ «Фінансова компанія управління кредитами» укладений Договір факторингу №1911, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором позики №75713421 від 30 травня 2021 року.
03 квітня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління кредитами» і ТОВ «Фінпром Маркет» був укладений договір факторингу №030423-ФК, за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором позики №75713421 від 30 травня 2021 року.
Просять суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором, а також понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500, 00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, але завчасно надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала згоду на заочний розгляд справи.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, хоча про день, час та місце судового розгляду справи була повідомлена завчасно, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Згідно умов та порядку, визначених ст.280, 281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 30 травня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №75713421, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6000,00 гривень на строк 64 дні зі сплатою процентів у розмірі 1,6 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу.
Згідно із п.1 Договору позики позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Відповідно до п.5.2 Договору позики підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачено ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Відповідно до платіжної інструкції №8d026b8e-0918-4378-9f50-f1e7d8c881ca від 30 травня 2021 року ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» на рахунок отримувача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 перераховано грошові кошти в розмірі 6000,00 грн.
19 листопада 2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу №1911, за цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі заборгованостей.
03 квітня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладений договір факторингу №030412-ФК, за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №75713421 від 30 травня 2021 року.
Відповідно до Реєстру прав вимог від 03 квітня 2023 року до договору факторингу №030423-ФК від 03 квітня 2023 року ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 11729,02 грн..
Згідно розрахунку заборгованості за договором позики №75713421 від 30 травня 2021 року за період з 30 травня 2021 року по 13 червня 2025 року заборгованість відповідача становить 11729,02 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 4968,17 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 6760,85 грн.
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст.3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.7, 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст.ст.627-629, 638 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами і є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Як вбачається з матеріалів справи та наявного у справі договору, такий договір підписаний відповідачкою ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що був направлений їй у смс-повідомленні на її мобільний номер телефону.
За вказаних обставин, суд вважає встановленим факт укладення з відповідачкою договору позики №75713421 від 30.05.2021 із дотриманням вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Підписавши договір саме такого змісту, відповідач погодилася з їх умовами та правилами надання позики.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Первісний кредитор свої зобов'язання за вищевказаним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Зазначений договір є чинними та підлягає виконанню сторонами.
Факт отримання грошових коштів від ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відповідачкою не спростовано належними та допустимими доказами.
Доказів погашення відповідачем заборгованості суду не надано.
Таким чином, суд вважає доведеним факт укладення між первісним кредитором та відповідачем договору позики №75713421 від 30 травня 2021 року, розмір заборгованості підтверджений документально, ТОВ "Фінпром Маркет" є належним позивачем, який отримав право вимоги за договором позики до відповідача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору.
При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1, пункту 1 ч. 3 ст.133 та ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: договір про надання правової допомоги №01-11/24 від 01 листопада 2024 року, укладеного між ТОВ "Фінпром Маркет" та адвокатом Ткаченко Ю.О., витяг з акту приймання-передачі наданої правничої допомоги №11-П від 30 квітня 2025 року, витяг з акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги від 02 грудня 2024 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Ткаченко Ю.О., ордер.
З урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає витрати на правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн. співмірними із заявленою суму позову та виконаним адвокатом обсягом робіт, а тому вважає необхідним стягнути їх з відповідача на користь позивача в повному обсязі.
Керуючись ст.2, 10, 11, 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 280-283 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути зОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ: 43311346, місцезнаходження: 8200, м.Ірпінь, вул.Стельмаха Михайла, б.9А, офіс 204, банківські реквізити: НОМЕР_3 , відкритий в АТ «ОТП Банк», код банку: «ФинПромБанкМФО) заборгованість за Договором позики №75713412 від 30.05.2021 року в розмірі 11729 (одинадцять тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн. 02 коп.,з яких: 4968,17 грн.- сума заборгованості за основною сумою боргу, 6760,85 грн. -сума заборгованості за відсотками, а також стягнути понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 грн. та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Я. Ю. Костеленко