Справа № 433/2317/19
Провадження № 2/191/1097/25
19 листопада 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Твердохліб А.В.
за участю секретаря Яришевої Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове цивільну справу спрощеного позовного провадження за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву, про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» звернулось до Троїцького районного суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вимоги у якому обґрунтовує тим, що між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №049/08/2013/350 від 27 серпня 2013 року відповідно до умов якого банк зобов'язався надати ОСОБА_1 грошові кошти, а вона зобов'язалася повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, передбачені Кредитним договором. Умовами Кредитного договору передбачені наступні істотні умови кредитування:
Сума кредиту - 257 100, 00 грн. (п. 1.1 Кредитного договору).
Процентна ставка за користування кредитом 16,0 % річних, (п. 1.4.1 Кредитного договору).
За користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачена договором (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 16,0 % річних (п. 1.4.2. Кредитного договору).
Строк повернення кредитних коштів, до 26 серпня 2028 року (п. 1.3.1 Кредитного договору).
Банк виконав свої договірні зобов'язання за Кредитним договором, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти, що підтверджується випискою з позичкового рахунку ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 не виконує належним чином зобов'язання за Кредитним договором, зокрема, з травня 2014 року не повертає кредит, згідно передбаченого договором графіку та не сплачує проценти за користування кредитними коштами.
Станом на 03 грудня 2019 року відповідачем ОСОБА_1 не сплачено: нараховані та несплачені проценти за користування кредитом за період з 01.05.2014р. по 30.04.2015 р. -36 384, 38 грн.; - заборгованість за кредитом - 244 237,23 грн. Загальна заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором, станом на 03 грудня 2019 року, складає 280621,61 грн.
В якості забезпечення зобов'язань за Кредитним договором між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №049/08/2013/350/11 від 27 серпня 2013р., за умовами пункту 1.1. якого ОСОБА_2 зобов'язався в повному обсязі нести солідарну відповідальність перед банком за виконання у повному обсязі позичальником зобов'язань по Кредитному договору.
Зважаючи що пунктом 5.2. договору поруки, передбачено трирічний строк дії поруки, на дату пред'явлення даного позову порука є чиною та банк в праві вимагати від поручителя виконання забезпечених порукою зобов'язань.
Заходи досудового врегулювання спору не здійснювалися у зв'язку з неможливістю доставлення поштової кореспонденції на тимчасово окуповану територію.
Враховуючи невиконання ОСОБА_1 договірних зобов'язань, передбачених Кредитним договором, банк змушений звернутися до суду за захистом порушеного права у спосіб, визначений частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, шляхом солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» заборгованості за Кредитним договором у сумі 280 621,61 грн.
На підставі розпорядження Верховного Суду від 10.03.2022 року №4/0/9-22, територіальну підсудність судових справ Троїцького районного суду Луганської області змінено на Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2025 року заочне рішення Троїцького районного суду Луганської області від 27 травня 2020 року в цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, скасовано та призначено розгляд справи в спрощеному провадженні (том 1 а.с.161-163).
У судовому засіданні представник позивача Петренко О.Г. просила позовні вимоги задовольнити та підтвердила, що останній платіж ОСОБА_1 був здійснений у червні 2014 року.
Представник відповідачів ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності. Крім того, як на підставу відмови в позові посилався на ч. 6 ст. 15 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якою закріплено, що відповідачі звільняються від обов'язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним, якщо об'єктом іпотеки є майно, розташоване на території, що після укладення іпотечного договору була тимчасово окупованою.
Представник третьої особи Осадчук Р.М. у судовому засіданні просиві розглянути справі, відповідно до вимог закону.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши надані докази, зважаючи на їх належність, допустимість, а у своїй сукупності з точки зору достатності, зазначає наступне.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до змісту ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.
За ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до укладеного Кредитного договору №049/08/2013/350 від 27 серпня 2013 року ПАТ АТ «Укргазбанк» надала ОСОБА_1 кредит у сумі 257100 грн. 00 коп., шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок ТОВ «Нові технології» № НОМЕР_1 , відкритий в АБ «Укргазбанк», з призначенням платежу: оплата згідно договору купівлі-продажу майнових прав від 27 серпня 2013 року за квартиру.
Строк кредиту визначено з 27 серпня 2013 року по 26 серпня 2028 року, на придбання майнових прав на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.1.4.1 договору, за користування кредитними коштами у межах строку кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 16,0% річних.
За п.1.4.2 кредитного договору, за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється у розмірі 16,0% річних.
Пунктом 2.3 кредитного договору, сторони погодили, що за цим договором забезпечується фінансовою порукою ОСОБА_2 .
Позичальник здійснює повернення суми щомісячно з 1-го (першого) та не пізніше 28-го числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/180 від суми отриманого кредиту, що становить 1429 грн. 00 коп., а останній платіж сплачується у сумі 1309 грн. 00 коп. не пізніше 26 серпня 2028 року п.3.1 договору).
Договір поруки №049/08/2013/350/11 укладено 27 серпня 2013 року між ПАТ АТ «Укргазбанк» та поручителем ОСОБА_2 , за яким останній поручився перед кредитором за виконання позичальником ОСОБА_1 по договору №049/08/2013/350 від 27 серпня 2013 року, за яким ОСОБА_1 не пізніше 26 серпня 2028 року зобов'язана повернути кредит у сумі 257100 грн., сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 16,0% річних, сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 16,0% річних, а також штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених кредитним договором, договором забезпечення та цим договором. Договір поруки набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до припинення забезпеченого зобов'язання позичальника за кредитним договором (п.5.1) (а.с.64-65 том 2).
Банк виконав свої договірні зобов'язання за Кредитним договором, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача ОСОБА_1 (а.с.145-152 том 1).
Позивачем надано розрахунок заборгованості, за яким станом на 03 грудня 2019 року відповідачем ОСОБА_1 не сплачено за Кредитним договором, заборгованість у сумі 280621,61 грн., яка складається із: нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом за період з 01.05.2014 р. по 30.04.2015 р. - 36384,38 грн.; - заборгованості за кредитом - 244237,23 грн. (а.с.73-75 том 2).
З дослідженої судом виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за період з 27.08.2013 року по 03.12.2019 року, встановлено, що остання дата сплати грошових коштів позичальником ОСОБА_1 відбулась 13.06.2014 року у сумі 2709 грн. 88 коп. (а.с.151 том 1).
У письмових поясненнях представник позивача вказував, що останній платіж позичальником проведено у червня 2024 року, проте належних даній обставині доказів, суду не надано.
Частиною другою статті 1050 ЦК України, норма регулює питання порядку зміни умов кредитного договору. Законодавець у п.п.3 ч.1 ст. 3, та ст.627 ЦК України передбачив принцип свободи договору. Відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Окремо законодавець у ст.204 ЦК України передбачив принцип презумпції правомірності правочину, відповідно до якого якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У п.4.2.4 Кредитного договору сторони визначили, право банку про те, що вимога про дострокове виконання позичальником своїх зобов'язань по цьому договору направляється позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу від банку.
У позивача були практичні складнощі з відправленням вимоги, однак матеріали справи свідчать, що банк не виконав умови договору в запропонованій ним редакцій, не подав до суду відповідну вимогу.
Згідно ч. 6 ст.15 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» упродовж строку тимчасової окупації особи, які проживають на тимчасово окупованій території або перемістилися з неї, звільняються від обов'язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним, якщо об'єктом іпотеки є майно, розташоване (зареєстроване) на території, що після укладення такого іпотечного договору була тимчасово окупована. Положення цього пункту не поширюються на об'єкти житлової нерухомості, загальна площа якого перевищує показники, встановлені статтею 266 Податкового кодексу України.
Означеним критеріям відповідає положення сторін у справі, так законодавець визначив, декілька критеріїв для підпадання під врегулювання ч. 6 ст.15 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» потрібно аби вимоги існували упродовж строку тимчасової окупації, спеціальна норма ч. 6 ст.15 цього Закону стосується осіб, які проживають на тимчасово окупованій території або перемістилися з неї, кредит має бути забезпечений іпотекою, окупація мала місце після укладення такого іпотечного договору була тимчасово окупована. Площа об'єкту іпотеки не повинна перевищувати показники, встановлені статтею 266 Податкового кодексу України. Тобто йдеться про не перевищення пільг з податку на нерухоме майно (120 кв. метрів для житлових будинків і 60 кв. метрів для квартир).
Справа стосується іпотечного кредиту (п.1 Кредитного договору).
Відповідає ситуація і іншими вимогам ч. 6 ст.15 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зокрема позичальник має реєстрацію на окупованій території, іпотечний кредит брався до окупації Луганської області і м. Луганська. Загальна площа об'єкту іпотеки квартири становить 51,6 кв. метрів (п. 1 договору про внесення змін та доповнень №1 до договору Іпотеки майнових прав на нерухоме майно без оформлення застави від 27.08.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області Меженською С., за реєстровим №1109), що менше визначеної статтею 266 Податкового кодексу України пільги.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позичальник і поручитель звільняються від обов'язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним до завершення окупації м. Луганська та Луганської області.
Крім того, суд зазначає, що не підлягає застосуванню у справі заявлений представником відповідачів трирічний строк позовної давності до вимог позивача, оскільки у справі відсутні підстави для задоволення позову.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, понесені позивачем витрати на сплату судового збору слід покласти на позивача.
На підставі викладено, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263-265, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву, про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 24 листопада 2025 року.
Суддя А. В. Твердохліб