Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
25 листопада 2025 р. №520/22214/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Анатолій Бідонько, розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного11111 на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61057,код ЄРДПОУ 43983495) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , з адміністративним позовом, в якому просить суд:
Стягнути до бюджету України з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), суму податкового боргу в загальному розмірі 12 260,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має податковий борг, який підлягає стягненню на загальну суму 12 260,00 гривень. Податковий борг відповідачем у добровільному порядку не сплачено, у зв'язку з чим Головне управління ДПС у Харківській області звернулось до суду з метою примусового стягнення заборгованості.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження на підставі п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.
Копія ухвали про відкриття провадення у справі надіслана на адресу відповідача, проте на адресу суду повернувся конверт із відміткою про невручення "за закінченням терміну зберігання".
Відповідач відзив на позов разом з доказами на спростування доводів позивача до суду не надав, причин неможливості надання відзиву та доказів суду не повідомив.
Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , внесений до Державного реєстру фізичних осіб України за реєстраційним номером облікової картки НОМЕР_1 та з 23.02.2023 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , є платником єдиного податку з фізичних осіб.
Станом на дату подання позову Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , має заборгованість з єдиного податку у загальному розмірі 12 260,00 грн, який виник в результаті несплати грошових зобов'язань з єдиного податку, по самостійно поданій заяві про застосування спрощеної системи оподаткування, а саме згідно з заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 200322050934 вiд 21.02.2022 р. на суму 12 260,00 грн за період з 20.03.2022 р. по 20.03.2024 р.
Наявність суми податкового боргу підтверджується даними інтегрованих карток платника податків.
Згідно з п.п.59.1 ст. 59 ПК України Головним управлінням ДПС у Харківській області засобами поштового зв'язку направлено податкову вимогу № 0002552-1309-2040 від 01.04.2024 р., податкова вимога вважається врученою.
З моменту вручення зазначеної вимоги податковий борг платника податків існував не припиняючись, у зв'язку з чим вказана податкова вимога не втратила своєї юридичної сили.
Податкова вимога є дійсною, в судовому порядках не оскаржувалася, не є скасованою, зміненою або відкликаною.
Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не сплачено, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з п.п. 16.1.3 та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України - платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пп. 14.1.175 цієї статті податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Суд зазначає, що у справах про стягнення боргу предметом доказування мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.
Порядок нарахування, строки сплати, ставки та групи платників єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV ПК України.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до п. 295.1 ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Третьої групи протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за останній звітний квартал.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Відповідно до п. 295.2 ст. 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Як слідує з матеріалів справи, зокрема, даних інтегрованої картки платника податків, податкові зобов'язання зі сплати єдиного податку, які нараховані на підставі заяви відповідача № 200322050934 вiд 21.02.2022 р. про застосування спрощеної системи оподаткування, не сплачені відповідачем у встановлений ПК України строк, відтак набули статусу податкового боргу.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання та з метою виконання вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України платнику на податкову адресу направлено податкову вимогу № 0002552-1309-2040 від 01.04.2024 р. Вказана податкова вимога вважається врученою.
Податкова вимога є дійсною, у судовому порядку не оскаржувалась, не є скасованою, зміненою або відкликаною.
Відповідно до пп. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами пп. 19-1.1.22 п. 19-1 ст. 19-1 Податкового кодексу України погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів здійснюють контролюючі органи.
Контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів покладено на органи податкової служби. Водночас, пп. 19-1.1.34 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України на контролюючі органи покладено функцію застосування і своєчасного стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль та дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.п. 20.1.32, п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Приписи п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України визначають, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
На час розгляду справи сума податкового боргу у загальному розмірі 12 260,00 гривень Фізичною особою-підприємецем ОСОБА_1 не сплачена, доказів самостійної сплати зазначеної заборгованості відповідачем до суду не надано.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 12 260,00 гривень, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного11111 на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61057,код ЄРДПОУ 43983495) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути до бюджету України з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), суму податкового боргу в загальному розмірі 12 260,00 гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 25.11.2025 р.
Суддя Анатолій Бідонько