Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
24 листопада 2025 р. № 520/20870/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Світлани Чудних, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної установи "Диканівська виправна колонія №12" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Диканівська виправна колонія (№12)» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022 року, в повному обсязі за період з 24.02.2022 року до 31.08.2022 року в розмірі 30 000,00 грн щомісячно;
- зобов'язати Державну установу «Диканівська виправна колонія (№12)» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 року по 31.08.2022 року в розмірі 30000,00 грн на місяць за фактично відпрацьований період, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно не здійснено виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 року по 31.08.2022 року в розмірі 30000,00 грн на місяць за фактично відпрацьований період, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження по справі.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вказав, що у спірних правовідносинах діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Справу розглянуто в межах строків з урахуванням перебування судді Світлани Чудних у відпустці та на лікарняному.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 проходив службу в Державній установі «Диканівська виправна колонія (№12)», зокрема з 01.01.2020 по 15.07.2025.
Звернувшись через адвоката до відповідача з питання виплати додаткової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022 за період з 24.02.2022 по 31.08.2022 в розмірі 30000,00 грн за кожен місяць, позивач отримав лист з додатком - довідкою, згідно змісту якої, на думку позивача, відповідачем відповідні нарахування у повному обсязі здійснено не було.
Позивач не погоджується з обрахунком додаткової винагороди, здійсненим відповідачем за спірний період, чим обумовлена потреба у судовому захисті.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Стосовно твердження відповідача про порушення строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.
Приписами статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою та п'ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
В той же час, приписами ч.ч.1 та 2 ст.233 КЗпП України у редакції, чинній до 19.07.2022, передбачалося, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України №2352-IX від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України, і відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.233 КЗпП України.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви), працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Суд зазначає, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.
Отже, зважаючи на зміст спірних правовідносин, позивачу, з 19.07.2022 встановлено тримісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач був звільнений з військової служби 15.07.2025 року.
До суду з даним позовом за захистом свого права позивач звернувся 05.08.2025 (через підсистему "Електронний суд" подано 05.08.2025), тобто в межах тримісячного строку на звернення до суду, передбаченого ст. 233 КЗпП України.
Відтак, суд приходить до висновку про необґрунтованість зазначених доводів представника відповідача.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Правовідносини з приводу проходження громадянином України публічної служби в органах та підрозділах Державної кримінально-виконавчої служби України унормовані, насамперед, приписами Закону України від 23.06.2005р. №2713-IV "Про Державну кримінально-виконавчу службу України".
Прогалини у нормативному регулюванні цих відносин можуть усуватись нормами Закону України "Про державну службу", Кодексу законів про працю України, Закону України "Про оплату праці", Закону України "Про відпустки" тощо, але виключно в частині, котра не суперечить самій природі та суті публічної служби в органах та підрозділах Державної кримінально-виконавчої служби України.
Так, згідно з ч.5 ст.23 Закону України від 23.06.2005р. №2713-IV "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Суд відзначає, що структура, види та розміри складових елементів грошового забезпечення співробітників Державної кримінально-виконавчої служби України, а також підстави, приводи і процедури обчислення грошового забезпечення співробітників Державної кримінально-виконавчої служби України деталізовані нормами постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 (з 01.03.2018р.) та нормами Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (затверджено наказом міністерства юстиції України від 28.03.2018р. №925/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.03.2018р. за №377/31829; далі за текстом - Порядок №925/5).
Пунктом 9 розділу І Порядку №925/5 передбачено, що підставою для виплати грошового забезпечення є наказ про призначення на посаду.
Таким чином, за відсутності наказу суб'єкта владних повноважень про призначення конкретної виплати публічному службовцю проведення грошового платежу (ініціювання переказу коштів) є неможливим.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022р. №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 28.02.2022р. №168.
Пунктом 1 первісної редакції постанови КМУ від 24.02.2022р. №168 було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Отже, у п.1 первісної редакції постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 Уряд України визначив, що умовами призначення додаткової винагороди у фіксованому розмірі 30.000,00грн. щомісячно є одночасна сукупність таких обставин як: 1) тривання/продовження дії правового режиму воєнного стану; 2) належність громадянина до окреслених у постанові КМУ від 28.02.2022р. №168 категорій осіб; 3) несення особою служби у правовому режимі воєнного стану; 4) видання командиром (начальником) наказу про призначення додаткової винагороди.
Також у п.1 первісної редакції постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 Уряд України визначив, що умовами призначення додаткової винагороди у розмірі понад 30.000,00грн. і до 100.000,00грн. є одночасна сукупність таких обставин як: 1) тривання/продовження дії правового режиму воєнного стану; 2) належність громадянина до окреслених у постанові КМУ від 28.02.2022р. №168 категорій осіб (зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України); 3) несення особою служби в правовому режимі воєнного стану; 4) видання командиром (начальником) наказу про призначення додаткової винагороди; 5) особиста та безпосередня участь особи або у бойових діях, або у заходах з національної безпеки, заходах з оборони, заходах з відсічі і стримуванні збройної агресії; 6) фізичне перебування особи у районах бойових дій чи районах забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони або районах забезпечення здійснення заходів з відсічі і стримуванні збройної агресії.
За одночасної відповідності усім переліченим кваліфікаційним умовам громадянин набуває право на отримання додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 до 100.000,00грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Між тим, особи начальницького та рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України не були згадані законодавцем у тексті п.1 первісної редакції постанови КМУ від 28.02.2022р. №168.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022р. було внесено зміни до пункту 1 постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», доповнено абзац перший після слів «та поліцейським» словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Згідно з п.2 постанови Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 року вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022 року.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №204-р від 06.03.2022 року "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка" затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка" згідно з додатком.
Відповідно до вказаного вище Переліку Програма «єПідтримка» поширюється на Харківську область.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), до якого (у спірний період) включено, зокрема, Харківську міську територіальну громаду.
У подальшому постановою Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022р. було внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в абзаці першому слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «є-Підтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»; після слова «щомісячно» доповнено словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)».
Згідно з п.2 постанови Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022 року ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 червня 2022 року.
Згідно з наказами Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.04.2022р. №102, від 30.04.2022р. №125, від 02.06.2022р. №157, від 01.07.2022р. №184, від 01.08.2022р. №212, від 01.09.2022р. №237, від 01.10.2022р. №262, від 01.11.2022р. №282, від 02.12.2022р. №311, від 02.01.2023р. №1 протягом 24.02.2022р.-31.12.2022р. уся територія Харківської області була визначена у якості районів ведення бойових дій.
Згідно з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023р. №26 населений пункт Харків не віднесений до районів ведення воєнних (бойових) дій у період 01.01.2023р.-31.01.2023р.
У подальшому з урахуванням постанови КМУ від 07.07.2022р. №793 пункт 1 постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 був викладений у такій редакції: "1. Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.".
Аналізуючи зміну правових підходів законодавця до визнання умов набуття особою права на додаткову винагороду, суд доходить до переконання про те, що словосполучення "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)" стосується виключно такої категорії публічних службовців як - особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, тобто на спірні правовідносини не поширюється.
Звідси слідує, що постановою КМУ від 07.07.2022р. №793 були внесені зміни до постанови КМУ від 28.02.2022р. №168, однак юридичні наслідки нової запровадженої постановою КМУ від 07.07.2022р. №793 умови обчислення розміру додаткової винагороди - “до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» з огляду на приписи ст.58 Конституції України підлягають поширенню на виключно відносини з оплати часу фактично виконаної служби співробітниками Державної кримінально-виконавчої служби України, котрі склались не раніше від настання події оприлюднення постанови КМУ від 07.07.2022р. №793 у газеті “Урядовий кур'єр» від 19.07.2022р. №156, позаяк значно погіршують фінансове становище громадянина.
Згідно з п.21 постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 у редакції постанови КМУ від 07.07.2022р. №793 право на визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди було передано Урядом України у відання керівників відповідних міністерств та державних органів.
Отже, після 20.07.2022р. обчислення розміру означеної додаткової винагороди повинно відбуватись згідно з п.1 постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 у редакції постанови КМУ від 07.07.2022р. №793 у межах від 0,1% до 100% обрахункового показника - максимальної величини виплати у 30.000,00грн. за рішенням керівників відповідних міністерств та державних органів.
Однак, у спірних правовідносинах лише 25.11.2022р. Міністерством юстиції України було видано наказ від 25.11.2022 №5251/5, яким затверджено Порядок і умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди особам начальницького та рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі за текстом - Порядок №5251/5).
При цьому, за змістом п.1 розділу І Порядку №5251/5 норми цього Порядку і умови визначають механізм виплати на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби (далі - особовий склад ДКВС), що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил України до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів (далі- бойові дії або заходи), додаткової винагороди у розмірі до 100 000 гривень.
Згідно з п.2 розділу І Порядку №5251/5 додаткова винагорода є тимчасовою виплатою на період дії воєнного стану, яка здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» за місцем проходження служби. При виплаті додаткової винагороди нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюються у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. Додаткова винагорода виплачується в межах асигнувань, передбачених на утримання Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі - територіальні органи).
Пунктом 3 розділу І Порядку №5251/5 передбачено, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану виплачується особовому складу ДКВС, який: бере безпосередню участь у бойових діях,- у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях; забезпечує здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів,- у розмірі 70 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких заходах.
Звідси слідує, що правил виплати атестованим співробітникам Державної кримінально-виконавчої служби України додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 у фіксованому розмірі - 30.000,00грн. або у пропорційному розмірі до - 30.000,00грн. співвідносно часу реально пройденої служби центральним органом виконавчої влади - Міністерством юстиції України відносно співробітників Державної кримінально-виконавчої служби України взагалі не встановлювалось.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1146 від 08.10.2022 року (яка набрала чинності 18.10.2022р. та застосовується з 01.09.2022р.) було внесено такі зміни до пункту 1 постанови КМУ від 28.02.2022р. №168: в абзаці першому були виключені слова: "а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) "та "(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)"; цей абзац було доповнено реченням такого змісту: "Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах".
Згідно пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.2022 року №1146, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.09.2022р.
Суд відзначає, що: 1) у період до 08.07.2022 постанова КМУ від 28.02.2022р. №168 передбачала виплату додаткової винагороди у фіксованому розмірі - 30.000,00грн. щомісячно, а не пропорційно часу реальної служби особи в розрахунку на місяць; 2) Оскільки до 08.07.2022 приписи постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 визначали певний розмір та умови виплати додаткової винагороди, то відсутність наказів командирів (начальників) з приводу виплати цієї винагороди фактично може свідчити про допущення протиправної бездіяльності, а не про відсутність права на таку винагороду; 3) за період 08.07.2022р. (день набрання чинності постановою КМУ від 01.07.2022р. №754) - 18.07.2022р. розмір додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 повинен становити 30.000,00грн. та повинен виплачуватись пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць; 4) З 19.07.2022р. (день набрання чинності постановою КМУ від 07.07.2022р. №793) по 17.10.2022 року додаткова винагорода у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 підлягала виплаті у розмірі до 30.000,00грн. пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, а порядок і умови її виплати мають визначатися керівником відповідного органу.
З наведених вище норм права випливає, що з 24.02.2022р. рішенням Уряду України нормативного характеру співробітникам Державної кримінально-виконавчої служби України на період дії воєнного стану в Україні було передбачено виплату додаткової винагороди.
Згідно з п.21 постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 у редакції постанови КМУ від 07.07.2022р. №793 (подія офіційного оприлюднення - 20.07.2022р.) право на визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди було передано Урядом України у відання керівників відповідних міністерств та державних органів.
Таким чином, лише з 20.07.2022р. реалізація права заявника як співробітника Державної кримінально-виконавчої служби України на отримання додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 була обтяжено додатковою умовою - прийняття рішення стосовно визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди - керівником Міністерства юстиції України.
Відсутність згаданого рішення до 20.07.2022р. не може бути кваліфікована у якості перешкоди в отриманні заявником додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168, позаяк саме такої умови актом права - постановою Уряду України від 28.02.2022р. №168 запроваджено не було.
У ході розгляду справи судом виявлено, що рішення керівника державного органу - Міністра юстиції України про визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно з постановою КМУ від 28.02.2022р. №168 у фіксованому розмірі - 30.000,00грн., або у розмірі до 30.000,00грн. пропорційно реальному часу служби взагалі не приймалось.
Згідно з ч. 1 ст.14 Закону України від 23.06.2005р. №2713-IV "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" від 23.06.2005р. №2713-IV (далі за текстом - Закон України №2713-IV) до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України.
Частиною 1 ст.24 Закону України №2713-IV передбачено, що фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.
Судовим розглядом встановлено та не спростовується відповідачем, що в період часу з 01.01.2020 року по 15.07.2025 року позивач працював в Державній установі "Диканівська виправна колонія (№ 12)", що дає право позивачу на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн за відповідний відпрацьований період.
15.07.2025 позивач звільнений зі служби, що підтверджується витягом з наказу від 15.07.2025 №117/ОС-25.
Листом від 30.7.2025 на звернення представника позивача Державною установою «Диканівська виправна колонія (№12)» надано довідку про нарахування та виплату додаткової винагороди позивачу за спірний період.
Суд зазначає, що правомірність обрахунку розміру додаткової винагороди з прив'язкою до відпрацьованого часу не відповідають правовому висновку, викладеному Верховним Судом та Великою Палатою Верховного Суду в справі №260/3564/22, який має враховуватися судами відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України.
Зі змісту наведених вище норм права слідує, що з 24.02.2022 року позивач набув права на отримання додаткової винагороди у розмірі 30.000,00грн. у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168.
У період до 08.07.2022 року постанова КМУ від 28.02.2022р. № 168 передбачала виплату додаткової винагороди особам категорії заявника у фіксованому розмірі 30.000,00 грн щомісяця.
У період з 08.07.2022 року (день набрання чинності Постановою № 754) по 18.07.2022 року розмір такої винагороди становив - 30.000,00грн. та мав виплачуватись пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.
З 19.07.2022 року (день набрання чинності Постановою № 793) додаткова винагорода особам категорії заявника має вплачувалась у розмірі до 30.000,00грн пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, а порядок і умови її виплати мають визначатися керівником відповідного органу.
З 18.10.2022 року (день набрання чинності Постановою № 1146) припинено право позивача, як співробітника Державної кримінально-виконавчої служби України на отримання додаткової винагороди у порядку Постанови № 168 як у фіксованому розмірі - 30.000,00грн., так і у розмірі до - 30.000,00грн пропорційно реальному часу служби.
Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 за період з 24.02.2022 по 08.07.2022 у розмірі - 30.000,00грн. щомісячно.
В інший період (з 09.07.2022 по 31.08.2025) позивач не набув права на отримання додаткової винагороди у розмірі 30.000,00грн. щомісячно.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 241-247, 250, 255, 257-262, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Диканівська виправна колонія (№12)» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022 року, в повному обсязі за період з 24.02.2022 року до 08.07.2022 року в розмірі 30 000,00 грн щомісячно.
Зобов'язати Державну установу «Диканівська виправна колонія (№12)» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 08.07.2022 у розмірі - 30.000,00грн. щомісячно, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Світлана ЧУДНИХ