Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
24 листопада 2025 р. № 520/20384/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Світлани Чудних, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме про виключення його з військового обліку по стану здоров'я згідно інформації у його тимчасовому посвідченні;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме - про його виключення з військового обліку на підставі пп. 3) ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» згідно інформації, наявної у його паперовому військово-обліковому документі;
- визнати протиправною постановку (взяття) на військовий облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 скасувати запис у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме про його постановку на військовий облік в статусі військовозобов'язаного.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, у зв'язку з чим позивача виключено з військового обліку, про що внесено запис до його військового квитка. Разом з тим, після отримання електронного військово-облікового документа з Резерв+ позивачу стало відомо, що позивач є військовозобов'язаним. З метою актуалізації інформації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів та в електронному військово-обліковому документі, позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою. На запит адвоката відповідачем відповіді на час розгляду даної справи не надано. Позивач вважає свої права порушеними, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.
Відповідач 1 надав до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вказав, що у спірних правовідносинах діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідач 2 надав до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вказав, що у спірних правовідносинах діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні.
Від представника позивача надійшли відповіді на відзиви, згідно змісту яких, останній просить суд задовольнити позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Справу розглянуто у межах строків з урахуванням перебування судді Світлани Чудних у відпустці та на лікарняному.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
13.10.2022 році ОСОБА_1 військово-лікарською комісією був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Відомості про непридатність та виключення з військового обліку були занесені до паперового військово-облікового документа ОСОБА_1 . Тобто, Відповідач 1 виключив позивача з військового обліку.
Відповідно до витягу із застосунку Резерв+ ОСОБА_1 відомостей про виключення його з обліку на підставі ВЛК від 2022 року не занесено, що і було підставою для звернення до суду.
Таким чином, позивач не згоден з тим, що відповідач 1 не вніс до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів запису про виключення з військового обліку згідно ВЛК 2022 року, в свою чергу відповідач 2 протиправно вніс інформацію до Реєстру про перебування на військовому обліку позивача у статусі військовозобов'язаного на підставі п.17-1 Постанови КМУ від 16 серпня 2024 р. № 932, вказаним обумовлена потреба позивача у захисті своїх порушених прав.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою, другою статті 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Згідно статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 "Про введення воєнного стану у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні" введений воєнний стан. У подальшому воєнний стан було неодноразово продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до частини 1, 3 статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Згідно з частиною 5 цієї статті Закону №2232-ХІІ, військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ).
Пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (далі - Порядок №1487) визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством та проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Відповідно до частини 6 статті 37 Закон №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, визначені Законом України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» № 1951-VIII від 16.03.2017 (далі за текстом - Закон № 1951-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (стаття 2 Закону № 1951-VIII).
Згідно зі статтею 3 Закону № 1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є:
1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.
Частиною 5 статті 5 Закону №1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частини 8, 9 статті 5 Закону № 1951-VIII).
За змістом статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина 3 статті 14 Закону № 1951-VIII).
Тотожні за змістом вказівки містяться у пункті 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, згідно яких районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.
Також, відповідно до частини першої статті 34 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", персонально-якісний облік призовників і військовозобов'язаних передбачає облік відомостей (біографічні дані, стан здоров'я, результати співбесід тощо) щодо призовників і військовозобов'язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов'язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі військовозобов'язаних. Ведення персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) військові комісаріати.
З урахуванням зазначеного, суд зазначає, що відповідачі є органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та здійснює функції із забезпечення актуалізації його бази даних.
Також, відповідно до пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800 (далі Положення №402) (у редакції, чинній з 16.04.2021 року по 03.05.2024 року), постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну з таких постанов:
- “Придатний до військової служби»;
- “Тимчасово непридатний до військової служби»;
- “Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 року №65/2022 “Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 року №2105- ІХ (далі Указ №65/2022, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, строк якої продовжувався і дії на час вирішення даного спору.
Отже, під час мобілізації та в день проходження позивачем медичного огляду 21.11.2022 року, ВЛК мала право винести одну з таких постанов, які не підлягали затвердженню штатною ВЛК, а саме:
- “Придатний до військової служби»;
- “Тимчасово непридатний до військової служби»;
- “Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
З аналізу наведених положень частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ та пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 слідує висновок про те, що прийняття військово-лікарською комісією під час мобілізації 13.10.2022 року відносно позивача рішення про непридатність позивача до військової служби за станом здоров'я фактично мало наслідком і виключення позивача з військового обліку, оскільки ці та інші норми законодавства станом на 13.10.2022року не передбачали можливість прийняття під час мобілізації відповідними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки та /або відповідними військово-лікарськими комісіями рішень про визнання військовозобов'язаного непридатним до військової служби за станом здоров'я із залишенням такого військовозобов'язаного на військовому обліку.
При цьому, виключення особи з військового обліку за станом здоров'я свідчить про те, що в розумінні Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу» така особа вже не може вважатися військовозобов'язаним, оскільки згідно частини 6 статті 37 цього закону громадяни України, які визнані непридатними до військової служби, виключаються з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Реєстр) інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до абзацу вісімнадцятого пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154 , районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.
За результатами проведеного військово-лікарською комісією медичного огляду позивача 13.10.2022 року та визнання цією комісією позивача непридатним до проходження військової служби за станом здоров'я, що підтверджено довідкою військово-лікарської комісії від 21.11.2022 року №7/1968/25, у відповідача 1 виник обов'язок виключити позивача з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ та внести відповідні дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: - допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; - призовники - особи, які взяті на військовий облік; - військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; - військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; - резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Отже, після виключення з військового обліку особа перестає бути військовозобов'язаним, а тому на неї не поширюються закони про військовий обов'язок та військову службу.
У громадянина, якого виключено з військового військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
З урахуванням викладених обставин, ОСОБА_1 був прийнятий (взятий на облік) відповідачем 1, потім був виключений ним з військового обліку, що відображено у паперовому ВОД та внесено в Реєстр інформації про непридатність до військової служби, однак не внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідачем 1.
Постановка на військовий облік чоловіків, які вже були визнані непридатними до військової служби та виключені з військового обліку, - є неправомірною в силу, зокрема - ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Так, згідно ст. 37 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» особами, які не перебувають на військовому обліку, є: 1. Особи, які ніколи не ставали на військовий облік. 2. Особи, які перебували на військовому обліку, були зняті з військового обліку і після цього не були поставлені на військовий облік. 3. Особи, які були виключені з військового обліку.
Оскільки позивач був виключений з військового обліку у встановленому чинному на момент виникнення спірних правовідносин законодавчо визначеному порядку, суд вбачає протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає у невнесенні відповідних змін до електронного реєстру, створює правову невизначеність для позивача та порушує його права.
Щодо посилань відповідача на те, що постанова ВЛК оформляється свідоцтвом про хворобу, суд зазначає наступне.
Так, відповідач 1 не надав до суду доказів визнання нечинним паперового ВОД позивача чи притягнення до відповідальності осіб, які оформили та видали його позивачу, таким чином , суд приходить до висновку, що ВОД є допустимим доказом, що позивач вже не має статусу військовозобов'язаного та виключений з військового обліку військовозобов'язаних через непридатність до військової служби за станом здоров'я з 2022р.
Також, судом встановлено, що 13.10.2022 року ВЛК проведено медичний огляд позивача та визнано його непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку.
Водночас, уповноваженими особами відповідача перевірено такі документи, надано їм правову оцінку та прийнято рішення про виключення його у 2022 році з військового обліку, що підтверджено ВОД позивача.
Таким чином, відповідач 1, всупереч приписам чинного законодавства своєю протиправною бездіяльністю не завершив процедуру виключення позивача з військового обліку, а саме не вніс належних відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність у не передбачений законом способом за можливі допущені порушення суб'єктом владних повноважень під час виключення його з військового обліку, позаяк наведене буде суперечити принципу «належного урядування».
Враховуючи вищевикладене, для належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме про виключення його з військового обліку по стану здоров'я згідно інформації у його тимчасовому посвідченні та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме - про його виключення з військового обліку на підставі пп. 3) ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» згідно інформації, наявної у його паперовому військово-обліковому документі.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною постановку (взяття) на військовий облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 , сд зазначає наступне.
Відповідно до матеріалів справи позивача взято на військовий облік відповідачем 2 ще у 2018 році, тобто до існування обставин 13.10.2022 року. Доказів на підтвердження протиправності таких дій відповідача 2 до суду позивачем не надано, судом не встановлено, у зв'язку з чим, такі вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, суд зазначає, що задоволенням позовних вимог щодо зобов'язання відповідача 1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 про його виключення з військового обліку поглинаються позовні вимоги про визнання протиправною постановки (взяття) на військовий облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та зобов'язання відповідача 2 скасувати запис у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме про його постановку на військовий облік в статусі військовозобов'язаного, оскільки вказаний реєстр єдиний для всіх.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, усі інші аргументи по справі вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу в судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши обставини справи та подані сторонами документи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме про виключення його з військового обліку по стану здоров'я згідно інформації у його тимчасовому посвідченні.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме - про його виключення з військового обліку на підставі пп. 3) ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» згідно інформації, наявної у його паперовому військово-обліковому документі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Світлана ЧУДНИХ