Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
25 листопада 2025 року справа №520/26009/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Державної інспекції архітектури та містобудування України до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради, третя особа: ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва,
Державна інспекція архітектури та містобудування України (далі по тексту - позивач) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними та незаконними дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Харківської міської ради щодо видачі містобудівних умов та обмежень від 06.10.2021 (реєстраційний №218м від 06.10.2021, реєстраційний №ЄДЕССБ Ми01:2992-7143-7890-4653) для проектування об'єкта будівництва "Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров'я по провулок Болгарському, 3 в місті Харкові", на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:07:033:0036;
- визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження від 06.10.2021 (реєстраційний №218м від 06.10.2021, реєстраційний №МШ1:2992-7143-7890-4653) для проектування об'єкта будівництва "Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров'я по провулок Болгарському, 3 в місті Харкові", на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:07:033:0036.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що посадовими особами позивача під час проведення позапланової перевірки виявлено, що проектна документація затверджена з порушенням положень законодавства, вимог містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил, що дає підстави вважати наміри забудови об'єкту не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. А тому у позивача наявні правові підстави для звернення до суду із позовом про припинення права відповідача на виконання будівельних робіт.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.
Відповідач за допомогою засобів електронного зв'язку 16.10.2025 суду надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві.
Позивачем до суду надано відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої він підтвердив викладену правову позицію та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 04.08.2025 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 .
Третя особа - ОСОБА_1 , за допомогою засобів електронного зв'язку до суду надала пояснення, в яких підтримає позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а оскаржувані містобудівні умови та обмеження від 06.10.2021 (реєстраційний №218м від 06.10.2021, реєстраційний №MU01:2992-7143-7890-4653) - незаконними та такими, що підлягають скасування.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
На підставі направлення на проведення позапланової перевірки №IR01:4678-0501-5572-6788 від 11.07.2023 головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за територіальними органами ДІАМ Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Державної інспекції архітектури та містобудування України - Бойко Євгенією Олександрівною, проведено позапланову перевірку дотримання Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час прийняття рішення щодо видачі містобудівних умов та обмежень від 06.10.2021 для проектування об'єкта будівництва "Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров'я по пров. Болгарському, 3 в м. Харкові" на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:07:033:0036.
Підставою для направлення на перевірку став наказ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 30.06.2023 №554, зі змінами від 06.07.2023 №576, та наказ ДІАМ від 11.07.2023 №67, виданий на підставі виявлення за результатами документальної перевірки відомостей про порушення Об'єктом нагляду вимог законодавства під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.
іністерства МПеревірку проведено у період з 12.07.2023 по 13.07.2022 у присутності в.о. директора Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради - Козлова Андрія Олександровича.Позаплановою перевіркою було виявлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради під час надання містобудівельних умов та обмежень за №MU01:2992-7143-7890-4653, а саме порушено вимоги ч. 4 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Відповідно до зонінгу, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 18.12.2019 №1902/19, земельна ділянка відноситься до зони змішаної житлової забудови Ж-7. Відповідно до містобудівних умов та обмежень земельна ділянка, де планується розміщення об'єкта будівництва "Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом здоров'я по пров. Болгарському, 3 у м. Харкові" земельна ділянка за кадастровим номером 6310137900:07:033:0036, потрапляє в межі функціональних зон території змішаної житлової забудови Ж-7 та транспортної інфраструктури (території вулиць, майданів (у межах червоних ліній), доріг) ТР-2.
За результатами проведеної позапланової перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.07.2023 №СН01:5840-4905-3702-7153, примірник якого був наданий в.о. директора Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради - Козлову А.О., з поставленням відповідної відмітки.
На підставі матеріалів позапланової перевірки, головним інспектором будівельного нагляду ДІАМ - Бойко Є.О., було прийнято рішення від 14.07.2023 про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва "Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом здоров'я по пров. Болгарському, 3 в м. Харкові" на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:07:033:0036 (№MU01:2992-7143-7890-4653 від 06.10.2021).
У зв'язку із встановленими під час проведення перевірки обставинами, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі по тексту - Закон України №3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (преамбула до цього Закону).
Згідно з положеннями частини першої статті 41-1 вказаного Закону державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За визначенням понять, наведених у частині першій статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
Генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
План зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон;
Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією (пункти 2, 8, 9 частин першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
За приписами абзаців першого, четвертого частини першої статті 17 цього ж Закону генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
Відповідно до абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій (частина перша статті 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Згідно абз. 1 частини четвертої статті 24 Закону України «Про регулюванні містобудівної діяльності», зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні, крім випадків, визначених частиною третьою статті 20 Земельного кодексу України.
Об'єктами архітектурної діяльності (об'єкти архітектури) у розумінні приписів абзацу третього частини першої статті 1 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV «Про архітектурну діяльність» є будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.
Комплекс робіт, пов'язаних із створенням об'єкта архітектури, регламентовано статтею 4 Закону України «Про архітектурну діяльність», відповідно до якої для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає:
- підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством;
- здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення;
- пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту;
- виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням;
- будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування;
- прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.
Забудова територій здійснюється у порядку, визначеному статтею 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", за змістом частини першої якої забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
За правилами частин другої, п'ятої цієї ж статті суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
За змістом статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є:
1) містобудівні умови та обмеження;
2) технічні умови;
3) завдання на проектування.
Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:
1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об'єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.
Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:
1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.
Містобудівні умови та обмеження містять:
1) назву об'єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об'єкта;
2) інформацію про замовника;
3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;
4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах;
5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки
6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);
7) мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;
8) планувальні обмеження (охоронні зони пам'яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об'єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони);
9) охоронні зони об'єктів транспорту, зв'язку, інженерних комунікацій, відстані від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.
Перелік зазначених умов є вичерпним.
Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.
Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:
1) за заявою замовника;
3) за рішенням суду.
У разі скасування за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.
Таким чином, містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (у даному випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. При цьому, підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, тобто така невідповідність встановлюється на стадії надання містобудівних умов та обмежень Невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об'єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №803/1231/17, від 14.08.2018 у справі №823/5265/15 та від 07.02.2019 у справі №803/952/17, 21.03.2023 у справі № 460/9602/20.
Наказом Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від №218м 16.10.2021 були затверджені містобудівні умови та обмеження MU01:2992-7143-7890-4653 для проектування об'єкта будівництва "нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров'я по пров. Болгарському, 3 у м. Харкові. Замовник - ОСОБА_2 .
У вказаних МБУО, Будівництво здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:07:033:0036, площею 0.0767 га, цільове призначення земельної ділянки 03.03 Для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги.
Відповідно до відомостей зазначених в цих МБУО Функціональне призначення зазначеної земельної ділянки на якій здійснюється будівництво: Ж-7 (Змішана забудова (зона змішаної житлової забудови)) згідно документу: рішення Харківської міської ради, ТР-2 (Зона транспортної інфраструктури (території вулиць, майданів (в межах червоних ліній), доріг)) згідно документу: рішення Харківської міської ради.
Вказане підтверджується також, затвердженим планом Зонування розміщеним на сайті Харківської міської ради, який міститься у публічному доступі.
А отже, очевидним є те, що функціональне призначення - Ж-7 (Змішана забудова (зона змішаної житлової забудови)) та ТР-2 (Зона транспортної інфраструктури (території вулиць, майданів (в межах червоних ліній), доріг) не відповідає цільовому призначенню - для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги.
При чому наміри забудови об'єкту «нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров'я по пров. Болгарському, 3 у м. Харківі», також не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме - Плану Зонування міста Харків.
Таким чином, зазначення в спірних МБУО в розділі "ознака відповідності цільового та функціонального призначення земельної ділянки" - "відповідає", є порушенням вимог містобудівного законодавства.
При цьому очевидні порушення вимог містобудівного законодавства наявні і в самих містобудівних умовах та обмеженнях земельної ділянки, оскільки невідповідність намірів будівництва вимогам містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень (п. 3 частини четвертої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Щодо порушення висотності об'єкту при видачі спірних МБУО, суд зазначає наступне.
Проектування нових і реконструкцію існуючих будинків і споруд усіх типів закладів охорони здоров'я незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності, а також приміщень медичного призначення, вбудованих чи таких, що входять до складу інших типів будинків визначено ДБН В2.2-10-2001 "Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я" затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 04.01.2001 №2 (чинними на момент видачі містобудівних у умов та обмежень).
Вимоги цих норм є обов'язковими для юридичних та фізичних осіб-суб'єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності.
Пунктом 3.15 ДБН В.2.2-10-2001 визначено, що кількість поверхів будинків для закладів охорони здоров'я слід приймати: а) лікувально-профілактичні заклади (за винятком санаторіїв) - висотою від рівня планувальної позначки землі до підлоги верхнього поверху не більше 26,5 м.
Разом з тим, пунктом 1 розділу 2 МУО граничнодопустима висотність будинків та споруд у метрах визначена - 100 метрів, що протирічить пункту 3.15. ДБН В.2.2-10-2001.
Щодо порушення в частині гранично допустимого відсотку забудови, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2.12 ДБН В.2.2-10-2001 відстань між корпусами закладів охорони здоров'я і житловими, громадськими будинками, а також червоними лініями необхідно приймати:
а) між корпусами з палатними відділеннями і житловими чи громадськими будинками, а також червоними лініями - не менше 30 м;
б) між житловими корпусами і житловими чи громадськими будинками, а також червоними лініями не менше 30 м. у випадку розміщення будинків вздовж внутрішньокурортних доріг та вулиць; 10 м. - у інших випадках;
в) за наявності на сусідніх ділянках господарського двору розрив між спальними корпусами, їдальнею та господарськими будинками та спорудами повинен бути не менше 100 м;
г) від житлових корпусів до їдальні, службово-побутових приміщень господарської зони, відкритих кіномайданчиків. танцювальних майданчиків та спортивних споруд - не менше 50 м;
д) від житлових корпусів до відкритих стоянок для автомобілів на 30 місць 50 м.; від 30 до 100 місць - 80 м.; більше 100 місць 100 м;
е) від житлових корпусів до надвірних вбиралень не менше 25 м. і не більше 50 м.;
ж) між лікувально-діагностичними корпусами, будинками амбулаторнополіклінічних закладів і житловими, громадськими будинками, а також червоними лініями не менше 15 м.
Визначені державними будівельними нормами вимоги щодо допустимих відстаней розміщення об'єкту будівництва необхідно враховувати при наданні містобудівних умов та обмежень, а томуземельна ділянка не може піддягати 100% забудові.
У свою чергу пунктом 2 Розділу 2 МУО визначено максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки - 100%, що в свою чергу також протирічить ДБН В.2.2-10-2001.
Враховуючи зазначене, вбачається невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, що є правовою підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень відповідно до норм ст.29 Закону №3038-VI.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 04.09.2019 по справі №826/13852/17 дійшов висновку, що містобудівні умови та обмеження, які не відповідають генеральному плану населеного пункту та іншій містобудівній документації на місцевому рівні, не можутьвважатися такими, що враховують при плануванні та забудові територій громадські та приватні інтереси власників будівель, що оточуютьмісце будівництва, а тому порушують основи містобудування. визначені статтею 5 Закону України "Про основи містобудування" та статтею 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Верховний Суддійшов висновку, що законний спосіб узгодження різних інтересів у сфері містобудування - громадське обговорення. Процедура громадського обговорення є запобіжником порушення важливих інтересів різних груп та осіб і забезпечує їх виявлення та врахування під час прийняття рішень усфері містобудування.
Слід виходити з презумпції, що в містобудівній документації, якурозроблено та затверджено у встановленому порядку, враховано державні, громадські та приватні інтереси. Тому видання містобудівних умов та обмежень на підставі й відповідно до містобудівної документації свідчить про взаємоузгодження державних, громадських і приватних інтересів під час планування та забудови територій.
Крім того, враховуючи наявні порушення вимог містобудівної діяльності, посадовою особою Державної інспекції архітектури та містобудування України було прийнято рішення від 14.07.2023 року про зупинення дії зазначених містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки об'єкта будівництва "Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров'я по пров. Болгарському, 3 в м. Харкові" (реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:2992-7143-7890-4653), як таких що видані з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності зокрема частини четвертої, частини шостої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Зазначене рішення Державної інспекції архітектури та містобудування України - є чинним та не оскаржене ні в судовому, ні в адміністративному порядку.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради під час надання містобудівних умовта обмежень забудови земельної ділянки для проектування об'єкта будівництва "Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров'я по пров. Болгарському, 3 в м. Харкові" на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:07:033:0036 було порушено перелічені вимоги містобудівного законодавства, а отже містобудівні умови та обмеження є протиправними та підлягають скасуванню.
Позовні вимоги про визнання протиправними та незаконними дій Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Харківської міської ради щодо видачі містобудівних умов та обмежень від 06.10.2021 (реєстраційний №218м від 06.10.2021, реєстраційний №ЄДЕССБ МU01:2992-7143-7890-4653) для проектування об'єкта будівництва "Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров'я по провулок Болгарському, 3 в місті Харкові", на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:07:033:0036 задоволенню не підлягають, так як не породжують правових наслідків. Судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації. При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку. Отже, рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення, дія чи бездіяльність прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення, дія чи бездіяльність є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку. Дії Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради щодо видачі відповідних умов містобудування фактично є відображенням дій працівників відповідача і самі собою не породжують правових наслідків. Юридично значимими є безпосередньо містобудівні умови та обмеження.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У даному випадку судові витрати зі сплати судового збору з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Державної інспекції архітектури та містобудування України (бульвар Лесі Українки, будинок 26, місто Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 43615901) до Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради (вул. Квітки-Основ'яненко, 7, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61003, код ЄДРПОУ: 06716538), за участю третьої особи: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), про визнання дій протиправними, скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження від 06.10.2021 (реєстраційний №218м від 06.10.2021, реєстраційний №МU01:2992-7143-7890-4653) для проектування об'єкта будівництва "Нове будівництво адміністративної будівлі із закладом охорони здоров'я по провулкe Болгарському, 3 в місті Харкові", на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:07:033:0036.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА