Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
25 листопада 2025 року справа № 520/29404/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєва Ольга Вікторівна, розглянувши позовну заяву і додані до неї документи за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м.Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ: 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2016-2018 роки в розмірі 6188,89 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,11, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115 для забезпечення індексації пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести починаючи з 21.04.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2016-2018 роки в розмірі 6188,89 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Представником позивача 13.11.2025 подано до суду заяву про усунення недоліків. За змістом вказаної заяви позивач зазначає, що попередні чотири подані позовні заяви були відкликанні ним за власною ініціативою. Також, представник позивача вказує, що розмір судового збору є занадто великим для позивача, водночас представником позивача не вказується чому у випадку неспроможності сплати судового збору ним не подано відповідні процесуальні заяви про звільнення від сплати судового збору, як не наведено і обґрунтувань чому представником позивача надавались квитанції про сплату судового збору, які використовувались ним у інших справах.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 позовну заяву продовжено ОСОБА_1 процесуальний строк для виконання ухвали суду від 10.11.2025 про залишення позовної заяви без руху.
Представником позивача 20.11.2025 подано до суду заяву про усунення недоліків.
В обґрунтування вказаної заяви, представник позивача зазначає, що при повторному поданні позовних заяв представником позивача помилково не було подано належну квитанцію про сплату судового збору у встановленому розмірі.
Дослідивши вказану заяву, суд зазначає, що наведені у ній доводи не можуть бути взяти до уваги як поважні підстави, з огляду на наступне.
Згідно з ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Положеннями п.1, 2, 4 ч.5 ст.44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За даними програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" встановлено, що представник позивача вже звертався до адміністративного суду з такими самими позовними заявами (адміністративні справи №520/25628/25, №520/26914/25, №520/27948/25, №520/28714/25).
При цьому, у адміністративних справах №520/25628/25, №520/26914/25, №520/27948/25 та №520/28714/25 постановлено ухвали про повернення позовної заяви позивачу.
Суд звертає увагу, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 у справі №520/28716/25 визнано зловживання процесуальними правами представника позивача, у зв'язку із поданням такої позовної заяви. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачу. Ухвала суду набрала законної сили. Представник позивача зазначає, що ним не було оскаржено вказану ухвалу у судовому порядку, оскільки, на його думку, вона не впливала на можливість реалізації позивачем процесуальних прав та вважає висновки суду, викладені у зазначеній ухвалі оціночними та такими, що ґрунтуються на суб'єктивному сприйнятті судом окремих дій представника позивача.
Водночас, позовна заява, якій присвоєно номер №520/29404/25, надійшла до суду в п'ятий раз.
Представник позивача у позові в даній справі вп'яте заявив ті ж вимоги, що були заявлені у зазначеній справі.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, при поданні декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Відповідно до позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеної у рішенні від 13.03.2019 у справі №814/218/14, під зловживанням процесуальними правами слід розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав всупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.
Також, судом встановлено, що до позовних заяв у справах №520/25628/25, №520/26914/25, №520/27948/25, №520/28714/25 до позовної заяви представником позивача не було додано квитанції про сплату судового збору. При цьому, в тексті позовних заяв представником позивача зазначається про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у вигляді судового збору, тобто представник позивача обізнаний про необхідність сплати судового збору за подання позову до суду.
Суд зазначає, що описані дії представника позивача спрямовані на маніпулювання автоматизованим розподілом справ, що розцінюється суддею як зловживання процесуальними правами. Протилежного представником позивача не доведено.
Згідно з ч.3 ст.45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд наголошує на обставинах того, що відповідно до ч.4 ст.45 КАС України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Відповідно до ч.1 ст.144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
У цьому випадку штраф може складати від 908,40 грн до 9 084,00 грн.
Відповідно до ч.2 ст.149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків; неодноразового зловживання процесуальними правами. Штраф може складати від 3 028,00 грн до 30 280,00 грн.
Суд також наголошує, що відповідно до ч.3 ст.149 КАС України у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про наявність підстав вважати наявним у даному випадку цілеспрямоване та усвідомлене зловживання представником позивача процесуальними правами, невиконання очевидних процесуальних обов'язків, що у свою чергу свідчить про перешкоджання здійсненню правосуддя у порядку, визначеному процесуальним законом, а відтак вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню позивачу на підставі ч. 3 ст. 45 КАС України.
Отже, суд повертає позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м.Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ: 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строк, визначені частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА