про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
25 листопада 2025 року Справа № 480/8863/25
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до 4-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвийчайних ситуацій у Сумській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) через представника звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до 4-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвийчайних ситуацій у Сумській області (вул. Успенсько-Троїцька, 92,м. Конотоп,Сумська область,41600), в якій просить:
1) визнати протиправними дії відповідача, які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 р. до 24.06.2025 р. в неповному обсязі, а саме: з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078,
2) зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 24.06.2025 в загальній сумі 347 539,62 грн., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44,
3) визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати,
4) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Вимоги вмотивовані тим, що відповідач не в повному обсязі нарахував та виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення, з чим позивач не погодився та звернувся до суду з цим позовом. Крім того, позивач вважає, що має право на нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Разом з позовною заявою представник позивача подала заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій просила такий строк поновити у зв'язку з тим, що до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Оцінюючи вказані доводи, суд вказує, що спірним періодом у цьому спорі позивач визначає період з 01.03.2018 до 24.06.2025. Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 - у спірний в цьому позові період) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Натомість, після цієї дати, строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Вказане підтверджується висновками Верховного Суду у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23. Відтак, спірний за цим позовом період від 01.03.2018 до 18.07.2022 визначався за нормами, чинними у цей період, та не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, а тому строк звернення з цим позовом до суду, встановлений частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, позивачем не пропущений.
Щодо спірного за цим позову періоду з 19.07.2022 до 24.06.2025 суд вказує, що відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
З матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позивач згідно копії витягу з наказу ГУ ДСНС у Сумській області від 20.06.2025 №319-НК/63 позивача виключено з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій, зі списків особового складу ГУ ДСНС у Сумській області та знято зі всіх видів забезпечення 24.06.2025. Також судом встановлено, що на запит адвоката позивача 4-й Державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС у Сумській області листом від 06.10.2025 надав довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.02.2018 до червня 2025 року, та після якої адвокат позивача звернулася до суду з цим позовом.
Разом з тим в контексті розгляду питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд звертає увагу, що питання доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Так, суд враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі “Іліан проти Туреччини», згідно з якою, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання необхідно звертати увагу на обставини справи.
У справі “Bellet v. Fгаnсе» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Беручи до уваги звільнення позивача зі служби 24.06.2025 та отримання ним довідки про грошове забезпечення за спірний період лише у жовтні 2025 року, а також у зв'язку з наведеним обґрунтуванням пропуску строку звернення з позовом до суду та враховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 29.11.2024 у справі №120/359/24, суд дійшов висновку про визнання поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду в частині вимог, що стосуються періоду з 19.07.2022 до 24.06.2025 та поновлення такого строку.
Таким чином, позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі Сумським окружним адміністративним судом відсутні.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч.2 ст. 12 КАС України).
Відповідно до п.1 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Таким чином, вбачається розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Керуючись ст.ст. 171, 256, 257, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Визнати поважною причину пропуску строку для звернення з цим позовом до суду в частині вимог, що стосуються періоду з 19.07.2022 до 24.06.2025, та поновити позивачу цей строк.
2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №480/8863/25 за позовом ОСОБА_1 до 4-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвийчайних ситуацій у Сумській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії (Номер категорії справи 106020000).
3. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
4. Встановити відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позову, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
5. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, з наданням документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
6. Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, які повинні відповідати вимогам ст. 162 КАС, з наданням документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
7. Попередити відповідача, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішить справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
8. Роз'яснити учасникам справи, що інформацію у справі, що розглядається, можна отримати в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України на веб-сторінці http://adm.su.court.gov.ua/sud1870/.
9. Справа розглядатиметься суддею одноособово.
10. Копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надіслати сторонам.
11. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Г. Шевченко