25 листопада 2025 року Справа № 480/2761/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2761/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 в розгляду питання про надання йому статусу учасника бойових дій.
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути питання про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій з урахуванням висновків суду.
В обгрунтування доводів позовної заяви зазначив, що наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 24.09.2005 року № 192 позивач був звільнений в запас за пунктом 67, підпунктом “б» (за станом здоров'я) з правом носіння військової форми.
Під час служби в Збройних Силах у період з 03 вересня 2004 року по 22 квітня 2005 року був направлений у складі миротворчого контингенту в республіку Ліберія у відповідності з Законом України від 9 грудня 2003 року № 1355-1V “Про схвалення рішення Президента України щодо направлення миротворчого контингенту для участі України в Місії Організації Об'єднаних Націй у Ліберії» і проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 у НОМЕР_2 окремому вертолітному загону українського контингенту місії ООН у АДРЕСА_1 .
Відповідно абзацу 2 пункту 2 частини 1 статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасниками бойових дій визнаються: “Військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, поліцейські, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії» (змін. № 5286-УІ від 18.09.2012).
22.01.2025 року позивач з листом звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з проханням розглянути питання про надання статусу учасника бойових дій, проте листом від 05.02.2025 року № 1776 відповідачем відмовлено в даному проханні.
Не погодившись з відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 09.04.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до статті 5 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій (далі - Закон) є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Абзацом другим та третім частини 2 статті 6 вказаного Закону встановлено, що учасниками бойових дій визначаються військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для виконання миротворчих місій або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії.
Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 63 від 08.02.1994 року» затверджено Перелік держав і періодів бойових дій на їх території (далі - Постанова № 63).
Відповідно матеріалів справи, ОСОБА_2 , з 03 вересня 2004 року по 22 квітня 2005 року був направлений у складі миротворчого контингенту в республіку Ліберія відповідно до Закону України від 09.12.2003 №1355-IV “Про схвалення рішення Президента України щодо направлення миротворчого контингенту для участі України у Місії Організації Об'єднаних Націй у Ліберії» та проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 у НОМЕР_2 окремому вертолітному загону українського континенту місії ООН у республіці Ліберія, м. Робертсфілд.
Постанова № 63 затверджує перелік держав, яким надавалась допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, і періодів бойових дій на їх території.
Відповідно Переліку до Постанови № 63 визначено країни та території, період ведення (дії) бойових дій на них.
Республіка Ліберія, де проходив службу позивач в складі миротворчого контингенту, до переліку країн та територій, де велись бойові дії не входить, тому відсутні підстави для направлення документів на розгляд до Комісії Міністерства оборони України про визнання учасником бойових дій.
Враховуючи зазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 25-26).
Позивачем надано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач не погоджується з позицією відповідача та просить позовні вимоги задовольнити (а.с. 29-30).
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 03 вересня 2004 року по 22 квітня 2005 року на підставі Закону України від 9 грудня 2003 року № 1355-1V “Про схвалення рішення Президента України щодо направлення миротворчого контингенту для участі України в Місії Організації Об'єднаних Націй у Ліберії» проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 у НОМЕР_2 окремому вертолітному загону українського контингенту місії ООН у АДРЕСА_1 (а.с. 8).
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) № 211 від 03.10.2005 майора ОСОБА_1 , звільненого наказом № 192 від 24.09.2005 р. з військової служби, з 5 жовтня 2005 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с. 7).
22.01.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою, в якій просив розглянути питання про надання йому статусу учасника бойових дій (а.с. 10).
Листом № 11/1776 від 05.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 р. № 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (зі змінами) визначений Перелік держав і періодів бойових дій на їх території» Республіка Ліберія, де заявник проходив службу в складі миротворчого контингенту, до переліку не входить, тому підстави для направлення документів на розгляд Комісії Міністерства оборони України про визнання учасниками бойових дій відсутні (а.с. 11).
Не погодившись з відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ (далі - Закон №3551-ХІІ, ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Відповідно до статті 5 Закону №3551-ХІІ, учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, пунктом 2 частини 1 статті 6 Закону № 3551-ХІІ визначено, що учасниками бойових дій визнаються: учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, поліцейські, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії. Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства оборони України від 10 листопада 2022 року № 369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 листопада 2022 р. за № 1441/38777 затверджено Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років -далі по тексту -Положення).
Згідно п.п. 1 п. 6 Положення визначено, що на Комісію Міноборони покладається вирішення питань про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та вирішення спірних питань щодо зарахування окремих періодів служби до вислуги років учасниками бойових дій відповідно до пунктів 1-5, 7-18 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до п.п.1 п. 14 Положення визначено, що комісії розглядають заяви (документи), клопотання стосовно визнання учасниками бойових дій, учасниками війни відповідно до пунктів 1- 5, 7- 18, 20, 22- 24 частини першої статті 6 та пунктів 7, 13 статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», подані особами, командирами (начальниками) військових частин (органів, підрозділів) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій, а в разі:
необхідності - самостійно або через відповідні підрозділи служб персоналу (кадрових центрів), соціального забезпечення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки надсилає запити до відповідних архівних установ (за потреби), про що повідомляють заявника;
надходження документів, розгляд яких не належить до повноважень Комісій, визначених пунктами 6- 13 цього Положення,- повертають їх суб'єкту звернення з відповідними роз'ясненнями, без винесення таких документів на розгляд Комісії;
виявлення розбіжностей або неточностей у наданих документах - повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), установ, організацій та підприємств чи особисто заявникам разом з письмовим обґрунтуванням з метою подальшого доопрацювання та повторного подання на розгляд Комісії протягом 10 календарних днів;
Згідно п.п.3 п. 14 Положення комісії заслуховують (за потреби) пояснення осіб, які подали заяви (документи), свідків, досліджують інші докази особистої участі заявника в бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (сил);
Відповідно до п.п.4 п.14 Положення комісії у місячний строк із дня надходження документів (заяви) приймають рішення щодо надання (відмови в наданні) статусу учасника бойових дій, учасника війни, про що повідомляють особу: шляхом надсилання повідомлення на електронну (поштову) адресу, зазначену в документах (заяві), що подана в паперовій формі;засобами Порталу Дія або засобами Реєстру (у разі подання заяви в електронній формі);
Згідно до п.п.5 п.14 Положення комісії проводять засідання не рідше ніж один раз на місяць (за наявності документів).
Відповідно п.п.2 п. 15 Положення комісії приймають рішення про визнання осіб учасниками бойових дій на підставі таких документів: для військовослужбовців Збройних Сил України, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки в держави, де в цей період велися бойові дії:
заява військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби) або клопотання командира (начальника);
витяг із наказу (по особовому складу) Міністра оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України (начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України), командувача виду Збройних Сил України відповідно про призначення на посаду в частину, яка перебуває (перебувала) у складі національного контингенту;
витяг із відповідного розділу особової справи військовослужбовця про проходження військової служби в складі національного контингенту;
довідка про проходження військової служби в складі національного контингенту.
Враховуючи наведені норми законодавства суд приходить висновку, що саме на Комісію Міноборони покладено повноваження щодо вирішення питань про визнання учасниками бойових дій військовослужбовців Збройних Сил України, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки в держави, де в цей період велися бойові дії.
Разом з тим, судом встановлено, що інформаційним листом № 11/1776 від 05.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлено позивача про відсутність підстав для направлення документів на розгляд Комісії Міністерства оборони України про визнання учасниками бойових дій (а.с. 11).
При цьому, відповідачем не надано доказів того, що саме комісією Міноборони розглядалась заява позивача та за наслідком якої останнім встановлено відсутність у позивача права на отримання статусу учасника бойових дій.
В свою чергу, відсутність належним чином оформленого рішення комісії про надання статусу учасника бойових дій або мотивовану відмову в наданні статусу учасника бойових дій, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а не про протиправні дії щодо відмови у наданні статусу учасника бойових дій, про що зазначає позивач.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо відмови у направленні документів ОСОБА_1 на розгляд Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.
Щодо способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.
Так, згідно змісту адміністративного позову позивач просить суд зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути питання про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій з урахуванням висновків суду.
Разом з тим, судом встановлено, що до повноважень відповідача не віднесено право приймати рішення про надання або відмову у наданні статусу учасника бойових дій.
Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд вважає, що в даному випадку належним способом захисту прав позивача є саме зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 направити документи ОСОБА_1 на розгляд Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, а тому позовні вимоги щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянути питання про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений при подачі позову до суду (а.с. 18).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково
Визнати протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у направленні документів ОСОБА_1 на розгляд Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) направити документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) на розгляд Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук