25 листопада 2025 року м. Рівне №826/5395/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України
визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.03.2018 року., -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.03.2018 № 0000694001, №0000684001, №0000704001.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що пляшка коньяку Бренді «Сент Ремі В.С.О.П.» 0,7 л, 40%об належить громадянці ОСОБА_2 (про що було надано усні пояснення відповідачу), яка працює продавцем у магазині. Вказана пляшка не знаходилася на вітрині. А відтак, висновок про те, що позивач зберігав з метою подальшої реалізації алкогольні напої без марок акцизного податку не відповідає дійсності, тому ППР №0000684001 є протиправним.
Щодо № 0000694001 позивач вказує, що ст. 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» встановлює максимальну роздрібну ціну за пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів. Разом з тим, підставою для застосування штрафних санкцій став висновок про ціну однієї сигари, а не пачки, коробки чи сувенірної коробки. Вважає вказане ППР протиправним.
Щодо ППР №0000704001 позивач вказує, що відповідно до чеку № 0011, позивач не здійснював продаж пального, а тому висновок про порушення позивачем п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не правильний, що свідчить про протиправність вказаного ППР. За таких підстав просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач відзиву на позов не подав.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м.Києва Катющенко В.П. від 10.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №826/5395/18. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у строк, не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Інших процесуальних рішень по справі не виносилось. Спір по суті не вирішено.
Законом України №2825-IX від 13.12.2022, що набрав чинності 15.12.2022, ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Згідно з розділом II “Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
На виконання вказаного положення Державна судова адміністрація України наказом №399 від 16.09.2024 затвердила Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва.
Відповідно до цього Порядку, 08.11.2024 здійснено пакетний автоматизований розподіл судових справ, за яким Рівненському окружному адміністративному суду, з урахуванням навантаження та за принципом випадковості, визначено до передачі 460 справ.
Наказом в.о.керівника апарату Київського окружного адміністративного суду №45-0д/ка від 31.12.2024, затверджено графік передачі справ, відповідно до якого справи передані Рівненському окружному адміністративному суду 14.02.2025.
На виконання рішення зборів суддів Рівненського окружного адміністративного суду (протокол №3 від 21.11.2024 та №4 від 13.12.2024), комісією прийнято справи, а Відділом документального забезпечення проведено їх реєстрацію та автоматизований розподіл.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 березня 2025 року для розгляду справи №826/5395/18 визначено суддю С.М. Дуляницька.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 справу прийнято до провадження.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 здійснено заміну відповідача у справі №826/5395/18 Головне управління ДФС у м. Києві на правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (вулиця Шолуденка, 33/19, місто Київ, 04116; код ЄДРПОУ 44116011).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 26.02.2018 за наслідками за наслідком проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві (правонаступником якої є відповідач) складено Акт № 26/673/40/1973618209 (далі акт перевірки).
На підставі вищевказаного акту перевірки прийнято:
1) податкове повідомлення рішення від 13.03.2018р. №0000694001 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 10000,00 грн за порушення ст. 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
2) податкове повідомлення рішення від 13.03.2018р. № 0000684001 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 17000,00 грн. за порушення ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»;
3) податкове повідомлення-рішення від 13.03.2018 р. №0000704001 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 85,00 грн. за порушення п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Позивач, вважаючи що вищевказані рішення протиправними, прийнятими з порушенням норм чинного законодавства, звернувся до суду з даним позовом.
Щодо встановленого порушення про зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка (встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації пляшки коньяку Бренді «Сент Ремі Аутентік В.С.О.П.» 0,7 л, 40%об, обклеєного маркою акцизного податку, яка згідно бази даних АС «Акцизні марки» не видавалась безпосередньо імпортеру даної продукції - ТОВ «Баядера-Імпорт». Також встановлено, що вищевказана марка акцизного податку має вид «АВ-ЛГП», тобто «алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція»), при цьому марка наклеєна на імпортну лікеро-горілчану продукцію «Куантро» (Франція)), суд зазначає таке.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів на території України було визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481/95-ВР, в редакції, чинній на дату проведення перевірки).
Згідно з частиною четвертою статті 11 вказаного Закону, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів (підпункт 14.1.107).
Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку (підпункт 14.1.109).
До акцизних товарів належать, зокрема, спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (пункт 215.1 статті 515 ПК України).
Згідно з пунктом 226.1 статті 226 Податкового кодексу України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Відповідно до пунктів 226.3, 226.5, 226.6, 226.7 статті 226 ПК України, виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, місяць і рік випуску марки.
Відповідно до пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані:
алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;
алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;
алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
Згідно пункту 2 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 27.12.2010 №1251 (далі Положення № 1251), зразки марок розробляються Мінфіном разом з ДПС, Мінекономіки, СБУ, МВС, Мін'юстом та затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Положення № 1251 марки встановленого зразка виготовляються на замовлення ДПС державним підприємством, що належить до сфери управління Мінекономіки (далі - підприємство-виробник).
За приписами пункту 5 Положення № 1251 марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (далі - QR-код) та лінійний штрих-код (далі - штрих-код).
На кожну марку наносяться такі реквізити:
слова «Україна», «МАРКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ», «ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ» (для тютюнових виробів);
позначення виду марки, що складається із слів та літер «алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)» - «АВ ЛГП», «алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)» - «АВ ВП», «алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)» - «АІ ЛГП», «алкоголь імпортний (виноробна продукція)» - «АІ ВП»…;
індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах) через скісну риску, сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, кількість штук у пачці або упаковці (для сигарет, цигарок та сигарил);
реквізити покупця марки (зазначаються на марках для алкогольних напоїв): для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
QR-код та штрих-код (зазначаються на марках для алкогольних напоїв).
Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.
QR-код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті), та посилання на веб-ресурс для перевірки марки.
QR-код також може містити інформацію про геш-послідовність.
Інформаційні набори даних для генерації QR-кодів та штрих-кодів, що наносяться на марку для алкогольних напоїв, генеруються ДПС та передаються підприємству-виробнику з використанням засобів захисту інформації у зведеній заявці-розрахунку.
Таким чином, кожна марка є індивідуальною.
Згідно з частиною другою статті 17 Закону № 481/95-ВР, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000 гривень.
Пунктом 3 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790, визначено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.
Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що підставами для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта господарювання, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Таким чином, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють зберігання алкогольних напоїв, повинні додержуватись вимог абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», статті 226 ПК України та пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251, щодо належного маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Виходячи з аналізу наведених норм, можна зробити висновок, що хоча маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку і здійснюється виробниками цієї продукції, втім, порушенням норм Закону №481 щодо правил торгівлі такими напоями є саме виробництво, зберігання, транспортування, реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку; немаркованими ж вважаються алкогольні напої, марковані з недотриманням приписів положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України або марковані марками акцизного податку, що не видавались безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.
Наведена позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постановах від 06.06.2019 року у справі №823/748/17, від 08.08.2019 року у справі №808/4653/14 та від 10.06.2020 року у справі №808/4108/16, яка є обов'язковою для застосування адміністративними судами у порядку, встановленому ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач, заперечуючи проти правомірності застосування штрафних санкцій за вказане порушення, зазначає, що пляшка коньяку Бренді «Сент Ремі В.С.О.П.» 0,7 л, 40%об належить громадянці ОСОБА_2 (про що було надано усні пояснення відповідачу), яка працює продавцем у магазині.
Оцінюючи вказані доводи позивача суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивач, всупереч наведеному, не надав доказів на підтвердження своєї позиції про належність пляшки коньяку Бренді «Сент Ремі В.С.О.П.» 0,7 л, 40%об громадянці ОСОБА_2 . Так само позивач не підтвердив доказами і те, що ним подавалися заперечення на акт перевірки з підтвердженням вказаних обставин. В акті перевірки зазначено, що перевірка проведена в присутності представника суб'єкта господарювання Бесіди Віктора Олександровича. Водночас, останній в акті перевірки не зазначив пояснень щодо належності пляшки коньяку Бренді «Сент Ремі В.С.О.П.» 0,7 л, 40%об громадянці ОСОБА_2 , та не заперечив обставин щодо того, що вказаний алкогольний напій зберігався в магазині з метою подальшої реалізації.
А відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування ППР від 13.03.2018 №0000684001.
Щодо висновку податкового органу про роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами тютюнових виробів, суд зазначає таке.
Відповідно до приписів підпункту 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК) максимальні роздрібні ціни (МРЦ) це ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни. Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом. Продаж суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Положеннями статті 11-1 Закону № 481/95-ВР також передбачено, що встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.
Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.
Дата виготовлення наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається із шести цифр, перші дві з яких означають день, наступні дві - місяць, останні дві - рік такої дати.
Нанесення максимальної роздрібної ціни та дати виготовлення на упаковку тютюнових виробів, призначених для вивезення (експортування) за межі митної території України, здійснюється згідно з умовами відповідної угоди на експорт.
Підпунктом 14.1.252 пункту 14.1 статті 14 ПК встановлено, що тютюновими виробами є сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Відповідно до пункту 215.1 статті 215 ПК тютюнові вироби відносяться до підакцизних товарів. Перелік підакцизних товарів, які описано та класифіковано згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТЗЕД), та ставки акцизного податку, за якими обчислюється акцизний податок з таких товарів, встановлено пунктом 215.3.2 статті 215 ПК.
Приписами пункту 221.1 статті 221 ПК встановлено, що обчислення сум акцизного податку з тютюнових виробів здійснюється одночасно за адвалорними та специфічними ставками.
Підпунктом 214.1.1 пункту 214.1 статті 214 ПК визначено, що у разі обчислення акцизного податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість реалізованого товару, виробленого на митній території України/ввезеного на митну територію України товару, за встановленими виробником/імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку.
Адвалорна ставка на рівні 12 відсотків встановлена лише на сигарети, які класифікуються за кодами 2402209010 та 2402209020 УКТ ЗЕД (підпункт 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 ПК України).
Пунктом 220.1 статті 220 ПК передбачено, що встановлення МРЦ на підакцизні товари (продукцію) здійснюється виробником або імпортером товарів (продукції) шляхом декларування таких цін. При цьому встановленні виробником або імпортером МРЦ на підакцизні товари (продукцію) повинні наноситися на споживчу упаковку таких товарів разом з датою їх виробництва. (пункт 220.11 статті 220 ПК).
Виходячи із наведених правових норм суд зазначає, що у роздрібній мережі продаж сигарет (з фільтром, без фільтру) здійснюється за цінами, не вищими за МРЦ, збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Разом із тим, продаж інших тютюнових виробів у роздрібній мережі здійснюється за цінами, рівень яких визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (крім акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що становить 5 відсотків вказаної вартості.
При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 10 травня 2018 року у справі № 826/12133/16.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17 Закону № 481/95 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10 000,00 грн.
В акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено продаж однієї сигари за ціною 6,00 грн. за 1 шт. Максимальна роздрібна ціна, зазначена на пічці, складає 70,00 грн. за пачку (що з урахуванням 5% акцизного податку становить 73,50 грн.), тобто максимальна роздрібна ціна однієї сигари складає 73,50 : 20 = 3,68 грн.
Водночас, позивач заперечує викладені в акті перевірки обставини та зазначає, що ним було здійснено продаж однієї сигари (що не заборонено), а максимальна роздрібна ціна встановлюється на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів: поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар).
Згідно змісту ст. 11-1, аб. 15 ч. 2 ст. 17 Закону відповідальність передбачена за перевищення максимальної роздрібної ціни за пачку, коробку або сувенірну коробку, що в даному випадку відсутнє, тоді як ціна на одиницю сигари при реалізації не пачки, а сигар поштучно, вказаними положеннями Закону не передбачена. Крім того, позивачем не було реалізовано сигарети з фільтром або без фільтру, а тому відповідальність за продаж тютюнових виробів за ціною, вищою, ніж вказана на пачці не може застосовуватися.
А відтак, суд приймає доводи позивача та вважає, що податкове повідомлення-рішення від 13.03.2018 №0000694001 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо ППР від 13.03.2018 №00007040001, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (584-18)), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Позивач не заперечує того факту, що розрахункова операція була проведена через реєстратор розрахункових операцій без використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів(послуг) та обліку їх кількості. Водночас вказує, що ця вимога стосується лише розрахункових операцій для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД ( 584-18), які ним не продавалися.
З приводу таких доводів позивача суд зазначає, що відповідно до вимог п.11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД ( 584-18 )), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Зазначена норма складається з загальної вимоги та спеціального уточнення:
(1) загальна вимога: усі суб'єкти господарювання, на яких поширюється дія Закону, зобов'язані попередньо програмувати в РРО: найменування товарів (послуг); їх ціну; облік кількості. Отже, обов'язок програмування переліку товарів/послуг, їх цін та кількості є універсальним і застосовується до всіх суб'єктів господарювання, що використовують РРО.
(2) спеціальна вимога щодо пального: норма передбачає, що для товарів, які є пальним, попереднє програмування додатково здійснюється із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. Таким чином, вимога щодо зазначення коду товарної підкатегорії УКТ ЗЕД поширюється виключно на суб'єктів, які здійснюють реалізацію пального.
А відтак, обов'язок попереднього програмування товарів/послуг в РРО (найменування, ціна, кількість) застосовується до всіх суб'єктів господарювання, які проводять розрахункові операції через РРО. І додаткова вимога щодо обов'язкового зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД поширюється лише на суб'єктів господарювання, які здійснюють продаж пального.
З огляду на наведене суд вважає доводи позивача не обгрунтованими, а підстави для визнання протиправним та скасування ППР від 13.03.2018 № 0000704001 відсутні.
Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.03.2018 №0000694001. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.03.2018 №0000694001.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 25 листопада 2025 року
Учасники справи:
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (вул. Шолуденка, 33/19,м. Київ,04116, ЄДРПОУ/РНОКПП 44116011)
Суддя С.М. Дуляницька