25 листопада 2025 р. м. Рівне №460/6824/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про ухвалення додаткового судового рішення,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 11.10.2024 основної пенсії по інвалідності згідно з вимогами рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 11.10.2024 нарахування та виплату основної пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
21.10.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від представника позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення у справі. Вказану заяву представник позивача обґрунтовує тим, що під час ухвалення рішення від 15.05.2025 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат в частині витрат понесених позивачем на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 8500,00 грн.
За правилами частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розгляд адміністративної справи № 460/6824/25 здійснювався судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Отже, розгляд поданої представником позивача заяви про ухвалення додаткового судового рішення проведеного судом в порядку письмового провадження.
Визначаючись щодо наявності правових підстав для ухвалення додаткового судового рішення, суд виходить із наступного.
Згідно з частиною першою статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Судом встановлено, що мотивувальна частина позовної заяви містить застереження щодо орієнтовного розміру судових витрат, які позивач планує понести у зв'язку з розглядом судової справи, до якого включено витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 8500,00 грн. Також, у прохальній частині позовної заяви заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правову (правничу) допомогу в розмірі 8500,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Пунктом 1 частини третьої цієї статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою та другою статті 134 цього Кодексу, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
На виконання вимог частини четвертої статті 134 КАС України позивач подав до суду копії: договору про надання правничої допомоги, акту приймання-передачі наданих правничих послуг до договору, який містить детальний опис наданих послуг, ордер про надання правничої допомоги.
Суд звертає увагу, що згідно з пунктом 2 частини третьої статті 134 КАС України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.09.2019 у справах № 810/3806/18, № 810/2816/18, № 810/3806/18, від 22.11.2019 у справі № 810/1502/18.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Суд встановив, що відповідно до Договору №72 про надання правничої допомоги від 13.03.2025, укладеного між Адвокатським об'єднанням "Редзель і партнери" в особі голови Редзеля М.М., та ОСОБА_1 , адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання представляти інтереси позивача з правами, передбаченими статтями 44, 47, 60 КАС України, по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області. За вказану правову допомогу сторони договору погодили розмір гонорару адвокатського об'єднання 8500,00 грн, визначивши, що оплата послуг здійснюється шляхом внесення вартості послуг, зазначених в Договорі, на поточний рахунок Адвокатського об'єднання "Редзель і партнери" протягом 30 календарних днів з моменту ухвалення судом першої інстанції рішення по суті справи.
Як вказував суд раніше, дана справа вирішувалася за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відтак, оцінивши загальну вартість правових послуг, суд вважає її розмір необґрунтованим, оскільки дана справа є справою незначної складності, по даній категорії справ склалася усталена судова практика.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, затрачений адвокатом час на надання правничої допомоги, суд прийшов до висновку, що заявлена до відшкодування сума у 8500,00 грн, є надмірною, неспівмірною із складністю справи та фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, отже підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
Отже, з огляду на незначну складність справи, суд, виходячи з критерію пропорційності, вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 2000,00 грн, а саме - за надані послуги щодо підготовки позовної заяви з додатками. Решту витрат на правову допомогу повинен понести позивач.
Керуючись статтями 241-246, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача адвоката Редзеля Миколи Миколайовича про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 8500,00 грн, - задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 2000,00 грн.
У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 25 листопада 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя У.М. Нор