25 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/14495/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі також - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (надалі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області), відповідно до якої просить:
визнати протиправним та скасувати рішення від 15.08.2025 № 164050005164 Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в у Донецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з перевезення пасажирів на міських маршрутах з 27.10.1994 по 14.11.1994, з 05.05.1996 по 14.08.2001 на Полтавському АТП-15327, яке було перетворене на ВАТ «Полтавське АТП-15327», а також періоди роботи з 17.09.2001 по 22.11.2003, з 09.04.2004 по 20.08.2010 з перевезення пасажирів на міських маршрутах на Спільному Українсько-Шведського підприємства «УМАК», згідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.08.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків, сформульованих судом в процесі вирішення цієї справи, щодо зарахування до пільгового стажу позивача періоди роботи з 27.10.1994 по 14.11.1994, з 05.05.1996 по 14.08.2001 на Полтавському АТП-15327, яке було перетворене на ВАТ «Полтавське АТП-15327», з 17.09.2001 по 22.11.2003, з 09.04.2004 по 20.08.2010 на Спільному Українсько-Шведського підприємства «УМАК».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком після досягнення відповідного віку, подавши необхідні документи. Однак, відповідач своїм рішенням відмовив у призначенні пенсії, посилаючись на відсутність у позивача необхідного страхового стажу для призначення пенсії. Позивач вважає, що такими своїми діями відповідач порушив гарантоване право на належну пенсію.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано у Головного управління ПФУ у Полтавській області докази по справі.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечував, посилаючись на правомірність рішення та відсутність у позивача необхідного страхового стажу для призначення пенсії. Так, ОСОБА_1 не надав для призначення пенсії пакет документів для зарахування періоду роботу з 27.10.1994 по 14.11.1994, з 05.05.1996 по 14.08.2001 на Полтавському АТП-15327, яке було перетворене на ВАТ «Полтавське АТП-15327», у відповідності до п.3 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1. До пільгового стажу не зараховано періоди: з 27.10.1994 по 14.11.1994, з 05.05.1996 по 14.08.2001, згідно довідки від 06.02.2009 № 01/05-34, наданої ВАТ «Полтавське АТП 15327», з 17.09.2001 по 22.11.2003, з 09.04.2004 по 22.01.2009, згідно довідки від 22.01.2009 № 4, наданої СП «Умак», оскільки в довідках не зазначено періоди перебування/ не перебування у відпустках без збереження заробітної плати. Дані потребують перевірки та актуалізації інформації, щодо ведення підприємствами господарської діяльності (підприємства діючи, ліквідовані, тощо) /а.с. 88-95/.
Згідно з частиною третьою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (надалі також - КАС України) у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Відповідно до частини другої статті 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При цьому, як визначено частиною другою статті 262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся із заявою від 07.08.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» /а.с. 107-108/.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15.08.2025 № 164050005164 по зверненню від 07.08.2025 ОСОБА_1 , прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу /а.с. 97/.
Вважаючи свої права порушеними таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05 листопада 1991 року /надалі - Закон №1788-XIІ/ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно зі статтею 12 "Закону №1788-XIІ право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 "Пенсії за віком на пільгових умовах" Закону №1788-XIІ (із змінами, внесеними Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Аналогічні положення містить і Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV /надалі - Закон № 1058-ІV /.
Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Так, частиною першою статті 114 Закону №1058-ІV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Пунктом 8 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу:
для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;
для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацами другим - третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту і абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті, страхового стажу, встановленого абзацами п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 2 частини другої цієї статті.
Відповідно до абз. 14, 23 п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-ІV за відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Разом з тим, до внесення відповідних змін в Закон №1058-ІV питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів визначалося Законом України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), який залишається чинним на день виникнення спірних правовідносин.
За приписами статті 12 Закону №1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Водночас, згідно з пунктом «з» частини першої статті 13 Закону №1788-XII в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 №213-VІІІ (далі Закон №213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи:
для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;
для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п'ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої цієї статті.
Таким чином, зазначена норма передбачає зміст ідентичний пункту 8 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV.
Тобто на час виникнення спірних правовідносин питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах регулює положення двох нормативно-правових актів, а саме: стаття 114 Закону №1058-ІV в редакції Закону №2148-VIII та стаття 13 Закону №1788-XII в редакції Закону №213-VІІІ.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення статті 13 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VІІІ (п. 1).
Стаття 13 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VІІІ, які визнані неконституційними, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (п. 2).
Пунктом 3 Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 визначено, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом №213-VІІІ для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
… з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років ….
Згідно з положеннями Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені (ст. 151-2).
Закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку (ст. 152).
Отже, вказаним Рішенням Конституційного Суду України відновлено дію, зокрема, пункту "з" частини першої статті 13 Закону №1788-XII, які з 23.01.2020 є чинними у редакції до внесення змін Законом №213-VIII.
Водночас, Закон № 2148-VIII, яким внесено зміни до Закону №1058-ІV, зокрема, статті 114, на предмет конституційності не перевірявся.
За таких обставин, на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020, встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 20 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років, на зазначених роботах.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону №1788-ХІІ (з урахуванням Рішення №1-р/2020) та Закону №1058-ІV в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах та стажу роботи.
Оскільки норми вказаних законів регулюють одне і те ж коло відносин, то вони явно суперечать один одному.
Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі Щокін проти України).
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (№ 11-1207апп19) сформовано правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи (п. 56).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що за такого правового регулювання застосуванню у цій справі підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ, а не Закону №1058-ІV, оскільки положення пункту "з" частини першої статті 13 Закону №1788-XII визначає більш сприятливі умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 20 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років, на зазначених роботах.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 11.05.2022 у справі №240/21724/20 та від 02.06.2023 у справі №160/13468/20, які є обов'язковими для врахування судом відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України.
Враховуючи викладене, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач набуває в 55 років та за наявності страхового стажу (на момент досягнення такого віку) не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на роботах водія міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв.
Відповідно до п. 1.1 Розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, (у редакції чинній на дату виникнення правових відносин), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління за місцем проживання (реєстрації).
Згідно з пунктом 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Пунктом 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, встановлено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності);
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Згідно пункту 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїм рішенням відмовив у призначенні пенсії, зазначаючи, що до пільгового стажу не зараховано періоди: з 27.10.1994 по 14.11.1994, з 05.05.1996 по 14.08.2001, згідно довідки від 06.02.2009 № 01/05-34, наданої ВАТ «Полтавське АТП 15327», з 17.09.2001 по 22.11.2003, з 09.04.2004 по 22.01.2009, згідно довідки від 22.01.2009 № 4, наданої СП «Умак», оскільки в довідках не зазначено періоди перебування/не перебування у відпустках без збереження заробітної плати. Дані потребують перевірки та актуалізації інформації, щодо ведення підприємствами господарської діяльності (підприємства діючи, ліквідовані, тощо). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховується до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1, зареєстрованим Міністерством Юстиції України 24.11.2006 року №1231/13105.
У зв'язку з цим суд зазначає, що згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На реалізацію вказаної норми Закону Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №637 (надалі - Порядок №637), відповідно до пунктів 1, 2 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 20 зазначеного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що трудова книжка серії НОМЕР_1 від 29.09.1987, видана на ім'я позивача /а.с. 14-25/, окрім іншого, містить наступні записи:
штамп Полтавське автотранспортне підприємство 15327;
№8 - 27.10.1994 - прийнятий водієм другого класу на автомобілі всіх типів і марок з різними умовами праці для роботи на міських маршрутах;
№9 - 14.11.1994 - переведений на автомобіль УРАЛ "технічна допомога";
№10 - 05.05.1996 - переведений для роботи на міських маршрутах на автобус "ВОЛЬВО";
№11 - Згідно Наказу ФДМ України по Полтавській області № 302 від 16 липня 1997 р. Полтавське АТП 15327 перетворено у ВАТ "Полтавське АТ 15327";
№12 - 14.08.2001 - звільнений з роботи за власним бажанням;
№13 - 17.09.2001 - прийнятий водієм автобуса "ВОЛЬВО";
№14 - 22.11.2003 - звільнений по переводу на "УМАК-С";
№15 - 23.11.2003 - прийнятий по переводу "УМАК-С";
№16 - 08.04.2004 - звільнений по переводу СП "УМАК";
№17 - запис визнаний недійсним;
№18 - 09.04.2004 - зараховано водієм автобуса по переводу із ТОВ "УМАК-С";
№19 - 20.08.2010 - звільнений за згодою сторін.
Зауважень до таких записів рішення відповідача від 15.08.2025 № 164050005164 не містить.
Натомість відмовляючи у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , відповідач виходив з того, що не підлягають зарахуванню періоди з 27.10.1994 по 14.11.1994, з 05.05.1996 по 14.08.2001, згідно довідки від 06.02.2009 № 01/05-34, наданої ВАТ «Полтавське АТП 15327», з 17.09.2001 по 22.11.2003, з 09.04.2004 по 22.01.2009, згідно довідки від 22.01.2009 № 4, наданої СП «Умак», оскільки в довідках не зазначено періоди перебування/ не перебування у відпустках без збереження заробітної плати.
Так, на підтвердження права позивача на пільгове пенсійне забезпечення до ПФУ подані, серед іншого, такі документи:
довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 4 від 22 січня 2009 року, видана СП «УМАК», що підтверджує пільговий стаж ОСОБА_1 , який працював повний робочий день на Спільному Українсько-Шведському підприємстві у формі ТОВ «УМАК» та виконання робіт з перевезення пасажирів на міських маршрутах у звичайному режимі за професією водій автобуса, що передбачена ст.13 п. «з» Закону України "Про пенсійне забезпечення", код КП 8323.2 та має пільговий стаж з 17.09.2001 по 22.11.2003 - 2 роки 2 місяці 05 днів пільгового стажу, з 09.04.2004 по 22.01.2009 - 4 роки 9 місяців 13 днів пільгового стажу;
довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 78 від 20 серпня 2010 року, видана СУШП ТОВ «УМАК», що підтверджує пільговий стаж ОСОБА_1 , який працював повний робочий день на Спільному Українсько-Шведському підприємстві у формі ТОВ «УМАК» та виконання робіт з перевезення пасажирів на міських маршрутах у звичайному режимі за професією водій автобуса, що передбачена ст.13 п. «з» Закону України "Про пенсійне забезпечення", код КП 8323.2 та має пільговий стаж з 09.04.2004 по20.08.2010 6 років 4 місяці 12 днів;
довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 01/05-34 від 06.02.2009, видана Відкритим Акціонерним Товариство «Полтавське автотранспортне підприємство 15327», що підтверджує пільговий стаж ОСОБА_1 , який працював повний робочий день на ВАТ «Полтавське АТП-15327» та виконував роботи з перевезення пасажирів на міських маршрутах у звичайному режимі за професією водій автобуса, що передбачена ст.13 п. «з» Закону України "Про пенсійне забезпечення", код КП 8323.2 та має пільговий стаж з 27.10.1994 по 14.11.1994 - 00 р.00 місяців 18 днів; з 05.05.1996 по 14.08.2001 - 05 років 03 місяці 10 днів;
лист виконавчого комітету Полтавської міської ради від 30.06.2025 № С 04.1.1-11/1061989, яким надано ОСОБА_1 довідки про період роботи у ВАТ «Полтавське АТП 15327» з 27 жовтня 1994 року по 14 серпня 2001, а саме про стаж роботи, про заробітну плату, про зберігання документів з особового складу ВАТ «Полтавське АТП 15327» у Трудовому архіві Полтавської міської ради, про відпустки без збереження заробітної плати, про переведення на інші роботи та на роботи з неповним робочим днем, а також первинні кадрові документи (накази, особова картка форми П-2).
Аргументи відповідача стосовно відсутності у спірній довідці відомостей про надання відпусток без збереження заробітної плати суд визнає недостатніми для відмови у прийнятті до уваги цієї довідки, оскільки такі обставини не спростовують самого факту виконання особою роботи, що надає їй право на призначення пільгової пенсії.
Разом з тим суд наголошує, у разі виникнення в управління сумнівів щодо належності у зарахуванні відповідних періодів роботи, відповідач не позбавлений можливості ініціювати відповідну перевірку на відповідність первинних документів та уточнюючих довідок з підприємства.
Оскільки відповідно до частини першої статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії.
Також, суд зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11 липня 2019 року у справі № 242/1484/17, від 11 липня 2019 року у справі № 127/1849/17, та від 31 березня 2020 року у справі № 127/16245/17.
Всупереч викладеній нормі, а також наявному у спірному рішенні зауваженню, що дані потребують перевірки та актуалізації інформації щодо ведення підприємствами господарської діяльності (підприємства діючі, ліквідовані, тощо), суду не надано доказів проведення відповідної перевірки.
Відтак, згадана трудова книжка містить записи про трудову діяльність позивача у спірні періоди
Таким чином, стаж трудової діяльності позивача у періоди його роботи з перевезення пасажирів на міських маршрутах з 27.10.1994 по 14.11.1994, з 05.05.1996 по 14.08.2001 на Полтавському АТП -15327, яке було перетворене на ВАТ «Полтавське АТП -15327», а також періоди роботи з 17.09.2001 по 22.11.2003, з 09.04.2004 по 20.08.2010 з перевезення пасажирів на міських маршрутах на Спільному Українсько-Шведського підприємства «УМАК» відповідно до згаданої вище трудової книжки мав бути врахований в повному обсязі під час розгляду заяви про призначення йому пенсії.
З огляду на все викладене вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15.08.2025 № 164050005164.
Надаючи оцінку іншим вимогам позовної заяви, суд зазначає наступне.
Статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
При цьому, суд враховує, що у силу абзацу тринадцятого пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
А відповідно до абзацу першого пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії було визначено ГУПФ України в Донецькій області, то саме останній має завершити процедуру призначення позивачу пенсії за віком.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.08.2025 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до його пільгового стажу роботи періоди роботи з 27.10.1994 по 14.11.1994, з 05.05.1996 по 14.08.2001 на Полтавському АТП-15327, яке було перетворене на ВАТ «Полтавське АТП-15327», а також періоди роботи з 17.09.2001 по 22.11.2003, з 09.04.2004 по 20.08.2010 на Спільному Українсько-Шведського підприємства «УМАК», з урахуванням висновків суду.
Такий спосіб захисту прав позивача матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства, не буде втручанням у дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду, оскільки судом під час розгляду справи не надавалася оцінка про наявність чи відсутність у позивача загального страхового стажу, необхідного саме для призначення пенсії з урахуванням того, що згідно вимог статті 26 Закону №1058-IV право на призначення пенсії за віком після досягнення відповідного віку.
У силу пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно з пунктом 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
За змістом пункту 1.8 названого Порядку, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Зважаючи на встановлені у ході судового розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн /а.с. 10, 83/.
Частиною третьою статті 4 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином сума судового збору, яка підлягала сплаті за подання до суду даної позовної заяви, поданої в електронній формі, становить 968,96 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України та з огляду на ухвалення судом у цій справі рішення про задоволення позовних вимог фізичної особи, понесені позивачем судові витрати сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121, ідентифікаційний код 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15.08.2025 № 164050005164.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.08.2025 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до його пільгового стажу роботи періоди роботи з 27.10.1994 по 14.11.1994, з 05.05.1996 по 14.08.2001 на Полтавському АТП-15327, яке було перетворене на ВАТ «Полтавське АТП-15327», а також періоди роботи з 17.09.2001 по 22.11.2003, з 09.04.2004 по 20.08.2010 на Спільному Українсько-Шведському підприємству «УМАК», з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121, ідентифікаційний код 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.
Суддя І.Г.Ясиновський