25 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/6270/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив з урахуванням заяви про зміну предмету позову:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні у період з 27.08.2023 по 29.08.2023 року, з 29.08.2023 по 12.09.2023 року внаслідок травми від 27.08.2023, пов'язаної із захистом Батьківщини, у відповідності до абзацу 4 пункту 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України№168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану";
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену до 100 000 грн. додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні у період з 27.08.2023 по 29.08.2023 року, з 29.08.2023 по 12.09.2023 року внаслідок травми від 27.08.2023, пов'язаної із захистом Батьківщини, у відповідності до абзацу 4 пункту 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України№168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану";
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у відпустці для лікування після травми від 27.08.2023, пов'язаної із захистом Батьківщини, за період з 20.09.2023 по 19.10.2023 року, з 22.10.2023 по 20.11.2023 року, з 29.11.2023 по 28.12.2023 року, у відповідності до абзацу 4 пункту 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України№168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану";
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену до 100 000 грн. додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у відпустці для лікування після травми від 27.08.2023, пов'язаної із захистом Батьківщини, за період з 20.09.2023 по 19.10.2023 року, з 22.10.2023 по 20.11.2023 року, з 29.11.2023 по 28.12.2023 року, у відповідності до абзацу 4 пункту 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України№168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідачем всупереч вимогам законодавства за періоди з 27.08.2023 року по 29.08.2023 року, з 29.08.2023 року по 12.09.2023 року, з 20.09.2023 року по 19.10.2023 року, з 22.10.2023 року по 20.11.2023 року, з 29.11.2023 року по 28.12.2023 року не виплачено у належному розмірі додаткову винагороду у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після поранення, отриманого при захисті Батьківщини.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/6270/24; розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представником відповідача надано до суду відзив на позов, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування відзиву зазначав, що у військової частини НОМЕР_1 відсутні законні підстави щодо нарахування та виплати позивачу додаткової грошової винагороди в розмірі до 100000 грн. в розрахунку на місяць за періоди з 20.09.2023 року по 19.10.2023 року, з 22.10.2023 року по 20.11.2023 року, з 29.11.2023 року по 28.12.2023 року, оскільки позивач отримав травму легкого ступеню. За період з 27.08.2023 року по 29.08.2023 року, з 29.08.2023 року по 12.09.2023 року додаткова винагорода у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні виплачена в повному обсязі.
Дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді вогнеметника, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової частини НОМЕР_1 від 09.09.2023 року № 3998 солдат ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в районі н.п. Роботино Пологівського району Запорізької області під час виконання бойового завдання в результаті ворожого артилерійського обстрілу отримав поранення, а саме: мінно - вибухова травма; перелом човноподібної кістки правої кисті без зміщення; акубаротравма, перфорація лівої барабанної перетинки.
Не погоджуючись з відмовою у нарахуванні та виплати додаткової винагороди у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), збільшеної до 100000 гривень, за періоди з 27.08.2023 року по 29.08.2023 року, з 29.08.2023 року по 12.09.2023 року, з 20.09.2023 року по 19.10.2023 року, з 22.10.2023 року по 20.11.2023 року, з 29.11.2023 року по 28.12.2023 року, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 9 Закону № 2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (частина 4 статті 9 вказаного вище Закону).
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260).
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 11 розділу XXXIV Порядку №260 встановлено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Згідно з пунктом 12 розділу XXXIV Порядку №260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Пунктом 1-1 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 (далі - Постанова №168), установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до пункту 1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини (виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла), що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
З аналізу наведених норм Постанови №168 слідує встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення , а саме:
1) пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини;
2) факт перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Разом з тим, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення, є висновок (постанова) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Як встановлено матеріалами справи, позивач перебував у відпустках для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням поранення:
з 20.09.2023 року по 19.10.2023 року; згідно довідки ВЛК № 2946 від 11.09.2023 року травма кваліфікована легкого ступеню;
з 22.10.2023 року по 20.11.2023 року; згідно довідки ВЛК № 19855 від 20.10.2023 року травма кваліфікована тяжкою;
з 29.11.2023 року по 28.12.2023 року; згідно довідки ВЛК № 21705 від 17.11.2023 року травма кваліфікована тяжкою;
Доказів скасування зазначених довідок та постанов ВЛК до суду не надано.
Таким чином, позивач перебував у відпустках для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення лише в періоди з 22.10.2023 року по 20.11.2023 року та з 29.11.2023 року по 28.12.2023 року.
Таким чином, позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом строку перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення у період з 22.10.2023 року по 20.11.2023 року та з 29.11.2023 року по 28.12.2023 року.
Представником відповідача не надані суду докази виплати позивачу збільшеної до 100000 гривень винагороди за період з 22.10.2023 року по 20.11.2023 року та з 29.11.2023 року по 28.12.2023 року.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що військовою частиною НОМЕР_1 протиправно не виплачено позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, за період перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення у період з 22.10.2023 року по 20.11.2023 року та з 29.11.2023 року по 28.12.2023 року.
Щодо іншої частини позовних вимог суд зазначає, що довідкою військової частини НОМЕР_1 від 10.06.2024 року № 1518 підтверджуються виплати позивачу додаткової винагороди у серпні 2023 року в сумі 100 000,00 грн., у вересні 2023 року в сумі 41 935,48 грн., у жовтні в сумі 6666,67 грн., у лютому 2024 року в сумі 16 129,03 грн., а тому в цій частині позову слід відмовити.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн., за час перебування у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 22.10.2023 року по 20.11.2023 року та з 29.11.2023 року по 28.12.2023 року, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, збільшену до 100 000,00 грн., за час перебування у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 22.10.2023 року по 20.11.2023 року та з 29.11.2023 року по 28.12.2023 року, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.Б. Головко