Справа № 420/22960/25
25 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючої судді Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання повторно розглянути заяву та призначити пенсію у зв'язку з втратою годувальника, вирішив адміністративний позов задовольнити частково.
І. Суть спору:
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просила суд:
1.Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 155250034996 від 30.05.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії по втраті годувальника.
2.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 155250034996 від 30.05.2025 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.05.2025 та призначити пенсію у зв'язку із втратою годувальника.
3.Стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені судові витрати.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція Позивача
Позивач звертає увагу, що 23.05.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новокиївки. Херсонської області. Рішенням № 155250034996 від 30.05.2025 позивачу відмовлено у призначенні пенсії по втраті годувальника з тих підстав, що позивачем було надано до пенсійного органу лише копію свідоцтва про смерть. Позивач вважає відмову у призначенні пенсії по втраті годувальника протиправною з огляду на те, що таке рішення грубо порушує соціальні права на отримання належного рівня соціального забезпечення, що змусило її звернутися до суду.
(б) Позиція Відповідача
01.08.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі. Представник зазначив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), 23.05.2025 звернулась із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ розгляду заяви позивача, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. Вік померлого годувальника ОСОБА_2 44 роки 5 місяців. Страховий стаж, необхідний для призначення пенсії по втраті годувальника становить 10 років. До заяви про призначення пенсії було надано, зокрема прошиту копію свідоцтва про смерть, виданого в російській федерації, із перекладом на українську мову та засвідченням нотаріусом підпису перекладача. Оригінал свідоцтва про смерть годувальника, як основного документу, що дає право на призначення пенсії не надано. ОСОБА_1 подавала заяву від 23.05.2025 про призначення пенсії разом із документами до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Відповідно, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не могло повідомити заявника про документи, яких недостатньо для призначення пенсії, і зазначити це в заяві про призначення пенсії. До заяви про призначення пенсії також було надано довідку Форми ОК-5 від 23.05.2025 на ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , в якій наявна інформація про сплату страхових внесків у 2006-2017 роках. Довідка не була взята до уваги та розрахунку страхового стажу, оскільки не надано оригінал свідоцтва про смерть. В результаті розгляду заяви від 23.05.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області було ухвалено рішення про відмову в призначенні пенсії від 30.05.2025 № 155250034996. У рішенні про відмову в призначенні пенсії вказано, що, згідно Порядку, до заяви надаються скан-копії оригіналів документів, а також документи, які підтверджують стаж. Що стосується виконання Вимог ухвали про надання копій документів з пенсійної справи ОСОБА_1 слід врахувати, що у впровадженому технологічному процесі опрацювання звернень (принцип екстериторіальності та єдиної черги завдань) спеціалісти Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області мали доступ до матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 на етапі призначення пенсії. Після опрацювання заяви електронна пенсійна справа була передана засобами програмного забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за місцем обліку. Електронна пенсійна справа ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Головному управління в Одеській області за місцем фактичного проживання (реєстрації), зазначеного в заяві про призначення пенсії та довідки ВПО. Зважаючи на зазначене, оскаржуване у судовому порядку рішення про відмову у призначенні пенсії - є правомірним. Управлінням, в свою чергу, протиправних дій чи бездіяльності, по відношенню до позивача не допущено.
ІІІ Процедура та рух справи
14.07.2025 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано у відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області належним чином завірену копію пенсійної справи позивача.
ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження
Судом встановлено, що 17.01.2014 між позивачкою та ОСОБА_2 було укладено шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 .
За час шлюбу у подружжя народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Розпорядженням Київської районної адміністрації № 363 від 12.05.2025 ОСОБА_3 надано статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Дитина є внутрішньо переміщеною особою, про що свідчить довідка ВПО від 25.10.2023 за № 5106-5003010380.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 на території Російської Федерації, про що наявне нотаріально посвідчене свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 .
23.05.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Пенсійного фонду України в із заявою про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новокиївки, Херсонської області.
За принципом екстериторіальності заява позивача від 23.05.2025 року розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
За результатами розгляду вищевказаної заяви Головним управлінням було прийнято рішення від 30.05.2025 № 155250034996 про відмову у призначенні пенсії по втраті годувальника з тих підстав, що позивачем було надано до пенсійного органу лише копію свідоцтва про смерть.
Під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії, відповідачем з'ясовано, що «Згідно із наданими документами страховий стаж померлого годувальника, ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) - не розраховано. Відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по II - III групі інвалідності, зокрема від 43 років до досягнення особою 45 років включно - 10 років. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Вік годувальника на дату смерті становить 44 роки 5 місяців. Відповідно до пункту 2.23 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058. затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 з наступними змінами, до заяви, додаються скановані копії оригіналів документів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, заявницею надано сканкопію копії свідоцтва про смерть. З огляду на зазначене, керуючись ст.45 Закону № 1058, п. 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 2 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005р. за № 1566/11846 з наступними змінами. У призначені ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону № 1058 відмовити.»
Позивач вважає, що відмова у призначенні пенсії по втраті годувальника протиправна з огляду на те, що таке рішення грубо порушує її соціальні права на отримання належного рівня соціального забезпечення.
Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
IV. Джерела права та висновки суду
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058- IV (далі - Закон N 1058-ІУ) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Розділом V Закону № 1058-ІV визначено порядок та умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 36 Закону № 1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі Інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин. - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 36, п. 1 ч. 2 Закону № 1058-ІУ батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Пунктом 3 частини 2 Закону № 1058-ІV визначено, що до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 38 Закону № 1058-ІV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що необхідною умовою для призначення особі пенсії у зв'язку з втратою годувальника або переведення на такий вид пенсії є встановлення факту непрацездатності такої особи.
Статтею 36 Закону України № 1058-1V визначено поняття непрацездатної особи. Так, непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Відповідно до ст. 26 Закону України № 1058-ІV пенсійний вік становить 60 років.
Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV не ставить в залежність виникнення права дружини на отримання пенсії по втраті годувальника за її померлого чоловіка від наявного страхового стажу заявника за умови отримання нею пенсії за віком або ж після досягнення останньою пенсійного віку.
Підстави та вимоги для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника чітко визначено законодавством України, в тому числі Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який не містить вимог щодо наявності у заявника будь-якого страхового стажу, у зв'язку з чим жодних перешкод для призначення вказаної пенсії позивачу, судом не встановлено, оскільки на день із зверненням до відповідача із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника вже досягла пенсійного віку (61 рік).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 36 Закону України № 1058-ІV, позивачка вважається непрацездатним членом сім'ї померлого годувальника її чоловіка ОСОБА_2 , відтак має право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Пунктом 2.3 Порядку N 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Також надаються такі документи:
1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) особи, якій призначається пенсія (надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків), та померлого годувальника (надається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);
2) свідоцтво про народження або документ, що посвідчує особу, зазначений у пункті 2.9 цього розділу, якій призначається пенсія;
3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником;
4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів освіти за кордоном про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;
7) документи про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
8) відомості про місце проживання;
9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника).
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім'ї, яким право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.
До заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника сім'ї військовослужбовця строкової служби додається документ, одержаний від військової частини або районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи іншої військової установи, що засвідчує дату та причину смерті військовослужбовця, або документ про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим. Якщо смерть настала після звільнення з військової служби, подаються свідоцтво ДРАЦС про смерть, довідка територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проходження військової служби із зазначенням дати призову, дати і підстав звільнення з військової служби та висновок МСЕК про те, що смерть військовослужбовця пов'язана з проходженням військової служби.
До заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника членам сім'ї особи, яка загинула (померла) внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час безпосередньої участі в АТО/ООС або під час безпосередньої участі в обороні України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, додаються документи згідно з Порядком надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року № 740 (при призначенні пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб'' членам сім'ї осіб, зазначених в пунктах "є" та "є" статті З цього Закону).
До заяви про призначення пенсії членам сім'ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону;
11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).
За приписами п. 2.11 Порядку № 22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Пунктом 4.2 та 4.3 Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; з'ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніще двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Згідно ц. 4.7 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що рішення щодо призначення пенсії приймається пенсійним органом за наявності усіх документів про призначення пенсії. Органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями збирати необхідні для розгляду заяви особи (у тому числі щодо призначення пенсії) документи. Отже, у випадку виявленої відсутності необхідних документів для призначення позивачу пенсії, відповідач мав можливість вчинити дії, спрямовані на їх отримання від відповідних органів (осіб), або ж письмово повідомити заявника про необхідність подання додаткових документів.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулася до Пенсійного фонду України із заявою від 23.05.2025 року про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника. та надано документи серед яких довідка Форми ОК-5 від 23.05.2025 на ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , в якій наявна інформація про сплату страхових внесків у 2006-2017 роках та нотаріально посвідчене свідоцтво про смерть ОСОБА_2 від 20.11.2024 року серії НОМЕР_4 .
Суд вважає, що наданий позивачем пакет документів є достатнім для вирішення питання щодо призначення пенсії позивачці у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з пунктом 16 Порядку № 3-1 при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Верховним Судом в постанові від 06 лютого 2018 року у справі №723/2676/14-а висловлена правова позиція, відповідно до якої призначення пенсії здійснюється не автоматично, а передбачає виконання ряду процедурних дій, пов'язаних з встановленням особи, що звернулася за призначенням пенсії, та наявність визначеного переліку документів.
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що у разі звернення заявника із заявою про призначення пенсії, уповноважений орган Пенсійного фонду України має за результатами розгляду такої заяви прийняти рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. При цьому, рішення про відмову в призначенні пенсії має містити зазначення причин відмови та порядку його оскарження.
Проаналізувавши зазначені вище норми, суд доходить висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 155250034996 від 30.05.2025.
Щодо вимог позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.05.2025 та призначити пенсію у зв'язку із втратою годувальника, то суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню шляхом зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.05.2025 року про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні. При цьому суд виходить з наступного.
Дослідивши зміст рішення відповідача судом встановлено, що в ньому не відображено результати розгляду поданих позивачем всіх документів щодо призначення йому пенсії. Відповідно до п.4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Між тим, в оскаржуваному рішенні не відображено чи був відповідачем проведений всебічний, повний і об'єктивний розгляду всіх поданих документів для призначення пенсії та його результати.
Таким чином, судом встановлено, що рішення відповідача є протиправним, оскільки не може бути підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії - ненадання оригіналу свідоцтва про смерть. Інших підстав для прийняття вказаного рішення не зазначено. У той же час в рішенні взагалі не відображено здійснення відповідачем своїх повноважень щодо перевірки всіх наданих для призначення пенсії документів, що має ознаки протиправної бездіяльності відповідача та свідчить про протиправність оскаржуваного рішення щодо відповідності його всебічному, повному і об'єктивному розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Згідно приписів частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки. Призначення пенсії є дискрецією пенсійного органу.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.
З урахуванням викладеного суд вважає необхідним застосувати вимоги ч. 4 ст. 245 КАС України, якою встановлено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з метою належного та ефективного захисту прав позивача необхідно зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.05.2025 року про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Згідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії, та ч. 3 ст. 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Так, у п. 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа Руїз Торіха проти Іспанії (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
VI. Розподіл судових витрат
Позивач сплатила судовий збір у сумі 1211,20 грн., який належить до розподілу на користь позивача на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 161,245, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити частково.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 155250034996 від 30.05.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії по втраті годувальника.
3.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.05.2025 року про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
4.Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд. 15, ЄДРПОУ 20551088.
Суддя Оксана БОЙКО