Справа № 420/35441/25
25 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника позивача про залучення до участі у справі співвідповідачів, третьої особи та витребування доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Цупка Катерина Дмитрівна, звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 02.03.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення, а також фактично виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 02.03.2022 по 19.05.2023, а також фактично виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою від 24.10.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
28.10.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому, відповідач, серед іншого, просить позовні вимоги в частині перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за період служби з 19.07.2022 по 19.05.2023 (включно) в сторону збільшення відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, шляхом його множення на відповідний тарифний коефіцієнт, - залишити без розгляду на підставі положень частини 3 статті 123 КАС України, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
05.11.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд» 04.11.2025) від представника позивача надійшло клопотання про продовження строку для подання відповіді на відзив.
Ухвалою суду від 07.11.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позову в частині позовних вимог без розгляду.
Ухвалою суду від 07.11.2025 продовжено представнику позивача, установлений ухвалою від 24.10.2025, строк для подання відповіді на відзив до 12.11.2025.
18.11.2025 до суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачів, третьої особи та витребування доказів, у якому просить:
залучити в якості співвідповідачів Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), а також в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог - Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022);
витребувати з Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ - 00034022) інформацію з підтверджуючими документами щодо стану ліквідації та правонаступника розформованої Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 );
витребувати з ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) інформацію щодо перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_5 ) на фінансовому забезпеченні в період з 02.03.2022 по 30.06.2022 з наданням відповідної довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 (зі змінами) за відповідний період.
У наданому клопотанні представник позивача зазначає, що з метою встановлення дійсних обставин щодо стану ліквідації Військової частини НОМЕР_2 , визначення її правонаступника, визначення особи, відповідальної за нарахування та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 02.03.2022 по 19.05.2023, наявні підстави для залучення в якості співвідповідачів Військову частину НОМЕР_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог - Міністерство оборони України. Крім того, Враховуючи заперечення Військової частини НОМЕР_1 щодо її правонаступництва відносно прав та обов'язків розформованої Військової частини НОМЕР_2 , відсутності
інформації та документів в підтвердження дійсного суб'єкта - правонаступника Військової частини НОМЕР_2 , стану ліквідації Військової частини НОМЕР_2 , неможливості отримання достовірної інформації відносно належних відповідачів через ігнорування адвокатських запитів представника позивача, виникла необхідність витребувати відповідні докази.
Вирішуючи вказані клопотання, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Частиною 3 статті 48 КАС України передбачено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Надане клопотання не містить обґрунтування необхідності залучення Міністерства оборони України до участі у справі у якості третьої особи.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що рішення суду вплине або може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки Міністерства оборони України.
Враховуючи вищевикладене та предмет позову у даній справі, суд не вбачає підстав для залучення в якості третьої особи Міністерства оборони України, а відтак відмовляє у задоволенні вказаного клопотання.
Щодо залучення співвідповідачів суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 22.05.2025 Міністром оборони України та Головнокомандувачем Збройних Сил України видано спільну директиву № Д-321/65/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році». З метою вдосконалення організаційно-штатних структур і складу Сил територіальної
оборони Збройних Сил України у відповідності до обстановки, що склалася та відповідно до вищезгаданої директиви, Командувачем Сил територіальної оборони Збройних Сил України видано директиву від 22.05.2025 № Д-22/ДСК «Про проведення додаткових організаційних заходів у Силах територіальної оборони Збройних Сил України в 2025 році».
Згідно п. 8 Директиви командиру військової частини НОМЕР_6 до 31.07.2025 року переформувати: […] командування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), що утримується за штатом № 57/633-01, […], військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ), що утримується за штатом № 57/760-01, […], військову частину НОМЕР_7 ( АДРЕСА_1 ), що утримується за штатом № 57/761-01, […] у військову частину НОМЕР_1 , утримувати за штатом № 58/182-01,…, дислокувати на попередніх фондах, підпорядкувати командиру військової частини НОМЕР_1 , умовне найменування - військова частина НОМЕР_1 , ідентифікаційний НОМЕР_8 . Умовні найменування - військові частини НОМЕР_2 , НОМЕР_7 […] та ідентифікаційні коди - 26623460, 26623566 […] - анулювати.
У наказі командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.07.2025 № 231 зазначено, що з 01.08.2025 Військову частину НОМЕР_2 вважати НОМЕР_9 батальйоном територіальної оборони Військової частини НОМЕР_1 .
З вищезазначеного слідує, що Військова частина НОМЕР_2 розформована, умовне найменування та ідентифікаційний код анульовано, а відтак відсутні підстави для залучення Військової частини НОМЕР_2 до участі у справі у якості співвідповідача.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи листа Міністерства оборони України від 29.06.2022 № 248/2942 з 01.07.2022 Військові частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 зняті з фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Правила організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту затверджені наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 р. № 280 (далі - Правила № 280).
Відповідно до п.1.1 розділу І Правил № 280 ці Правила визначають механізм фінансового забезпечення військових частин, кораблів, військових навчальних закладів, військових комісаріатів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (далі військова частина), що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
За визначенням, наведеним в п.1.2 розділу І Правил № 280 фінансове забезпечення система заходів, що включає фінансове планування, отримання, зберігання, економне, ефективне і цільове використання коштів відповідно до вимог законодавства, організацію обліку та звітності з метою виконання військовою частиною покладених на неї завдань.
Відповідно до п.1.3 Правил № 280 розпорядниками бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України є:
Міністр оборони України головний розпорядник;
командувачі (начальники) видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, інших органів військового управління (крім військових комісаріатів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки)), Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, які включені до мережі головного розпорядника коштів, розпорядники коштів нижчого рівня (далі розпорядники коштів другого рівня);
командири військових частин, які включені до мережі головного розпорядника коштів або розпорядника коштів другого рівня, розпорядники коштів нижчого рівня (для - розпорядники коштів третього рівня).
Розпорядники бюджетних коштів реалізують свої функції таким чином: головний розпорядник через Департамент фінансів Міністерства оборони України; розпорядники коштів другого рівня через фінансово-економічні управління командувань видів Збройних Сил України, інших органів військового управління, управління фінансово-економічної діяльності Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту; розпорядники коштів третього рівня через фінансові органи військових частин.
Згідно з п.1.4 розділу І Правил № 280 забезпечувальний фінансовий орган згідно зі своїми повноваженнями здійснює координацію діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, органів військового управління, які в установленому законодавством порядку визначені відповідальними виконавцями (співвиконавцями) бюджетних програм (підпрограм) (далі служби забезпечення) щодо забезпечення військових частин бюджетними асигнуваннями та коштами за напрямами відповідальності цих служб забезпечення.
Військова частина має право отримувати бюджетні асигнування на утримання тільки від одного забезпечувального фінансового органу.
До основних завдань фінансового забезпечення військової частини, з-поміж іншого, належить своєчасна та повна виплата грошового забезпечення військовослужбовцям та заробітної плати працівникам та інших передбачених законодавством виплат.
Забезпечувальний фінансовий орган стосовно військових частин, які зараховані на його фінансове забезпечення, серед іншого, зобов'язаний надавати бюджетні асигнування та здійснювати фінансування військових частин у порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 1.5 розділу І Правил № 280 установлено, військова частина, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень).
У разі зарахування військової частини на фінансове забезпечення до військової частини розпорядника коштів не за підпорядкованістю, рішення про таке зарахування приймається фінансовим органом головного розпорядника бюджетних коштів на підставі клопотання керівника органу військового управління (структурного підрозділу органу військового управління).
Командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини.
Начальник фінансового органу військової частини розпорядника коштів третього рівня, до якої на фінансове забезпечення зараховані інші військові частини, розробляє положення про спільне фінансове господарство, в якому зазначаються права, обов'язки, порядок взаємодії, розмежування повноважень та відповідальності посадових осіб військової частини розпорядника коштів третього рівня та військових частин, які зараховані до неї на фінансове забезпечення, щодо здійснення фінансового забезпечення таких військових частин, у тому числі щодо своєчасного оформлення та подання до фінансового органу військової частини розпорядника коштів необхідних документів (розпорядчих, розрахункових, фінансово-планових тощо). Зазначене положення затверджується командиром військової частини розпорядника коштів третього рівня, погоджується забезпечувальним фінансовим органом та доводиться до військових частин, які зараховані на фінансове забезпечення.
Первинні документи, розрахунки фондів оплати праці, заявки на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, розрахунково-платіжні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати підписують посадові особи розпорядника коштів та посадові особи (командир та інша, визначена командиром, відповідальна посадова особа) військової частини, яка знаходиться на фінансовому забезпеченні.
Відповідно до п.4.3 Правил № 280 виплата грошового забезпечення, заробітної плати та інші виплати (індексація, грошова компенсація за речове майно, харчування, піднайом житла тощо) особовому складу здійснюються за місцем штатної служби (перебування на фінансовому та інших видах забезпечення).
Відповідальність за правильність нарахування та своєчасність виплати грошового забезпечення (заробітної плати), проведення та перерахування за належністю в установлені терміни утримань і нарахувань покладається на командира військової частини та начальника фінансового органу.
Враховуючи те, що з 01.07.2022 Військові частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 зняті з фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , відтак відсутні підстави для залучення ІНФОРМАЦІЯ_4 до участі у справі у якості співвідповідача.
Щодо клопотання про витребування доказів суд зазначає наступне.
Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Частиною 1 статті 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно вимогам частин першої - четвертої статті 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до частин 3-4 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 6-8 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Клопотання в частині витребування довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 (зі змінами) не підлягає задоволенню, оскільки предметом розгляду є нарахування та виплата грошового забезпечення за період з 02.03.2022 по 19.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення, премії, із зазначенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався при нарахуванні зазначених виплат.
Отже, з метою повного і всебічного з'ясування всіх обставин в даній справі та ухвалення законного рішення, суд вважає за необхідне витребувати докази, у зв'язку з чим клопотання представника позивача підлягає задоволенню частково.
У зв'язку з обмеженістю строків для проведення розгляду справи та з метою дотримання конвенційних принципів щодо забезпечення справедливого балансу і рівності сторін суд вважає за необхідне вирішити питання про зупинення провадження по справі.
Статтею 236 КАС України визначено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі: направлення судового доручення щодо збирання доказів до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення.
Положення цієї норми передбачає право суду зупинити провадження у разі необхідності отримання витребуваних доказів.
Аналогія закону - це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.
На другій стадії процесу правозастосування - при виборі та аналізі норми права, яка має бути застосована до конкретного випадку, іноді виявляється відсутність такої норми. Тобто, виникає ситуація, в якій конкретне рішення спірного питання повністю або в якійсь частині законом не передбачено - є прогалина в законодавстві.
Способи ж подолання прогалин - це ті правові інструменти, які дозволяють в процесі правозастосування миттєво вирішити казус, що перебуває у сфері правового регулювання, якщо нормами права його безпосередньо не передбачено. Правозастосувач - долає прогалину. Тому суду надається право вирішувати такого роду справи за допомогою аналогії закону.
Вказане знайшло своє відображення у частині 6 статті 7 КАС України, яка визначає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 08.06.2022 року по справі № 2-591/11 дійшла висновку, що саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
На думку суду, витребування судом доказів є подібним до направлення судом до іншого суду доручення щодо збирання доказів, у зв'язку із чим, суд вважає доцільним застосування у даному випадку аналогії закону та зупинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини 2 статті 236 КАС України.
Тому, застосовуючи аналогію закону, суд вважає за необхідне зупинити провадження по справі до отримання витребуваних доказів на підставі пункту 6 частини 2 статті 236 КАС України.
Керуючись ст. 9, 48, 49, 77, 78, 80, 236, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Цупки Катерини Дмитрівни про залучення до участі у справі співвідповідачів та третьої особи - залишити без задоволення.
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Цупки Катерини Дмитрівни про витребування доказів задовольнити частково.
Витребувати у Міністерства оборони України відомості з підтверджуючими документами щодо стану ліквідації та правонаступника розформованої Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) відомості щодо перебування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на фінансовому забезпеченні в період з 02.03.2022 по 30.06.2022 та щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 02.03.2022 по 19.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення, премії.
Зупинити провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - до отримання доказів.
Невиконання ухвали в частині витребування доказів без поважних причин чи без повідомлення про такі причини тягне відповідальність, установлену законодавством.
В частині зупинення провадження у справі ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала в іншій частині окремо від рішення суду по справі оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Суддя А.С. Пекний