Справа № 420/4687/25
25 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Лебедєва Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Державної судової адміністрації України про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 420/4687/25,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/4687/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 04.07.2025 року у справі № 420/4687/25 застосовано до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заходи процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку частини першої статті 145 та частини першої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України в розмірі 3028,00 грн. Стягнуто в дохід Державного бюджету України із Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) штраф у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп на рахунок Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).
Вказана ухвала є виконавчим документом відповідно до вимог ч.5 ст.149 КАС України.
Копію ухвали направлено стягувачу Державній судовій адміністрації України.
17.11.2025 року до суду від Державної судової адміністрації України надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 420/4687/25, в якій заявник просить суд змінити спосіб виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 у справі № 420/4687/25 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України штрафу у розмірі 3 028,00 гривень шляхом "Зобов'язати Головне управління Пенсійного і фонду України в Одеській області сплатити штраф у сумі 3028,00 грн в дохід Державного бюджету України".
В обґрунтування заяви заявник, зазначив, що Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повернув зазначений документ на підставі п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону, у зв'язку з тим, що виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, оскільки виконання даного рішення суду має здійснюватися центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування. ДСА України, керуючись нормами статті 6 Закону, пред'явила виконавчий документ до виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області. Проте, зазначений виконавчий документ був повернутий органом Казначейства на адресу ДСА України, про що свідчить відмітка на виконавчому документі, у зв'язку з тим, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області не має відкритих рахунків у органі Казначейства. Таким чином, ДСА України як стягувач, в межах наданих Законом повноважень, здійснила всіх заходів, спрямованих на забезпечення виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 у справі № 420/4687/25 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України штрафу у розмірі 3 028,00 гривень, однак з причин, які не залежать від стягувана, а саме у зв'язку з тим, що ані органи Казначейства, ані органи державної виконавчої служби, на яких Законом покладені обов'язки щодо примусового виконання судових рішень, не можуть виконати зазначене рішення суду, а тому його виконання, на сьогодні є ускладненим та неможливим.
Суд ухвалою від 19.11.2025 року призначив розгляд заяви Державної судової адміністрації України про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 420/4687/25 у судовому засіданні на 25.11.2025 року.
Учасники справи в судове засідання призначене на 25.11.2025 року не з'явилися про день час та місце розгляду справи повідомленні належним чином та завчасно.
Керуючись приписами ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі №420/4687/25 суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Як зазначено у ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом.
Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18.
Відтак, для зміни способу виконання суднового рішення необхідним є з'ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного способу захисту, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
При цьому, суд звертає увагу, що пунктом 5 ч. 1 ст. 145 КАС України встановлено, що заходами процесуального примусу є, крім інших, штраф.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України (ч. 5 ст. 149 КАС України).
Таким чином, застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу в порядку частини першої статті 145 та частини першої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановляє ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу, а не про зобов'язання сплатити суму штрафу.
Суд зазначає, що ні державний виконавець, ні орган казначейства не відмовляли у відкритті виконавчого провадження або виконанні рішення суду з підстав неможливості виконати рішення суду у спосіб обраний судом, а повернули виконавчий лист у зв'язку з тим, що виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби і у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області не має відкритих рахунків у органі Казначейства, відповідно.
Таким чином, зазначені заявником обставини не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту зміни порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про заміну способу виконання рішення у цій справі.
Керуючись ст. ст. 243, 256, 293, 295, 378 КАС України суд, -
У задоволенні заяви Державної судової адміністрації України про зміну способу виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 у справі № 420/4687/25 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України штрафу у розмірі 3 028,00 гривень шляхом "Зобов'язати Головне управління Пенсійного і фонду України в Одеській області сплатити штраф у сумі 3028,00 грн в дохід Державного бюджету України" - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили у строк та порядок визначений ст. 256 КАС України та оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст. 293-297 КАС України.
Суддя Г. В. Лебедєва