25 листопада 2025 рокусправа № 380/3286/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до комунального підприємства “Житлово-комунальне господарство Великомостівської міської ради» про стягнення податкового боргу,-
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до комунального підприємства “Житлово-комунальне господарство Великомостівської міської ради» про стягнення податкового боргу в розмірі 540218,55 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач заявляє, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 540218,55 грн. Оскільки вказана заборгованість не сплачується відповідачем добровільно, позивач просить стягнути таку в судовому порядку.
Ухвалою від 20.02.2025 суддя відкрила спрощене позовне провадження в адміністративній справі, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Відповідач відзив на позовну заяву в строк, встановлений судом, як і станом на дату ухвалення рішення суду у цій справі не надав.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
Як свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальне підприємство Комунальне підприємство “Житлово-комунальне господарство Великомостівської міської ради» зареєстроване юридичною особою 28.10.1998 та взяте на облік як платник податків.
Згідно з довідкою про суму податкового боргу №1329/5/13-01-13-05 від 31.01.2025 станом на 27.01.2025 за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 540218,55 грн, який у добровільному порядку відповідачем не сплачений, у тому числі:
-податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів - 528497,02 грн;
-надходження рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства - 152,40 грн;
-надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах- 10229,92 грн;
-по рентній платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення - 1289,83 грн;
-за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення - 49,38 грн.
Дана заборгованість виникла на підставі визначених контролюючим органом податкових зобов'язань та не сплачених платником податків згідно податкових повідомлень рішень: від 12.12.2023 №30973/13-01-04-08; від 20.12.2023 №32778/13-01-04-08; від 25.03.2024 №12518/13-01-04-08; від 26.03.2024 №12811/13-01-04-08; від 10.04.2024 №16298/13-01-04-08; від 09.05.2024 №20714/13-01-04-08; від 12.06.2024 №25866/13-01-04-08; від 12.06.2024 №25913/13-01-04-08; від 23.07.2024 №31994/13-01-04-08; від 23.10.2024 №45229/13-01-04-08; від 13.03.2024 №10347/13-01-04-08/05452310; від 27.10.2023 №23838/13-01-04-08/05452310; від 13.03.2024 №10349/13-01-04-08/05452310; від 13.03.2024 №10348/13-01-04-08/05452310; від 27.10.2023 №23850/13-01-04 08/05452310 та пені за несвоєчасну сплату.
Вказані податкові повідомлення-рішення у встановленому законом порядку не оскаржувалися.
Податковий борг, зазначений у довідці, відображений в інтегрованій картці платника податків.
Позивач сформував та надіслав на адресу відповідача першу податкову вимогу від 27.11.2001 №1/108 та другу податкову вимогу від 09.04.2002 №2/42.
Разом з тим вказану суму грошових зобов'язань відповідач не сплатив, що стало підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.16.1.4 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПК України).
Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження
За даними автоматизованої системи документообігу суду та Єдиного державного реєстру судових рішень відповідач податкові повідомлення-рішення в судовому порядку не оскаржував. Докази на підтвердження протилежного суду не надані.
Отже, відповідно до приписів статті 56 ПК України грошові зобов'язання, визначені вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями, є узгодженим та підлягали до сплати відповідачем у строк, встановлений пунктом 57.3 статті 57 ПК України.
Разом з тим, відповідачем узгоджені суми грошових зобов'язань у встановлений строк сплачені не були.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На адресу відповідача надіслано першу податкову вимогу від 27.11.2001 №1/108 та другу податкову вимогу від 09.04.2002 №2/42.
Відповідно до п.п.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що податковий борг комунального підприємства “Житлово-комунальне господарство Великомостівської міської ради» у встановлені законом строки не сплачено, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, відповідають обставинам справи, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути до бюджету з комунального підприємства “Житлово-комунальне господарство Великомостівської міської ради» (ЄДРПОУ 05452310) кошти, які знаходяться на рахунках в банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в розмірі 540218,55 грн.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна