25 листопада 2025 рокусправа № 380/676/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у 2024 році;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності України у 2024 році, з урахуванням норм Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону від 25.12.1998 № 367-XIV, як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником бойових дій та має пільги, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", зокрема, на виплату щорічної грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. У зв'язку із внесеними Законом № 2983-IX змінами до ст. 12 Закону № 3551-XII та передачі повноважень з визначення розміру допомоги Кабінету Міністрів України, щорічна разова грошова допомога виплачена позивачу у розмірі 1000,00 грн. При цьому, виходячи зі змісту пояснювальної записки до проекту вказаного Закону № 2983-IX законодавець не пов'язував зменшення розміру допомоги учасникам бойових дій із запровадженням воєнного стану, фінансовими можливостями чи іншими винятковими обставинами.
Відтак, позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, а тому звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 20.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
03.02.2025 відповідач подав відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позову, зазначивши, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України право визначати порядок та розміри разової грошової допомоги. Тому виплату разової грошової допомоги у 2024 році здійснена позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №369 "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань у 2024 році".
Із наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши наявні у справі документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
Головне управління ПФУ у Львівській області у серпні 2024 року виплатило позивачу разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі 1000,00 грн, що не заперечується відповідачем.
11.12.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
26.12.2024 Головне управління ПФУ у Львівській області листом № 28063-30447/Р-55/8-1300/24 повідомило позивача, що виплата грошової допомоги здійснюється у розмірах, згідно з додатком до Постанови № 369. Позивачу здійснено виплату разової грошової допомоги (виплати) у розмірах, визначених законодавством у 2024 році - 1000,00 грн.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у 2024 році у розмірі 1000,00 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).
Статтею 12 Закону № 3551-XII визначено пільги учасникам бойових дій.
Звертаючись до суду із цим позовом, позивач покликається на приписи ч. 4 ст. 12 Закону № 3551-XII (у редакції Закону України від 25.12.1998 № 367-XIV), яка передбачала, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Втім, Законом № 2983-IX, який набрав чинності 15.04.2023 внесені зміни до Закону №3551-XII.
Зокрема, частина п'ята статті 12 Закону № 3551-XII викладена в новій редакції: "Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Отже, з 15.04.2023 законодавець змінив підхід до визначення розміру разової грошової допомоги, делегувавши Кабінету Міністрів України повноваження встановлювати порядок та розміри такої виплати.
На виконання наведених норм, Кабінет Міністрів України 02.04.2024 прийняв постанову № 369 "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", у 2024 році (далі - Постанова № 369).
З метою здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінет Міністрів України установив, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 року учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень.
Як зазначено вище, Головне управління ПФУ у Львівській області здійснило виплату позивачу допомоги за 2024 рік у розмірі 1000,00 грн, керуючись Постановою КМУ № 369.
Частиною п'ятою статті 242 КАС України установлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду 14.05.2025 ухвалила постанову у зразковій справі №440/14216/23, предметом спору в якій було питання правомірності виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік особам з інвалідністю внаслідок війни (стаття 13 Закону № 3551-XII) у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, а не у розмірі, обчисленому виходячи з мінімальних пенсій за віком згідно з попередніми редакціями Закону № 3551-XII.
Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові дійшла таких висновків:
"… Щорічна разова грошова виплата, передбачена Законом № 3551-XII, є видом державної соціальної допомоги, має допоміжний характер і не є складовою конституційного права на соціальний захист (ст. 46 Конституції), яка не може бути скасована законом…
…Верховна Рада України, прийнявши Закон № 2983-IX та внісши зміни до Закону №3551-XII (зокрема, до статей 12, 13 та ін.), якими делегувала Кабінету Міністрів України право визначати порядок та розміри разової грошової виплати, діяла в межах своїх повноважень. Ці законодавчі зміни є чинними та неконституційними не визнавалися….
…Положення статті 22 Конституції України щодо недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод не поширюються на визначення розміру цієї конкретної допомоги, оскільки її розмір не є безпосередньо гарантованим Конституцією, а встановлюється законом…
…Кабінет Міністрів України, встановлюючи розміри допомоги відповідними постановами (зокрема, Постановою КМУ № 754 для 2023 року), діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом….
…Попередні редакції Закону № 3551-XII, які встановлювали розмір допомоги у кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, втратили чинність з набранням чинності Законом № 2983-IX в частині визначення розміру цієї допомоги…
…Органи Пенсійного фонду України, здійснюючи виплату допомоги у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України на підставі чинної редакції Закону № 3551-XII, діють правомірно...".
Суд зауважує, що зразкова справа № 440/14216/23 стосувалася виплат особам з інвалідністю внаслідок війни за 2023 рік на підставі статті 13 Закону № 3551-XII.
Втім, правові принципи, викладені Великою Палатою Верховного Суду у вказаній постанові є повністю застосовними до цієї справи, яка стосується учасника бойових дій та виплати за 2024 рік на підставі статті 12 Закону № 3551-XII, оскільки стаття 12 також була змінена Законом № 2983-IX, яким такі самі повноваження делеговані Кабінету Міністрів України.
Доводи позивача щодо застосування рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020, яким було визнано неконституційним пункт 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, не спростовують висновків Великої Палати.
Зазначене рішення Конституційного Суду України стосувалося ситуації, коли повноваження Кабміну були надані згідно із Бюджетним кодексом.
Натомість Законом № 2983-IX внесені зміни безпосередньо до спеціального Закону №3551-XII, що Великою Палатою Верховного Суду визнано правомірним.
Таким чином, виплативши позивачу - учаснику бойових дій щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі 1000,00 грн, пенсійний орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, зокрема, статтею 12 Закону № 3551-XII (у редакції Закону № 2983-IX) та Постановою № 369.
Відтак, дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу допомоги у такому розмірі суд вважає правомірними.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Розподіл судових витрат суд не здійснює, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, КАС України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна