з питань закриття провадження у справі
20 листопада 2025 рокусправа № 380/23870/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Карп'як О.О.,
секретар судового засідання Кривута М.П.,
за участю:
представника позивача - Шумелда Р.Р.,
представника відповідача - Цап П.М.,
представників третіх осіб - Яцишен Д.В. , Бойко У.-М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Артура Шталя», Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, про скасування ухвали, -
встановив:
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП- НОМЕР_1 ) (далі - позивач) звернулася в суд з позовом до Львівської міської ради (адреса: пл. Ринок, 1, м. Львів,79008; код ЄДРПОУ - 04055896) (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради від 17 жовтня 2024 року № 5555 “Про надання “ОСББ "Артура Шталя" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 ».
Ухвалою від 02.12.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 17.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Артура Шталя».
30.01.2025 позивачем подано заяву про зміну підстав позову.
Ухвалою від 04.02.2025 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову.
Ухвалою від 08.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалами від 03.02.2025 та від 02.07.2025 відмовлено у задоволенні заяв представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
16.10.2025 від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України. В обґрунтування заяви вказує, що однією із підстав позову зазначається про те, що в позивач є користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_3 , яка накладається на земельну ділянку, щодо якої прийнято оскаржувану ухвалу. Зазначається, що з її користування спірна земельна ділянка не вилучалась. Відповідно Львівська міська рада приходить до висновку що спір у справі № 380/23870/24 спрямований на захист речового права позивача щодо користування земельною ділянкою. Так, Львівською міською радою прийнято ухвалу №6892 від 16.09.2025 року "Про затвердження ОСББ "Артура Шталя" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки у постійне користування на АДРЕСА_2 ". Згідно п. 1 даної Ухвали Львівська міська рада ухвалила: Затвердити об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Артура Шталя" (код ЄДРПОУ 45461647) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати земельну ділянку площею 0,0500 га (у тому числі площею 0,0014 в межах червоних ліній під об'єктом нерухомого майна) на вул. Грицька Чубая, 11 (кадастровий номер4610137200:03:004:0029) у постійне користування для обслуговування багатоквартирного житлового будинку з обмеженнями без права загородження, встановлення шлагбаумів, перешкод або обмежувачів, які перекривають наскрізні проїзди та проходи, що сполучають вулиці / двори (вид цільового призначення земельної ділянки 02.03 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку) за рахунок земель житлової та громадської забудови, перевівши їх із земель, що не надані у власність або користування. Відповідно до інформації з РРПНМ 04.10.2025 року за ЛМР зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4610137200:03:004:0029 пл. 0,05 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3216160846101). Також зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 4610137200:03:004:0029 пл. 0,05 га за ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ ''Артура Шталя'', код ЄДРПОУ: 45461647. З врахуванням наведеного Львівська міська рада вважає, що спір у даній справі не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства а має розглядатись за правилами цивільного судочинства.
В судовому засіданні представник відповідача заяву підтримав, просив її задоволити.
Представник позивача та третьої особи (Міністерства культури та стратегічних комунікацій України), в судовому засіданні проти заяви заперечили, просили відмовити у її задоволенні.
Представник третьої особи (Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Артура Шталя») в судовому засіданні заяву відповідача підтримала, просила її задоволити.
При вирішенні заяви про закриття провадження у справі суд виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 5 статті 5 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін “публічно-правовий спір» означає спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (п.2 ст.4 КАС України).
У пункті 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно- владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Разом з тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а, від 27 червня 2018 року у справі № 815/6945/16, а також в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 826/6396/17.
Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб'єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи.
Звертаючись до суду позивач зазначив (з врахуванням заяви про зміну підстав позову), що спірна ухвала Львівської міської ради порушує права та обов'язки позивача, як співвласника пам'ятки культурної спадщини на її використання, збереження та охорону, як користувача земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка - житловий будинок і для обслуговування якої надавалась ця земельна ділянка, на користування і збереження, зокрема, історичних елементів благоустрою та озеленення території житлового фонду. Позивач вказує, що відповідно до рішення Виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих від 23.01.1953 №63 в редакції рішення від 20.04.1953 визначено порядок робіт по обміру земель та реєстрації документів на право користування земельними ділянками у м. Львові. Комісією проведено обміри земельної ділянки АДРЕСА_4 із надлишків земельної ділянки не встановлено, запропоновано зареєструвати земельну ділянку площею 972,50 кв.м. за будинковолодінням №96 Сталінського району. За даними картографічних матеріалів та експлікації до них, декоративний сад, що входить до земельної ділянки АДРЕСА_4 межує (по руху годинникової стрілки від входу в буд. 6:двір будинку АДРЕСА_5 ) - двір будинку АДРЕСА_6 ). Рішенням Виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих від 23.02.1954 №240 по кварталу 830 залишено в користуванні земельні ділянки відповідно до існуючих норм за землекористувачами, в тому числі за будинковолодінням №96 Сталінського району земельну ділянку при будинку АДРЕСА_4 площею 972,50 кв.м. Право користування земельною ділянкою площею 972,50 кв.м. при будинку АДРЕСА_4 (перейменовано Тершаковців) зареєстровано за будинковолодінням АДРЕСА_7 відповідно до висновку про реєстрацію документів на право користування. При цьому вказує, що земельна ділянка у власників будинку АДРЕСА_3 не вилучалась, письмової згоди на вилучення земельної ділянки чи її частини співвласники не надавали.
Львівською міською радою прийнято ухвалу №6892 від 16.09.2025 року "Про затвердження ОСББ "Артура Шталя" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки у постійне користування на АДРЕСА_2 ". Згідно п. 1 даної Ухвали Львівська міська рада ухвалила: Затвердити об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Артура Шталя" (код ЄДРПОУ 45461647) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати земельну ділянку площею 0,0500 га (у тому числі площею 0,0014 в межах червоних ліній під об'єктом нерухомого майна) на АДРЕСА_2 (кадастровий номер4610137200:03:004:0029) у постійне користування для обслуговування багатоквартирного житлового будинку з обмеженнями без права загородження, встановлення шлагбаумів, перешкод або обмежувачів, які перекривають наскрізні проїзди та проходи, що сполучають вулиці / двори (вид цільового призначення земельної ділянки 02.03 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку) за рахунок земель житлової та громадської забудови, перевівши їх із земель, що не надані у власність або користування. Відповідно до інформації з РРПНМ 04.10.2025 року за ЛМР зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4610137200:03:004:0029 пл. 0,05 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3216160846101). Також зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 4610137200:03:004:0029 пл. 0,05 га за ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ ''Артура Шталя'', код ЄДРПОУ: 45461647.
Суд звертає увагу на те, що захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, які виникають із цивільних, земельних, житлових відносин, підлягає розгляду в порядку цивільного, господарського судочинства.
Відповідно до приписів частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Нормами статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини четвертої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Отже, рішення суб'єктів владних повноважень, до яких належать, зокрема, органи державної влади, можуть бути підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно з частиною 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
Враховуючи зазначені нормативні положення, не є публічно-правовим спір між суб'єктом владних повноважень та суб'єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
Суд не заперечує того, що за загальним правилом правомірність рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідач здійснював владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Водночас, із наведених обставин, які склалися у цій справі, видно, що після прийняття відповідачем спірного рішення, відбулися події, які вплинули на предметну підсудність. Зокрема, акт органу місцевого самоврядування про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки був реалізований, фактично вичерпав свою дію та став підставою для того, що на виконання вимог вказаної ухвали міської ради ОСББ «Артура Шталя» 04.10.2025 здійснило реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4610137200:03:004:0029 площею 0,05 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3216160846101). Тип речового права: право власності.
Суд зазначає, що у цій справі позивач заявивши викладені позовні вимоги, фактично звернулась за захистом своїх майнових цивільних прав щодо прибудинкової території будинку у якому їй на праві власності належить квартира та користування земельною ділянкою, що межує з будинком, де за ОСББ «Артура Шталя» зареєстроване уже речове право.Отже, цей спір зумовлений порушенням прав фізичної особи на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 319 КАС України порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Разом із тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели дії органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб.
Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів у відповідності до положень статті 21 ЦК України.
Аналогічний висновок викладено у Постановах ВП Верховного Суду від 05.11.2019 р. у справі № 906/392/18 та від 03.02.2021 року у справі № 804/4362/18.
Прийняття рішення щодо державної реєстрації земельної ділянки або відмови у здійсненні такої реєстрації саме собою не породжує виникнення жодних речових прав на цю земельну ділянку (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 817/154/18).
Верховний Суд у постанові від 20 травня 2022 року у справі №802/1840/18-а сформував схожий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах про те, що дії стосовно державної реєстрації земельної ділянки спрямовані для визначення земельної ділянки як об'єкта цивільних прав та не стосуються реєстрації речових прав на неї.
Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Зазначений висновок узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 823/1984/16.
Окрім цього, відповідно до висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №128/3751/14-а, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.02.2021 в справі №813/1009/17 зазначено, що розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.
Однак, якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речове право на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
У вказаній в постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що якщо дії чи рішення суб'єкта владних повноважень вичерпали свою управлінську владну функцію, трансформувалися і насправді набули іншої природи правовідносин, на які правила адміністративного судочинства не поширюються, то у такому випадку адміністративний суд повинен закрити провадження у справі і не вправі розглядати вимоги про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке вичерпало свою дію і по суті більше не порушує чиїхось прав чи свобод. У протилежному випадку судовий розгляд за правилами адміністративного судочинства вимог про визнання протиправним акта органу місцевого самоврядування про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки фактично призведе до порушення правил предметної юрисдикції та розгляду адміністративним судом спору про право цивільне, тобто спору, який вже має приватноправовий характер.
Відтак, існує спір про право, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що юрисдикція адміністративного суду на спірні правовідносини не поширюється, а справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Вказане зумовлює висновок суду про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, в разі закриття провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 238, 248, 256, 295 КАС України, -
ухвалив:
Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі - задовольнити.
Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Артура Шталя», Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, про скасування ухвали.
Роз'яснити позивачу, що дану справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення (проголошення).
Повне судове рішення складено 25.11.2025.
СуддяКарп'як Оксана Орестівна