про залишення позовної заяви без руху
24 листопада 2025 рокусправа № 380/21425/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Потабенко В.А., перевіривши матеріали зустрічної позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО-С» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання податкової вимоги протиправною та скасування податкової вимоги,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО-С» до Головного управління ДПС у Львівській області, з такими позовними вимогами:
визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Львівській області від 24.06.2025 №0013101-1302-1301;
Перевіривши матеріали зустрічної позовної заяви та додані неї документи на відповідність вимогам ст.ст.160-161 КАС України, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КАС України, відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Згідно ч. 2 ст. 177 КАС України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 177 КАС України вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КАС України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів зустрічного позову його подано з порушенням вимог ст. ст. 160, 161 КАС України.
Згідно ч. 2 ст. 178 КАС України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Встановлено, що предметом розгляду даної справи є визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у Львівській області від 24.06.2025 №0013101-1302-1301.
Відповідно до абз. 1 п. 59.1 ПК України коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення
Згідно з вимогами п.п. 17.1.7 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).
Пунктом 56.1 ПК України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ПКУ).
Згідно з абз. 1 п. 56.3 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ПКУ) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржують.
Коли останній день строків, зазначених у ст. 56 ПК України, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 56.13 ПК України).
Відповідно до п. п. 95.1, 95.2 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Порядок листування платників податків та контролюючих органів врегульовано ст. 42 ПК України.
Зокрема, приписами п. 42.2. ст. 42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони:
- надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті (в електронній формі);
- надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення;
- особисто вручені платнику податків (його представнику).
Аналіз наведених положень ст. ст. 42, 59, 95 ПК України в їх взаємозв'язку дозволяє зробити висновок, що словосполучення "надіслання (вручення)" у реченні "через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги" слід розуміти таким чином - початок перебігу передбаченого п. 95.2 ст. 95 ПК України 30-денного строку пов'язується з днем, в який відбулася одна із подій (альтернативно, адже такі події є взаємовиключними):
- або особисте вручення платнику податків (його представнику) податкової вимоги;
- або надіслання податкової вимоги платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою).
При цьому варто врахувати, що у випадку надіслання податкової вимоги платнику податків рекомендованим листом дата фактичного вручення працівником пошти цього листа адресату для цілей застосування п. 95.2 ст. 95 ПК України не має будь-якого значення, оскільки визначений нею строк обчислюється від дати надіслання листа.
Отже, у випадку направлення контролюючим органом податкової вимоги поштою, визначений 30-ти денний строк згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України має обчислюватись виключно з дати направлення такої вимоги. Обчислення цього строку з дати вручення податкової вимоги можливе лише у випадку особистого вручення платнику податку податкової вимоги.
Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.04.2025 у справі № 280/111/25, яка враховується судом в порядку ст. 242 КАС України.
Як вбачається зі змісту зустрічної позовної заяви, податкова вимога №0013101-1302-1301 від 24.06.2025 була скерована поштою та позивачем не отримувалася.
Однак, як вбачається із наявної в матеріалах справи копії конверту скерованого ГУ ДПС у Львівській області на адресу ТзОВ «ЛЕО-С» (м. Львів, вул. Зелена, 153А), останнім податкова вимога не отримана та повернута адресату 01.08.2025 «за закінченням терміну зберігання».
Водночас, зустрічна позовна заява подана лише 19.11.2025.
Суд зазначає, що згідно з п. 4 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України).
Частина 1 ст. 121 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому, норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Для ухвалення судом рішення про поновлення строку звернення до суду, необхідно навести реальні фактичні обставини, які перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Отже, для усунення вказаних недоліків позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу, у відповідності з ч. 1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаного недоліку.
У разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України така позовна заява повертається позивачеві.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
залишити без руху позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО-С» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги.
Позивачу встановити десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії вказаної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна