про залишення позовної заяви без руху
25 листопада 2025 рокусправа № 380/23000/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Брильовський Р.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), 16 Регіональної Військово-лікарської комісії ( 79031, м. Львів, вул. Стрийська, 73А, ЄДРПОУ 08380628), Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України ( 01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 16, ЄДРПОУ 08356179), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_4 ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), про визнання бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_3 , 16 Регіональної Військово-лікарської комісії, Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якій просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо незаконної мобілізації позивача, проведення неналежного та неповного ВЛК, неврахування стану здоров'я ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не виклику ОСОБА_1 для проходження контрольного медичного огляду позаштатною ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 організувати проходження ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ІПН код НОМЕР_1 ) контрольного медичного огляду позаштатною ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- визнати протиправними дії та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 , Військова частина (ВЧ) НОМЕР_3 , НОМЕР_6 Регіональної ВЛК, Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України щодо відмови у направленні на повторне ВЛК ОСОБА_1 незважаючи на необхідність за станом здоров'я, необхідність лікування, та реабілітацію ОСОБА_1 , оскільки не було враховано стан здоров'я ОСОБА_1 та було грубо порушено його права на проведення медичного огляду та визначення ступеня придатності до військової служби.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 , Військова частина (ВЧ) НОМЕР_3 , НОМЕР_6 Регіональної ВЛ , Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України забезпечити направлення та проведення медичного огляду ОСОБА_1 та визначення ступеня придатності до військової служби, та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 , Військова частина (ВЧ) НОМЕР_3 , 16 Регіональної ВЛК , Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України організувати проходження ОСОБА_1 контрольного медичного огляду позаштатною ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії при ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 про придатність до служби яка оформлена довідками щодо ОСОБА_1 про визнання його придатності до військової служби;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 , що полягають у примусовій мобілізації ОСОБА_1 скасувавши всі відповідні пов'язані документи (мобілізаційне розпорядження, наказ про мобілізацію, наказ про зарахування до особового складу військової частини;
- визнати протиправною дії та бездіяльність командування Військова частина (ВЧ) НОМЕР_3 , щодо ігнорування рапортів, звернень та скарг від ОСОБА_1 . Зокрема рапорту щодо звільнення, рапортів щодо відпустки, рапортів щодо лікування та медичне обстеження, та щодо забезпечення доставки на повторне ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 та НОМЕР_6 регіональне ВЛК;
- зобов'язати командування Військова частина (ВЧ) НОМЕР_3 демобілізувати, звільнити ОСОБА_1 з лав Збройних сил України;
- стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати, зокрема витрати на правову допомогу в попередній сумі 17 000 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши матеріали позову встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. 161 КАС України.
Позивач у позовній заяві просить звільнити його як учасника бойових дій та як військовослужбовця на підставі Закону України “Про судовий збір» від обов'язку оплати судового збору, або відстрочити чи розстрочити обов'язок оплати судового збору. Відносно цього суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011.
Статтею 1 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Суд зазначає про те, що предметом спору і цій справі є право позивача на законну мобілізацію та проходження військової служби.
Суд зауважує, що відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Водночас норма, передбачена пунктом 13 частини 1 статті 1 Закону України «Про судовий збір» має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII).
Відповідно до частини 2 статті 22 Закону №3551-XII особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, зазначено в статті 12 Закону №3551-XII.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.
Також суд заважає про те, що у Постанові Верховного суду від 29 січня 2025 року у справі №600/3723/24-а зроблені наступні висновки, а саме:
«Особа, яка має статус учасника бойових дій, звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI та частини другої статті 22 Закону №3551-XII у справах, що стосуються оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у сфері соціального захисту, зокрема, щодо нарахування, перерахунку та виплати пенсій, компенсацій та інших соціальних виплат, незалежно від того, чи пов'язані ці правовідносини безпосередньо із набуттям такого статусу.
Закон №3551-XII має на меті забезпечення належного рівня життя ветеранів війни, зокрема учасників бойових дій. Ця мета досягається, серед іншого, через надання їм пільг, включаючи звільнення від судових витрат у справах, пов'язаних із соціальним захистом.».
Зі змісту позовної заяви встановлено, що одним із предметів спору в цій справі є право позивача на отримання середнього заробітку, який не стосується пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій; оскаржені дії відповідача жодним чином не пов'язані з наявністю/відсутністю в позивача статусу учасника бойових дій.
Отже, суд наголошує про те, що сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що вимоги позивача не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій. Крім того, позивач не долучив до позовної заяви посвідчення учасника бойових дій. Тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.10.2020 у справі № 240/934/20, від 21.04.2021 у справі № 240/8644/20, від 31 січня 2022 року у справі №380/9186/20, від 29.01.2025 у справі №600/3723/24-а.
Згідно з статтею 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України Про державний бюджет України на 2025 рік встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2025 року у розмірі 3028,00 грн.
Оскільки цей адміністративний позов містить 15 вимог немайнового характеру, відтак за його подання позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 18 168,00 грн.
Крім того суд зазначає про наступне.
Згідно з пунктом 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставин.
Частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд зазначає, що у поданих позовних вимогах позивач не зазначає дати та номери і назви наказів, якими були здійснені мобілізаційні заходи та оформлено прийняття його на військову службу, а також не надає суду копії відповідних наказів. Відсутність зазначених реквізитів та документальних підтверджень унеможливлює належну перевірку обставин, на які посилається позивач, та оцінку правомірності спірних дій і рішень суб'єктів владних повноважень.
У зв'язку з цим, позивачу необхідно надати суду належні та допустимі докази, зокрема копії наказів, якими оформлено його зарахування на військову службу за призовом під час мобілізації, із зазначенням їхніх дат та номерів, або інші документи, що підтверджують факт видання таких наказів.
За вказаних обставин суддя дійшов висновку про необхідність залишити позовну заяву позивача без руху та надати строк для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, шляхом подання до суду заяви про уточнення позовних вимог, надання належним чином засвідчених копій оскаржуваних наказів та квитанції про сплату судового збору.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
ухвалив:
позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_3 , 16 Регіональної Військово - лікарської комісії, Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Позивачеві у десятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович