25 листопада 2025 рокусправа № 380/16518/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі за періоди з 20.05.2023 по 07.07.2023;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів в період з 20.05.2023 по 07.07.2023 в зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі за періоди з 20.05.2023 по 07.07.2023;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн. на місяць пропорційно періоду перебування на лікуванні у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, з 20.05.2023 по 07.07.2023 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 ( далі - позивач) під час виконання службових обов'язків отримав бойове поранення (закрита черепно-мозкова травма, струс мозку, акубаротравма з перфорацією барабанної перетинки, вогнепальні осколкові поранення лівої гомілки та забій лівої стопи). 20.05.2023 направлений на лікування до КНП «МБКДМД Руднєва» м. Дніпро, де встановлено відповідні діагнози та проведено лікування; для подальшої реабілітації переведений до КНП «Криворізька міська лікарня №16». Під час лікування зафіксовано порушення статико-динамічної функції та акту ходи II ступеню, ускладнення основного поранення. Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №496, ОСОБА_1 призначено відпустку за станом здоров'я на 30 календарних днів. За результатами звернень до Міністерства оборони України повідомлено, що військовою частиною НОМЕР_2 нараховано грошове забезпечення та дві додаткові винагороди на загальну суму 200 000 грн після першого поранення; додаткова винагорода за друге поранення за період з 20.05.2023 по 07.07.2023 не була нарахована. Позивач вважає, що не виплата додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн. на місяць пропорційно періоду перебування на лікуванні у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, з 20.05.2023 по 07.07.2023 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» є протиправною. Також, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, він набув право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення за весь час затримки виплати. У зв'язку із цим позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Ухвалою судді від 14 серпня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Військова частина НОМЕР_2 ( далі - відповідач ) подала до суду відзив на позовну заяву, в якому з наведеними позивачем у позовній заяві обставинами та вимогами не погоджується повністю. Зазначає про те, що нарахування та виплата додаткової винагороди за друге поранення здійснюється відповідно до п. 11 розділу XXXIV Наказу №260 (зі змінами) у розмірі 100 000 грн на місяць пропорційно дням перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні або у відпустці після тяжкого поранення за висновком ВЛК. За період стаціонарного лікування з 20.05.2023 по 26.05.2023 та подальше лікування у Кривому Розі додаткова винагорода була нарахована та виплачена пропорційно дням (травень - 54 838,71 грн, виплачено 19.06.2023; липень - 23 408,92 грн, виплачено 31.08.2023). За період відпустки за станом здоров'я (орієнтовно червень - 07.07.2023) виплата додаткової винагороди не проводилася, оскільки ВЛК не встановила тяжке поранення, а діагноз позивача класифікується як середньої тяжкості, що не дає підстав для виплати. Для можливого донарахування за відпустку позивачу рекомендовано надати додаткові підтверджуючі документи до стройової частини (Повідомлення НОМЕР_4 від 06.04.2024). Щодо компенсації втрати частини доходів зазначає таке. За період стаціонарного лікування та липень 2023 року додаткова винагорода була нарахована та виплачена вчасно (травень - 54 838,71 грн, виплачено 19.06.2023; липень - 23 408,92 грн, виплачено 31.08.2023). За червень 2023 року винагорода не нараховувалася через відсутність підстав, тому відсутня будь-яка затримка. Верховний Суд підтвердив, що компенсація за затримку застосовується лише до нарахованих, але несвоєчасно виплачених доходів; у цій справі винагорода за відпустку не нараховувалася, тому компенсація не підлягає. Позивач не надав доказів звернення до Відповідача про нарахування винагороди за відпустку та висновку ВЛК про тяжке поранення; без цього бездіяльність не є протиправною. Таким чином, підстави для нарахування компенсації за затримку виплати додаткової винагороди відсутні.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив. Зазначає про те, що відповідач безпідставно зводить предмет спору до формальної відсутності рапорту позивача, ігноруючи належні докази та імперативні норми права, що підтверджують право позивача на додаткову винагороду за період лікування та відпустки за станом здоров'я після поранення. Подані до позову документи - епікриз №1875/417 та довідка ВЛК №496 - підтверджують факт лікування та необхідність відпустки за станом здоров'я, що є достатніми підставами для нарахування виплати. Постанова Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 не ставить отримання додаткової винагороди у залежність від подання рапорту чи наявності у висновку ВЛК кваліфікації «тяжке поранення». Вимоги відповідача щодо зазначених формальностей є неправомірним звуженням змісту соціальної гарантії та суперечать принципам справедливості й захисту військовослужбовців. Положення про військово-лікарську експертизу, затверджене наказом МОУ №402, не може обмежувати права, встановлені Постановою Кабінету Міністрів України. Аргументи відповідача про необхідність попереднього звернення позивача до військової частини суперечать принципам адміністративного права, оскільки наявність у військової частини медичних документів породжує обов'язок здійснити нарахування без додаткових заяв. Посилання відповідача на судову практику є нерелевантними, оскільки справи мають інший фактичний склад.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині військової частини НОМЕР_2 .
Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 1/37/7545 від 19.07.2023 встановлено, що: «Солдат ОСОБА_1 , 18 травня 2023 року отримав: Мінно-вибухова травма. Закрита черепно - мозгова травма, струс головного мозку. Акубаротравма з перфорацією барабанної перетинки справ. Вогнепальні осколкові сліпі поранення м'яких тканин лівої гомілки. Забій лівої стопи.
Відповідно до Виписки з медичної карти стаціонарного хворого №5037 позивач проходив стаціонарне лікування у період з 20.05.2023 по 26.05.2023 у КНП «МБКЛМД Руднєва» ДМР Дніпро.
Згідно з Виписного епікризу з медичної карти стаціонарного хворого №1875/417 позивач проходив стаціонарне лікування у період з 26.05.2023 по 07.06.2023 у КНП «Криворізька міська лікарня № 16» Криворізької міської ради.
Свідоцтвом про хворобу №30328 встановлено, що згідно з поданими медичними документами встановлено, що військовослужбовець проходить службу у Збройних Силах України з квітня 2019 року та неодноразово брав безпосередню участь у бойових діях, перебуваючи під впливом масованих обстрілів, вогневих контактів та інших факторів, притаманних зоні бойових дій. 20.07.2022 та 18.05.2023 отримав поранення, підтверджені відповідними довідками військової частини НОМЕР_2 , після чого проходив стаціонарне лікування на етапах медичної евакуації та в закладах охорони здоров'я. Внаслідок отриманих поранень та психотравмуючих обставин служби у військовослужбовця сформувалися стійкі психічні розлади, що проявлялися прогресуючим погіршенням стану. Лікування здійснювалося у низці медичних закладів у 2022- 2024 роках, з відповідними діагнозами, які перебувають у прямому причинному зв'язку із захистом Батьківщини. Висновком військово-лікарської комісії встановлено: наслідки поранень, у тому числі тяжкої травми, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби; наявність посттравматичного стресового розладу та інших психічних розладів, також пов'язаних із захистом Батьківщини. На підставі статті 17-а графи II Розкладу хвороб військовослужбовець визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Листом від 06.03.2024 №502/15/1889 військова частина НОМЕР_4 повідомлено про те, що звернення щодо нарахування грошового забезпечення та додаткової винагороди розглянуто у межах повноважень військовою частиною НОМЕР_4 . За результатами опрацювання встановлено, що військовою частиною НОМЕР_2 позивачу було нараховано та перераховано грошове забезпечення та додаткову винагороду за відповідні періоди 2022- 2024 років. Водночас додаткова винагорода за окремі місяці 2023-2024 років не нараховувалася у зв'язку з відсутністю відповідного наказу командира військової частини. Для вирішення питання виплати додаткової винагороди за період перебування на лікуванні (відпустці для лікування) позивачу запропоновано звернутися до стройової частини військової частини НОМЕР_2 та подати підтвердні документи щодо лікування, пов'язаного з пораненням, отриманим при захисті Батьківщини. Посилання на пункт 11 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення (наказ МОУ №260 від 07.06.2018) вказує, що додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн виплачується військовослужбовцям, які перебувають на стаціонарному лікуванні або у відпустці для лікування після поранення, у тому числі тяжкого - за висновком ВЛК.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн на місяць пропорційно періоду перебування на лікуванні у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, а також компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, звернувся з цим позовом до суду.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з абзацами першим, другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року № 133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.
Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 168, пунктом 1 якої, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Також пункт 1 Постанови № 168 передбачає, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Пунктом 5 Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
01 квітня 2022 року до Постанови № 168 внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України № 400, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Наказом Міністра оборони України від 01 квітня 2022 року № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2022 року за № 382/37718 (застосовується з 24 лютого 2022 року), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розділу І п. 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07 березня 2022 року № 248/1217, від 25 березня 2022 року № 248/1298, від 18 квітня 2022 року № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01 червня 2022 року).
В подальшому, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України видав Окреме доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29, яким, серед іншого, у пункті 7 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, також включати військовослужбовців, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ця норма застосовується з 24 лютого 2022 року).
Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена Додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24 серпня 2008 року № 402 (далі - Положення № 402), видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку № 5).
У Довідці обов'язково зазначити: військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дій, бойового донесення, тощо).
Пунктом 16 розділу І Порядку №260 встановлено, що виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
Спірні правовідносини, які склались у цій справі, виникли у зв'язку з невиплатою збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, у період перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні у зв'язку з отриманням травми під час здійснення ним заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану, яка встановлена Постановою № 168, є новим та особливим видом у системі грошового забезпечення, зокрема військовослужбовців, виплата якої, з одного боку, має регулярний щомісячний характер, а, з іншого, - обмежена строком дії воєнного стану в Україні.
При цьому, правова природа такої виплати невід'ємно пов'язана із особливим характером служби, зі здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають із статусу військовослужбовця та передбачені законом і мають компенсаційну мету, - часткова відплата за особливості несення служби в умовах війни.
Згідно з пунктом 1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:
- у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
- захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
- загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини (виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
З аналізу наведеної правової норми висновується, що додаткова винагорода підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а також військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
При цьому у період, який охоплює час перебування військовослужбовця у відпустці для лікування, приписи Постанови № 168 передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, а саме: пов'язаність поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також таке поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 30 травня 2025 року у справі № 380/27432/23.
Відповідно до матеріалів справи позивач проходив службу у військовій частині військової частини НОМЕР_2 . Згідно з Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 1/37/7545 від 19.07.2023: «Солдат ОСОБА_1 , 18 травня 2023 року отримав: Мінно-вибухова травма. Закрита черепно-мозгова травма, струс головного мозку. Акубаротравма з перфорацією барабанної перетинки справ. Вогнепальні осколкові сліпі поранення м'яких тканин лівої гомілки. Забій лівої стопи. Під час виконання бойового завдання був одягнутий в засоби. Індивідуального захисту. Ознак алкогольного чи токсичного сп'яніння виявлено не було.
Свідоцтвом про хворобу №30328 встановлено, що позивач отримав тяжку травму та вона ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.
Отже, підтвердженим є факт поранення, отриманого у зв'язку із захистом Батьківщини.
Також з матеріалів справи вбачається, що відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 5037 позивач проходив стаціонарне лікування у період з 20.05.2023 по 26.05.2023 у КНП «МБКЛМД Руднєва» Дніпровської міської ради м. Дніпро. Крім того, згідно з виписним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 1875/417, позивач перебував на стаціонарному лікуванні у період з 26.05.2023 по 07.06.2023 у КНП «Криворізька міська лікарня № 16» Криворізької міської ради.
Тобто у період з 20.05.2023 по 07.06.2023 позивач проходив стаціонарне лікування у зв'язку із пораненням яке пов'язане з захистом Батьківщини.
Як випливає з листа від 06.03.2024 №502/15/1889 військовою частиною НОМЕР_2 позивачу нараховані грошове забезпечення та додаткова винагорода, а саме:
грошове забезпечення за липень 2022 року у сумі 14801,80 грн та додаткова винагорода за липень 2023 року у сумі 100000,00 грн та після відрахування військового збору 22.08.2022 перераховані на картковий рахунок в сумі 114192,67 грн;
грошове забезпечення за серпень 2022 року у сумі 14801,80 грн та додаткова винагорода за серпень 2023 року у сумі 100000,00 грн та після відрахування військового збору, 06.09.2022, 09.09.2022 та 22.09.2022 перераховані на картковий рахунок в сумі 14579,77 грн, у сумі 30000,00 грн. та 70000,00 грн відповідно;
грошове забезпечення за травень 2023 року у сумі 21381,33 грн. та додаткова винагорода за травень 2023 року у сумі 54838,71 грн та після відрахування військового збору, 08.06.2023 та 19.06,2023 перераховані на картковий рахунок в сумі 21060,61 грн та 54838,71 грн відповідно;
грошове забезпечення за червень 2023 року у сумі 21598,20 грн та після відрахування військового збору, 09.08.2023 перераховане на картковий рахунок в сумі 21274,23 грн;
додаткова винагорода за червень 2023 року не нараховувалась у зв'язку з відсутністю відповідного наказу командира військової частини;
грошове забезпечення за липень 2023 року у сумі 21598,20 грн та додаткова винагорода за липень 2023 року у сумі 23408,92 грн та після відрахування військового збору, 09.08.2023 та 31.08.2023 перераховані на картковий рахунок в сумі 21274,23 грн та 23408,92 грн відповідно;
грошове забезпечення за серпень 2023 року у сумі 21598,20 грн. та, після відрахування військового збору, 08.09.2023 перераховане на картковий рахунок в сумі 21274,23 грн;
грошове забезпечення за вересень 2023 року у сумі 21598,20 грн. та, після відрахування військового збору, 13.10.2023 перераховане на картковий рахунок в сумі 21274,23 грн.;
грошове забезпечення за жовтень 2023 року у сумі 21598,20 грн та після відрахування військового збору, 14.11.2023 перераховане на картковий рахунок в сумі 21274,23 грн;
грошове забезпечення за листопад 2023 року у сумі 21598,20 грн та після відрахування військового збору, 12.12.2023 перераховане на картковий рахунок в сумі 21274,23 грн;
грошове забезпечення за грудень 2023 року у сумі 21598,20 грн та після відрахування військового збору, 29.12.2023 та 17.01.2024 перераховане на картковий рахунок в сумі 14280,72 грн та 6993,51 грн відповідно;
грошове забезпечення за січень 2024 року у сумі 21598,20 грн та після відрахування військового збору, 09.02.2024 перераховане на картковий рахунок в сумі 21274,23 грн;
додаткова винагорода за серпень 2023 року - січень 2024 року не нараховувалась у зв'язку з відсутністю відповідного наказу військової частини.
Також у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про те, що за період стаціонарного лікування в травні 2023 року (з 20.05.2023 по 26.05.2023 та подальше в Кривому Розі) додаткову винагороду було нараховано пропорційно дням перебування. Зокрема, за травень 2023 року нараховано 54 838,71 грн (виплачено 19.06.2023 після відрахування військового збору). Це підтверджується внутрішніми наказами частини та випискою з рахунків, а також повідомленням Військової частини НОМЕР_4 від 06.04.2024 (далі - Повідомлення НОМЕР_4 ).
Тобто у період стаціонарного лікування позивачу з 20.05.2023 по 07.06.2023 була виплачена додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн на місяць (пропорційно дням) виплачують військовослужбовцям, які внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (включаючи час переміщення між закладами) - незалежно від тяжкості поранення.
Відтак, суд робить висновок що позивачу було у період з 20.05.2023 по 07.06.2023 була виплачена додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн на місяць (пропорційно дням) виплачують військовослужбовцям, які внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (включаючи час переміщення між закладами) - незалежно від тяжкості поранення.
Щодо позовних вимог позивача у частині про виплату додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн на місяць (пропорційно дням) виплачують військовослужбовцям, які внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (включаючи час переміщення між закладами) - незалежно від тяжкості поранення з 08.06.2023 по 07.07.2023 суд зазначає наступне.
Відповідач зазначає про те, що за період відпустки за станом здоров'я (30 днів,): висновок ВЛК (довідка № 496) не містить вказівки на "тяжке поранення". Тяжке поранення визначається відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом МОУ від 14.08.2008 № 402 (Додаток 1), як таке, що призводить до стійкої втрати працездатності, інвалідності або вимагає лікування понад 4 місяці. Діагноз Позивача (струс мозку, акубаротравма, осколкові поранення м'яких тканин) класифікується як середньої тяжкості, що не дає підстав для виплати додаткової винагороди під час відпустки. Підстава для виплати - довідка про обставини травми від 19.07.2023 (форма за Додатком 5 до Положення № 402), але вона не містить підтвердження тяжкості для відпусткового періоду. Таким чином, додаткова винагорода за червень 2023 року не нараховувалася через відсутність відповідного наказу командира (як вказано в Повідомленні А4583), оскільки період переважно припадав на відпустку без висновку про тяжкість. За липень 2023 року нараховано 23 408,92 грн (пропорційно до 07.07.2023, виплачено 31.08.2023).
Суд вказує, що у матеріалах справи наявне Свідоцтво про хворобу №30328, у якому вказано наступне: « Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК гро причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: Y362 Наслідки МВТ (20.07.2022): ЗЧМТ: струсу головного мозку з цефалгічним синдромом при незначному порушенні функції Посттравматична невропатія лівого променевого нерву з сенсорними розладами без порушення функції. Травма тяжка. Y362 Наслідки МВТ (18.052023): вогнепальних осколкових сліпих поранень м'яких тканин лівої гомілки лікуваних етапними хірургічними обробками у вигляді рубців шкіри лівої гомілки. Травма легка Т70.0 Наслідки акубаротравм 20.072022, 18.052023 у вигляді хронічної правобічної сенсоневральної приглухуватості VI ступеню
Травми, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини.
F43.1 Стійкий різко виражений посттравматичний стресовий розлад, тривожно-депресивний варіант розвитку, прогредієнтний тип перебігу, з вираженою емоційно-вольовою нестійкістю, стійкою інсомнією, логоневрозом. Простий короткозорий астигматизм 0,75Д правого та 1,0Д лівого ока Н522,ангіопагія сітківки обох очей Н35.8.
Захворювання, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини.
Постанова ВЛК гро придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю тощо.
На підставі статті 17-а графи П Розкладу хвороб.
Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.»
Відповідно до Довідки військово-лікарської комісії №496 від 07.06.2023 ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК 07.05.2023. Встановлено, що Травма відноситься згідно класифікатору, на теперішній час, до легкого ступеню. Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби.
Суд зауважує, що підставою для отримання додаткової винагороди збільшеної до 100000 грн можуть бути документи, які підтверджують факт того, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини або перебував у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Натомість до суду не надано доказів того, що позивач перебував у відпустці для лікування після поранення у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Довідка військово-лікарської комісії № 496 від 07.06.2023 не містить висновку про наявність у позивача тяжкого поранення, що є обов'язковою умовою для призначення додаткової винагороди у відпустковий період відповідно до пункту 1 Постанови №168.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що правові підстави для виплати позивачу додаткової винагороди за заявлений період відсутні, у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Стосовно позовних вимог позивача у частині нарахування та виплатити компенсації втрати частини доходів в період з 20.05.2023 по 07.07.2023 в зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі за періоди з 20.05.2023 по 07.07.2023, суд зазначає про наступне.
Вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки під час судового розгляду не встановлено обставин, які б свідчили про порушення відповідачем установлених строків виплати грошового забезпечення позивачу, у тому числі додаткової грошової винагороди, визначеної Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану».
Матеріали справи не містять доказів несвоєчасності або безпідставного затримання виплат з боку відповідача за період з 20.05.2023 по 07.07.2023, а надані позивачем твердження про наявність заборгованості не підтверджені належними та допустимими доказами. Натомість встановлено, що виплата грошового забезпечення здійснювалася у межах строків та порядку, визначених чинним законодавством, у зв'язку з чим правові підстави для стягнення додаткових сум відсутні.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позов слід відмовити повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович