справа №380/8781/24
з питань зміни чи встановлення способу і порядку виконання судовогорішення
24 листопада 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар Наталії Андріївни, розглянувши у письмовому провадження заяву позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №380/8781/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 подав заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення (вх. №85457 від 27.10.2025) в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити виплату різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії Позивачу, починаючи з 01.12.2019, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення, а саме: Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь Позивача різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у сумі 175 437,11 грн. (сто сімдесят п'ять тисяч чотириста тридцять сім грн. 11 коп.)
Заява обґрунтована тим, що з дати набрання законної сили по теперішній час, відповідачем рішення суду не було виконано в повному обсязі. Борг становить 175 437,11 грн., проте такий не був виплачений.
Відповідач подав заперечення на заяву, у яких просив відмовити у задоволенні заяви, так як стягнення з відповідача коштів призведе до порушення інтересів держави. Рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/8781/24 виконано, здійснено перерахунок та відбувається виплата у порядку визначеному законодавством. Доплата на виконання судового рішення за період з 01.12.2019 по 31.12.2024 становить 175437,11 грн., виплата якої здійснюється за окремою бюджетною програмою. У жовтні 2025 року позивачу виплачено 187,35 грн. на виконання заборгованості по рішенню суду. Просить відмовити у задоволенні заяви.
В судове засіданні 20 листопада 2025 року позивач та його представник не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. В заяві про зміну способу і порядку виконання судового рішення просив суд проводити розгляд вище вказаної заяви без участі заявника та його представника.
Представник відповідача в судовому засіданні просила суд відмовити у задоволенні заяви позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Суд ухвалив перейти до розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.2ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення заяви по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області» №7715 від 29.02.2024 року, виданої станом на листопад 2019 року, з 01 грудня 2019 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області» №7715 від 29.02.2024 року, виданої станом на листопад 2019 року, з 01 грудня 2019 року та з врахуванням раніше проведених виплат.
Розглянувши питання про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №380/8781/24, суд врахував норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин та зробив такі висновки.
Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.
Суд звертає увагу на те, що поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а, від 16.05.2018 у справі № 556/2609/14-а, від 11.11.2020 у справі № 817/628/15 та від 17.02.2021 у справі № 295/16238/14, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18.
Спосіб виконання судового рішення є способом реалізації захисту порушених прав позивача, який визначений самим рішенням та повинен відповідати вимогам закону. Під зміною ж способу і порядку виконання судового рішення необхідно розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації прийнятого рішення. Ці заходи мають забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Водночас, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати рішення по суті, торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду, а також змінювати обраний судом при ухваленні цього рішення спосіб відновлення порушеного права позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду справи та вирішення спору між сторонами, суд постановив рішення, яким зобов'язав суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії задля захисту порушених прав Позивача в спірних правовідносинах.
Натомість, у поданій заяві позивач просить суд змінити спосіб і порядок виконання вищевказаного рішення шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь Позивача різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у сумі 175 437,11 грн. (сто сімдесят п'ять тисяч чотириста тридцять сім грн. 11 коп.).
Обраний спосіб відновлення порушених прав Позивача фактично свідчить про зміну резолютивної частини рішення суду, із зобов'язального характеру у спосіб стягнення конкретної суми, що суперечить усталеній позиції Верховного Суду (постанова від 10.07.2018 у справі №490/9519/16-а, від 30.07.2019 у справі № 281/1618/14-а, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18).
Суд зазначає, що зобов'язання Відповідача вчинити певні дії і стягнення з Відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.02.2023 у справі №340/6875/21.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки при ухваленні рішення в цій справі способом відновлення порушеного права позивача судом було обрано зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум не було обрано в якості способу відновлення порушених прав позивача, суд доходить висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просить державний виконавець, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі.
Крім того суд зазначає, що при розгляді даної справи суд не вирішував питання про стягнення з Відповідача конкретної суми пенсійної виплати.
Разом із тим, здійснений Відповідачем розрахунок недоотриманої Позивачем пенсії, сума якої не виплачена, не є обставиною, що вказує на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надає достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак, при зміні способу виконання такого рішення із зобов'язання Відповідача вчинити певні дії на стягнення конкретної суми такої виплати відбудеться зміна рішення по суті.
Оскільки зміна на підставі статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання суб'єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.
Вказані висновки також узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а, в якій суд відмітив, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.
При цьому, суд враховує, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості, не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. У той же час, у спірних відносинах йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду у такому випадку не захищає право Позивача на отримання сум заборгованості, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18.
Інших обставин, що були би підставами для зміни способу і порядку виконання судового рішення, заявником не наведено.
Враховуючи, вищенаведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду слід відмовити.
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №380/8781/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Кухар Н.А.