справа № 380/19646/25
25 листопада 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 код РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області код ЄДРПОУ 13967927, місцезнаходження: 36600, м. Полтава, вул. Гоголя, 34 (далі відповідач), в якій позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 913130145391 від 17.09.2025 року про відмову в перерахунку пенсії “Перехід на інший вид пенсії»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перевести з 09.09.2025 року ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ “Про державну службу», пунктів 10, 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ “Про державну службу» з урахуванням довідки від 09.09.2025 року № 147-13-01-10-21 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки від 09.09.2025 року № 148-13-01-10-21 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, у розмірі 60% заробітної плати, та здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою від 06.10.2025 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає, що відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах державної податкової служби. Відтак ГУ ПФУ у Львівській області протиправно відмовило в проведенні перерахунку пенсії.
Представники відповідачів подали до суду відзиви, в яких проти позовних вимог заперечили. Відзиви обґрунтовані тим, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєнні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Враховуючи, що станом на 01.05.2016, на день набрання чинності Законом №889, стаж державної служби у позивача відсутній, отже норми а ні п.10, а ні п.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889, не дотримуються, а отже, позивач немає права на перерахунок пенсії - перехід на пенсію за іншим Законом відповідно до Закону України “Про державну службу». Оскільки у позивача відсутній стаж державної служби необхідної тривалості, чим порушено вимоги пунктів 10 і 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889, право на пенсію за нормами Закону №889 в нього відсутнє.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
09.09.2025 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії - перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.
За принципом екстериторіальності заяву позивача передано для розгляду до ГУ ПФУ в Полтавській області, яким було прийнято рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії. Відповідно до рішення №913130145391 від 17.09.2025 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії. Зазначено, що за результатами аналізу електронної пенсійної справи з'ясовано, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, згідно Закону України «Про загольнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з 01.04.2014 по 30.04.2020 отримувала пенсію за віком згідно Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу». Виходячи з наведеного, управлінням вирішено відмовити ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком, згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, оскільки заявниці призначалася пенсія згідно Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу».
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
01.05.2016 набрав чинності Закон № 889-VІІІ, який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, згідно з пунктом 1 якого пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону № 1058-IV.
Також колегія суддів зазначає, що підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII визнано таким, що втратив чинність, Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За такого правового регулювання обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії державного службовця за віком після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічні правові висновки щодо застосування зазначених норм права були викладені у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 500/5183/17, від 11.04 2023 у справі № 1.380.2019.003855.
Суд встановив, що і не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 з 01.04.2014 по 30.04.2020 отримувала пенсію за віком на підставі Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне стархування».
09.09.2025 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії - перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.
Відповідно до рішення №913130145391 від 17.09.2025, ГУ ПФУ в Полтавській області, за принципом екстериторіальності, відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, з тих підстав, що за результатами аналізу електронної пенсійної справи з'ясовано, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, згідно Закону України «Про загольнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з 01.04.2014 по 30.04.2020 отримувала пенсію за віком згідно Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу». Виходячи з наведеного, управлінням вирішено відмовити ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком, згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, оскільки заявниці призначалася пенсія згідно Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу».
Отже, ключовим у цій справі є питання права осіб, які бажають перейти з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію відповідно до статті 37 Закону 3723-XII, яка їм вже призначалась до цього, на перерахунок цієї пенсії на підставі нових довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за посадою, з якої ці особи вийшли на пенсію.
Разом з тим, як Закон № 889-VІІІ, так і Закон № 1058-IV не передбачають підстав (умов) для перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати працюючих службовців.
Не передбачає таких підстав і стаття 37 Закону № 3723-ХІІ.
Враховуючи пряму дію закону в часі, до правовідносин щодо перерахунку пенсій застосовується законодавство, чинне на час, коли здійснюється перерахунок, а не те, яке діяло на час призначення пенсії.
Відтак,законодавством не передбачено підстав та умов перерахунку пенсій, призначених відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Суд бере до уваги Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (щодо гарантій соціального захисту державних службовців) від 23.12.2022 № 3-р/2022 у справі № 3-132/2018 (5462/17).
Цим рішенням визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ зі змінами.
Конституційний Суд Україні звернув увагу на обов'язок Верховної Ради України внормувати перерахунок розмірів пенсій осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ зі змінами, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.
Таким чином, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України 23.12.2022 № 3-р/2022, правове регулювання перерахунку пенсії позивача у майбутньому зазнає змін. Однак до врегулювання Верховною Радою України питання перерахунку пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ, підстав для такого перерахунку немає.
Аналогічні правові висновки щодо застосування зазначених норм права були викладені у постанові Верховного Суду від 28.02.2023 у справі № 520/6418/21.
Посилання представника позивача на постанову Верховного Суду від 27.01.2023 у справі 340/4184/21, суд вважає безпідставними, оскільки викладені висновки не є релевантними до спірних відносин у цій справі. Вказана судова практика стосується переходу з пенсії по інвалідності ІІ групи, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком згідно статті 37 Закону України «Про державну службу», тобто спірні правовідносини розглядувані судом апеляційної інстанції та у справі № 340/4184/21, не є тотожними.
Отже, враховуючи, що законодавством не передбачено підстав та умов перерахунку пенсій, призначених відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, суд висновує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Слід зазначити, що у відповідача не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачки, на яку вона просила її перевести, а відтак не було підстав і для переведення на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Враховуючи вищенаведене, суд висновує, що у задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки рішення ГУ ПФУ в Полтавській області № 913130145391 від 17.09.2025 року про відмову в перерахунку пенсії “Перехід на інший вид пенсії» прийнято в межах чинного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.