Іменем України
25 листопада 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/2136/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови від 28 жовтня 2025 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні ВП № 79347827,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі також - позивач, ГУ ПФУ в Луганській області) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі також - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 28 жовтня 2025 року про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн на ГУ ПФУ в Луганській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 79347827 за виконавчим листом № 360/683/25, виданим Луганським окружним адміністративним судом 30 вересня 2025 року.
Позовні вимоги ГУ ПФУ в Луганській області мотивовані тим, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 360/683/25, яке набрало законної сили 09 вересня 2025 року, зобов'язано ГУ ПФУ в Луганській області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях від 19 грудня 2024 року № ЛК-0215, виданої станом на листопад 2019 року відповідно до статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідачем 11 вересня 2025 року було внесено дані щодо виконання рішення суду 360/683/25 у програму ІКІС ПФУ за обліковим номером № 821-32064.
15 жовтня 2025 року позивачем отримано постанову відповідача від 14 жовтня 2025 року про відкриття виконавчого провадження № 79347827 за виконавчим листом № 360/683/25, виданим 30 вересня 2025 року Луганським окружним адміністративним судом.
22 жовтня 2025 року ГУ ПФУ в Луганській області листом № 1200-0308-5/31908 повідомило відповідача про стан виконання рішення суду від 18 червня 2025 року у справі № 360/683/25, яке перебуває в опрацюванні на підставі набрання чинності 17 липня 2025 року Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821.
28 жовтня 2025 року ГУ ПФУ в Луганській області отримано постанову відповідача від 28 жовтня 2025 року про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн у виконавчому провадженні № 79347827.
Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі - Порядок № 821), затверджено постановою Кабінету міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 (далі - Порядок № 821).
Пунктами 5-6 Порядку № 821 визначено: виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік; видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 821 для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.
Таким чином, Порядком № 821 визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання законної сили рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).
Суму коштів для погашення заборгованості відповідно до Постанови № 821 визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2025 року № 1152 «Деякі питання бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік», якою затверджено доходи та видатки Пенсійного фонду України в межах бюджетних асигнувань. Отже, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 360/683/25 фактично виконано в повному обсязі, про що ГУ ПФУ в Луганській області повідомило відповідача листом від 10 жовтня 2025 року № 9728-10047/К-02/8-1200/25.
Позивачем зазначено, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.
Позивач переконаний, що невиконання судового рішення в частини виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення боржника на проведення таких виплат, яке здійснюється з державного бюджету України, не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин. У такому випадку накладення штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов'язано із прийняттям відповідачем постанови (рішення) про накладення штрафу, вважає, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 28 жовтня 2025 року ВП № 79347827 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 06 листопада 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи) на 25 листопада 2025 року із зазначенням, що справа розглядатиметься з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтями 268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції адміністративний позов не визнав, про що подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити за необґрунтованістю, оскільки накладаючи штраф постановою від 28 жовтня 2025 року на боржника, виконавець діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Отже, дії відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції є правомірними та відповідають нормам Закону України «Про виконавче провадження».
24 листопада 2025 року від ГУ ПФУ в Луганській області надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Луганській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) та має реєстрацію внутрішньо переміщеної особи. До теперішнього часу стосовно отримувачів пенсії з числа внутрішньо переміщених осіб, Пенсійним фондом України не доопрацьовано інформаційну систему та не введено її в експлуатацію. Листом від 31 жовтня 2025 року № 1200-0308-5/33647, по аналогічній справі (по пенсіонеру з числа внутрішньо переміщених осіб), позивач звернув увагу Пенсійний фонд України стосовно не доопрацювання інформаційної системи та не введення її в експлуатацію стосовно отримувачів пенсії з числа внутрішньо переміщених осіб, та просив повідомити Пенсійний фонд України про можливі терміни доопрацювання інформаційної системи. Відповіді від Пенсійного фонду до теперішнього часу не надійшло, а інформаційну систему стосовно отримувачів пенсії з числа внутрішньо переміщених осіб не доопрацьовано. Відтак, ГУ ПФУ в Луганській області позбавлене можливості надати докази перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях № ЛК-0215 від 19 грудня 2024 року, виданої станом на листопад 2019 року відповідно до статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на виконання Луганського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 360/683/25.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено наступне.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 360/683/25, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року, визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Луганській області щодо не здійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях № ЛК-0215 від 19 грудня 2024 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» і зобов'язано ГУ ПФУ в Луганській області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях № ЛК-0215 від 19 грудня 2024 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням раніше виплачених сум.
30 вересня 2025 року Луганським окружним адміністративним судом позивачу видано виконавчий лист у справі № 360/683/25.
Листом від 10 жовтня 2025 року № 9728-10047/К-02/8-1200/25 ГУ ПФУ в Луганській області повідомило ОСОБА_1 про те, що рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 360/683/25 перебуває на контролі в ГУ ПФУ в Луганській області з огляду на наступне. 17 липня 2025 року набрав чинності Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 (далі - постанова № 821). Відповідно до пункту 2 постанови № 821 визначено, що видатки на виплату перерахованих пенсій за рішеннями суду, які набрали законної сили після набрання чинності цією постановою, здійснюються після введення в експлуатацію доопрацьованої Пенсійним фондом України інформаційної системи для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування. Наразі, триває модернізація програмного забезпечення, яке використовується в тестовому режимі.
На підставі заяви ОСОБА_1 від 04 жовтня 2025 року постановою начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 14 жовтня 2025 року ВП № 79347827 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 30 вересня 2025 року у справі № 360/683/25, про зобов'язання ГУ ПФУ в Луганській області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях № ЛК-0215 від 19 грудня 2024 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням раніше виплачених сум.
Листом від 22 жовтня 2025 року № 1200-0308-5/31908 ГУ ПФУ в Луганській області повідомило відповідача про те, що 17 липня 2025 року набрав чинності Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, який затверджено постановою № 821. Відповідно до пункту 2 постанови № 821 визначено, що видатки на виплату перерахованих пенсій за рішеннями суду, які набрали законної сили після набрання чинності цією постановою, здійснюються після введення в експлуатацію доопрацьованої Пенсійним фондом України інформаційної системи для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування. Рішення суду перебуває в опрацюванні, у зв'язку з доопрацюванням програмного забезпечення. Після опрацювання пенсійної справи ОСОБА_1 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 360/683/25 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції буде надано інформацію про проведений перерахунок пенсії на виконання даного рішення суду.
Згідно з інформацією з підсистеми «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України розділ «Реєстр судових рішень» органом Пенсійного фонду України, що 11 вересня 2025 року внесено дані щодо виконання рішення суду № 360/683/25 за обліковим номером № 821-32064, стан: виконується.
Постановою начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 28 жовтня 2025 року ВП № 79347827 за невиконання рішення суду на ГУ ПФУ в Луганській області на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначає стаття 287 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
У статті 1 Закону України від 02 лютого 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За змістом пунктів 1, 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина п'ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (абзац перший частини шостої).
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону № 1404-VIII, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, у розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
З указаного вбачається, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 0840/3476/18, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/22631/17 та від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19.
Судом установлено, що 11 вересня 2025 року боржником внесено дані щодо виконання рішення від 18 червня 2025 року у справі № 360/683/25 за обліковим номером № 821-32064, стан: виконується. Отже, рішення суду перебуває в опрацюванні, у зв'язку з доопрацюванням програмного забезпечення.
Про вжиті заходи боржником повідомлено державного виконавця листом від 22 жовтня 2025 року № 1200-0308-5/31908.
Також у цьому листі повідомило відповідача, що 17 липня 2025 року набрав чинності Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, який затверджено Постановою № 821, пунктом 2 якої визначено, що видатки на виплату перерахованих пенсій за рішеннями суду, які набрали законної сили після набрання чинності цією постановою, здійснюються після введення в експлуатацію доопрацьованої Пенсійним фондом України інформаційної системи для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування. Після опрацювання пенсійної справи ОСОБА_1 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 360/683/25 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції буде надано інформацію про проведений перерахунок пенсії на виконання даного рішення суду.
Наведені обставини свідчать, що боржником вживаються заходи з метою виконання судового рішення, і станом на дату винесення постанови про накладення штрафу державний виконавець був повідомлений про підстави такого невиконання.
Крім того, суд зазначає, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення боржника на проведення таких виплат, яке здійснюється з Державного бюджету України, не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин. У такому випадку накладення штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а.
Верховний Суд України у своїх постановах (справи № 21-1044а15, № 21-2630а15, № 21-5118а15, № 804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Зважаючи на вказане, відсутність коштів на виплату заборгованості за судовим рішенням, тобто відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин.
За встановлених судом обставин та наведеного нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що доводи позивача про відсутність у державного виконавця правових підстав для винесення постанови про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100,00 грн є обґрунтованими, тому постанова державного виконавця від 28 жовтня 2025 року у виконавчому провадженні ВП № 79347827 не відповідає критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, тому є протиправною та підлягає скасуванню, внаслідок чого позовні вимоги належить задовольнити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позовні вимоги носять майновий характер і позов підлягає задоволенню повністю, на користь позивача, який у спірних правовідносинах не є суб'єктом владних повноважень, необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2422,40 грн.
Враховуючи те, що Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції є структурним підрозділом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яке, в свою чергу, є юридичною особою, судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2422,40 грн необхідно стягнути саме за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 272, 287 КАС України, суд
Задовольнити позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, 9, м. Сіверськодонецьк, Луганська область, 93404) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Олега Кошового, 2, м. Канів, Черкаська область, 19000) про визнання протиправною та скасування постанови від 28 жовтня 2025 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні ВП № 79347827.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 28 жовтня 2025 року ВП № 79347827 про накладення штрафу за невиконання рішення суду на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у розмірі 5100,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Кисіль