25 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4020/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Казанчук Г.П, розглядаючи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009; код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії згідно розрахунку складеного на час призначення пенсії а саме у сумі 16258 гривень 2 копійки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії за віком у сумі 16258 гривень 2 копійки у місяць з 17 березня 2025 року.
Ухвалою судді від 07.07.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви. Недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою судді від 29.07.2025 року відкрито провадження у даній справі та вирішено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження); відповідачу встановлений строк на подання відзиву на позов.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що з 31.05.2024 вона отримувала пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 16258,02 грн, на підставі довідки від 31.05.2024 року № 01-17/1073. Листом відповідач повідомив позивача, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб» (далі постанова № 823) з 01.10.2024 проведено перерахунок її пенсії, внаслідок чого розмір пенсії зменшився. На переконання позивача такі дії відповідача є протиправними, оскільки відповідач протиправно застосував постанову № 823, яка набрала чинності 20.07.2024, для зменшення розміру пенсії, який був нарахований раніше, а саме з 35.05.2024.
ГУ ПФУ у Кіровоградській області (надалі - відповідач) заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що 12.07.2024 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 823 Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, якою внесено зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622. Головне управління здійснили всі дії передбачені постановою № 823 і розпочали виплату пенсії в новому розмірі з 01.10.2024 року. Нормою ч.3 постанови № 823 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 01 січня 2024 року. Тобто, постанова № 823 застосовується до всіх правовідносин, які виникли з 01.01.2024 року без виключення.
Ухвалою суду від 25.11.2025 року позовну заяву в частині позовних вимог про здійснення перерахунку та виплату призначеної пенсії в сумі 16258,02 грн за період з 01.10.2024 по 13.12.2024 залишені без розгляду.
Дослідивши докази і письмові пояснення позивача, викладені у заяві по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримувала з 24.03.2023 року пенсію за віком призначену відповідно до Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' (надалі - Закон №1058).
Згідно вкладиша до трудової книжки серії НОМЕР_2 виданого 12.08.2009, останнє місце роботи на державній служби на день звільнення 05.01.2021, ОСОБА_1 працювала на посаді заступника начальника-начальника відділу бюджету, фінансового забезпечення та з питань управління персоналом Знам'янської районної державної адміністрації. З 06.01.2021 по 20.02.2024 працювала в органі місцевого самоврядування на посаді заступника начальника фінансового відділу Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області. Станом на 01.05.2016 стаж державної служби складав 21 рік 1 місяць 22 дня.
ОСОБА_1 звернулась до пенсійного органу із заявою від 31.05.2024 № 1713 про призначення пенсії згідно Закону України ''Про державну службу'' до якої долучена довідка про складові заробітної плати від 31.05.2024 № 01-17/1073, видану управління соціального захисту населення Кропивницької районної державної адміністрації станом на 31 травня 2024 року. Заробітна плата становила 27096,70 грн, де: оклад - 20459,00 грн; 4 надбавка за ранг (6 ранг) - 500,00 грн; надбавка за вислугу років (30%) - 6137,70 грн (а.с.28).
За результатом розгляду заяви позивача прийняте розпорядження від 07.06.2024 № 112650003100, яким позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України ''Про державну службу'' (надалі - Закон № 889) з 31.05.2024 року. Розмір пенсії обрахований на підставі довідки управління соціального захисту населення Кропивницької районної державної адміністрації №01-7/1073 від 31.05.2025 року в сумі 16258,02 грн (а.с.78).
Для забезпечення виконання положень постанови № 823 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області звернулось до управління соціального захисту населення Кропивницької районної державної адміністрації був направлений лист від 12.09.2024 року №1100- 0307-6/59185 щодо видачі довідок про складові заробітної плати згідно з додатками 1-6 до Постанови № 823 на ОСОБА_1 , яка працювала в фінансовому управлінні Знам'янської райдержадміністрації та звернулась із заявою про перехід на пенсію відповідно до Закону № 889.
Кропивницькою районною державною адміністрацією була надана довідка про заробітну плату від 23.09.2024 № 01-17/1868 станом на 31.12.2023 року із складовими заробітна плата для обчислення пенсії 11000,00 грн, де: оклад - 7000,00 грн; надбавка за ранг - 500,00 грн; надбавка за вислугу років - 3556,50 грн.
При цьому, довідку про заробітну плату від 31.05.2024 року, видану управлінням соціального захисту населення Кропивницької районної державної адміністрації, яку надавала ОСОБА_1 при зверненні за переведенням на пенсію відповідно до Закону № 889, не відкликали.
Рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області №112650003100 від 24.09.2024 проведений перерахунок пенсії за віком та її розмір з 01.10.2024 року визначений в розмірі 8291,53 грн (а.с.77).
Після перерахунку розмір пенсії позивача з 01.10.2024 року зменшено з 16258,02 грн до 8291,53 грн.
Вважаючи дії щодо зменшення розміру пенсії протиправними, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Перш за все, суд зазначає таке.
Кодекс адміністративного судочинства України (надалі КАС України) не містить окремого визначення понять "дії" чи "бездіяльність", натомість є визначення індивідуального акту - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (стаття 4 КАС України).
За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що до адміністративного суду можуть бути оскаржені не будь-які дії суб'єкта владних повноважень, а лише ті, які порушують права, свободи або законні інтереси позивача. Тобто оспорюваними діями повинні створюватись перешкоди для реалізації права позивача на отримання щомісячної грошової виплати, натомість, такими перешкодами є не окремі дії відповідача, оскільки лише рішення про відмову в призначенні пенсії, безпосередньо впливає на права позивача. При цьому, представник позивача не було заявлено як самостійну позовну вимогу про визнання протиправним такого рішення, а лише вказано про його скасування.
Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суд зважає на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Оспорювані позивача дії не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав, свобод, інтересів та не породжують для нього будь-яких обов'язків. Такі дії самі по собі не мають безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення позивача можливості їх реалізувати та не покладають на нього певні обов'язки, не можуть вважатись такими, що порушують права, свободи чи інтереси позивача.
Водночас, рішенням, що має безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки позивача, є саме рішення про перерахунок пенсії від 24.09.2024 року, у зв'язку із чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача. Натомість, з огляду на приписи статті 9 КАС України, суд вирішив вийти за межі позовних вимог, здійснивши перевірку на предмет законності саме рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 24.09.2024 року №112650003100 (надалі - спірне рішення).
Стосовно законності винесення спірного рішення, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Як визначено Європейською соціальною хартією (переглянутою), 1996 року, згода на обов'язковість якої надано Верховною Радою України та яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року, кожна особа похилого віку має право на соціальний захист. За цим Україна має міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами «досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися» права та принципи, що закріплені у Хартії.
Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З 01.05.2016 року набрав чинності Закон України від 10.12.2015 року № 889-VIII "Про державну службу", підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з підпунктами 10-12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (від 16.12.1993 року № 3723-XII) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XIIу порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (від 16.12.1993 року № 3723-XII) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Таким чином, підставами для призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ є досягнення встановленого віку та наявність не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).
Пунктом 2 Порядку № 622 (у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року № 823) передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 року № 3723- XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу», зокрема, мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до підпункту 3-1 Порядку №622 (у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року № 823) державні службовці, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 року № 889-VIII Про державну службу займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10.12.2015 року № 889-VIII Про державну службу, мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 622 (у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Як передбачено пунктом 5 Порядку № 622 (у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року № 823) форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 622 (у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року № 823) у всіх випадках заробітна плата для призначення пенсії державного службовця враховується в межах установленої законом на день призначення пенсії максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
20 липня 2024 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року №823 (далі постанова № 823), якою затверджені зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622.
Пунктом 3 постанови №823 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 січня 2024 року.
Пунктом 5 Порядку № 622, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року №823 передбачено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу" та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
Отже, суд дійшов висновку, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6 Порядку № 622 (в редакції, чинній з 20.07.2024) є підставою виключно для призначення пенсії відповідно до пунктів 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, і не можуть бути підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
З матеріалів справи суд убачає, що у травні 2024 року позивач подала ГУ ПФУ в Кіровоградській області заяву за призначенням /перерахунком пенсії для перерахунку її пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» до якої додала довідку про складові заробітної плати від 31.05.2024 № 01-17/1073, видану управління соціального захисту населення Кропивницької районної державної адміністрації станом на 31 травня 2024 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад держаної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років). Зазначені довідки відповідають змісту та формі, встановленій постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року №1-3 та містять відображення складових заробітної плати, а тому мали бути враховані відповідачем. Окрім того, позивач станом на момент набрання чинності Законом №889-VIII мав необхідний стаж роботи на посадах, віднесених до категорій державної служби, що відповідачем не заперечувалось.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року №823 внесено зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб». Вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування - 20.07.2024 року.
Однак, суд відхиляє доводи відповідача про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 року №823, якою внесено зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», оскільки вказана постанова набрала чинності 20.07.2024 року, в той час, як позивач звернувся із заявою до відповідача 31.05.2024 року та з довідкою від 31.05.2024.
Суд наголошує, що відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 05.04.2001 року № 3-рп/2001 вказав на те, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України у рішенні від 05.04.2001 року № 3-рп/2001 зазначив, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2015 року №8-рп/2005 вказано, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Верховний Суд у постанові від 08.04.2024 року № 580/6509/23 зазначив, що зміна порядку розрахунку пенсії, як періодичної виплати фізичній особі, шляхом прийняття відповідного закону, який відповідає критерію якості закону та легітимній меті, за загальним правилом, не суперечить положенням статті 22 (щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод) та статті 58 (щодо відсутності у законів та інших нормативно-правових актів зворотної дії в часі) Конституції України, за умови, що такі зміни не передбачають зменшення розміру пенсії, яку особа отримує на момент прийняття таких законодавчих змін.
Натомість, після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 12.07.2024 року № 823 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб" розмір пенсії позивачка з 01.10.2024 року відповідачем був протиправно зменшений з 16258,02 грн до 8291,53 грн.
Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про протиправність перерахунку пенсії позивача, яке призвело до зменшення її розміру.
Доводи відповідача про те, що з 01.10.2024 рішенням про перерахунок від 24.09.2024 приведено пенсійну справу позивача у відповідність до вимог чинного законодавства з урахуванням оновлених довідок згідно постанова № 823, суд, оскільки довідки, на підставі яких позивачу в травні 2024 року проведено обрахунок пенсії, відповідала чинному на час видачі порядку і доказів щодо зазначення в них недостовірних даних пенсійним органом не надано.
Оцінюючи викладене, суд дійшов висновку про те, що рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 24.09.2024 року №112650003100 є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, само по собі скасування вказаного рішення не відновить порушеного права позивача, а тому, з урахування строків звернення до суду, суд вважає, що належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання відповідача відновити виплату пенсії, призначеної рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 07.06.2024 року на підставі довідки про складові заробітної плати від 31.05.2024 № 01-17/1073, видану управління соціального захисту населення Кропивницької районної державної адміністрації станом на 31 травня 2024 року з 17.12.2024 року із виплатою різниці у сумах пенсії.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги слід задовольнити частково.
Відповідно до 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір в розмірі 1211,60 грн (а.с.29, 30), а відтак, враховуючи часткове задоволенні позову, на її користь слід стягнути 605,80 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 143, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009; код ЄДРПОУ 20632802) задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області ''Про перерахунок пенсії'' від 24.09.2024 року №112650003100.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відновити пенсійне забезпечення ОСОБА_1 , яке існувало до 01.10.2024 на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №01-17/1073 від 31.05.2024 року, та виплатити різницю недоотриманої пенсії з 14.12.2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,80 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК