про закриття провадження у справі
25 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4695/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позов ОСОБА_1 мотивувала тим, що вона є дружиною колишнього військовослужбовця СБУ ОСОБА_2 та після його смерті має право на отримання пенсії в разі втрати годувальника відповідно до пункту "в" частини 4 статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на 5 років раніше від досягнення пенсійного віку. На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 року у справі №340/7771/24 відповідач прийняв рішення №1039/7 від 20.02.2025 року про відмову у призначенні їй такої пенсії, пославшись на ненадання документів про зв'язок смерті ОСОБА_2 із пораненням, контузією, каліцтвом, отриманим при виконанні службових обов'язків (обов'язків військової служби). Позивачка не погоджується із цим рішенням та зазначає, що зв'язок захворювання її чоловіка, внаслідок якого настала його смерть, із проходженням військової служби підтверджується постановою ВЛК №22/2025 від 01.04.2025 року. З цих підстав позивачка просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №1039/7 від 20.02.2025 року про відмову у призначенні їй пенсії в разі втрати годувальника відповідно до пункту "в" частини 4 статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити та виплатити з 01.06.2024 року їй пенсію в разі втрати годувальника відповідно до частини 2 статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Ухвалою судді від 14.07.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що рішенням №1039/7 від 20.02.2025 року позивачці відмовлено у призначенні пенсії в разі втрати годувальника через те, що надані нею до заяви від 21.10.2024 року документи не підтверджували причинний зв'язок смерті ОСОБА_2 із пораненням, контузією, каліцтвом, одержаними під час проходження військової служби, при виконанні службових обов'язків (обов'язків військової служби).
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник у зв'язку з відмовою відповідача у призначенні позивачці як дружині пенсіонера СБУ ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії в разі втрати годувальника відповідно до пункту "в" частини 4 статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі її заяви від 21.10.2024 року. Відповідач мотивував таку відмову неподанням позивачкою документів, які підтверджують її належність до кола осіб, які мають право на таку дострокову пенсію.
За вирішенням цього спору позивачка у грудні 2024 року вже зверталася до суду з позовом до ГУ ПФУ в Кіровоградській області, у якому просила:
- визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Кіровоградській області, викладену листом №9377-9496/Г-03/8-1100/24 від 01.11.2024 року, у призначенні їй пенсії в разі втрати годувальника відповідно до пункту "в" частини 4 статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
- зобов'язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області призначити та виплатити їй з 01.06.2024 року пенсію в разі втрати годувальника відповідно до статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 року у справі №340/7771/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.10.2024 року про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.10.2024 року про призначення їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника та прийняти рішення по суті з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У цьому рішенні суд вказав про відсутність підстав для спонукання відповідача призначити та виплачувати позивачці пенсію в разі втрати годувальника, про що вона просить у позові, зокрема через ненадання нею усього переліку документів.
Вказане судове рішення сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили 20.02.2025 року.
На виконання цього рішення суду ГУ ПФУ в Кіровоградській області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 21.10.2024 року та прийняло рішення №1039/7 від 20.02.2025 року про відмову у призначенні їй пенсії.
Позивачка звернулася до суду з цим позовом та стверджує, що з метою виконання рішення суду у справі №340/7771/24 вона отримала в УСБУ в Кіровоградській області додаткові документи, зокрема висновок ВЛК про причинний зв'язок смерті її чоловіка із проходженням військової служби (постанова ВЛК №22/2025 від 01.04.2025 року), а відповідач будь-яких дій щодо отримання необхідних документів не вчиняв.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України також передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.
Згідно з частинами 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Статтею 381-1 КАС України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 383 КАС України установлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 року у справі №806/2143/15 вказав, що зазначені правові норми КАС України (статті 382, 383) мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, установленому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в іншому (новому) судовому провадженні не розглядаються.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постановах від 30.03.2021 року (справа №580/3376/20), від 02.12.2021 року (справа №808/1156/18), від 07.07.2022 року (справа №380/5165/21), від 27.02.2022 року (справа № 686/2636/17), від 28.03.2023 року (справа №420/7631/22), від 18.01.2024 року (справа №160/2888/23), від 22.10.2025 року (справа №340/2017/25).
У цій справі оскаржуване рішення №1039/7 від 20.02.2025 року прийняте ГУ ПФУ в Кіровоградській області на виконання рішення суду у справі №340/7771/24, за наслідками повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.10.2024 року про призначення їй пенсії в разі втрати годувальника. Відповідач розглядав лише ті документи, які ОСОБА_1 додала до заяви від 21.10.2024 року. Відповідач відмовив у призначенні пенсії з тих самих підстав, які наведені у листі №9377-9496/Г-03/8-1100/24 від 01.11.2024 року, але оформив цю відмову розпорядчим актом у формі рішення.
Для прийняття цього рішення позивачка не подавала до ГУ ПФУ в Кіровоградській області будь-інші заяви чи додаткові (нові) документи.
Нові юридичні насліди у зв'язку з цим рішенням для позивачки не виникли.
Висновок військово-лікарської комісії про причинний зв'язок смерті ОСОБА_2 із проходженням військової служби (постанова ВЛК №22/2025 від 01.04.2025 року), на який позивачка посилається у цьому позові, складений вже після прийняття спірного рішення.
Позивачка подала його до ГУ ПФУ в Кіровоградській області разом із заявою від 07.05.2025 року, у якій просила повторно розглянути заяву про призначення їй пенсії в разі втрати годувальника і прийняти відповідне рішення.
У цій справі позивачка не оспорює дії відповідача щодо неврахування відповідачем вказаного висновку ВЛК чи щодо неналежного розгляду її заяви від 07.05.2025 року.
Натомість вона просить суд визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області №1039/7 від 20.02.2025 року, прийняте на виконання рішення суду у справі №340/7771/24. Вимоги позивачки обґрунтовані неналежним на її думку виконанням відповідачем цього рішення суду.
Спірне рішення №1039/7 від 20.02.2025 року про відмову у призначенні пенсії мотивоване ненаданням до заяви від 21.10.2024 року документів, необхідних для призначення пенсії в разі втрати годувальника непрацездатним членам сім'ї, зазначеним в пункті "в" статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які передбачені в пункті 3 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1.
Суд у справі №340/7771/24 вже надавав правову оцінку таким обставинам. Питання, чи правильно врахував відповідач таку правову оцінку при виконанні рішення суду, повинен вирішувати суд у справі №340/7771/24.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Заявлений у цій справі позов фактично спонукає суд вдатися до перевірки належності виконання рішення суду в іншій справі №340/7771/24, що набрало законної сили, і у випадку встановлення неналежності його виконання вирішувати вимогу позивачки про зобов'язання відповідача вчинити тотожні дії у вигляді зобов'язання відповідача призначити пенсію, що вже вирішена у справі №340/7771/24.
У спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов'язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Пунктом 4 частини 1 статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Отже оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду з того самого фактичного предмету спору (щодо призначення позивачці пенсії в разі втрати годувальника на підставі її заяви від 21.10.2024 року) і між тими самими сторонами, і цей спір виник на стадії виконання вказаного рішення суду, то це є підставою для закриття провадження у справі.
Вимоги позивачки про визнання протиправним та скасування рішення №1039/7 від 20.02.2025 року не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, а можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України.
Обраний позивачкою спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не дозволяє ефективно захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Позивачка не позбавлена права повторно звернутися до відповідача із заявою про призначення пенсії, подавши необхідні документи, які вона додатково зібрала, а в разі відмови у призначенні пенсії - оскаржити її в установленому порядку.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відтак для повернення судового збору, сплаченого за подання цього позову, позивачці слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись статтями 238, 248, 256, 287, 294, 295 КАС України, суддя -
Закрити провадження в адміністративній справі.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ