про залишення позовної заяви без руху
24 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7821/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Сагун А.В., розглянувши матеріали у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області (вул. Театральна, 9, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ 20001585) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області щодо відмови від 29.10.2025 року стосовно внесення виправлень у довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за №61/17/62 щодо розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії;
- зобов'язати Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, із зазначенням відомостей щодо середніх розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, у тому числі надбавки за особливості проходження служби та премії, які надавались працівникам, які проходили службу за посадою, прирівняної до посади офіцера діючого резерву по посаді начальника відділу в відділі контррозвідки Управління СБУ в Кіровоградській області.
Суддя, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, встановив, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України.
Згідно із ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року становить 3028 гривні.
Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною первісної, а тому позивачу необхідно сплатити судовий збір за одну позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 1211,20 грн та надати до суду докази сплати.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко розмежовувати поняття “дізнався» та “повинен був дізнатись».
Так під поняттям “дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатись про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Стаббігс на інші протии Великобританії», “Девеер проти Бельгії».
До того ж, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Як стверджує позивач в позовній заяві, про порушення своїх прав позивач дізнався з листа-відповіді відповідача.
При цьому суд констатує, що отримання позивачем листа відповідача не може змінювати момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, з якого позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти майже через рік після отримання нової довідки від 03.06.2024, а до суду звернувся лише у 18.11.2025, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Як зазначалось вище, довідка про розмір грошового забезпечення позивача уповноваженим органом виготовлена та надіслана позивачу та до пенсійного органу ще у червні 2024 року.
Таким чином перебіг строку звернення до суду у позивача розпочався з червня 2024 року.
18.11.2025 позивач звертаючись до суду з позовом про визнання протиправною відмови та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, позовна заява підлягає залишенню без руху, з встановленням строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 243, 248, 256, 287 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Позивачу надати десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк така позовна заява буде повернута.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН