про визнання заяви про відвід судді необґрунтованою
25 листопада 2025 року 640/26163/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінський В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 до Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення середнього заробітку,
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 прийнято адміністративну справу №640/26163/21 за позовом ОСОБА_1 до Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення середнього заробітку до провадження судді Щавінського В.Р.
24.11.2025 через систему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Щавінського В.Р.
В обґрунтування заяви позивач вказує, що зважаючи на Закон України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" від 16 липня 2024 року № 3863-ІХ, та у зв'язку з порушенням порядку визначення судді для розгляду справи № 640/26163/21, яка до того ж не є справою про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, керуючись статтями 31-40 КАС України, просить відвести суддю Київського окружного адміністративного суду Щавінського В. Р. від розгляду цієї справи.
Розглянувши вказану заяву про відвід судді Щавінського В.Р., суддя зазначає таке.
Відповідно до частини одинадцятої статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Відповідно до частини першої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Частиною третьою статті 39 КАС України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з частиною першою статті 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
При цьому суддя звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Зі змісту заяви про відвід судді Щавінського В.Р., не зрозуміло саме з чим позивач виявив незгоду:
- чи стосовно автоматизованого розподілу справи за результатами якого визначено головуючого суддю Щавінського В.Р.;
- чи стосовно фактичного розгляду даної адміністративної справи суддями Київського окружного адміністративного суду.
Щодо автоматизованого розподілу даної справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду визначає порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в судах (далі - автоматизована система), яка забезпечує, зокрема:
- реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції, в тому числі судових справ, етапів їх руху;
- об'єктивний та неупереджений розподіл судових справ між суддями з додержанням принципів випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ, з урахуванням завантаженості кожного судді (збалансованого навантаження).
Автоматизований розподіл справ між суддями - це процес, який використовує Автоматизовану систему документообігу суду (АСДС) для призначення справ суддям, щоб зменшити вплив «людського чинника».
Автоматизована система - сукупність комп'ютерних програм і відповідних програмно-апаратних комплексів судів та Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України), що забезпечує функціонування документообігу суду, обіг інформації між судами різних інстанцій та спеціалізацій, передачу інформації до центральних баз даних залежно від спеціалізації судів, захист від несанкціонованого доступу тощо.
30.10.2025 в. о. керівника апарату суду Рогівцем П. О. було видано розпорядження про призначення автоматизованого розподілу справи № 640/26163/21 на підставі п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, ч. 3 Засад використання автоматизованої системи документообігу Київського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2025 справа №640/26163/21 передана на розгляд судді Щавінському В.Р.
Щодо фактичного розгляду даної справи суддями Київського окружного адміністративного суду, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 у справі №826/19766/16 за період з 28.03.2018 по 05.04.2018 у розмірі 1689,66 грн, виходячи з розрахунку середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 у розмірі 144,34 грн, встановленого у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі № 826/19766/16, та коефіцієнта підвищення за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі - 1,6723.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/26163/21, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2021 продовжено Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Київ) встановлений ухвалою суду від 28.09.2021 процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву до 15.11.2021 включно.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2021 у задоволенні клопотання позивача про розгляд адміністративної справи № 640/26163/21 у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.
Згідно Ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2021 ОСОБА_1 відмовлено в ухвалені додаткового рішення в адміністративній справі №640/26136/21.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2021 заяву позивача про відвід судді залишено без розгляду.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/26163/21 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Як було зазначено вище, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 прийнято адміністративну справу №640/26163/21 до провадження судді Щавінського В.Р.
За таких обставин, суд вважає, що жодних доказів на підтвердження існування об'єктивних обставин, які б свідчили про сумніви у неупередженості або об'єктивності судді Щавінського В.Р. позивачем суду не надано.
Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 73903174).
З огляду на вказане, суддя вважає, що зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо неупередженості та об'єктивності судді Київського окружного адміністративного суду Щавінського В.Р. у вирішенні даної адміністративної справи, оскільки зводяться до незгоди з порядком визначення судді для розгляду справи, а тому заява позивача про відвід є необґрунтованим.
Враховуючи приписи частини четвертої статті 40 КАС України, суд вважає за необхідне матеріали даної справи передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 КАС України.
Керуючись ст.ст. 36-40, 243, 248 КАС України, суд
1. Визнати необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Щавінського В.Р. у справі №640/26163/21.
2. Матеріали адміністративної справи №640/26163/21 передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Щавінський В.Р.