24 листопада 2025 року Справа № 640/12828/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Управління соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, у якому просить суд:
- визнати неправомірною бездіяльність Управління соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, яка полягає у ненаданні відповіді на запит на інформацію ОСОБА_1 від 23.02.2022;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації надати ОСОБА_1 достовірну, повну та точну інформацію на його запит на інформацію від 23.02.2022 у порядку, передбаченому Конвенцією Ради Європи про доступ до офіційних документів та Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI.
Позиції сторін
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на квітень 2022 року ним не отримано відповіді на його запит від 23.02.2022, адресований Управлінню соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації., що є порушенням приписів Конституції України, положень статті 5 Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів» від 20.05.2020 № 631-IX та вимог частини першої статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI.
Позивач вважає бездіяльність суб'єкта владних повноважень такою, що порушує права громадянина України на доступ до інформації, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та зазначає, що запит про надання інформації був надісланий ОСОБА_1 на електронну пошту суб'єкта владних повноважень 23.02.2022, проте у зв'язку з запровадженням 24.02.2022 воєнного стану в Україні у зв'язку із збройною агресією російської федерації та, як наслідок, загрозливою ситуацією в м. Києві, відсутності технічної можливості для доступу до вхідної електронної кореспонденції, що вплинуло на організацію роботи та простій службових осіб суб'єкта владних повноважень, запит позивача про надання інформації було роздруковано та зареєстровано за першої технічної можливості, а саме: 11.03.2022.
Як вказує відповідач, відповідь на інформаційний запит ОСОБА_1 разом із запитуваними ним документами було надано службовою особою Управління соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації 15.03.2022 та надіслано на адресу позивача засобами поштового зв'язку.
Вказані дії, на думку відповідача, повністю відповідають положенням Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI, у тому числі в частині дотримання строків розгляду запиту на інформацію, а відтак є правомірними та такими, що жодним чином не порушують права та інтереси позивача.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
03.10.2022 до суду надійшов відзив відповідача із додатковими доказами.
Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
24.05.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2023 справа розподілена судді Войтовичу І.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 адміністративну справу прийнято до провадження, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, запропоновано сторонам по справі за наявності подати до суду додаткові пояснення по справі та докази протягом десяти днів з моменту отримання ухвали суду.
Встановивши правові позиції сторін та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.
Встановлені обставини судом
23 лютого 2022 року ОСОБА_1 надіслано на адресу електронної пошти Управління соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації запит, відповідно до якого позивач на підставі положень частини третьої статті 32, частини другої статті 34 Конституції України, статей 5, 13, 19-22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI просив відповідача надати йому засвідчені належним чином паперові та цифрові копії наступних документів:
1) надісланий запит на інформацію з відміткою розпорядника інформації про його реєстрацію відповідно до вимог частини другої статті 16 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI;
2) суми (щомісячно), перераховані Управлінням соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації ПАТ «АК «Київводоканал» у період з січня 2015 року по лютий 2019 року в якості субсидії за оплату холодного водопостачання та водовідведення по ОСОБА_1 (особова справа № 73024).
Підставою для звернення позивача до суду за захистом порушеного права є відсутність відповіді на його запит станом на день подання позову (15.04.2022).
У свою чергу відповідач наполягає на тому, що відповідь на запит позивача від 23.02.2022 було надано позивачу у повному обсязі запитуваної ним інформації 15.03.2022, тобто у межах п'ятиденного строку, початок відліку якого відповідач обчислює з моменту реєстрації цього запиту.
На підтвердження зазначених обставин відповідачем подано суду належним чином засвідчену копію відповіді на запит за № 3485/35-01/10 від 15.03.2022 разом з додатками: відомостями про розмір нарахованої субсидії на оплату холодного водопостачання та водовідведення за період з січня 2015 року по січень 2019 року, що передана до ПАТ «АК «Київводоканал»; копією роздрукованого з електронної пошти запиту позивача від 23.02.2022 разом з відміткою про реєстрацію запиту 11.03.2022.
У відзиві відповідач зазначає, що відповідь на запит за № 3485/35-01/10 від 15.03.2022 було надіслано на адресу позивача засобами поштового зв'язку простим листом, водночас жодних належних та допустимих доказів, що свідчить про подання підприємству поштового зв'язку даної кореспонденції для пересилання відповідачем суду не надано.
Застосовані судом норми права та висновки суду
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з приписами статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII, право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Статтею 6 цього Закону передбачено, що право на інформацію забезпечується, зокрема: створенням механізму реалізації права на інформацію; обов'язком суб'єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, встановлено Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI.
Відповідно до частин першої та другої статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено перелік суб'єктів відносин у сфері доступу до публічної інформації якими є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (пункт 1 частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI.
В силу положень частини третьої статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Запит, що пройшов реєстрацію в установленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань доступу до публічної інформації (частина друга статті 16 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI).
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. У подальшому, внаслідок триваючої широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України, строк дії воєнного стану був неодноразово продовжений.
Відповідно до частини другої статті 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.
Так, частина друга статті 64 Конституції України визначає, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Встановлене статтею 34 Конституції України право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Так, в силу вимог частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Як встановлено судом та не спростовується відповідачем у справі, інформація, щодо якої позивачем надіслано 23.02.2022 запит на її отримання, не належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
Відповідач також не заперечує, що він є розпорядником інформації щодо якої позивачем зроблено запит, а інші підстави, які в силу вимог пунктів 3, 4 частини першої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI надають відповідачу право відмовити в задоволенні запиту, відсутні.
Таким чином, на відповідача як на суб'єкта відносин у сфері доступу до публічної інформації поширюється обов'язок забезпечення оперативного доступу позивача до інформації шляхом надання відповіді на його запит.
Згідно з частиною першою статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (частина четверта статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI).
Водночас, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили, допускається відстрочка в задоволенні запиту на інформацію. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (частина шоста статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI).
Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 у справі № 380/7189/22 сформував правовий висновок щодо застосування положень частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" у подібних правовідносинах щодо доступу до публічної інформації та відстрочки в задоволенні запитів відповідно до частини шостої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI в період воєнного стану.
Так, Верховний Суд вказав, що зазначені в частині другій статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» події, зокрема, такі як збройний конфлікт, ворожі атаки, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна тощо є надзвичайними та невідворотними обставинами (обставинами непереборної сили), що відповідно до частини шостої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI можуть зумовлювати відстрочку в задоволенні запиту на інформацію.
Колегія суддів Верховного Суду також звернула увагу на те, що на можливість належного опрацювання запитів і надання запитуваної інформації впливають заходи, передбачені, зокрема, статтею 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, що їх вживають органи державної влади, органи місцевого самоврядування та інші розпорядники публічної інформації в умовах правового режиму воєнного стану. У зв'язку із цим своєчасність розгляду запитів на публічну інформацію може залежати від багатьох чинників, зокрема, адресата, якому надісланий запит, режиму його роботи та наявності технічних можливостей опрацьовувати кореспонденцію (засобів комунікації, інтернету), наближення установи до місць проведення бойових дій, характеру запитуваної інформації тощо.
Водночас сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості вчинення тих чи інших дій у строки, передбаченні законом, у зв'язку із його запровадженням, не може вважатись поважною причиною відкладення вчинення таких дій чи не вчинення їх взагалі.
Як вже зазначалось судом вище, запит позивача був надісланий відповідачу електронною поштою 23.02.2022. У свою чергу відповідач забезпечив облік вказаного документа шляхом його реєстрації лише 11.03.2022.
Повідомлень про продовження строків розгляду запиту або рішень про відстрочку у задоволенні запиту на інформацію відповідачем не приймалось та не надсилалось позивачу.
Доводи відповідача щодо відсутності технічної можливості для доступу до вхідної електронної кореспонденції внаслідок запровадження 24.02.2022 військового стану в Україні та загрозливої ситуації в м. Києві не підтверджені жодними документальними доказами, які у своїй сукупності дозволили б дійти висновку про відсутність в Управління соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації протягом 5 робочих днів з моменту надходження запиту інтернет-зв'язку або про пошкодження інфраструктурних об'єктів, техніки, обладнання, що використовує структурний підрозділ відповідача або відповідальні особи з питань доступу до публічної інформації для виконання покладених на них завдань.
Представником відповідача також не надано суду жодних документальних свідоцтв, на підставі яких суд може встановити обставини, на які спирається відповідач у своєму відзиві, у тому числі щодо неможливості організації роботи установи у цей період (наказів про призупинення звичайної діяльності (простій), відомостей про залучення відповідальних осіб відповідача з питань доступу до публічної інформації до мобілізаційних та інших заходів, що в силу вимог чинного законодавства вживаються суб'єктами владних повноважень в умовах правового режиму воєнного стану) або інших доказів про неможливість забезпечення організаційних, технічних чи інших умов для виконання роботи у сфері доступу до публічної інформації.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи положення наведених вище правових норм суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем обставин наявності перешкод для реєстрації та розгляду звернення у строки, передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI.
Суд також наголошує на тому, що визначений частиною першою статті 20 цього Закону п'ятиденний строк розгляду запитів на інформацію розпочинає свій відлік з моменту отримання розпорядником інформації запиту на інформацію (усно, поштою, факсом, телефоном, електронною поштою або в іншій формі), у зв'язку з чим доводи відповідача про доцільність обчислення наведеного вище п'ятиденного строку не з моменту надходження запиту (23.02.2022), а з моменту його реєстрації (11.03.2022) суд вважає необґрунтованими.
Суд звертає увагу на ту обставину, що твердження позивача стосовно того, що відповіді на запит про публічну інформацію ним не отримано ні у законодавчо визначений п'ятиденний термін, ні взагалі, жодним чином не спростовані відповідачем у ході судового розгляду справи.
Так, доводи відповідача про направлення позивачу відповіді на запит від 15.03.2022 № 3485/35-01/10 за допомогою засобів поштового зв'язку не підтверджені жодними документальними свідоцтвами, якими могли б бути: копії поштових реєстрів, касовий чек, розрахункова квитанція або інший документ, який в силу вимог Закону України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 № 2759-III та Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, свідчить про використання відповідачем послуг поштового зв'язку в рамках спірних правовідносин).
Доказів направлення позивачу відповіді на запит за допомогою електронної пошти за електронною адресою, зазначеною позивачем у запиті на інформацію, відповідачем також не приєднано.
Враховуючи, що доступ до інформації за письмовим запитом в силу вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI забезпечується шляхом надання такої інформації у спосіб оформлення відповіді та надсилання її запитувачу, що не було виконано відповідачем, суд дійшов висновку про допущення Управлінням соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації протиправної бездіяльності стосовно надання відповіді на запит на інформацію ОСОБА_1 від 23.02.2022.
Пунктом першим частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи, що у рамках спірних правовідносин судом встановлено протиправну бездіяльність відповідача, що полягає у ненаданні запитуваної позивачем інформації, суд дійшов висновку, що належним, ефективним та достатнім способом відновлення прав позивача на отримання публічної інформації є зобов'язання відповідача надати (направити) останньому, відповідь на запит.
Вимоги позивача про надання достовірної, повної та точної інформації на його запит на інформацію від 23.02.2022 у порядку, передбаченому Конвенцією Ради Європи про доступ до офіційних документів та Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI, суд вважає передчасними, оскільки суду не надано доказів того, що між сторонами наразі виник публічно - правовий спір з приводу надання недостовірних, неповних або хибних відомостей.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Оскільки ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2022 позивача звільнено від сплати судового збору, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати розподілу та стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, що полягає у ненаданні відповіді на запит на інформацію ОСОБА_1 від 23.02.2022.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації (місцезнаходження: вул. Гната Юри, буд. 9, м. Київ, 03148; код ЄДРПОУ: 37498541) надати (направити) ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) відповідь на запит на інформацію від 23 лютого 2022 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І. І.