24 листопада 2025 року № 640/16024/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "АПОГЕЙ" до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування припису та доручення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулися ОСОБА_1 (далі - позивач 1, ОСОБА_1 ), Товариство з обмеженою відповідальністю «Апогей» (далі - позивач 2, ТОВ «Апогей») з позовом до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач 1, КП «Київблагоустрій»), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач 2, Департамент), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати припис Комунального підприємства «Київблагоустрій» № 2116364 від 28 квітня 2021 року;
визнати протиправним та скасувати доручення Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 49 від 05 травня 2021 року щодо демонтажу межових знаків (паркану).
В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на протиправність оскаржуваних рішень, оскільки позивач 2, який користується земельною ділянкою з 1995 року, надав 04 липня 2019 року до Відділу з питань благоустрою та контролю за охороною природного середовища КМДА пакет документів, які підтверджують правомірність користування земельною ділянкою №6621202. Позивачі стверджують, що зазначені документи стали підставою для винесення постанови про закриття кримінального провадження щодо так званого «захоплення» земельної ділянки та встановлення металевого паркану. Крім того, позивачі зазначили, що на колективне звернення співвласників нежитлової будівлі та доданих документів, КП «Київблагоустрій» відмовився від демонтажу межових знаків. Також позивачі зазначають, що оскаржуваний припис КП «Киїблагоустрій» виданий з порушеннями процедури, визначеної Законом України «Про благоустрій населених пунктів» та Правил благоустрою м. Києва, оскільки не містить інформації щодо особи відносно якої він складений, не вручений належним чином та прийнятий без врахування відомостей, внесених до Генерального плану м. Києва.
Відповідачі проти позовних вимог заперечували з підстав викладених у відзивах на позовну заяву.
Представником відповідача 1 зазначено, що працівниками КП «Київблагоустрій» здійснено демонтаж тимчасової споруди позивача у відповідності до Правил благоустрою міста Києва та на виконання рішення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради.
Представник відповідача 2 зазначив, що позивачами не надано доказів, що спірні елементи благоустрою за адресою: м. Київ, вул. Поправки, 6 є нерухомими об'єктами у розумінні вимог чинного законодавства (статей 181, 331 ЦК України) та не відносяться до елементів благоустрою, встановлених статтею 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів». Крім того, позивачами не було виконано припис в частині надання проектно-дозвільної документації на металеву огорожу та ворота. Представник відповідача 2 стверджує, що рішення про демонтаж малої архітектурної форми (тимчасової споруди) прийнято Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), у зв'язку із невиконання вимог припису власником (користувачем) встановленого елементу благоустрою.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року, позов ОСОБА_1 , ТОВ «Апогей» задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 січня 2024 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Законом України від 13 грудня 2022 року №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набрав чинності 15.12.2022 ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Маричу Є.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року прийнято адміністративну справу до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Представником позивачів подано додаткові пояснення, в яких зазначив, що відповідачем 1 порушено процедуру вручення припису № 2116364 та вважає необґрунтованими твердження відповідачів стосовно неможливості встановити власника споруди та вручити припис, оскільки такі дані містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, які є відкритими і публічними, однак відповідачі умисно їх не використовують. Дозвільні документи позивачами були надані двом відповідачам, а тому питання правомірності користування з 1995 року межовими знаками (паркан, 4 воріт), що підтверджено належними та допустимими доказами останніми не спростовано. Крім того, представник посилається на те, що припис складено з численними порушеннями вимог законодавства, тому є протиправним та підлягає скасуванню. Також, представник позивачів стверджує, що огорожу не можна вважати тимчасовою спорудою, як про це стверджують відповідачі. Оскільки паркан одночасно являється огорожею та межовим знаком, до нього не може бути застосовано поняття «самовільно збудованої «малої архітектурної форми». Представник позивачів зазначив, що відповідачі не надали до суду жодного належного та допустимого письмового доказу на спростування позовних вимог ОСОБА_1 та ТОВ «Апогей» та просив задовольнити позов в повному обсязі.
Представником КП «Київблагоустрій» подано додаткові пояснення, в яких зазначив, що КП «Київблагоустрій» не є контролюючим органом у сфері благоустрою міста Києва та не наділене повноваженнями щодо прийняття рішень про демонтаж самовільно встановлених елементів, а лише залучається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для виконання прийнятих останнім рішень про демонтаж. Представник відповідача 1 стверджує, що працівниками КП «Київблагоустрій» здійснено демонтаж тимчасової споруди, а саме огорожі за адресою: вул. Юрія Поправки, 6, у відповідності до Правил благоустрою міста Києва та рішення Департаменту, тобто виконані покладені на нього чинним законодавством повноваження. Водночас, позивачами не надано жодних доказів на підтвердження своїх вимог, а тому позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Представником Департаменту подано додаткові пояснення, в яких наголосив на безпідставності позовних вимог та вказав, що позивачами не доведено виконання вимог припису, не надано дозвільних документів на тимчасову споруду, що стало підставою для видачі доручення на демонтаж. Відповідач 2 зазначив, що доручення Департаментом надано на демонтаж огорожі, що є елементом благоустрою відповідно до ст.21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правил благоустрою міста Києва. У зв'язку з викладеним, представник Департаменту вважає, що дії відповідачів в частині складання припису, надання доручення на демонтаж відповідають нормам діючого законодавства, а позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Крім цього, представником повідомлено, що відповідно до рішення Київської міської ради від 13.07.2023 №6870/6911 змінено найменування Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Провівши підготовчі дії, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення адміністративної справи, заслухавши пояснення сторін, ухвалою суду 25 вересня 2024 року закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Позивач 1 та представник позивачів підтримали позовні вимоги та просили задовольнити позов в повному обсязі.
Представники відповідачів проти позовних вимог заперечували, просили суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Суд за згодою сторін перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами і доказами.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
28 квітня 2021 року інспектором КП «Київблагоустрій» складено припис № 2116364, яким встановлено порушення підпункту 20.1.1 пункту 20.1 Правил благоустрою міста Києва за адресою: вул. Юрія Поправки, 6; запропоновано усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на розміщення металевої огорожі та в'їзних воріт; у разі відсутності документації, огорожу та в'їзні ворота демонтувати власними силами та відновити благоустрій.
У приписі міститься застереження, що у разі його невиконання будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.
Припис вручений шляхом наклеювання на фронтальній частині тимчасової споруди та представником КП «Київблагоустрій» надано роздруківку фото.
05 травня 2021 року за вих. № 064-2518 Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направлено КП «Київблагоустрій» доручення щодо вжити заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою за вказаною вище адресою, зокрема, огорожі.
Вважаючи свої права порушеними, позивачі звернулися з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 140 Конституції України передбачено, що особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Частиною першою статті 144 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, заходи створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначено Законом України від 06 вересня 2005 року № 2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» (Закон № 2807-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2807-ІV благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюється на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Згідно зі статтею 5 цього Закону управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.
Частиною першою статті 10 Закону №2807-ІV до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить:
1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів;
2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів;
3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб);
4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.
Частиною другою цієї статті встановлено повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, до яких належить, зокрема: забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо; видача дозволу на порушення об'єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 12 Закону №2807-ІV суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.
Статтею 13 Закону №2807-ІV встановлено, що до об'єктів благоустрою населених пунктів належать:
1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам'ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування;
2) прибудинкові території;
3) території будівель та споруд інженерного захисту територій;
4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.
До об'єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.
Відповідно до приписів статті 21 Закону №2807-ІV до елементів (частин) об'єктів благоустрою є, відносяться, зокрема: малі архітектурні форми.
До малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством.
Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об'єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, норм і правил.
Статтею 14 Закону №2807-ІV об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 20 Закону №2807-ІV організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Частиною першою статті 34 Закону №2807-ІV встановлено, що правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюється порядок благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою.
Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 39 цього Закону державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об'єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.
У відповідності до підпункту 6.7 пункту 6 Положенням про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 січня 2011 року № 94 (далі - Положення № 94), Департамент має право здійснювати у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою, рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо.
Відповідно до Положення № 94, у редакції розпорядження від 18 грудня 2017 року № 1635, Департамент міського благоустрою є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, з питань виконання функцій державної виконавчої влади - відповідним центральним органам державної виконавчої влади.
До основних завдань Департаменту міського благоустрою, визначених пунктом 4 вищевказаного Положення, віднесено, поміж іншого, реалізацію актів Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо благоустрою міста, контроль за благоустроєм міста, контроль за виконанням вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051, та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері благоустрою.
Згідно з підпунктом 5.8 пункту 5 вищевказаного Положення Департамент відповідно до покладених на нього завдань у межах повноважень дає доручення на демонтаж (переміщення) самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для провадження підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі.
Отже, Департамент має право приймати рішення щодо демонтажу та здійснювати відповідний демонтаж виключно щодо об'єктів, які належать до тимчасових споруд у розумінні Правил благоустрою міста Києва.
Рішенням Київської міської ради II сесії VI скликання від 25 грудня 2008 року №1051/1051 затверджені Правила благоустрою міста Києва, які визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.
Пунктом 13.2.3 Правил благоустрою міста Києва передбачено, що самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об'єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об'єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об'єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об'єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.
Порядок складання припису Департаментом міського благоустрою передбачений підпунктом 20.2.1 пункту 20.2 Правил благоустрою міста Києва.
Відповідно до підпункту 20.2.1 пункту 20.2 розділу ХХ Правил благоустрою міста Києва якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов'язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об'єктів благоустрою.
У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.
Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений.
У разі відмови особи отримати припис в графі "Припис одержав" робиться про це запис.
У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.
Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.
Тимчасова споруда (мала архітектурна форма), власник (користувач) якої не встановлений, вважається знахідкою. Посадова особа контролюючого органу, яка знайшла таку тимчасову споруду (малу архітектурну форму), повідомляє про знахідку міліцію протягом трьох днів з моменту виявлення такої споруди.
Відповідно до пункту 20.2.11 Правил благоустрою міста Києва у разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП «Київблагоустрій» самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об'єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення)), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементу об'єкта благоустрою, із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу XIII цих Правил.
Пунктом 13.3 Правил благоустрою міста Києва визначено порядок демонтажу малих архітектурних форм, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.
Підпунктом 13.3.1 пункту 13.3 розділу ХІІІ Правил благоустрою міста Києва передбачено, що у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав'ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо), об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.
Згідно з підпунктом 13.3.3 пункту 13.3 Правил благоустрою міста Києва рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).
При цьому, відповідно до підпункту 19.2.1 пункту 19.2 Правил благоустрою міста Києва Уповноважені працівники Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) мають право залучати спеціалістів структурних підрозділів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), комунальних підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян (за погодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань у сфері благоустрою території міста, вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до пункту 1 Положення про головного інспектора та інспекторів з благоустрою міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради «Про міський благоустрій» від 23.10.2013 №246/9734 (далі - Положення), головний інспектор та інспектор з благоустрою міста Києва - посадові особи управління контролю за благоустроєм міста Києва Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), інспектори районних в місті Києві відділів контролю за благоустроєм, інспектори КП «Київблагоустрій» наділені повноваженнями із здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту, виконанням Правил благоустрою міста Києва, а також притягнення винних до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою.
В силу пункту 3 вказаного Положення, головний інспектор та інспектори з благоустрою міста Києва, зокрема, контролюють стан благоустрою міста Києва; здійснюють контроль за дотриманням Правил благоустрою міста Києва.
Отже, повноваження, зокрема, інспекторів КП «Київблагоустрій» проводити перевірки у сфері благоустрою міста та виносити приписи передбачено пп. 20.2.1 п. 20.2 та пп. 13.3.1 п. 13.3 Правил благоустрою міста Києва, Положенням про головного інспектора та інспекторів з благоустрою міста Києва.
Як вбачається з матеріалів справи, 28 квітня 2021 року інспектором КП «Київблагоустрій» проведено перевірку правомірності розміщення тимчасової споруди, встановленої по вул. Юрія Поправки, 6 у м. Києві, а саме металевої огорожі та в'їзних воріт та з метою з'ясування наявності/відсутності дозвільної документації складено припис № 2116364.
У зв'язку із неможливістю встановити власника тимчасової споруди на момент проведення перевірки інспектором КП «Київблагоустрій» припис № 2116364 наклеєно на фронтальній частині тимчасової споруди ( металевій огорожі).
Відповідачем 1 в підтвердження зазначеного додано до матеріалів справи докази фотофіксації припису, наклеєного на фронтальній частині тимчасової споруди, що відповідає вимогам підпункту 20.2.1 Правил благоустрою міста Києва.
Суд зазначає, що припис містить реквізити, передбачені абзацом другим підпункту 20.2.1 пункту 20.2 Правил благоустрою міста Києва, а також складений за формою, що міститься у додатку 3 до цих Правил.
За змістом припису № 2116364 власнику металевої огорожі та в'їзних ворот запропоновано надати дозвільну документацію на розміщення останніх, а у разі відсутності документації - металеву огорожу та в'їзні ворота демонтувати власними силами протягом трьох днів та відновити благоустрій. Попереджено, що в разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, дозвільної документації на розміщення вказаних металевої огорожі та в'їзних ворот на виконання вимог припису № 2116364 позивачами не надано.
Представник позивачів наполягає, що на момент складення припису відповідач 1 був обізнаний про власника, оскільки згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за позивачами зареєстровано право спільної часткової власності на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд.6.
Однак, суд критично ставиться до таких тверджень позивачів, оскільки наявність права спільної часткової власності на нежитлове приміщення за вказаною адресою не є безперечним доказом наявності права власності позивачів також на металеву огорожу та в'їзні ворота на час складання припису.
Позивачі стверджують, що металеву огорожу та в'їзні ворота не можна вважати тимчасовою спорудою, оскільки паркан одночасно являється огорожею та межовим знаком, який встановлений з 1995 року. Тверді межові знаки у формі металевого паркану та ворота встановлені попереднім власником нежитлової будівлі ВАТ «Радикал» та землекористувачем у 1995 році, посилаючись на фрагменти Генерального плану м.Києва, схему розташування секцій рабиці та воріт, Технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування ділянки.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 29 травня 2019 року позивачі звернулись із заявою до Київської міської державної адміністрації щодо надання дозволу на розроблення проектної документації із землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки, що розташована в м. Київ, вул. Юрія Поправки,6.
29 липня 2019 року ТОВ «Апогей» направило до Київської міської ради заяву-повідомлення про розроблення проектної документації із землеустрою на підставі абзацу 3 пункту 3 статті 123 Земельного кодексу України по мовчазній згоді.
16 січня 2020 року між позивачами та КП «Київський інститут земельних відносин» укладено договір на розроблення документації із землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки, що розташована в м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6.
Тобто, вищезазначені обставини є етапами оформлення позивачами земельної ділянки в користування. Разом з тим, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та укладення договору на розроблення технічної документації не означає позитивного рішення відповідного суб'єкта владних повноважень щодо надання такої земельної ділянки у користування.
У додаткових поясненнях позивачі зазначили, що проектна документація погоджена уповноваженими Департаментами КМДА та державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області (екстериторіально).
Проте, позивачами не долучено до матеріалів справи належних і допустимих доказів такого погодження та прийняття суб'єктом владних повноважень відповідного рішення.
З поданого позивачами витягу з Державного земельного кадастру № НВ-0000053332022 від 13 січня 2022 року вбачається відсутність інформації про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі.
Позивачами не надано рішення суб'єкта владних повноважень про передачу зазначеної земельної ділянки у власність чи користування.
Щодо тверджень позивачів про те, що ТОВ «Апогей» 04 липня 2019 року надано Відділу з питань благоустрою та контролю за охороною природнього середовища КМДА пакет документів, які підтверджують правомірність користування земельною ділянкою за № 6621202 та які стали підставою для винесення постанови про закриття кримінального провадження (№ 42019101040000088 від 11 червня 2019 року) щодо вказаної земельної ділянки та металевого паркану, то слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на їх підтвердження.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
За змістом статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендар зобов'язаний: використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
Позивачами не були надані документи, які підтверджують право власності/користування земельною ділянкою, де знаходяться приміщення та на якій встановлені вищезазначені елементи благоустрою (огорожа, ворота).
Крім того, відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20.07.2018 № 057024-15480 Київська міська рада не приймала рішення про передачу земельної ділянки по вул. Юрія Поправки, 6 у м. Києві у власність/користування (оренду).
Суд враховує, що позивачами надано інформацію про встановлення зовнішніх меж земельної ділянки 66:212:002, по вул. Миколи Лебедєва, 6, що здійснено КП «Київський інститут земельних відносин» від 2004р., МП «Будреос» від 1995р. В акті встановлення та узгодження існуючих меж земельної ділянки в натурі від серпня 1995р., доданого до Технічного звіту, визначено межові знаки, зокрема, по металевій сітці, воротах.
Разом з тим, вказані дані не підтверджують встановлення та наявність на той час металевої огорожі, воріт, шлагбауму на вказаній земельній ділянці.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.11.2015 №47371560, відповідно до договору дарування від 11.11.2015 ОСОБА_1 отримала нежитлове приміщення, адміністративний корпус, літера А, що знаходиться в м. Києві, вул. Лебедєва Миколи, 6, загальною площею 558,3 кв.м.
Згідно з витягом з Державного реєстру правочинів від 11.06.2007 № 4120442, відповідно до договору купівлі-продажу від 11.06.2007, зареєстрованого в реєстрі за № 3367 ТОВ «Апогей» придбало у власність нежиле приміщення № 1 (частини групи приміщень № 2) 1 поверху (в літ. Б), загальною площею 16,60 кв.м по вул. Лебедєва Миколи, 6, м. Київ. Актом приймання-передачі від 11.06.2007 вказане приміщення було передано ТОВ «Апогей».
Тобто, у вказаних документах відсутня інформація про передачу спірної огорожі, шлагбауму, воріт, гаражу тощо.
Поряд з цим, варто зазначити, що, як свідчать матеріали справи, мешканці будинку АДРЕСА_1 (перейменована вул. Миколи Лебедєва) подали колективне звернення від 19.04.2021 до Київської місцевої прокуратури №4 (а.с.137-144 т.1) щодо протиправного встановлення паркану, воріт, шлагбауму, металевого гаража та зайняття земельної ділянки власниками будівлі №6 по вул. Юрія Поправки в м. Києві.
Вказане звернення було надіслано Департаменту Дніпровською окружною прокуратурою міста Києва 19.04.2021 для організації розгляду в межах компетенції.
Також, слід звернути увагу на те, що згідно фототаблиць, доданих до Технічного звіту по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки 66:212:002, по вул. Миколи Лебедєва, 6, межові знаки визначались по металевій сітці. В той час, як вбачається із фотоматеріалів, наданих в підтвердження направлення/вручення оскаржуваного припису, останній наклеєний на металевій огорожі, що цілком відрізняється від металевої сітки.
Позивачі не пояснили коли та на підставі яких документів були встановлені металева огорожа, ворота, шлагбаум тощо на земельній ділянці вул. Юрія Поправки в м. Києві, на якій розташовані приміщення, які перебувають у їх власності.
Більш того, оскільки у позивачів відсутнє зареєстроване у встановленому законом порядку право власності/користування/оренди земельною ділянкою, на якій розташовані вказані об'єкти нерухомого майна, то відсутнє право встановлювати будь-які споруди на такій земельній ділянці.
Позивачами не надано на вимогу припису та суду доказів, що спірні встановлені: металева огорожа, ворота, шлагбаум на земельній ділянці по вул. Юрія Поправки в м. Києві не відносяться до елементів об'єкта благоустрою, встановлених статтею 21 Закону №2807-ІV. Тобто, позивачами не було надано документів на вимогу припису відповідно до норм чинного законодавства, що стало підставою надання доручення на демонтаж.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що відповідачі при складенні оскаржуваного припису та винесенні рішення про демонтаж діяли на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені законодавством України.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку, позивачами не доведено обґрунтованості тих обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, понесені позивачами судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей» (02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, код ЄДРПОУ 20021369) до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд.31, корпус 2, код ЄДРПОУ 26199708), Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд.31, корпус 2, код ЄДРПОУ 34926981) про визнання протиправними та скасування припису і доручення, - відмовити.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.