про витребування доказів
24 листопада 2025 року м. Київ Справа № 320/35290/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сас Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Київського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЙМ ІНЖИНІРИНГ»
про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява, в якій позивач просить суд:
- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЙМ ІНЖИНІРИНГ» за невиконання нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 Закону № 875-ХІІ, на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю грошову суму в рахунок адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 221271,39 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановлений ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», та не сплатив у добровільному порядку нараховану за це адміністративно-господарську санкцію. У зв'язку з несплатою санкції у встановлений строк, на підставі ч. 2 ст. 20 цього Закону позивачем нараховано пеню, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що ним дотримано норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в 2024 році.
Відповідач вказує, що під час внутрішньої перевірки було встановлено факт працевлаштування працівника з інвалідністю, про що відповідачу стало відомо вже після його прийняття на роботу. У зв'язку з цим до позивача були подані уточнені відомості.
Перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Так, матеріали справи не містять відомостей щодо фактичного працевлаштування ОСОБА_1 , які б дозволяли вирішити спір по суті, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне витребувати від відповідача наказ про прийняття на роботу відповідного працівника, докази нарахування та виплати йому заробітної плати (платіжні документи про виплату коштів; інформацію про банківські установи, в яких відкриті банківські рахунки відповідного працівника, на які було здійснено переказ його заробітної плати за 2024 рік; банківські виписки за 2024 рік, які підтверджують виплату заробітної плати, тощо).
Також суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень постанови Кабінету Мінстрів України від 17 червня 2015 р. № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації), та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а фізичною особою, яка уклала трудовий договір з домашнім працівником, - за її податковою адресою (місцем проживання) за формою згідно з додатком 1 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв'язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу;
Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником вноситься до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Кодексу законів про працю України.
Частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 2 статті 76 КАС питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Статтею 80 КАС визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
З огляду на наявні матеріали справи, для об'єктивного, повного і всебічного розгляду справи суд дійшов висновку про необхідність витребування у відповідача доказів у справі.
Суд також звертає увагу відповідача на те, що у випадку ненадання учасником справи без поважних причин доказів на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина шоста статті 77 КАС).
Керуючись статтями 9, 14, 72, 73, 77, 80, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Витребувати від відповідача:
- докази на підтвердження фактичного працевлаштування відповідачем у 2024 році особи з інвалідністю - ОСОБА_1 , зокрема, копія наказу про прийняття на роботу, докази нарахування та виплати йому заробітної плати (платіжні документи про виплату коштів; інформацію про банківські установи, в яких відкриті банківські рахунки відповідного працівника, на які було здійснено переказ його заробітної плати за 2024 рік; банківські виписки за 2024 рік, які підтверджують виплату заробітної плати, тощо);
- копії повідомлень про прийняття ОСОБА_1 на роботу (докази направлення, отримання податковим органом).
Попередити, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені статтями 147, 149 Кодексу адміністративного судочинства України.
2. Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Сас Є.В.