24 листопада 2025 року м. Київ справа №320/62166/24
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Білоноженко М.А.,
секретаря судового засідання - Галицького О.В.
представника позивача - Гамрецького Є.О.,
представника відповідача - Федоряка І.М.,
розглянувши у приміщенні суду в м. Києві у порядку загального позовного провадження матеріали адміністративної справи
за позовомАкціонерного товариства «Гідромеханізація» (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Проммайданчик, код ЄДРПОУ 04628646)
доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011)
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
встановив:
Акціонерне товариство «Гідромеханізація» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просило суд:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №960540410 від 23.08.2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення прийняте відповідачем на підставі висновків акту перевірки, які не відповідають дійсним обставинам справи, а сформовані на припущеннях, з перевищенням наданих повноважень, перевіряючих, то таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Позивач наголосив на тому, що Податковим кодексом України встановлено обов'язок подання витягу при подані першої декларації, а надалі лише у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Проте у період з 2016 рік по 2024 рік нова нормативна грошова оцінка земель міста Києва затверджена не була, а відтак, податковим органом неправомірно проведено розрахунок суми з орендної плати з позивача, на підставі інформації з ДЗК, що призвело до прийняття протиправного податкового повідомлення-рішення. Позивачем правомірно застосовано довідки про НГО від 16.02.2016 р. № Ю-20353/2016 та № Ю-20354/2016, затверджені рішенням Київської міської ради, при визначені суми плати за землю, що підтверджується сталою судовою практикою.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.
Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву вказав, що камеральною перевіркою встановлено заниження суми, що використовується для розрахунку орендної плати за землю за 2023 року, позивачем не враховано нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 22.10.2020, що призвело до заниження податкового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб. Відповідач вважає, що податкове повідомлення - рішення від 23.08.2024 №960540410 винесено правомірно, а доводи, на які позивач посилається у позовній заяві не спростовують виявлені порушення контролюючим органом та не можуть прийматися до судом.
Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій виклав свої пояснення щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень, та вказав на непослідовність дій відповідача, вибірковий підхід контролюючого органу до визначення розміру щомісячної плати за землю, ненадання доказів на підтвердження затвердженої у відповідності до закону нової нормативно-грошової оцінки та її оприлюднення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
В судових засіданнях представник позивача підтримав позовну заяву та просив задовольнити позов повністю.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Між позивачем (орендар) та Київською міською радою (орендодавець) 06.07.2007 укладено договір оренди земельної ділянки № 1902 (далі - договір № 1902), за умовами якого орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 28.12.2006 за № 572/629 за Актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, розташовану у мікрорайоні Бортничі у Дарницькому районі м. Києва, розміром 81,3223 га, цільового призначення - для розробки кар'єру піску № 7 для виконання інженерної підготовки території житлових масивів; кадастровий номер 8000000000:90:283:0033.
Пунктом 2.2. договору № 1902 визначено, що відповідно до витягу з технічної документації № Ю-43501/2007 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 16.05.2007 № 607 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 24952207,73 грн.
Згідно з пунктами 4.1., 4.2. договору № 1902 визначена цим договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі. Річна орендна плата на земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 відсотка від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України (пункт 4.6. договору № 1902).
Також між позивачем (орендар) та Київською міською радою (орендодавець) 06.07.2007 укладено договір оренди земельної ділянки № 1903 (далі - договір № 1903), за умовами якого орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 28.12.2006 за № 572/629 за Актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, розташовану у мікрорайоні Бортничі у Дарницькому районі м. Києва, розміром 2,9791 га, цільового призначення - для розробки кар'єру піску № 7 для виконання інженерної підготовки території житлових масивів; кадастровий номер 8000000000:90:283:0031.
Пунктом 2.2. договору № 1902 визначено, що відповідно до витягу з технічної документації № Ю-43502/2007 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 16.05.2007 № 608 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 914080,42 грн.
Згідно з пунктами 4.1., 4.2. договору № 1902 визначена цим договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі. Річна орендна плата на земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 відсотка від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України (пункт 4.6. договору № 1903).
Згідно з довідкою Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради №Ю-20353/2016 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки 8000000000:90:283:0031, нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 12298508,38 грн.
Згідно з довідкою Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради № Ю-20354/2016 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки 8000000000:90:283:0033, нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 200559191,73 грн.
З метою уточнення даних щодо розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки 8000000000:90:283:0033 були замовлені відомості з Державного земельного кадастру. За результатом розгляду вказаного запиту, державним кадастровим реєстратором 20.12.2023 повідомлено про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру у зв'язку з відсутністю у відомостях Державного земельного кадастру коду виду цільового призначення земельної ділянки, визначеного відповідно до додатку 59 до Порядку.
11.07.2024 року АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» було подано уточнюючу декларацію (реєстраційний номер 9386882372) з орендної плати за землю (земельний податок та/ або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік, якою визначено загальну суму сплати за землю у розмірі 5 201 281,95 грн., з яких:
- 4 706 412,57 грн. орендна плата за землю по земельній ділянці із кадастровим номером 800000000:90:283:0033 (площа 81,3223 га);
- 494 869,38 грн орендна плата за землю по земельній ділянці із кадастровим номером 800000000:90:283:0031 (площа 2,9797 га).
Відповідачем проведена камеральна перевірка звітної податкової декларації позивача з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2023 рік, за результатами якої складено акт від 23.07.2024 №91053/Ж5/26-15-04-10-03/04628646 (далі також - акт), яким зафіксовано, що зазначена позивачем у звітній податковій інформації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата на земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік є нижчою ніж визначено за результатами камеральної перевірки.
Зі змісту акту вбачається, що згідно з даними інформаційної системи ДЗК нормативно-грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:283:0033 (площа 81,3223) від 22.10.2020 складає 972268648,87 грн. Інформація щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:283:0031 (площа 2,9791 га) в інформаційній системі ДЗК не обліковується. Натомість, підприємство для розрахунку орендної плати за землю за 2023 рік використало інформацію згідно з довідками з нормативно-грошової оцінки від 16.02.2016 № Ю-20353 НГО-12298508,38 грн та за № Ю-20354 НГО-20055919,73 грн, у зв'язку з чим сума відхилення податкового зобов'язання з орендної плати склала 32191137,94 грн (сума орендної плати розрахована контролюючим органом 37392287,04 грн - сума орендної плати розрахована позивачем 5201149,10 грн).
Не погоджуючись з такими висновками акту камеральної перевірки, позивач подав відповідачу заперечення на акт, які були розглянуті останнім та висновки акту були залишені без змін.
На підставі акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.08.2024 №960540410, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки на 32191137,94 грн за податковим зобов'язанням та на 32191113,79 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач подав скаргу до Державної податкової служби України, за результатами розгляду якої, рішенням від 05.12.2024 №36458/6/99-00-06-03-02-06, податкове повідомлення-рішення від 23.08.2024 №960540410 залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду про його скасування.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Виходячи з наведених норм основного закону у зв'язку з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.
Відповідно до частини дев'ятої статті 93 Земельного кодексу України, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Закон України від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі» (далі - Закон № 161-XIV) визначає оренду землі як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
За приписами статей 3, 4 Закону № 161-XIV об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону № 161-XIV).
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів (частина друга статті 16 Закону №161-XIV).
Згідно з пунктом в) частина першої статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані, зокрема своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Відповідно до статті 21 Закону № 161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Відповідно до підпунктів 14.1.73., 14.1.74., 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: на праві постійного користування; на умовах оренди; земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами; плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з підпунктом 269.1.2. підпункту 269.1.1. пункту 269.1. статті 296 ПК України платниками плати за землю є платники земельного податку - платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Об'єктами оподаткування платою за землю є об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (підпункт 270.1.2. пункту 270.1. статті 270 ПК України).
Відповідно до пункту 271.1. статті 271 ПК України базою оподаткування є:
271.1.1. нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
271.1.2. площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.
Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (пункт 271.2. статі 271 ПК України).
Відповідно до пункту 274.1. статті 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
За приписами статті 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Відповідно до пункту 286.1. статті 286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є:
а) дані державного земельного кадастру;
б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);
е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (пункт 286.2. статті 286 ПК України).
Статтею 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1.).
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку - для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.1. пункту 288.5. статті 288 ПК України).
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (пункт 288.7. статті 288 ПК України).
Відповідно до пункту 289.1. статті 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Таким чином, розмір орендної плати визначається виходячи з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є платником орендної плати за користування земельними ділянками кадастровими номерами 8000000000:90:283:0033 та 8000000000:90:283:0031, розташованими у місті Києві, ще з 2007 року.
Оскільки державним кадастровим реєстратором позивачу не було надано даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:283:0033, визначаючи у податковій декларації за 2023 рік розмір орендної плати, позивач використав нормативну грошову оцінку відповідних земельних ділянок, зазначену в довідках Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради від 16.02.2016 № Ю-20353/2016 (НГО 8000000000:90:283:0031 - 12298508,38 грн) та №Ю-20354/2016 (НГО 8000000000:90:283:0033 - 200559191,73 грн), за результатами розрахунку у відповідності до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва».
Натомість відповідач в акті перевірки встановив, що згідно з даними інформаційної системи ДЗК нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:283:0033 від 22.10.2020 складає 972268648,87 грн, в той же час інформації щодо нормативно грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:283:0031 (площа 2,9791 га) в інформаційній системі ДЗК не обліковується, що призвело до заниження суми орендної плати за землю за 2023 рік.
З огляду на вищезазначене, з метою з'ясування правомірності висновків відповідача та прийнятого на їх підставі спірного податкового повідомлення-рішення, суд досліджує питання зміни нормативної грошової оцінки земельних ділянок 8000000000:90:283:0031 та 8000000000:90:283:0033, за результатами розрахунку у відповідності до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва», після видачі вищевказаних довідок від 16.02.2016 №№ Ю-20353/2016, № Ю-20353/2016 (у тому числі 22.10.2020).
Зокрема, норми ПК України та Законів України від 22.05.2003 № 858-IV «Про землеустрій» (далі - Закон № 858-IV), від 11.12.2003 № 1378-IV «Про оцінку земель» (далі - Закон № 1378-IV) регулюють порядок та визначають органи, уповноважені на проведення, розроблення та затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (частина п'ята статті 5 Закону № 1378-IV).
Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (частина перша статті 15 Закону № 1378-IV).
Відповідно до статті 18 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:
розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;
розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».
Згідно з частинами першою, другою статті 20, частиною першої статті 23 Закону №1378-IV за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.
Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (пункт 271.2. статті 271 ПК України).
Окрім того, відповідно до підпункту 12.3.3. пункту 12.3. статті 12 ПК України, орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, інформацію про нормативну грошову оцінку земель у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель.
Таким чином, чинне законодавство визначає чітку процедуру затвердження нормативної грошової оцінки відповідним уповноваженим органом та опублікування інформації про її затвердження для її подальшого застосування.
Судом встановлено, що офіційний сайт Державної податкової служби України за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/325490.html містить інформацію про нормативну грошову оцінку земель (за даними офіційного вебсайту Держгеокадастру), а саме: інформацію про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів, 01.07.2017; інформацію про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення 01.01.2018; інформацію про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів 01.01.2018; інформацію про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів 01.01.2019; інформацію про нормативну грошову оцінку сільськогосподарських земель 01.01.2020. Інша інформація щодо нормативної грошової оцінки земель населених пунктів на сайті відсутня.
Зі змісту вказаної інформації вбачається, що нормативно грошова оцінка земель міста Києва затверджена рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23. Інформація про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів опублікована за 2017-2019 роки. Дані про внесення 22.10.2020 будь-яких змін до вказаного рішення Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23 (зі змінами від 10.03.2016 № 217/217), - відсутні.
Стосовно доводів представника відповідача щодо застосування рішення Київської міської ради від 13.05.2021 року № 08/231-1543/П, яке долучене останнім до матеріалів справи, суд зазначає наступне.
Дослідивши наявні матеріали справи, судом встановлено, що рішення Київської міської ради від 13.05.2021 року № 08/231-1543/П, є проектом, що підтверджено представником Київської міської ради під час розгляду справи №320/23896/24 (у судовому засіданні), рішення в якій набрало законної сили згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2025.
Розгляд вказаного проекту здійснювався Київською міською радою неодноразово, зокрема на засіданнях 13.05.2021, 22.06.2021, 23.06.2021, однак, у вказані дати рішення затверджено не було. Копії витягів з проколів засідань долучено самим апелянтом.
Судом встановлено, що технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Києва все ж таки затверджено, однак це відбулось рішенням Київської міської ради від 08.07.2021 року за № 1589/1630, що не заперечується позивачем.
Слід зауважити, що за змістом п. 5 вказаного рішення, Київською міською радою вирішено, що це рішення застосовується з 01.01.2023 року.
В подальшому, Київською міською радою вносились зміни до рішення від 08.07.2021 року за № 1589/1630 рішеннями від 18.12.2022 № 5829/5870 та від 07.12.2023 р. №7522/7563, якими відтерміновувався час, з якого затверджена НГО застосовується.
Станом на час вирішення даного спору, рішенням КМР від 08.07.2021 року за №1589/1630 набирає чинності та застосовується з 01 січня року, наступного після припинення або скасування воєнного стану.
Наведене свідчить, що використана податковим органом НГО земельної ділянки за кадастровим номером 800000000:90:283:0033 (площа 81,3223 га) від 22.10.2020 року затверджена рішенням КМР від 08.07.2021 року за № 1589/1630 набирає чинності та застосовується з 01 січня року, наступного після припинення або скасування воєнного стану.
Відтак, до настання вказаних обставин, застосуванню підлягає НГО вказана у довідці про НГО № Ю-20353/2016 від 16.02.2016 р.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не подав суду документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі для підтвердження обставин, які встановлені під час камеральної перевірки позивача, за наслідками якої прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Зокрема, але не виключно, відповідачем документально не підтверджена наявність в інформаційній системі ДЗК даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:283:0033 в розмірі 972268648,87 грн. Окрім того, акт перевірки не містить посилання на реквізити витягу з ДЗК з відповідними даними та/або посилання на інші, використані під час перевірки документи/інформацію, що підтверджують відповідний розмір нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки.
Таким чином, виходячи зі системного аналізу наведених норм у взаємозв'язку з обставинами справи, суд робить висновок про відсутність належних та допустимих доказів, які б підтвердили зміну нормативної грошової земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:283:0033 (972268648,87 грн), після отримання позивачем довідки Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради від 16.02.2016 № Ю-20354/2016 про НГО (200559191,73 грн), за результатами розрахунку у відповідності до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва», яка використана ним для розрахунку орендної плати за землю у податковій декларації за лютий 2024 року. Отже, відповідні висновки контролюючого органу, покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, належним чином документально не підтверджені, тож не можуть сприйматися судом як правомірні. Відповідно, прийняте на підставі таких висновків спірне податкове повідомлення-рішення, є протиправним та підлягає скасуванню в силу своєї протиправності.
Окрім вищезазначеного суд погоджується з позицією позивача, що рішенням Київської міської ради від 08.07.2021 №1589/1630 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Києва. Одночасно, визнано такими, що втратили чинність рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23 (зі змінами від 10.03.2016 № 217/217) з моменту застосування затвердженої нормативної грошової оцінки земель міста Києва. Разом з тим, інформація про проведену нормативну грошову оцінку земель не оприлюднена належним чином на сайті контролюючого органу, не перевірялась відповідачем під час проведення камеральної перевірки позивача та при прийняті спірного рішення.
При цьому, суд враховує у даному випадку правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 14.09.2022 у справі № 640/20750/21, що особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення справи залежить від доведеності відповідачем правомірності прийняття спірних рішень.
У підсумку, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 30280,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 18.12.2024 №3. Вказана сума судового збору підлягає частковому стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС в м. Києві.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
Адміністративний позов Акціонерного товариства «Гідромеханізація» (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Проммайданчик, код ЄДРПОУ 04628646) задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №960540410 від 23.08.2024.
Стягнути на користь Акціонерного товариства «Гідромеханізація» (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Проммайданчик, код ЄДРПОУ 04628646) понесені судові витрати у вигляду судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) у розмірі 30280,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Білоноженко М.А.