25 листопада 2025 року м. Київ справа №320/15697/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРБІЛДІНГ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРБІЛДІНГ» (далі по тексту також позивач, ТОВ «ПРБІЛДІНГ») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту також відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 12.01.2024 №№0002408/0706, 0002409/0706, 0002410/0706 та 0002411/0706.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив про недотримання контролюючим органом законодавчо визначеної процедури проведення перевірки в частині направлення на адресу позивача запиту про надання інформації, який повинен містити чіткі обставини, що підтверджують порушення, вчинені платником податків.
Позивач наголосив на невідповідності в акті перевірки інформації щодо головного бухгалтера. Щодо доводів відповідача про ненадання відомостей про об'єкти оподаткування, позивач зазначив, що під час перевірки він керувався письмовими запитами контролюючого органу та надавав вичерпну/наявну інформації відповідно до супровідних листів.
Позивач наголосив на тому, що податкова перевірка не може виходити за межі предмету, виду та періоду перевірки, а тому витребування документів і відомостей, що виходять за межі виду перевірки, є свідченням порушення порядку її проведення.
Позивач стверджує, що документи, які підтверджують законність декларування від'ємного значення ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн за жовтень 2023 року, були надані своєчасно та у повному обсязі. Щодо решти витребуваних документів, позивач наголосив на тому, що переважна їх більшість жодним чином не стосується предмету перевірки.
Щодо доводів відповідача про ненадання позивачем доступу до нежитлових приміщень для проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, ТОВ «ПРБІЛДІНГ» пояснило про надання посадовим особам контролюючого органу права бути присутніми при проведенні інвентаризації, що підтверджується відповідним наказом, а факт ненадання такого доступу повинен оформлятися відповідним актом, а не ґрунтуватися на твердженнях відповідача.
На переконання позивача, відповідачем не виконано всіх заходів з метою встановлення об'єктивних обставин справи, наслідком чого є безпідставність викладених в акті перевірки обставин відсутності ТМЦ на суму 6 872 896,00 грн (без ПДВ) та заниження податкових зобов'язань з ПДВ на 1 374 568,00 грн. Також позивач наполягає на тому, що відповідачем під час перевірки використано не всі надані до перевірки документи.
Щодо специфіки виконуваної роботи позивач пояснив, що датою виконання всього комплексу робіт є дата підписання сторонами кінцевого акта приймання-передачі виконаних робіт, строк виконання яких становить від 6 місяців і більше. При цьому роботи здійснюються та забезпечуються з матеріалів виконавця, тобто позивача, які постачаються/закуповуються поступово/поетапно. Такий розрахунок є причиною виникнення від'ємного значення ПДВ, коли сума податкового кредиту у звітному місяці перевищує суму податкових зобов'язань. Водночас при виконанні всього комплексу робіт за договорами така обставина автоматично зникає.
Також позивач зазначив про позбавлення відповідачем його як платника податків права на надання заперечень до акта перевірки шляхом невручення акта перевірки та направлення його засобами поштового зв'язку. При цьому, спірні податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем до закінчення законодавчо встановлених строків для подачі заперечень на висновки перевірки.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки було встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, що мало наслідком винесення спірних податкових повідомлень-рішень.
Відповідач не погоджується з доводами позивача щодо недотримання процедури проведення перевірки в частині запитів, оскільки положеннями підпункту 78.1.18 пункту 78.1 статті 78 ПК України містить 2 окремі випадки для призначення перевірки: подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми ПДВ; подання декларації з від'ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн.
Відповідач заперечує доводи позивача щодо надання ним повної/вичерпної інформації, зокрема, щодо відомостей про об'єкти оподаткування, вказуючи перелік документів, які не були надані до перевірки.
Відповідач наголосив на неможливості встановити достовірність показників сальдо Дт бухгалтерських рахунків 20, 22, 23, 25, 26, 27, 28 з відображенням у рядку 1100 «Запаси» балансу ТОВ «ПРБІЛДІНГ» станом на кінець звітного період у 30.09.2023. Також ГУ ДПС у м. Києві вказано про ненадання позивачем доступу працівникам ДПС доступу під час проведення позивачем інвентаризації ТМЦ в частині нежитлового приміщення літ. Г (м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 8) площею 63 м. кв., в приміщенні складу літ. Ж (м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 8) загальною площею 110,2 м. кв. Відповідач зазначив про встановлення під час перевірки заниження податкових зобов'язань при розрахунку показника рядка 19 на 1 374 568,00 грн, що призвело до завищення на суму 1 374 568,00 грн показника рядка 19 Декларації.
Щодо проведення позивачем інвентаризації активів, відповідач зазначив про проведення такої 08.12.2023. Проведеною інвентаризацією не підтверджено фактичної наявності залишків ТМЦ на загальну суму 6 845 896,00 грн (без ПДВ), що свідчить про непідтвердження фактичної наявності товару на загальну суму 6 872 841,00 грн. Враховуючи означені обставини, відповідач вважає, що позивачем занижено суму податкових зобов'язань на 1 374 568,00 грн.
Крім того, відповідач зазначив, що позивачем в порушення вимог податкового законодавства не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладу на вартість товарів, які були придбані з ПДВ та використані в операціях, що не пов'язані з господарською діяльністю, на загальну суму 6 872 841,00 грн, у т.ч. ПДВ 1 374 568,00 грн.
Відповідач наголошує на ненаданні позивачем на запити первинних документів та регістрів аналітичного та синтетичного бухгалтерського обліку, що підтверджують операції, які вплинули на формування податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2023 року у загальній сумі 2 730 607,00 грн, що, в свою чергу, призвело до завищення показника рядка 18 Декларації на суму 3 586 918,00 грн та до завищення показників рядка 21 Декларації на 518 257,00 грн.
Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що аналіз первинних документів свідчить про правомірність віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Позивач пояснив, що податковий кредит був сформований за результатом здійснення операцій із закупівлі сировини, матеріалів, послуг з виготовлення напівфабрикатів, послуг на перевезення, що були використані ним для будівництва модульних теплиць для вирощування овочів, саджанців та розсади.
Позивач повторно наголосив на тому, що з урахуванням договорів, які укладені відповідно до вимог Порядку надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738, значення ПДВ зі знаком «-» поступово зменшується при здачі об'єктів в експлуатацію на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт.
Позивач зазначив, що останній запит про надання інформації був вручений ТОВ «ПРБІЛДІНГ» в останній день перевірки о 14:30 год., що унеможливило надати витребуваний об'єм відомостей у відповідь на нього. Крім того, відповідач позбавив позивача можливості відповідно до положень пункту 44.6 статті 44 ПК України надати витребувані документи після закінчення перевірки та до винесення податкових повідомлень-рішень.
Відповідачем подано до суду додаткові пояснення, в яких зазначено про направлення акта перевірки засобами поштового зв'язку 20.12.2023 та отримання його позивачем 25.12.2023 відповідно до положень ПК України, на підтвердження чого долучено до матеріалів справи докази.
Позивачем подано до суду пояснення та заяви, в яких зазначено про співпрацю з підприємствами, які отримують гранти від держави відповідно до Порядку №738 на будівництво модульних теплиць для вирощування овочів, ягід, саджанців та розсади. Після надходження на рахунки ТОВ «ПРБІЛДІНГ» передплат згідно укладених договорів підряду за фактом першої події були складені та направлені на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні на відповідні суми передплат та зареєстровані податкові зобов'язання протягом листопада-грудня 2022 року. Позивач зазначив, що одразу після отримання коштів за роботи (аванс) він закуповував сировину та матеріали для будівництва модульних петлиць для вирощування овочів, ягід, саджанців, розсади згідно договорів підряду, внаслідок чого виникав податковий кредит. Для виготовлення модульних теплиць позивач як підрядник закуповував сировину та матеріали, які передавав як давальницьку сировину стороннім організаціям згідно договорів на виготовлення продукції з використанням давальницьких матеріалів та отримував після виконаних робіт саму продукцію (напівфабрикати). Отримані напівфабрикати позивач в подальшому використовував для встановлення (монтажних робіт) на земельних ділянках замовника. Позивач пояснив, що такі матеріали списувались з рахунку при передачі в переробку. При цьому матеріали списуються з рахунку 201 на рахунок 206, але з балансу товариства вони не списуються, тобто на обліку рахуються, але фізично на складі відсутні. Оскільки всі роботи виконуються на земельних ділянках замовників, позивач пояснив, що фізично матеріали та отримані напівфабрикати постачаються на територію місцезнаходження земельної ділянки замовника, обліковуючись на балансі ТОВ «ПРБІЛДІНГ», проте не знаходячись на складі позивача. Списання відбувається при прийнятті замовником об'єкту (модульних теплиць) та підписанні актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2в та довідок форми КБ-3.
Усною ухвалою суду від 14.11.2024, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Присутній у судовому засіданні 16.01.2025 представник позивача заявив клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження. Представник відповідача проти задоволеного клопотання не заперечував.
Усною ухвалою суду від 16.01.2025, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, суд ухвалив перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 суд повернувся до стадії підготовчого провадження з призначенням підготовчого засідання у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів.
Усною ухвалою суду від 24.07.2025, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, суд ухвалив перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ТОВ «ПРБІЛДІНГ» (ідентифікаційний номер 44907593, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 8, лію З) зареєстровано як юридична особа відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з основним видом діяльності за КВЕД - 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій.
Відповідно до витягу №22265445000437 з реєстру платників податку на додану вартість, позивач є платником ПДВ.
У період з 05.12.2023 по 13.12.2023 посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ПРБІЛДІНГ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2023 року, результати якого оформлені актом від 20.12.2023 №84146/Ж5/26-15-07-06-02-19/44907593 (далі по тексту також - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення позивачем:
- пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 198.1, 198.2 статті 198, пункту 189.1 статті 189, підпункту «г» пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, пункту 1.2 статті 1, пункту 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV, в результаті чого занижено податок на додану вартість за жовтень 2023 року у сумі 3 586 918,00 грн та завищено суму від'ємного суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за жовтень 2023 року на загальну суму 518 257,00 грн;
- пункту 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на суму 6 872 841,00 грн, крім того ПДВ 1 374 568,00 грн;
- пункту 44.1, 44.6 статті 44, пункту 85.2, 85.4 статті 85 ПК України - посадовим особам контролюючого органу не надано документів під час перевірки.
На підставі акта перевірки відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 12.01.2024 №0002408/0706 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 4 483 648,00 грн, у тому числі за податковими зобов'язаннями на 3 586 918,00 грн та за штрафними санкціями на 896 730,00 грн.
Податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 12.01.2024 №0002409/0706 позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 518 257,00 грн за жовтень 2023 року, відображений у декларації з ПДВ від 20.11.2023 №9313831935.
Податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 12.01.2024 №0002410/0706 до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 3 400,00 грн за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 1 374 568,00 грн за жовтень 2023 року.
Податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 12.01.2024 №0002411/0706 до позивача застосовано адміністративний штраф у розмірі 1 020,00 грн за ненадання документів посадовим особам контролюючого органу під час перевірки.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цих податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Однією з підстав позову позивачем зазначено порушення відповідачем порядку проведення перевірки, що призвело до протиправного, на його думку, прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 (справа №826/17123/18) зроблено висновок, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень. Підставам позову такого змісту, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками перевірки, - переходити до перевірки підстав позову, пов'язаних з оспорюванням висновку контролюючого органу про вчинення платником податків податкового правопорушення (порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган).
Отже, за правовим висновком Верховного Суду процедурним порушенням порядку проведення податкової перевірки суди повинні надавати правову оцінку у першу чергу.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом та відповідає доктрині під умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульованій Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.
Встановлена судом протиправність наслідків перевірки внаслідок порушення процедури її проведення є достатньою самостійною підставою до скасування прийнятих за результатами її проведення рішень, що унеможливлює перехід до суті покладених в їх основу податкових правопорушень.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18, від 11.07.2024 у справі № 320/7160/19.
Також відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18, палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду обґрунтувала відсутність підстав до запропонованого колегією відступу від раніше висловленої правової позиції такими висновками: «перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом» та «встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення Відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення, а тому відсутня необхідність перевірки порушення Позивачем пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов'язання».
Отже, установивши таке порушення процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, суд не може переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 140/3135/19, від 11.07.2024 у справі № 320/7160/19.
В аспекті відповідної судової практики Верховного Суду надаючи оцінку доводам позивача щодо дотримання відповідачем процедури проведення перевірки, за результатами якої винесені спірні податкові повідомлення-рішення, суд звертає увагу на таке.
Матеріалами справи підтверджено, що наказом ГУ ДПС у м. Києві від 30.11.2023 №5993-п на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ПРБІЛДІНГ» з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн за жовтень 2023 року.
Підставою призначення означеної перевірки вказано доповідну записку управління податкового аудиту інших галузей економіки від 29.11.2023 №2320/26-15-07-06-02-11.
Наказом ГУ ДПС у м. Києві від 08.12.2023 №3162-п продовжено строк проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПРБІЛДІНГ».
На підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 30.11.2023 №5993-п посадовим особам відповідача видано направлення на перевірку від 04.12.2023 №№ 22423/26-15-07-06-02-17 та 22422/26-1507-06-02-17, які містять відмітки про пред'явлення їх для проведення перевірки 05.12.2023 об 11:15 год. та про вручення копії наказу від 30.11.2023 №5993 директору ТОВ «ПРБІЛДІНГ» Безименному В.В. під підпис.
05 грудня 2023 року об 11:30 год. директору ТОВ «ПРБІЛДІНГ» Безименному В.В. під підпис вручено запит №1 про надання документів (копій документів), в якому зазначено про проведення на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України та відповідно до наказу від 30.11.2023 №5993-п з 05.12.2023 документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань законності декларування від'ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн за жовтень 2023 року та про необхідність надання у термін до 10:00 год 06.12.2023 документи згідно переліку, пояснення та інформацію в довільній формі, зазначену у запиті.
06 грудня 2023 року посадовими особами відповідача складено акт №7156/Ж6/26-15-07-06-02-20 про ненадання документів до перевірки посадовими особами або законними представниками ТОВ «ПРБІЛДІНГ» в повному обсязі на запит від 05.12.2023 №1, в якому зазначено, що станом на 06.12.2023 документи та пояснення в повному обсязі до перевірки не надано. На запит від 05.12.2023 №1 супровідним листом позивача від 06.12.2023 №06/12/2023-2 було надано документи згідно переліку.
07 грудня 2023 року директору ТОВ «ПРБІЛДІНГ» Безименному В.В. під підпис вручено запит №2 про надання документів (копій документів) у термін до 07.12.2023, який містить відмітку про неможливість фізично у зв'язку з об'ємністю та обмеженим терміном надати зазначені документи у строк до 07.12.2023.
07 грудня 2023 року посадовими особами відповідача складено акт №7189/Ж6/26-15-07-06-02-20 про ненадання документів до перевірки посадовими особами або законними представниками ТОВ «ПРБІЛДІНГ» в повному обсязі на запит від 06.12.2023 №2, в якому зазначено, що станом на 07.12.2023 документи та пояснення в повному обсязі до перевірки не надано. Супровідним листом на запит від 05.12.2023 №1 ТОВ «ПРБІЛДІНГ» від 07.12.2023 №07/12/2023-2 було надано лише копію договору оренди нежитлових приміщень №15 від 30.11.2022 з актами прийому передач. Крім того, письмові пояснення з наданням підтверджуючих документів на лист ГУ ДПС у м. Києві від 04.12.2023 №41231/І/26-15-07-06-02-09 щодо проведення інвентаризації за участі перевіряючих ГУ ДПС у м. Києві станом на 17:00 год. 07.12.2023 до перевірки не надано, та інвентаризацію не проведено. Станом на 17:00 год. 07.12.2023 на запити перевіряючих №№1 та 2 від 05.12.2023 та від 07.12.2023 позивачем не надано до перевірки документи у повному обсязі, про що складено акт.
Запитом ГУ ДПС у м. Києві від 08.12.2023 №3, врученим директору ТОВ «ПРБІЛДІНГ» 08.12.2023 о 14:50 год., від позивача витребувано документи згідно переліку.
11 грудня 2023 року та 12.12.2023 посадовими особами відповідача складено акти №7311/Ж6/26-15-07-06-02-20 та №7383/Ж6/26-15-07-06-02-20 про ненадання документів до перевірки посадовими особами або законними представниками ТОВ «ПРБІЛДІНГ» в повному обсязі на запити від 05.12.2023 №1, від 07.12.2023 №2, від 08.12.2023 №3.
Запитом ГУ ДПС у м. Києві від 13.12.2023 №4, врученим директору ТОВ «ПРБІЛДІНГ» 13.12.2023 о 14:30 год., від позивача витребувано пояснення та їх документальне підтвердження (у разі наявності) з викладених у запитів питань з метою визначення фінансової відповідальності за вчинення порушень податкового законодавства у строк до 13.12.2023.
13 грудня 2023 року посадовими особами відповідача складено акт №7421/Ж6/26-15-07-06-02-20 про ненадання документів до перевірки посадовими особами або законними представниками ТОВ «ПРБІЛДІНГ» в повному обсязі на запити від 05.12.2023 №1, від 07.12.2023 №2,, від 08.12.2023 №3, від 13.12.2023 №4, в якому зазначено, що станом на 17:00 год. 13.12.2023 на запити перевіряючих від 05.12.2023 №1, від 07.12.2023 №2, від 08.12.2023 №3, від 13.12.2023 №4 документи в повному обсязі не надано, про що складено акт. Згідно наданих частково копій документів на запити перевіряючих неможливо встановити, за рахунок яких операцій здійснювалося формування задекларованих показників з ПДВ за жовтень 2023 року.
Позивач, посилаючись на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.07.2021 у справі №320/7159/19, зазначив про недотримання відповідачем «даної процедури та вимог до неї взагалі», з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 29.07.2021 у справі №320/7159/19, «…законною є перевірка, призначенню якої передує направлення платнику податків запиту, який відповідає встановленим вимогам, та ненадання відповіді на складений у відповідності до вимог ПК України запит контролюючого органу (відповіді на законний запит).
При цьому, запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, містити чітко визначені обставини, які свідчать про порушення платником податків вимог податкового законодавства…».
Водночас суд наголошує на нерелевантності стосовно спірних відносин позиції Верховного Суду, викладеної в означеній постанові, оскільки в межах спірних відносин підставою проведення перевірки є підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, а саме: подання позивачем декларації з ПДВ з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, у той час як в межах адміністративної справи №320/7159/19 встановлено, що «…запит Відповідача не містив чітко визначеної підстави його направлення, адже не містив посилань, зокрема, на факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У запиті лише зазначено про можливі втрати для бюджету та міститься посилання на інформацію з державних реєстрів та інформацію, отриману від ДАБІ у Київській області, щодо наявності у Позивача статусу забудовника багатоквартирних житлових будинків, що не є достатньою підставою для направлення запиту…».
Враховуючи означені обставини, судом відхиляються доводи позивача щодо недотримання контролюючим органом «даної процедури» та вимог як така, що не підтверджена нормативно та документально.
Щодо доводів позивача про позбавлення його можливості скористатися правом на надання заперечень на акт перевірки та подати після закінчення перевірки та до моменту винесення спірних податкових повідомлень-рішень додаткові документи, суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно підпунктів 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Пунктом 44.6 статті 44 ПК України визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення.
За змістом положень абзаців 1 і 2 пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з положеннями підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Згідно пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 78.5 статті 78 ПК України).
За приписами пунктів 78.7, 78.8 статті 78 ПК України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу, відповідно до пункту 86.1 якої результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Згідно пункту 86.3 статті 86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.
За приписами пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов'язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.
Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.
Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.
За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про законодавчо встановлену процедуру, яка передує прийняттю контролюючим органом податкового повідомлення-рішення та направлена на надання платнику податків права подати свої заперечення та/або додаткові документи у випадку незгоди із висновками акта перевірки.
Закріплення на законодавчому рівні граничних строків направлення чи вручення контролюючим органом платнику податків акта перевірки після реєстрації у контролюючому органі протягом направлене на забезпечення можливості реалізації свого права платником податків на подачу заперечень та додаткових документів і пояснень, якими може підтверджуватись відсутність його вини, наявність пом'якшуючих обставин, або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності.
У разі недотримання податковим органом визначеного ПК України порядку прийняття податкових повідомлень-рішень, у тому числі щодо позбавлення платника податків права на подання заперечень на акт перевірки, наслідком прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення буде протиправність останнього, оскільки таке прийняття відбудеться, по-перше, з порушенням прав платника податків, по-друге, без урахування усіх обставин, що мають вирішальне значення для прийняття рішення.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що контролюючим органом за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з ПДВ за жовтень 2023 року складено акт від 20.12.2023 №84146/Ж5/26-15-07-06-02-19/44907593. Означений акт перевірки не містить підписів директора ТОВ «ПРБІЛДІНГ» про ознайомлення.
Натомість відповідачем долучено до матеріалів справи копію актів від 20.12.2023 №7690/Ж6/26-15-07-06-02-20 про неможливість вручення акта перевірки від 20.12.2023 №84146/Ж5/26-15-07-06-02-19/44907593 та протоколів про адміністративне правопорушення щодо директора ТОВ «ПРБІЛДІНГ» Безименного В.В. від 20.12.2023 №49699/І/26-15-07-06-02-26 та головного бухгалтера ТОВ «ПРБІЛДІНГ» Ташути О.М. від 20.12.2023 №49703/І/26-15-07-06-02-26, в якому зазначено, що неможливість їх вручення у зв'язку з тим, що посадові особи позивача відсутні за податковою адресою.
Відповідач стверджує про направлення акта перевірки засобами поштового зв'язку, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи копію списку рекомендованих листів ПРБІЛДІНГ від 20.12.2023 за формою 103, з якого вбачається про направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу ТОВ «ПРБІЛДІНГ» зі штрихкодовим ідентифікатором 0600071155045.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та відносини між ними врегульовані, зокрема, Законом України «Про поштовий зв'язок», Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі по тексту - Правила) та Порядком пересилання поштових відправлень, затвердженим наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 12.05.2006 № 211 (далі по тексту також - Порядок).
Відповідно до пункту 11 Правил поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.
Пунктом 2 Правил визначено такі поняття:
- просте поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється/вручається без розписки;
- реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку;
- рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист (рекомендований лист), поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок "M", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення;
- згруповані поштові відправлення, поштові перекази - внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази, кількість яких становить п'ять і більше, що одночасно подаються для пересилання одним відправником.
Відповідно до пунктів 71, 74 Правил реєстровані поштові відправлення вручаються, кошти за поштовими переказами виплачуються адресатам (одержувачам) за умови пред'явлення ними документів, що посвідчують особу згідно із законодавством.
Реєстровані поштові відправлення можуть вручатися або виплачуватися кошти за поштовим переказом адресату (одержувачу) шляхом використання електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті, з фіксацією технічними засобами або в інший спосіб, визначений оператором поштового зв'язку.
За адресою, зазначеною відправником чи одержувачем відправлення (якщо інше не передбачене договором про надання послуг поштового зв'язку) можуть бути доставлені рекомендовані поштові картки, листи, відправлення для сліпих, дрібні пакети, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, міжнародні посилки, відправлення «EMS» (для міжнародних поштових відправлень, крім тих, на вкладення яких нараховані митні платежі, та якщо інше не передбачено угодами, укладеними між оператором поштового зв'язку України та операторами поштового зв'язку інших держав).
Згідно пункту 78 Правил поштові відправлення, адресовані юридичним особам, можуть видаватися їх представникам, уповноваженим в установленому законодавством порядку на одержання поштових відправлень.
У разі коли під час надсилання реєстрованого поштового відправлення юридичній особі відправником поряд з юридичною особою як адресат було зазначено фізичну особу, таке відправлення може бути видане відповідній особі.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0600071155045) означене направлення вручене 28.12.2023 за довіреністю адресату (позивачу).
Листом АТ «Укрпошта» від 17.10.2024 №1.10.004.-28908-24 на виконання вимог ухвали суду від 14.10.2024 зазначено, що за повідомленням відділення №80 м. Київ, з індексом 04080, рекомендований лист №0600071155045 від 20.12.2023 на адресу ТОВ «ПРБІЛДІНГ» (вул. Новокостянтинівська, 8, літ. З, м. Київ, 04080) надійшов до відділення №80 м. Київ 23.12.2023. Даний лист вручений на підставі довіреності уповноваженій на одержання поштових відправлень ТОВ «ПРБІЛДІНГ» 25.12.2023 під підпис без зазначення прізвища.
Також АТ «Укрпошта» надано копію окремого аркушу ф.8 про вручення рекомендованого листа №0600071155045 за 25.12.2023, дослідивши яку, судом встановлено, що підпис щодо отримання рекомендованого відправлення за №0600071155045, Київ, ТОВ «ПРБІЛДІНГ» візуально не відрізняється від підпису про отримання поштового відправлення (спірних податкових повідомлень-рішень) за №0600077381454 09.02.2024, адресованого ТОВ «ПРБІЛДІНГ» та направленого відповідачем 12.01.2024. Дані обставини були встановлені у судовому засіданні за участю представників обох сторін, які також не висловили своїх заперечень щодо цього.
Враховуючи наявність в матеріалах справи доказів на підтвердження вручення поштового відправлення представнику позивача за довіреністю 25.12.2023 та копії окремого аркушу ф.8 про вручення рекомендованого листа №0600071155045 за 25.12.2023, а також пояснень АТ «Укрпошта» щодо вручення означеного листа на підставі довіреності уповноваженій на одержання поштових відправлень ТОВ «ПРБІЛДІНГ» 25.12.2023, за відсутності жодних належних, достатніх та допустимих доказів у спростування отримання позивачем означеного відправлення, у суду наявні підстави вважати отриманим акт перевірки 25.12.2023.
При цьому доводи позивача щодо вчинення ним активних дій шляхом направлення листів про надання результатів позапланової документальної перевірки відхиляються судом як такі, що не спростовують факт отримання уповноваженою особою представника позивача акта перевірки 25.12.2023.
Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Таким чином, враховуючи наявність в матеріалах справи доказів отримання позивачем акта перевірки та відсутність жодних доказів на підтвердження направлення після завершення перевірки та до моменту винесення спірних податкових повідомлень-рішень заперечень на висновки акта перевірки чи додаткових документів, пояснень, у суду наявні підстави вважати правомірним винесення спірних податкових повідомлень-рішень 12.01.2024, тобто в межах визначених пунктом 86.8 статті 86 ПК України строків.
Щодо доводів позивача про зазначення контролюючим органом в акті перевірки інформації, яка не відповідає фактичним обставинам, стосовно головного бухгалтера ОСОБА_1 , суд зазначає таке.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 встановила, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Суд зазначає, що саме по собі порушення процедури прийняття акта, зокрема, і щодо неправильного зазначення наявності штатної одиниці головного бухгалтера, не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Не кожен дефект акта призводить до його неправомірності.
Фундаментальне порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини, який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу.
Отже, суд, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури оформлення того чи іншого рішення, вважає, що навіть у разі підтвердження факту порушення відповідачем окремих процедурних питань при здійсненні розгляду заперечень на акт перевірки, які не були дотримані відповідачем у повному обсязі під час прийняття оскаржуваних рішень, не може потягнути за собою безумовне їх скасування у випадку, якщо такі порушення не мали наслідком прийняття незаконних рішень.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу на поняття надмірного формалізму, який відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 18.05.2018 у справі № 826/11106/17, від 28.10.2018 у справі № 826/14749/16, від 27.11.2019 у справі № 826/15257/15, від 25.03.2020 у справі № 805/4508/16-а, від 20.05.2020 у справі № 809/1031/16, від 31.03.2021 у справі № 620/2520/20, від 19.05.2021 у справі № 210/5129/17, від 20.05.2022 у справі № 340/370/21 та від 27.09.2022 у справі № 320/1510/20, слід розуміти як надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом.
Поняття «пуризм» (надмірний формалізм) було введено у правовий обіг ЄСПЛ. Так, у рішенні у справі «Сутяжник проти Росії» (заява № 8269/02) ЄСПЛ зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки. У цій справі рішення арбітражного суду, яке набрало законної сили, було скасовано в порядку нагляду з припиненням провадження у справі суто з підстави того, що спір не підлягав розгляду арбітражними судами, хоча у подальшому вимоги заявника були задоволені судом загальної юрисдикції. Ухвалюючи рішення ЄСПЛ виходив з того, що, хоча як принцип, правила юрисдикції повинні дотримуватися, однак, враховуючи обставини даної справи, була відсутня соціальна потреба, яка б виправдовувала відступлення від принципу правової визначеності.
Отже, «правовий пуризм» - невідступне слідування вимогам процесуальних та/або процедурних норм; надмірно формально сурове (бюрократичне) застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, без врахування їх доцільності (розумності, добросовісності), обставин конкретної справи, а також необхідності забезпечення ефективної реалізації та/або захисту прав особи та суспільних (публічних) інтересів.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.05.2022 у справі № 400/1510/19, від 05.07.2022 у справі № 522/3740/20, від 27.09.2022 у справі № 320/1510/20, від 03.10.2022 у справі № 400/1510/19, від 01.11.2022 у справі № 640/6452/19 та від 18.01.2023 року у справі № 500/26/22.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що зазначення контролюючим органом в акті перевірки особи, яка надає бухгалтерські послуги позивачу, - ОСОБА_1 як головного бухгалтера не впливає на висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, які мали наслідком винесення спірних податкових повідомлень-рішень.
Означений недолік на переконання суду є формальним технічним недоліком, який не міг вплинути на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та, як наслідок, не може потягнути за собою безумовне їх скасування, за умови прийняття таких у відповідності до вимог законодавства.
Щодо зафіксованих в акті перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно пунктів 198.1, 198.2 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За приписами підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.
За приписами пункту 189.1 статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
З акта перевірки вбачається, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПРБІЛДІНГ» станом на 13.12.2023 до перевірки не було надано пояснення, документи та відповіді на питання, що поставлені у запитах №1 від 05.12.2023, №2 від 07.12.2023, №3 від 08.12.2023 та №4 від 13.12.2023, а саме:
- облікову політику ТОВ «ПРБІЛДІНГ»;
- обороти рахунків (журнали-ордери і відомості) по рахункам 361, 362 (в розрізі покупців), 631,632 (в розрізі постачальників) за жовтень 2023 року, який формується по результатам попередніх звітних періодів, та з наданням відповідних документів (оригінали первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів);
- регістри бухгалтерського обліку, до яких перенесено інформацію із запитуваних первинних документів (зокрема: оборотно-сальдові відомості, картки та аналіз рахунків за жовтень 2023, картки рахунки, обороти рахунків, аналізи по рахунках 10, 20, 22, 23, 26, 28, 361, 362, 37, 631, 632, 31, 641, 644, 643, 68 (в розрізі контрагентів (з кодами ЄДРПОУ) та договорів по кожному СГ), та інших, що підтверджують включення вищевказаних документів до оприбуткованих операцій; дебіторську/кредиторську заборгованість станом на кінець перевіряємого періоду та на дату надання пояснень;
- пояснення/розшифровку показника рядку 16, 16.1 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2023 року у сумі 2 180 541 грн, який формується по результатам попередніх звітних періодів, та з наданням відповідних документів (оригінали первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів);
- пояснення/розшифровку показників додатків № 2 до декларації з податку на додану вартість «Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» за жовтень 2023 року (що враховано у складі податкового кредиту жовтень 2023 року) з наданням відповідних документів (оригінали первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів);
- розрахунки коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2023 року та додатків до неї (Коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу);
- інші документи та регістри бухгалтерського обліку, які не ввійшли до зазначеного переліку, та на підставі яких складена податкова звітність з податку на додану вартість за жовтень 2023 року (з урахування показника р.16 декларації);
- документи щодо складського обліку ТМЦ та їх використання в господарській діяльності підприємства, зокрема: прибуткові та видаткові накладні, відомості, приймально-здавальні документи, акти приймання ТМЦ, книги складського обліку запасів (т.ф. № 3-9), картки складського обліку матеріалів (т.ф. №М-12), реєстри прийняття-здачі документів (т. ф. №М- 13), звіти про рух матеріальних цінностей на складі; забірні картки (типові форми №М-8 і М-9), накладна на відпуск (на внутрішнє переміщення матеріалів (типова форма № М-11), прибутковий ордер типової (ф. М-4), журнали обліку вантажів, що надійшли (форма № М-1), відомості обліку залишків матеріалів на складі (форма № М-14);
- документально оформлені повноваження на здійснення господарської операції осіб, які в інтересах платника податків одержують продукцію - письмові договори; довіреності; акти керівного органу платника податків, тощо;
- банківські документи;
- первинні документи щодо придбання (одержання) /продажу (поставки, списання) товарів, робіт, послуг; накладні, вантажно-митні накладні, акти приймання-передачі, акти виконання робіт (надання послуг), акти списання ТМЦ, тощо, з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, а також акти про приймання продукції за кількістю та якістю;
- первинні документи щодо транспортування ТМЦ (товарно-транспортні накладні; СМР, перевізні документи (накладні) на перевезення вантажів транспортом; а також інформація щодо вантажно-розвантажувальних робіт);
- первинні документи щодо зберігання продукції (свідоцтва власності на складські приміщення, договори оренди складських приміщень, договори відповідального зберігання, акти приймання-передачі ТМЦ, акти виконаних робіт (наданих послуг, тощо);
- а також чи були в наявності офісні, виробничі та складські приміщення, автотранспорт, обладнання та інструмент, що використовувались суб'єктом господарювання для здійснення своєї фінансово-господарської діяльності з документальним підтвердженням, в разі оренди та їх балансова вартість;
- інші документи та регістри бухгалтерського обліку, які не ввійшли до зазначеного переліку, але безпосередньо пов'язані із здійсненням фінансово-господарських операцій та на підставі яких складена фінансова та податкова звітність за перевіряємий період;
- пояснення/розшифровку показника рядку 16, 16.1 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2023 року у сумі 2 180 541 грн, який формується по результатам попередніх звітних періодів, та з наданням відповідних документів (оригінали первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів);
- пояснення/розшифровку показників додатків № 2 до декларації з податку на додану вартість «Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» за жовтень 2023 року (що враховано у складі податкового кредиту жовтень 2023 року) з наданням відповідних документів (оригінали первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів);
- розрахунки коригування сум податку на додану вартість до податкової декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2023 року та додатків до неї (Коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу У Кодексу);
- інші документи та регістри бухгалтерського обліку, які не ввійшли до зазначеного переліку, та на підставі яких складена податкова звітність з податку на додану вартість за жовтень 2023 року (з урахування показника р. 16 декларації).
Крім того, відповідно до статті 112 ПК України, з метою визначення фінансової відповідальності за вчинення вищезазначених порушень, контролюючий орган просив надати пояснення та їх документального підтвердження (у разі наявності) з наступних питань:
1. Яким чином здійснюється контроль за веденням бухобліку в частині створення (отримання) первинного документа із зазначенням процесів та стадій його формування від початку та до моменту його фактичного створення та відображення в регістрах бухгалтерського обліку?
2. Чи має хтось фізичну чи технічну можливість вносити (коригувати, доповнювати) дані регістрів бухгалтерського обліку крім головного бухгалтера? (1С: Підприємство, SAP, П-Підприємство, інше)?
3. У разі якщо так? Яким документом оформлено та надано іншій особі можливість вносити (коригувати, доповнювати) дані регістрів бухгалтерського обліку?
4. Хто приймає рішення про створення документа та подальше його внесення та відображення в регістрах бухгалтерського обліку?
5. Яким чином виправляються помилки в регістрах бухгалтерського обліку, якщо вони виявлені після закінчення звітного періоду?
6. Хто займається підбором постачальників, підрядників, чи субпідрядників для суб'єкта господарювання, який перевіряється?
7. Як відбувається пошук контрагентів, які джерела інформації Ви використовуєте при відборі контрагентів?
8. Хто є ініціатором укладання договорів (угод) з постачальниками, від кого надходять пропозиції про співпрацю з контрагентами-постачальниками?
9. Вибір того чи іншого контрагента є Вашим особистим рішенням, або колегіальним?
10. Чи є у ТОВ «ПРБІЛДІНГ», що перевіряється, структурні підрозділи, що несуть відповідальність за вибір того, чи іншого контрагента? Зазначте цих осіб (підрозділ).
11. Хто надає вказівку для підготовки проекту договору (угоди)?
12. Хто погоджує проекти договорів (угод) для подальшого підписання Вами?
13. Якщо контрагент знаходиться в іншій області, як ви з ним взаємодієте?
14. У разі необхідності, де Ви берете дані контрагентів?
15. Чи мали Ви відносини з несумлінними постачальниками товарів (робіт, послуг), дії Ви вчиняли в цьому випадку?
16. Чи має суб'єкт господарювання, що перевіряється, власні чи орендовані складські приміщення, і де вони знаходяться?
17. На кого покладено контроль за якістю та кількістю поставлених товарів (робіт, послуг)?
18. Чи є у ТОВ ПРБІЛДІНГ» власна служба безпеки чи співробітник, який займається економічною безпекою установи? Зазначте його прізвище ім'я по-батькові, його обов'язки, та відповідальність?
20. Зазначте посадову особу, що візує документи, які Ви оформлюєте?
В акті перевірки зазначено, що на означені запити директором ТОВ «ПРБІЛДІНГ» супровідними листами ТОВ «ПРБІЛДІНГ» від 06.12.2023, від 07.12.2023, від 11.12.2023 та від 12.12.2023 було надано частину копій документів, та пояснення що документи надані ТОВ «ПРБІЛДІНГ» є достатніми для з'ясування обставин, що стали підставою для проведення документальної позапланової перевірки, а саме: акт з ТОВ «КАЙТЕС ПЛЮС», видаткові накладні з ТОВ «ТД КРОС», видаткові накладні з ТОВ «ВБК СТАН» та договір поставки №1207/10/2023 від 01.10.2023, акти надання послуг з ТОВ «ТК ЕКСПЕРТ», акти з ТОВ «БУДПРОКАТ-Україна», та договір від 09.06.23 Na00161194, видаткові накладні з ТОВ «МЕРЕЖА МАГАЗИНІВ «ДНІПРО-М», акт з ТОВ «ВОРК Україна», видаткові накладні з ТОВ «ПАПІРУС УНІВЕРСАЛ», видаткові накладні з ТОВ «ШЛІФАРБ, акти з ТОВ «НЕОТЕХБУД», акт з ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРАВТОЛОГІСТИКА», акти з ТОВ «ПАС-ТРАНС», видаткові накладні з ТОВ «ОСНОВА-ЮГ», акти надання послуг з ТОВ «Авторітейл Асистанс», видаткові накладні з ТОВ «Промітенс», акти з ТОВ «ЗАММЛЕР Україна» та договір транспортного експедирування від 21.06.23 №30-2106-23, акт з ТОВ «ОТК ПЛЮС», акт з ТОВ «Віннер Автомотів», видаткові накладні з ТОВ «Епіцентр К», акт ТОВ «АВТОМОБІЛЬНА ГРУПА «БОГДАН», договір поставки від 13.12.22 №13122021 з ТОВ «Планета Пластик», акти з ТОВ «Нова Пошта», видаткові накладні з ТОВ «ІБФ «ЛДС», видаткові накладні з ТОВ «САВВАТС» та договір купівлі продажу від 13.01.23 №ПРІ, видаткові накладні та ТТН з ПАТ «Бориспільський комбінат будівельних матеріалів», заключна виписка, оборотно-сальдова відомість по 361 та 631 рахунках за жовтень 2023, оборотно-сальдова відомість по 201/1, 201/2, 201/3, 201/4, 201/5 та 281 рахунку за жовтень 2023.
Відповідач в акті перевірки зазначив, що документів, даних бухгалтерського обліку та пояснень, що засвідчують фінансово-господарські взаємовідносини, первинних бухгалтерських документів, на підставі яких здійснювалось відображення операцій з поставки/придбання товарів (робіт, послуг), за жовтень 2023 року, до перевірки не надано, про що складено відповідні акти про ненадання документів від 06.12.2023 № 7156/6/26-15-07-06-02-20, від 07.12.2023 № 7189/06/26-15-07-06-02-20, від 11.12.2023 № 7311/6/26-15-07-06-02-20, від 13.12.2023 № 7421/K6/26-15-
Податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 12.01.2024 №0002411/0706 до позивача застосовано адміністративний штраф у розмірі 1 020,00 грн за ненадання документів посадовим особам контролюючого органу під час перевірки. По запитам відповідача, на які позивачем надавались відповіді не у повному обсязі (на думку відповідача). Крім того, у супровідних листа позивач зазначив, що вважає достатніми для з'ясування обставин, що стали підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки наданих контролюючому органу документів.
Суд зазначає, що із супровідного листа ТОВ «ПРБІЛДІНГ» від 06.12.2023 №06/12/2023-2 вбачається про надання, зокрема, оборотно-сальдових відомостей по рахункам № 361 та 631, 201/1, 201/2, 201/3, 201/4, 201/5, 281 за жовтень 2023 року договір оренди нежитлових приміщень з додатком та актами приймання-передачі, зазначених в акті перевірки як такі, що не надані.
Крім того, із запитів відповідача вбачається про витребування від позивача оборотів рахунків (журнали-ордери і відомості) по рахункам 361, 362 (в розрізі покупців), 631,632 (в розрізі постачальників) за жовтень 2023 року, який формується по результатам попередніх звітних періодів, у той час як в акті перевірки зазначено про ненадання оборотів рахунків (журнали-ордери і відомості) по рахункам 361, 362 (в розрізі покупців), 631,632 (в розрізі постачальників) за жовтень 2023 року, який формується по результатам попередніх звітних періодів та з наданням відповідних документів (оригінали первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів). Також із запитів відповідача вбачається про витребування від позивача регістрів бухгалтерського обліку, до яких перенесено інформацію із запитуваних первинних документів (зокрема: оборотно-сальдові відомості, картки та аналіз рахунків за жовтень 2023, картки рахунки, обороти рахунків, аналізи по рахунках 10, 20, 22, 23, 26, 28, 361, 362, 37, 631, 632, 31, 641, 644, 643, 68, у той час як в акті перевірки вказано про ненадання таких регістрів в розрізі контрагентів (з кодами ЄДРПОУ) та договорів по кожному СГ.
Відповідно до пунктів 85.2, 85.4 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Згідно з пунктом 121.1 статті 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
У постанові від 08.11.2021 у справі №640/21601/19 Верховний Суд зазначив, що в частині ненадання документів під час здійснення податкового контролю склад вказаного правопорушення полягає саме в поведінці платника податків, направленої на ухилення ним від виконання обов'язку з надання контролюючим органам оригіналів чи копій документів на їх законну вимогу, тим самим створюючи перешкоди для здійснення податкового контролю. В той же час у разі відсутності підстав для висновку про створення перешкод у його здійсненні, в тому числі шляхом ухилення від надання документів чи їх копій, зокрема через поважні та об'єктивні причини, поведінку платника податків не можна кваліфікувати як таку, що утворює склад правопорушення, передбаченого пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України.
Не підпадає під таку кваліфікацію поведінка платника податків і у разі, якщо під час перевірки ним надані усі наявні у нього документи, але вони визнані контролюючим органом такими, що не в повній мірі підтверджують правильність даних податкового обліку. В такому випадку контролюючий орган має підстави для констатації помилок у податковому обліку із встановленням відповідного складу податкового порушення та застосуванням відповідних наслідків у вигляді визначення грошових зобов'язань за наявності для цього підстав.
Суд наголошує на тому, що положеннями пункту 121.1 статті 121 ПК України імперативно встановлено накладення штрафу саме за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю.
В свою чергу, у випадку якщо платник податків надав документи, які, за висновком контролюючого органу надані частково/не у повному обсязі, на переконання суду означені обставини не є підставою для притягнення такого платника податків до відповідальності у вигляді накладення штрафних санкцій з огляду на відсутність у пункті 121.1 статті 121 ПК України такого формулювання як «неповне»/»часткове»/»недостатнє» надання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю.
У постанові від 08 листопада 2021 у справі № 640/21601/19 Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого, в частині ненадання документів під час здійснення податкового контролю склад вказаного правопорушення полягає саме в поведінці платника податків, направленій на ухилення ним від виконання обов'язку з надання контролюючим органам оригіналів чи копій документів на їх законну вимогу, тим самим створюючи перешкоди для здійснення податкового контролю. У той же час у разі відсутності підстав для висновку про створення перешкод у його здійсненні, в тому числі шляхом ухилення від надання документів чи їх копій, зокрема через поважні та об'єктивні причини, поведінку платника податків не можна кваліфікувати як таку, що утворює склад правопорушення, передбаченого пунктом 121.1 статті 121 ПК України.
Не підпадає під таку кваліфікацію поведінка платника податків і у разі, якщо під час перевірки ним надані усі наявні у нього документи, але вони визнані контролюючим органом такими, що не в повній мірі підтверджують правильність даних податкового обліку. У такому випадку контролюючий орган має підстави для констатації помилок у податковому обліку із встановленням відповідного складу податкового порушення та застосуванням відповідних наслідків у вигляді визначення грошових зобов'язань за наявності для цього підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи надання позивачем на запити відповідача супровідними листами від 06.12.2023, від 07.12.2023, від 11.12.2023 та від 12.12.2023 копій документів із зазначенням, що документи, надані ТОВ «ПРБІЛДІНГ» є достатніми для з'ясування обставин, що стали підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, про що зазначено в акті перевірки.
Означені обставини, на переконання суду, свідчать про вчинення позивачем дій, направлених на виконання покладеного на нього положеннями статті 85 ПК України обов'язку надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. При цьому, надання позивачем документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, не у повному [на думку відповідача] обсязі, не є підставою для застосування до нього штрафних санкцій з огляду на відсутність законодавчо закріплених підстав для застосування штрафних санкцій у порядку пункту 121.1 статті 121 ПК України саме за неповне надання документів.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 12.01.2024 №0002411/0706 як таких, що підтверджені документально та нормативно.
Щодо збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ та зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 12.01.2024 №№ 0002408/0706 та 0002409/0706, суд зазначає таке.
В акті перевірки зазначено, що у зв'язку з ненаданням до перевірки запитуваних документів та пояснень неможливо встановити достовірність відображених на бухгалтерських рахунках показників рядку 1100 «Запаси» балансу позивача станом на кінець звітного періоду 30.09.2023. За результатами інвентаризації встановлено відхилення фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей від даних бухгалтерського обліку (відсутність товарів на складі), на суму 26 945 грн (без ПДВ). Проведеною інвентаризацією не підтверджено фактичної наявності залишків товарно-матеріальних цінностей по рахункам 201/1, 201/2, 201/3, 201/4, 201/5 на загальну суму 6 845 896 грн. Таким чином, перевіркою не підтверджено фактичної наявності товару на загальну суму 6 872 841 грн, а тому позивач, на переконання контролюючого органу, повинен був нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування незалежно від того, чи встановлено винних осіб та чи стягуються з таких осіб втрати. Таким чином, позивачем занижено суму податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 1 374 568 грн (6 872 841 грн * 20%).
Також під час перевірки достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації) встановлено його завищення у сумі 2 730 607 грн, що призвело до завищення показника рядка 19 Декларації на суму 518 257 грн та заниження показника рядка 18 Декларації на суму 3 586 918 грн, оскільки завищено на 2 730 607 грн показник рядка 17 (колонка Б) декларації з ПДВ за жовтень 2023 року внаслідок врахування до податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 2 730 607 грн, не підтверджених первинними документами, ведення яких законодавчо передбачено.
В акті перевірки зафіксовано, що у структурі податкового кредиту, задекларованого позивачем згідно з податковою декларацією, найбільший вплив мали показники придбаних товарів/послуг та необоротних активів на суму 578 220 грн з урахуванням коригування податкового кредиту на -28154 грн; від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду складає 2 180 541 грн, усього податкового кредиту 2 730 607 грн. У зв'язку з ненаданням позивачем витребуваних пояснень та документів відповідач дійшов висновку про непідтвердження означених показників, відображених у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2023 року.
Як наслідок, перевіркою достовірності і правильності визначення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 декларації) встановлено її завищення на 518 257 грн внаслідок заниження показника рядку 4.1 (колонка Б) декларації та завищення суми показника рядку 17 декларації.
Тобто, підставою для означених висновків відповідачем вказано ненадання під час проведення перевірки позивачем пояснень та документів, а також результати інвентаризації.
Суд зауважує, що обсяг і ступінь мотивації рішення залежить від конкретних обставин, які були предметом розгляду, але у будь-якому випадку має показувати, приміром, що було проаналізовано усі подані документи і, що важливо, давати розуміння чому і чим керувався орган пенсійного фонду при прийнятті такого рішення.
Особливо-виняткової значимості обґрунтованість/вмотивованість рішення набуває тоді, коли йдеться про прийняття негативного для особи рішення з огляду на наслідки, які це потягне.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. (постанова ВС від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18)
З приводу зазначеного є сталою позиція Верховного Суду, що вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень. І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб'єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення (постанови Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 826/6528/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 10.01.2020 у справі № 2040/6763/18).
Водночас, зазначаючи в акті перевірки про ненадання позивачем пояснень та документів, необхідних для підтвердження заявлених у податковій декларації за жовтень 2023 року показників, контролюючим органом не наведено чіткого переліку таких первинних документів, які б, на його думку, свідчили про реальність таких показників.
Суд зауважує, що у справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що такі правові наслідки як виникнення у платника податків права на формування в податковому обліку сум витрат, настають лише у разі реального (фактичного) вчинення платником податків господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності. Вчинення господарської операції пов'язано з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою для отримання платником податків податкової вигоди, як то зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат чи невідображення суми доходу (прибутку) у звіті про використання доходів (прибутків).
Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, не здійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні (встановлені правовими нормами) реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення суб'єктами господарювання відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податків даних бухгалтерського та податкового обліку.
Такі ж висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №826/16277/14, від 20.02.2018 у справі №818/920/17, від 08.10.2019 у справі №826/6836/18.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 фактично підтвердила такі висновки, зазначивши, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.
Велика Палата в цій постанові звернула увагу, що відповідно до положень статті 90 КАС обставини у справі підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, при чому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі, будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з'ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При вирішенні адміністративної справи № 200/3458/21 у постанові від 15.03.2023 Верховним Судом сформовано обов'язкову для врахування судами правову позицію, згідно з якою в податковому праві діє принцип презумпції добросовісності платника податків, який означає, що з метою забезпечення виконання податкового обов'язку особа вжила усіх передбачених законодавством заходів і її дії (бездіяльність) не мають на меті чогось іншого, крім як виконання вимог податкового законодавства до того часу поки податковими органами не доведено зворотного. Контролюючий орган на підтвердження недобросовісності поведінки платника податків повинен надати відповідні докази та вказати дані, що свідчать про наявність у останнього реальної можливості за допомогою розумних заходів з належною обачністю пересвідчитися в тому, що від його імені здійснюються податкові правопорушення і, що він міг завадити їх вчиненню або їх припинити.
Законодавство не містить певних конкретних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, слід визнати обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку.
На думку суду, у разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту відображеної платником податків інформації щодо спірних господарських операцій, платник податків відповідно до обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку.
Матеріалами справи підтверджено наявність у користуванні позивача на підставі договору суборенди нерухомого майна від 14.07.2022 №14-07/1 частини нежитлового приміщення 2-го поверху №26 площею 6 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Корабельна, 6.
Крім того, у користуванні позивача на підставі договору оренди нежитлових приміщень №15 від 30.11.2022 та додаткових угод, укладених з Дочірнім підприємством «Ярославь», перебувають нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, будинок 8, літ. Г та З. Майно, що передається в оренду: приміщення 2 поверху бул. Літ. З, в тому числі офісні кімнати №№14-16, площею 37,5 кв. м, загального користування - 19,7 кв. м, загальна - 57,2 кв. м; приміщення літ. Г - площею 26,6 кв. м. Означені нежитлові приміщення та меблі передані позивачу в тимчасове користування актами приймання-передачі об'єкта оренди від 30.11.2022, від 01.12.2022, від 01.04.2023.
Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за жовтень 2023 року підтверджується компенсація позивачем витрат по електроенергії, оплата оренди нежитлового приміщення та послуг. оренди вишки
У тимчасовому безоплатному користуванні позивача перебуває транспортний засіб марки Fiat, моделі 500х, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на підставі договору позички транспортного засобу від 01.11.2022, укладеного з ОСОБА_2 (позичкодавець) та позивачем (користувач). За умовами означеного договору транспортний засіб, що передається у позичку, буде використовуватись користувачем для обслуговування потреб діяльності користувача.
Актом приймання-передачі майна до договору позички транспортного засобу від 01.11.2022 підтверджено передачу у користування позивача транспортного засобу марки Fiat, моделі 500х, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Також у тимчасовому безоплатному користуванні позивача перебуває транспортний засіб марки Volvo, моделі V50, реєстраційний номер НОМЕР_2 на підставі договору позички транспортного засобу від 23.01.2023, укладеного з ОСОБА_3 (позичкодавець) та позивачем (користувач). За умовами означеного договору транспортний засіб, що передається у позичку, буде використовуватись користувачем для обслуговування потреб діяльності користувача.
Актом приймання-передачі майна до договору позички транспортного засобу від 23.01.2023 підтверджено передачу у користування позивача транспортного засобу марки Volvo, моделі V50, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Також матеріали справи містять копії актів надання послуг за жовтень 2023 року, якими підтверджено надання позивачу послуг з організації корпоративної мережі за жовтень 2023 року та розміщення обладнання замовника в комунікаційній [мережі] ТОВ «Авторітейл Асистанс», послуги з установки компресора ТОВ «Богдан» АГ», послуг з організації перевезень вантажу по маршруту м. Ірпінь - с. Жемчужне ТОВ «ТК Експерт».
Відповідно до договору оренди від 09.06.2023 №А00161194, укладеного позивачем як орендарем з ТОВ «Будпрокат-Україна» (орендодавець), орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання, яке є об'єктом власності орендодавця. Орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності, дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору та зобов'язується повернути обладнання на визначених цим договором умовах.
Найменування обладнання, що передається в оренду, його комплектація, заставна вартість, ціна оренди, мінімальний строк оренди вказуються у відповідному додатку та акті передачі обладнання в тимчасове користування до цього договору, які є невід'ємною частиною цього договору.
Між позивачем (клієнт) та ТОВ «Заммлер Україна» (експедитор) укладено договір транспортного експедитування при перевезеннях вантажів по території України від 21.06.2023 №30-2106-23, за умовами якого експедитором надавались позивачу послуги з виконання або організації виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів автомобільним транспортом по території України відповідно до узгоджених сторонами заявок.
Актом від 05.10.2023 №30-2310-0825 підтверджено надання позивачу послуг з автомобільного перевезення по території України.
Позивачем згідно видаткової накладної від 13.10.2023 №117864 придбано у ТОВ «Дніпро-М» будівельні інструменти.
Відповідно до видаткових накладних позивачем придбано у ТОВ «Епіцентр К» прожектори, трійник, набір маркерів, рулетку, подовжувач.
Між позивачем (підрядник) та фермерським господарством «Тандем-Агро» (замовник) укладено договір підряду від 05.12.2022 №07-05/12/22, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати власними, а за потреби - і залученими силами, роботи з будівництва модульної теплиці для вирощування помідорів, саджанців овочевої розсади на земельній ділянці з кадастровим номером 1225981000:01:001:0330 відповідно до вимог проектно-кошторисної документації та наданої замовником концепції улаштування об'єкту, здати об'єкт робочій комісії замовника у встановлений цим договором строк після завершення усіх робіт, передбачених цим договором.
Замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію та концепцію улаштування об'єктів, прийняти завершений будівництвом об'єкті повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку та розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього.
Підрядник здійснює будівництво об'єкту в строки, визначені додатками 1 та 2 до цього договору, що є його невід'ємною частиною, в повному обсязі, передбаченому проектно-кошторисною документацією до повної готовності об'єкту та прийняття його в експлуатацію. За даним договором роботи виконуються в обсягах, визначених проектною документацією, договірною ціною та у строки, що визначені додатком 3 до цього договору.
Пунктами 3.1, 3.5 означеного договору встановлено, що договірна ціна будівництва об'єкту спільно визначається та погоджується сторонами у відповідності до договірної ціни та локального кошторису та підписується у формі додатків до цього договору, які є невід'ємною частиною цього договору.
Порядок оплати визначений у додатках 1, 2 до цього договору.
У пункті додатку 1 до договору підряду від 05.12.2022 №07-05/12/22 визначено умови оплати: замовник здійснює попередній платіж в розмірі 30% від загальної вартості робіт, вказаної у пункті 1 цього додатку, протягом 3 робочих днів з дати рахунку, виставленого підрядником. Замовник здійснює платіж у розмірі 60% від загальної вартості робіт, вказаної у пункті 1 цього додатку, протягом 30 календарних днів з дати першого платежу, вказаного у пункті 2.1 цього додатку. Замовник здійснює кінцеву оплату в розмірі 10% від загальної вартості робіт, вказаних в пункті 1 цього додатку, після завершення робіт, що підтверджується актом приймання-передачі робіт.
Додатком №2 від 05.12.2022 до договору підряду №07-05/12/2022 визначено вартість робіт, матеріалів та устаткування на роботи з будівництва модульної теплиці для вирощування помідорів, саджанців овочевої розсади на земельній ділянці з кадастровим номером 1225981000:01:001:0330.
Також між Фермерським господарством «Волинський Сад» (замовник) та позивачем (підрядник) укладено договір підряду від 22.06.2023 №16-22/09/2023, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати власними, а за потреби - і залученими силами, роботи з монтажу модульної теплиці для вирощування овочів та розсади (к/н 0720886000:00:001:0496) відповідно до вимог проектно-кошторисної документації, здати об'єкт робочій комісії замовника у встановлений цим договором строк після завершення усіх робіт, передбачених цим договором.
Замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію та концепцію улаштування об'єктів, прийняти завершений будівництвом об'єкті повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку та розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього.
Підрядник здійснює будівництво об'єкту в строки, визначені додатками до цього договору, що є його невід'ємною частиною, в повному обсязі, передбаченому проектною документацією, що зазначена у п. 1.4 цього договору, до повної готовності об'єкту та прийняття його в експлуатацію.
Пунктом 3.1 означеного договору встановлено, що договірна ціна будівництва об'єкту спільно визначається та погоджується сторонами у відповідності до договірної ціни та локального кошторису та підписується у формі додатків до цього договору, які є невід'ємною частиною цього договору.
Додатком №1 від 22.09.2023 до означеного договору підряду визначено вартість робіт, матеріалів та устаткування робіт з монтажу модульної теплиці для вирощування овочів і розсади.
Додатком №2 від 22.09.2023 визначено обов'язок підрядник поставити зимовий комплект 1 шт. вартістю 129 500,95 грн, оплата за який буде здійснена протягом 5 робочих днів з дати виставлення рахунку.
Між позивачем (постачальник) та ТОВ «Лан Агро» (покупець) укладено договір поставки від 01.10.2023 №17/п-01/10/2023, за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується своєчасно прийняти товар і здійснити його оплату на умовах цього договору.
Кількість, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що передається за цим договором, визначається у рахунках-фактурах або/та специфікаціях постачальника та видаються постачальником на підставі замовлень/заявок покупця, складених у бідь-якій зручній для нього формі (письмовим повідомленням засобами електронної пошти/телефонного зв'язку, іншим зв'язком ділової комунікації через додатки месенджерів тощо) чи/або окремим додатком до цього договору та визначаються у видаткових накладних..
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 означеного договору загальна ціна цього договору складає загальну вартість переданого покупцю товару, яка зазначена в усіх специфікаціях та видаткових накладних до договору.
Товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної та товарно-транспортної накладної на відповідну партію товару за договором.
Специфікаціями №№1 від 12.10.2023, №2 від 16.10.2023, №3, №4, від 17.10.2023, №5, №6, від 28.10.2023 №7 визначено товар, який постачається з договором поставки від 01.10.2023 №17/п-01/10/2023 (труби профільні, балки, кутники, листи г/к, щебінь, арматура, круги, гвинти, сендвіч-панелі).
На виконання умов договору позивачем було здійснено поставки товарів на адресу ФГ «Лан Агро», що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних.
Поставка товару здійснювалась від контрагента-продавця означеного товару - ПрАТ «Бориспільський комбінат будівельних матеріалів» із зазначенням вантажоотримувачем ТОВ «ПРБІЛДІНГ» та пунктом розвантаження Дударків, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних та свідчить про здійснення перевезення товару не на склад позивача, а одразу на адресу контрагента-покупця - ФГ «Лан Агро».
Крім того, матеріали справи містять копії довідок про вартість виконаних робіт з будівництва модульної теплиці ФГ «Лан Агро» за договором від 11.11.20222 №04-11/11/2022, акти приймання виконаних будівельних робіт за червень, вересень, листопад 2023 року.
Також позивачем долучено до матеріалів справи копії актів виконаних будівельних робіт з будівництва модульної теплиці контрагенту Фермерське господарство «Агрофірма Фрутко» та акти приймання виконаних будівельних робіт за червень та жовтень, листопад 2023 року.
Судом під час дослідження ділової мети при укладенні позивачем договорів з вищевказаними контрагентами було встановлено таке.
Основним видом господарської діяльності ТОВ «ПРБІЛДІНГ» є 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частині конструкцій.
З метою виконання умов означених вище договорів з будівництва модульних теплиць та поставки товарів позивачем як замовником укладено договір підряду від 10.01.2023 №22-02-10/1 з ФОП ОСОБА_4 , за умовами якого замовник доручає, а підрядник на власний ризик зобов'язується у відповідності до заявок (технічного завдання) з затвердженими замовником кресленнями (схемами) з використанням матеріалів замовника виконати роботи, а саме: монтаж металевої конструкції каркасу модульної теплиці, зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісу і передати результати виконаних робіт замовнику, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи за умовами цього договору.
Найменування, перелік, обсяг та вартість виконуваних підрядником робіт узгоджується сторонами у договірній ціні, що є невід'ємним додатком до договору.
Місце виконання робіт визначено кадастровим номером земельної ділянки, що зазначається у затверджених замовником кресленням (схемах), що є невід'ємним додатком до договору.
Також між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_5 (підрядник) укладено договори підряду від 08.03.2023 №07-08/03/23, від 07.03.2023 №07-07/03/23, від 27.03.2023 №07-27/03/23, від 10.10.2023 №10-10/10/23 за умовами якого замовник доручає, а підрядник на власний ризик, власними силами та засобами зобов'язується у відповідності до заявок (технічного завдання) з затвердженими замовником кресленнями (схемами), що є додатком №1 до договору, з використанням матеріалів замовника виконати монтаж металевої конструкції каркасу модульної теплиці для вирощування огірків, саджанців плодово-ягідних культур та овочеву розсаду, для вирощування полуниці та розсади на земельних ділянках з кадастровими номерами 1223255600:02:028:0304, 1223255600:02:001:0303, 1225981000:01:001:0330, 3223180500:08:003:0001, 3223180500:08:003:0002, 3223180500:08:003:0003, 3223180500:08:003:0006, 3223180500:08:003:0007, 3223180500:08:003:0008 у кількості 32 шт. і передати результати виконаних робіт замовнику, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи за умовами цього договору.
Найменування, перелік, обсяг та вартість виконуваних замовником робіт узгоджується сторонами у договірній ціні, що є додатком №2 до договору.
Місце виконання робіт визначається кадастровим номером земельної ділянки, зазначеним у договорі.
Після підписання сторонами договору замовник передає підряднику матеріали за актом(ами) прийому-передачі матеріалів, підписаним(и) уповноваженими представниками сторін, що є обов'язковою умовою.
З метою поставки контрагентам-покупцям та контрагентам-замовникам товарів та виконання робіт з будівництва модульних теплиць позивачем придбавались товари у наступних контрагентів:
- між позивачем (покупець) та ТОВ «Планета Пластик» (постачальник) укладено договір поставки від 13.12.2022 №12122021 на поставку плівки з поліетилену на суму 500 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20%.;
- відповідно до договору купівлі-продажу від 01.03.2023 №17-КФ, укладеного між позивачем (покупець) та ТОВ «Покрівельні рішення», продавець зобов'язується протягом дії даного договору передати покупцеві товар окремими партіями за цінами, в асортименті (по номенклатурі) і кількості, що узгоджуються сторонами у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, установлених даним договором.
Загальний обсяг товару, що продається за цим договором, визначається протягом строку дії договору з урахуванням кількості, ціни й асортименту (номенклатури) товару по всім переданим, відповідно до умов даного договору, окремим партіям товару. Ціна на товар визначається сторонами у видатковій накладній на момент передачі партії товару;
- між позивачем (покупець) та ТОВ «ВБК Стан» (постачальник) укладено договір поставки від 01.10.2023 №1207/10/2023, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупця товар згідно заявок-замовлень та/або специфікацій та рахунків-фактур, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених договором.
Найменування товару, його кількість та якісні показники, термін поставки, ціна товару за одиницю та по позиціям, а також загальна вартість товару, постачання якого буде здійснюватися згідно договору, вказується в заявках-замовленнях та/або специфікаціях, видаткових накладних, які з моменту підписання сторонами складають невід'ємну частину договору;
- позивачу від контрагента продавця ТОВ «Савватс» на підставі видаткових накладних постачався товар (труби профільні, листи г/к, балки, кутники, арматура, круги.;
- відповідно до видаткової накладної від 24.10.2023 №2256 позивачем було придбано у ТОВ «Шліфарб» фарбу по металу;
- згідно видаткової накладної від 06.10.2023 №568 позивачем придбано у ТОВ «Промінвенст» підшипникми роликові, елементи кріплення теплиці та елементи кріплення закінчення виштовхувач;
- видатковою накладною від 12.10.2023 №Т-1979 підтверджено придбання позивачем у ТОВ «ІБФ «ЛДС» паперу рулонного;
- відповідно до видаткових накладних, виписаних позивачу контрагентом-постачальником ТОВ «Промінвест» позивачу поставлено кліпси пластикові, підшипники роликові, редуктори ручні;
- видатковими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи, підтверджується придбання позивачем у ТОВ «Бориспільський комбінат будівельних матеріалів» бетону та послуг автобетонозмішувача;
- контрагентом постачальником ТОВ «ВБК Стан» на підставі наявних в матеріалах справи копій видаткових накладних постачався товар (гвинти самонарізаючі, сендвіч панель);
- відповідно до видаткової накладної від 27.10.2023 №19-020601 позивачу від ТОВ «Папірус Універсал» поставлено канцелярські товари;
- видатковою накладною від 03.10.2023 №ОСН002760 підтверджується поставка позивачу від ТОВ «Основа-Юг» листів г/к, квадратів г/к, смуг г/к;
- відповідно до видаткових накладних, виписаних позивачу контрагентом-постачальником ТОВ «ТД Крос», позивачу поставлено саморізи, болти, стрічки;
- актом надання послуг від 09.10.2023 №1974076 підтверджується надання позивачу послуги «гаряча вакансія» контрагентом ТОВ «Ворк Україна».
Означені вище господарські операції відображені позивачем в оборотно-сальдових відомостях по рахункам 281, 201/1, 201/3, 201/5, 201/4, 201/2 за жовтень 2023 року, копії яких долучено до матеріалів справи.
В адміністративному позові позивачем надано пояснення, відповідно до яких від'ємне значення ПДВ виникло ще у січні 2023 року у зв'язку з формуванням податкового кредиту внаслідок отримання передоплати за умовами договорів підряду для виготовлення і монтажу модульних теплиць, яке переходить з попереднього місяця в наступний зі знаком «-». Проте, значення ПДВ зі знаком «-» поступово зменшується при здачі об'єктів в експлуатацію на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт.
Щодо специфіки виконуваної роботи позивач пояснив, що датою виконання всього комплексу робіт є дата підписання сторонами кінцевого акта приймання-передачі виконаних робіт, строк виконання яких становить від 6 місяців і більше. При цьому роботи здійснюються та забезпечуються з матеріалів виконавця, тобто позивача, які постачаються/закуповуються поступово/поетапно. Такий розрахунок є причиною виникнення від'ємного значення ПДВ, коли сума податкового кредиту у звітному місяці перевищує суму податкових зобов'язань. Водночас при закритті всього комплексу робіт за договорами така обставина автоматично зникає.
Щодо виявленої під час проведення інвентаризації нестачі ТМЦ, позивач пояснив, що в силу специфіки своєї господарської діяльності з метою виготовлення каркасів для модульних теплиць та, відповідно, самих теплиць, переважна частина придбаних ТМЦ не зберігається на складах, а одразу транспортується за місцезнаходженням земельних ділянок, на яких такі модульні теплиці будуються, що значно полегшує сам процесу будівництва та зменшує фінансове навантаження на позивача шляхом економії витрат на логістику.
На переконання суду, наявними у справі матеріалами доказами у сукупності з наданими позивачем поясненнями підтверджується пов'язаність придбаних позивачем товарів та робіт з його господарською діяльністю та реальністю здійснення господарських операцій з поставки товарів та виконання будівельних робіт з будівництва модульних теплиць, що не спростовано відповідачем у ході розгляду справи. При цьому, пояснення позивача стосовно відсутності ТМЦ під час інвентаризації є цілком логічними та послідовними.
В свою чергу, відповідач в акті перевірки не спростовує означені обставини та не висловлює жодних зауважень до наданих під час перевірки первинних документів. Крім того, відповідачем під час проведення перевірки взагалі не досліджувалось питання реальності господарських операцій.
Натомість в акті перевірки зазначено про неможливість встановити достовірність відображених на бухгалтерських рахунках показників рядку 1100 «Запаси» балансу позивача станом на кінець звітного періоду 30.09.2023 у зв'язку з ненаданням до перевірки запитуваних документів, не зазначаючи при цьому, яким чином саме з урахуванням витребуваних документів можливе встановлення таких показників.
Тобто, підставою для означених висновків відповідачем вказано ненадання під час проведення перевірки позивачем пояснень та документів, а також результати інвентаризації.
Крім того, як вже зазначалося судом, вказуючи в акті перевірки про ненадання позивачем пояснень та документів, необхідних для підтвердження заявлених у податковій декларації за жовтень 2023 року показників, контролюючим органом не наведено чіткого переліку таких первинних документів, які б, на його думку, свідчили про реальність відображених у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2023 року показників.
Суд зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог статті 77 КАС України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про відсутність у позивача підстав для невідображення у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2023 року спірних показників, що, в свою чергу, має наслідком наявність підстав вважати необґрунтованими висновки відповідача щодо заниження позивачем ПДВ за жовтень 2023 року у сумі 3 586 918 грн та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за жовтень 2023 року на 518 257 грн та, відповідно, щодо обов'язку складення та реєстрації в ЄРПН податкової накладної на суму 6 872 841 грн, у тому числі ПДВ 1 374 568 грн.
У відповідності до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам за умови доведення факту, що відомості, які містяться в таких документах, є недостовірними.
Водночас, відповідачем під час судового розгляду справи не надано суду жодних доказів на підтвердження відображених в акті перевірки обставин.
Крім того, в акті перевірки не відображено дослідження поданих позивачем у відповідь на запити контролюючого органу документів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам, а лише вказано про їх недостатність для встановлення обставин, що є предметом перевірки.
Враховуючи означені обставини, надані позивачем докази реальності здійснення господарських операцій та, відповідно, правомірності відображення показників у податковій звітності, у зв'язку з недоведенням контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування в адміністративному процесі, викладених в акті перевірки висновків, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у м. Києві від 12.01.2024 №0002408/0706 та №0002410/0706.
Таким чином, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню як такі, що підтверджені документально та нормативно.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідач в ході проведення перевірки виснував, що позивачем в порушення вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну на загальну суму виявленої під час інвентаризації нестачі у розмірі 6 872 841 грн, у тому числі ПДВ 1 374 568 грн.
В свою чергу, судом під час судового розгляду справи встановлено та підтверджено матеріалами справи необґрунтованість висновків контролюючого органу, що має наслідком наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 12.01.2024 №0002410/0706 як таких, що підтверджені документально та нормативно.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, позов слід задовольнити повністю.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 30 280,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 19.04.2024 №1615.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 30 280,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ГУ ДПС у м. Києві.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 12.01.2024 №№ 0002408/0706, 0002409/0706, 0002410/0706 та 0002411/0706.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРБІЛДІНГ» (ідентифікаційний код 44907593, місцезнаходження: 04080 м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 8-з) судовий збір у розмірі 30 280,00 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.