ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"24" листопада 2025 р. справа № 300/5334/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боброва Ю.О., розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності військової частини та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо невключення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» до складу місячного грошового забезпечення для розрахунку сум компенсації за невикористані щорічні основні відпустки за 2022 та 2024 роки та додаткові відпустки як учаснику бойових дій, передбачені п.12 ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» за 2020-2024 роки та зобов'язання включити щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» до складу місячного грошового забезпечення для розрахунку сум компенсації за невикористані щорічні основні відпустки за 2022 та 2024 роки та додаткові відпустки як учаснику бойових дій, передбачені п.12 ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» за 2020-2024 роки.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представником відповідача у подано клопотання про залишення позову без розгляду, у зв'язку із пропущенням строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування клопотання зазначив, що відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП в редакції від 19.07.2022 із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Так позивача виключено зі списків особового складу 10.07.2024, відтак саме з моменту звільнення позивач дізнався або повинен був дізнатися про виплату неналежного грошового забезпечення. Вказав, вимога стосується виплати під час проходження позивачем військової служби, а не при звільненні. Таким чином, строком для звернення до суду у даній справі є тримісячний строк, який пропущено позивачем.
Розглянувши подане клопотання про залишення позову без розгляду та матеріали даної адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин у даній справі є протиправна бездіяльності щодо невключення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» до складу місячного грошового забезпечення для розрахунку сум компенсації за невикористані щорічні основні відпустки за 2022 та 2024 роки та додаткові відпустки як учаснику бойових дій.
Таким чином, спір щодо нарахування та виплати належних сум при звільненні, пов'язаний з недотриманням законодавства про оплату праці.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин») у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду зі спором про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, обмежений трьома місяцями з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).
Суд звертає увагу відповідача на те, що Верховний Суд в ухвалі від 23 липня 2024 року по справі №990/233/23, зазначив: “На підставі документів, які є у справі, та беручи до уваги пояснення сторін, суд з'ясував, що позивачка не отримувала письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні, як це передбачено у статті 116 КЗпП України.
Водночас, відлік строку для звернення до суду з позовом про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у розумінні статті 233 КЗпП України (у редакції, викладеній згідно із Законом № 2352-IX), пов'язується саме з днем одержання ним [працівником] письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні відповідно до статті 116 КЗпП України.
Варто зауважити також, що стаття 116 КЗпП України у редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 2352-IX, теж покладала на “роботодавця» обов'язок у письмовій формі повідомити про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, перед виплатою зазначених сум.
З уваги на наведені міркування суд вважає, що позаяк позивач, як встановлено у справі, не отримала (при звільненні) письмового повідомлення ВРП про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні відповідно до приписів статті 116 КЗпП України, то для неї відлік строку для звернення до суду з позовом про виплату всіх сум, що належать їй при звільненні, - яким суд трактує цей позов - не починався, відповідно не може бути пропущений».
Доказів отримання позивачем при звільненні письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні відповідно до приписів статті 116 КЗпП України, відповідачем не надано, та не зазначено з якої саме суми розраховувалась грошова компенсація за невикористану відпустку.
Безпідставними є посилання представника відповідача, що позивача 10.07.2024 виключено зі списків особового складу, а тому саме з 10.07.2024 він повинен був дізнатися про невиплату всіх належних сум, оскільки у зазначених наказі не вказано з якої суми йому нараховано та виплачено компенсацію за невикористану відпустку, з якої позивач міг би дізнатися про порушення свої прав.
При цьому безпідставними є твердження відповідача про те, що спірна вимога стосується виплати під час проходження позивачем військової служби, оскільки предметом спору є неналежна виплата компенсації за невикористану відпустку під час звільнення.
У даній справі позивач 10.07.2024 звільнений з військової служби. 01.06.2025 позивач звернувся до військової частини із заявою про виплату належних сум, відповідь на яку надано 26.06.2025. З даним позовом позивач звернувся 28.07.2024, тобто в межах тримісячного терміну, відтак строк звернення ним не пропущено.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 122, 240, 241-243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду - відмовити.
Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя /підпис/ Бобров Ю.О.