ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"24" листопада 2025 р. справа № 300/783/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боброва Ю.О., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Захаріїв Б.М. в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 05.02.2025 про відмову в переведенні на пенсію державного службовця, зобов'язання перевести з пенсії за віком на пенсію державного службовця та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 304 500 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно прийнято рішення про відмову у переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу». Вважає таке рішення пенсійного органу протиправним, оскільки вона має право на пенсію згідно частини 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ Прикінцевих і перехідних положень Закону №889, обчисленої із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади і рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме у розмірі 60 відсотків від заробітку. Оскільки оскаржуване рішення винесено відповідачем протиправно, то слід зобов'язати призначити пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу».
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Заяв чи клопотань суду не подав, правом на подання відзиву на позов у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також, відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявними у справі матеріалами, дослідивши і оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.10.2022 отримувала пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу».
Згідно поданої нею заяви, позивача з 19.01.2025 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
28.01.2025 року звернулася до пенсійного органу із заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу». До вказаної заяви позивачем довідки від 28.01.2025 про складові заробітної плати державного службовця станом на січень 2025 року та інші складові станом на грудень 2024.
Органом призначення пенсії за принципом екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
За результатами розгляду заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області від 05.02.2025 прийнято рішення №092750006075 про відмову у призначенні пенсії позивачці відповідно до Закону України “Про державну службу». Підставою для відмови було те, що Законом України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII не передбачено проведення перерахунку пенсії відповідно до даного закону з урахуванням заробітної плати після призначення пенсії (а.с. 6-8).
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивачка звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга даної статті).
Приписами частини 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пенсійне забезпечення державних службовців станом до 01.05.2016 регулювалося Законом України “Про державну службу» від 16 грудня 1993 року за № 3723-XII (далі - Закон № 3723 - ХІІ).
Частина перша статті 37-1 Закону №3723-ХІІ у редакції, чинній до 01.01.2015, передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Проте, 01.01.2015 набрав чинності Закон України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII (далі - Закон №76-VIII), яким, зокрема, статтю 37-1 Закону №3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України. Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям після 01.01.2015 делегував Уряду.
Умови та порядок перерахунку пенсій державним службовцям були визначені постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 “Про деякі питання вдосконалення визначення розмірі заробітку для обчислення пенсії» (далі - Постанова №865),зокрема у пунктах 4 та 5, за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії.
Надалі, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова №1013), якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 01.12.2015, пункт 4 Постанови №865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.
Таким чином, положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, Постанова №1013 не містить.
Отже, з 01.12.2015 по 01.05.2016 чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за статтею 37 Закону № 3723-ХІІ. При цьому, чинна у зазначений період редакція статті 37-1 Закону №3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.
01.05.2016 набув чинності Закон №889-VIII, у зв'язку з чим положення Закону №3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII).
Натомість, у статті 90 Закону № 889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям.
З урахуванням наведеного, підстави для перерахунку пенсій державних службовців у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців відсутні, позаяк законодавство не регламентує ані права особи на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку.
Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.08.2018 у справі №555/2183/16-а, від 26.02.2020 у справі №508/808/16-а, від 28.10.2020 у справі №826/16182/18, від 22.04.2021 у справі №712/10182/17, від 03.11.2021 у справі № 373/2149/16-а.
Відсутність механізму перерахунку пенсії державним службовцям призначених за статтею 37 Закону України Про державну службу №3723-ХІІ була також предметом розгляду Конституційного Суду України.
Рішенням Конституційного Суду України від 23.12.2022 №3-р/2022 визнано таким, що не відповідає Конституції України (неконституційним) положення підпункт 1пункту 2 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України “Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII зі змінами.
Зокрема, в абзаці 4 пункту 5.6 мотивувальної частини даного рішення Конституційний Суд України також констатував, що розміри пенсій державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону №3723, на відміну від розмірів пенсій, призначених на підставі інших нормативних актів, не підлягають перерахуванню.
Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України зазначив, що сучасний стан законодавчого врегулювання з перерахунку розмірів пенсій суб'єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону №3723, є не звичайною законодавчою прогалиною (лакуною), а законодавчим упущенням (legislative omission), наявність якого є порушенням Конституції України. Для розвитку, конкретизації та деталізації приписів статей 3, 8, 24, 46 Основного Закону України перерахунок розмірів пенсій обов'язково має бути внормований у законі, ухваленому Верховною Радою (п.5.7 даного рішення).
При цьому, відповідно до пункту 13 Розділу XV “Прикінцевих положень» Закону №1058-IV, у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до такого переведення.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачу з 01.10.2022 було призначено пенсії державного службовця відповідно до Закону №3723-ХІІ, яку вона отримувала до 18.01.2025, а з 19.01.2025 вона отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-VI.
Позивач просить перевести її назад з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію відповідно до Закону №3723-XII, однак метою такого переведення є здійснення саме перерахунку такої пенсії, у зв'язку зі збільшенням заробітної плати працюючих державних службовців та з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що оскільки чинним законодавством України не передбачено перерахунку пенсій державних службовців у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців, тому відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі довідок від 28.01.2025 про складові заробітної плати державного службовця станом на січень 2025 року та інші складові станом на грудень 2024 з одночасним переведенням її з пенсії за віком за Законом № 1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII.
Суд зазначає, що подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема, у постанові від 11.12.2019 у справі №513/1131/16 та від 22.11.2022 у справі №200/2037/20-а Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсій державних службовців у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.
Щодо пунктів 10, 12 розділу ХІ Закону №889-VIII, суд зазначає таке.
За приписами пунктів 10 - 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
На думку суду, приписи пунктів 10 - 12 розділу ХІ Закону №889-VIII на спірні у цій справі правовідносини не поширюються, позаяк позивачу уже була призначена пенсія з 01.10.2022 відповідно до Закону №3723-ХІІ, а з 19.01.2025 року позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Івано-Франківській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, тоді як пунктами 10 - 12 розділу ХІ Закону №889-VIII регулюються виключно питання призначення пенсій відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ для осіб, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII мають необхідний стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, а не питання переведення з одного виду пенсії на інший чи перерахунку пенсій колишніх державних службовців.
Тобто, позивач уже реалізувала своє право на призначення пенсії державного службовця задовго до набрання чинності Законом № 889-VIII, а тому не належить до кола осіб, визначених пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України №889-VIII, яким надано право реалізувати своє право на призначення пенсії відповідно до норм Закону №3723-ХІІ за певних умов після 01.05.2016.
Частинами 2, 3 статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Тобто, за змістом даних норм пенсія призначається один раз, а у разі набуття права особою на інший вид пенсії приймається відповідне рішення про переведення на інший вид пенсії.
У даному випадку пенсія позивачу за нормами статті 37 Закону України “Про державну службу» вже призначена, і повторного її призначення за тією ж нормою в межах пунктів 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 889-VIII не потребує, та і позивач не входить до кола осіб, яким така пенсія може бути призначена.
Фактично пункти 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 889-VIII регламентують право на призначення пенсії державного службовця за однією нормою в залежності від проміжку часу в який особі вона призначається.
При цьому суд зауважує, що порядок та умови перерахунку пенсій регулюється статтями 41-45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак перерахунок у зв'язку з наданням довідок про заробітну плату працюючого державного службовця відсутній.
Тобто, за бажанням позивача їй може бути поновлена виплата пенсії державного службовця, проте в розмірі, який було встановлено до переведення на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Суд також звертає увагу, що нові довідки були видані за формою, затвердженою Порядком №622.
Проте, вказані довідки не створюють правових підстав для перерахунку пенсії позивача із одночасним переведення на пенсію за Законом № 889-VIII, оскільки довідки за зазначеною формою, згідно із пунктом 5 Порядку № 622 видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10і12розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII “Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
Врахування довідок про заробітну плату при обчисленні розміру пенсійних виплат у разі переведення позивачки з одного виду пенсії на інший, призведе до фактичного перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку із збільшенням розміру заробітної плати державних службовців, що суперечить вимогам чинного пенсійного законодавства.
З огляду на викладене оскаржуване рішення від 05.02.2025 №092750006075 винесено відповідачем правомірно, а тому підстави для його скасування відсутні.
Відтак не підлягає до задоволення як похідна вимога про відшкодування моральної шкоди в розмірі 304 500 грн.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, код ЄДРПОУ 133559341, вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003.
Суддя /підпис/ Бобров Ю.О.